28 червня, 2026
Стандарт медичної допомоги «Парентеральна періопераційна антибіотикопрофілактика»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23 квітня 2026 року № 540
Склад мультидисциплінарної робочої групи:
Кузін Ігор Володимирович – заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України, голова робочої групи;
Хайтович Микола Валентинович – завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заступник голови робочої групи;
Біляєв Андрій Вікторович – завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика;
Бик Віталій Іванович – головний спеціаліст відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг МОЗ України;
Водяник Аркадій Аркадійович – голова відділу надання медичних послуг бюро ВООЗ в Україні (за згодою);
Габрієлян Артур Володимирович – керівник відділу трансплантації та хірургії серця державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України» (за згодою);
Гаврилов Ігнат Олександрович – фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», секретар робочої групи;
Дубоссарська Юліанна Олександрівна – завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Дніпровського державного медичного університету;
Ізмайлова Ольга Борисівна – керівник відділу інфекційного контролю Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами;
Колесник Роман Олександрович – проєктний менеджер РАТН (за згодою);
Колосович Ігор Володимирович – завідувач кафедри хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця;
Конопліцький Віктор Сергійович – завідувач кафедри дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;
Костюк Михайло Романович – старший науковий співробітник відділення судинної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»;
Котелевський Дмитро Миколайович – завідувач проктологічного відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»;
Лосєв Олександр Олександрович – завідувач кафедри дитячої хірургії Одеського національного медичного університету;
Олещук Олександра Михайлівна – завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету;
Підгаєцький Віталій Михайлович – старший науковий співробітник відділу травматології та ортопедії дорослих ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»;
Сокуренко Наталія Борисівна – начальник відділу з питань безпеки середовища життєдіяльності людини Департаменту громадського здоров’я;
Ткаченко Руслан Опанасович – професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології, завідувач циклу з акушерської реанімації Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика;
Товкай Олександр Андрійович – директор Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України;
Шевченко Ростислав Станіславович – професор кафедри хірургії № 4 Харківського національного медичного університету;
Методологічний супровід та інформаційне забезпечення:
Гуленко Оксана Іванівна – заступник директора департаменту, начальник управління стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги Департаменту стандартів у сфері охорони здоров’я ДП «Державний експертний центр МОЗ України», заступник голови робочої групи з методологічного супроводу.
Перелік скорочень
ASA – Американське товариство анестезіологів
ESBL – β-лактамази розширеного спектру дії
ESKAPE – група бактерій, до якої входять Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp.
MRSA – метицилін-резистентний Staphylococcus aureus
MSSA – метицилін-чутливий Staphylococcus aureus
T1/2 – період напіввиведення лікарського засобу
VRE – ванкоміцин-резистентний Enterococcus spp.
АЛЗ – антибактеріальний лікарський засіб
ВІК – відділ з інфекційного контролю
ЗОЗ – заклад охорони здоров’я
ІОХВ – інфекція області хірургічного втручання
МПМР – мікроорганізми з протимікробною резистентністю
МНН – міжнародна непатентована назва
ПМР – протимікробна резистентність
СОП – стандартна операційна процедура
ТЛМ – терапевтичний лікарський моніторинг
ШКТ – шлунково-кишковий тракт
І. Загальні положення
- Стандарт «Парентеральна періопераційна антибіотикопрофілактика» (далі – Стандарт) розроблено з метою забезпечення надання якісної, ефективної та безпечної медичної допомоги пацієнтам, які потребують проведення хірургічних утручань. Цей Стандарт встановлює загальні вимоги до проведення парентеральної періопераційної антибіотикопрофілактики (далі – антибіотикопрофілактика) в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території.
- Цей Стандарт призначений для керівників ЗОЗ, їхніх заступників, лікарів за спеціальностями хірургічного профілю та фармацевтів клінічних ВІК ЗОЗ.
- Мета антибіотикопрофілактики – запобігання інфекції області хірургічного втручання (ІОХВ) та оптимізація відновлення у післяопераційному періоді. Антибіотикопрофілактика вважається оптимальною при досягненні такої величини плазмової та тканинної концентрації АЛЗ, яка значно перевищує його мінімальну інгібуючу концентрацію щодо найбільш імовірних мікроорганізмів, які контамінують тканини ділянки оперативного доступу, до здійснення хірургічного розрізу, а також підтримка цієї концентрації протягом всього часу оперативного втручання.
- Ефективна антибіотикопрофілактика в плановій хірургічній практиці має бути спрямована проти інфекційних агентів, які з найбільшою вірогідністю колонізують ділянку майбутнього оперативного втручання. В невідкладній і ургентній хірургічній практиці антибіотикопрофілактику необхідно спрямувати на інфекційні агенти, які колонізують відповідні ділянки майбутнього розрізу шкіри або слизової оболонки пацієнта, і найбільш ймовірно можуть спричинити появу ІОХВ.
- Введення першої дози АЛЗ з метою антибіотикопрофілактики до здійснення хірургічного розрізу забезпечує кращу протидію розвитку ІОХВ, ніж введення першої дози АЛЗ після здійснення хірургічного розрізу.
- При більшості оперативних втручань із метою антибіотикопрофілактики АЛЗ слід вводити одноразово.
ІІ. Вимоги до антибіотикопрофілактики
- Групи і фактори ризику розвитку ІОХВ, класифікація ран у відповідності до ризику розвитку ІОХВ та заходи з профілактики ІОХВ наведені в розділі ІІІ Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 серпня 2021 року № 1614, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 року за № 1319/36941 (далі – Порядок).
Необхідність проведення періопераційної антибіотикопрофілактики та антибіотикотерапії при проведенні оперативних утручань визначається класом операційної рани, а саме:
1) при чистих операційних ранах періопераційна антибіотикопрофілактика не проводиться, окрім випадків імплантації протезних або штучних матеріалів та для імуноскомпрометованих пацієнтів;
2) при чистих забруднених операційних ранах проводиться періопераційна антибіотикопрофілактика;
3) при забруднених операційних ранах проводиться періопераційна антибіотикопрофілактика та, за потреби, у післяопераційному періоді призначається антибіотикотерапія відповідно до стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 серпня 2023 року № 1513 медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»);
4) при брудних операційних ранах призначається антибіотикотерапія згідно зі стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», а періопераційне введення АЛЗ проводиться згідно з пунктом 13 розділу ІІ цього Стандарту.
- Чинники ризику розвитку MRSA-інфекції, у тому числі ІОХВ:
1) відома в анамнезі колонізація слизової оболонки носових ходів MRSA;
2) прийом фторхінолонів протягом останніх 3 місяців;
3) висока поширеність інфікованих МSSA/MRSA пацієнтів у відділенні;
4) довготривала госпіталізація у відділення з високим рівнем підтвердженої бактеріологічно колонізації пацієнтів MRSA протягом останніх 3 місяців;
5) постійне перебування пацієнта протягом трьох і більше місяців в установі, організації, закладі, що надає соціальну послугу стаціонарного догляду для осіб із тяжкою хронічною патологією;
6) проведення хронічного гемодіалізу;
7) наявність у пацієнта хронічних трофічних виразок.
- У разі наявності у пацієнта чинника(ів) ризику розвитку ІОХВ згідно із додатком 1 до цього Стандарту лікарю рекомендовано проконсультуватися із фармацевтом клінічним ВІК та/або дослідити попередню історію лікування пацієнта, з метою оцінки ризиків можливої колонізації пацієнта МПМР.
- Напередодні проведення планових оперативних утручань обов’язковим є скринінг на колонізацію (носійство) MSSA/MRSA шляхом бактеріологічного дослідження біологічного зразка з носа наступних груп пацієнтів:
1) в анамнезі пацієнта наявні чинники розвитку MRSA-інфекції відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Стандарту;
2) пацієнти перед кардіохірургічними, ортопедичними (імплантація штучних матеріалів), судинними (реконструктивна мікрохірургія, імплантація штучних матеріалів, шунтування) утручаннями. ЗОЗ може розширити перелік оперативних утручань перед якими обов’язково виконується скринінг на колонізацію (носійство) MSSA/MRSA. Для своєчасного виявлення колонізації (носійства) MSSA/MRSA при планових хірургічних втручаннях слід передбачити завчасне виконання скринінгу (наприклад, за 5-7 діб). У випадку позитивних результатів проводиться ерадикація перед оперативним втручанням.
Бактеріологічне дослідження пацієнта перед плановим оперативним втручанням та ерадикація MSSA/MRSA не потребують госпіталізації.
Результати дослідження пацієнтів на колонізацію (носійство) MSSA/MRSA, отримані з біологічних зразків, взятих під час проведення скринінгу, слід враховувати при виборі АЛЗ для періопераційної профілактики, а також за необхідності антибіотикотерапії пацієнта в післяопераційному періоді та під час організації заходів із профілактики інфекцій та інфекційного контролю.
- У разі виявлення у пацієнта колонізації (носійства) MSSA або MRSA, з метою ерадикації необхідно проводити інстиляцію мупіроцинової мазі назальної 2% у носові ходи за такою схемою:
1) початок ерадикації за 48-72 год до початку оперативного втручання;
2) інтервал інстиляції – кожні 12 годин;
3) загальна тривалість ерадикації 5 діб;
4) напередодні оперативного втручання пацієнт приймає душ/отримує миття тіла в душі з використанням мила. Після миття шкіра всього тіла обробляється 2% водним або спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату шляхом протирання;
5) пацієнт, у якого виявлено носійство чи колонізацію MRSA, ізолюється в палату ізоляції пацієнтів з нейтральним тиском (палата ізоляції класу S).
- Пацієнтам, яким планується проведення ендоскопічних урологічних процедур, пов’язаних з пошкодженням цілісності слизової оболонки, виконується скринінг на наявність бактеріурії. У разі підтвердження бактеріурії проводиться лікування коротким курсом АЛЗ. Вибір АЛЗ ґрунтується на результатах чутливості виявленого збудника (за можливості обирається АЛЗ групи доступу відповідно до додатку 3 до Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»).
Передопераційне лікування бактеріурії не виключає необхідності періопераційної антибіотикопрофілактики.
- Для проведення антибіотикопрофілактики необхідно використовувати
АЛЗ із вузьким спектром дії, якомога коротший період часу.
Процес вибору АЛЗ для антибіотикопрофілактики затверджується керівником ЗОЗ у вигляді СОП. СОП розробляється на основі положень цього Стандарту та стандартних режимів антибіотикопрофілактики під час проведення хірургічних утручань, що наведені в додатку 2 до цього Стандарту. Також враховуються ризики розвитку бактеріального ендокардиту та проводиться відповідна профілактика згідно з додатком 3 до цього Стандарту.
- Спектр активності АЛЗ, який використовується для антибіотикопрофілактики, має охоплювати найпоширеніші збудники ІОХВ та враховувати дані локального мікробіологічного моніторингу, але не має бути спрямованим проти абсолютно всіх імовірних інфекційних агентів, здатних викликати ІОХВ. При проведенні антибіотикопрофілактики необхідно враховувати, що різні ділянки тіла або середовища (компартменти) характеризуються різним спектром мікроорганізмів. З метою оптимального вибору АЛЗ для антибіотикопрофілактики необхідно:
1) мати чітке уявлення, який мікроорганізм найбільш ймовірно присутній в операційній рані і може викликати ІОХВ;
2) врахувати безпеку та ефективність обраного АЛЗ;
3) врахувати вартість проведення антибіотикопрофілактики.
- АЛЗ із більш широким спектром дії, аніж це доцільно, і/або більш вартісний АЛЗ, ніж доступно, не може бути рекомендований для антибіотикопрофілактики, поки не доведені його профілактичні переваги.
- Заборонено необґрунтоване призначення цефалоспоринів ІІІ-IV покоління та фторхінолонів із метою проведення антибіотикопрофілактики, оскільки їх рутинне застосування пов’язане з високим ризиком селекції бактерій із ПМР (продуцентів ESBL та MRSA) та виникненням ускладнень – інфекційних хвороб, викликаних Clostridium difficile.
- Рекомендовано призначати цефтриаксон для лікування пацієнтів із гострим холециститом чи з гострою інфекцією жовчовивідних проток, які не були визначені до здійснення хірургічного втручання. Однак не призначати цефтриаксон з метою антибіотикопрофілактики пацієнтам, яким проводитиметься холецистектомія без ознак інфекції жовчовивідних проток, або пацієнтам із жовчною колькою/дискінезією жовчовивідних проток без ознак інфекційного запалення.
- Пацієнтам, у яких наявний запальний інфекційний процес, віддалений від місця оперативного втручання, стандартну антибіотикопрофілактику слід проводити з урахуванням антибіотикотерапії, яка вже проводиться.
- У випадку якщо пацієнт приймає системний АЛЗ, із метою лікування наявного запального інфекційного захворювання віддаленої локалізації й/або ІОХВ (підозрюваного або підтвердженого), додаткова антибіотикопрофілактика іншим АЛЗ відповідно до додатків 1, 2 до цього Стандарту є не обов’язковою, за умови якщо спектр дії АЛЗ для лікування активний щодо мікрофлори ділянки оперативного втручання. У такому випадку одноразова терапевтична доза АЛЗ вводиться перед операцією за 60 хв до розрізу шкіри.
Призначення АЛЗ з метою лікування наявного запального інфекційного захворювання має проводитися згідно з Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою».
У випадку якщо пацієнт приймає системний АЛЗ, який не активний щодо мікрофлори ділянки оперативного втручання, з метою антибіотикопрофілактики необхідно ввести пацієнту АЛЗ, як зазначено у відповідному СОП або отримати консультацію у фармацевта клінічного ВІК.
В обох випадках введення АЛЗ для лікування запального інфекційного процесу віддаленої локалізації продовжується відповідно до призначеної схеми антибіотикотерапії.
- Враховуючи нефротоксичність ванкоміцину та аміноглікозидів (гентаміцин, тобраміцин), лікарю, який призначає дані АЛЗ із метою антибіотикотерапії, за потреби введення іншого АЛЗ із метою антибіотикопрофілактики слід проконсультуватися з фармацевтом клінічним ВІК перед оперативним втручанням із метою уточнення тактики ведення пацієнта в періопераційному та післяопераційному періодах.
Гентаміцин слід замінити альтернативним АЛЗ, якщо кліренс креатиніну становить
<20 мл/хв. або у пацієнта з трансплантацією нирки. - Ванкоміцин із метою проведення антибіотикопрофілактики призначається за наявності одного з таких критеріїв:
1) відома тяжка реакція гіперчутливості І типу в пацієнта в анамнезі на введення β-лактамних АЛЗ (пеніцилінів, цефалоспоринів);
2) наявність факторів ризику розвитку MRSA-інфекції у пацієнта;
3) наявність лабораторно підтвердженої колонізації або інфікування пацієнта MRSA.
Заборонено рутинне використання ванкоміцину з метою антибіотикопрофілактики. Заборонено в разі підтвердженої колонізації або інфікування пацієнта MSSA використовувати ванкоміцин для проведення антибіотикопрофілактики. АЛЗ вибору в таких випадках є цефазолін (ванкоміцин має нижчу ефективність щодо MSSA порівняно з цефазоліном).
Ванкоміцин вводиться пацієнту одноразово за 100-120 хв до виконання хірургічного розрізу, додатково до основного АЛЗ цефазоліну, який вводиться за 30-60 хв до проведення хірургічного розрізу.
- Призначення АЛЗ з метою антибіотикопрофілактики має бути письмово обґрунтовано у формі первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», формі первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № », формі первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», формі первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 або в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я (далі – медична карта).
Обґрунтування виконання періопераційної антибіотикопрофілактики має містити:
1) клас операційної рани та назву оперативного втручання;
2) перелік факторів ризику розвитку ІОХВ (за необхідності);
3) результати скринінгу на MSSA/MRSA (за наявності);
4) назву АЛЗ у формі МНН;
5) дозу, лікарську форму та кратність запланованого післяопераційного введення АЛЗ, у тому числі якщо АЛЗ, який використовувався для періопераційної антибіотикопрофілактики, буде замінено іншим АЛЗ;
6) фактичний час передопераційного та, за потреби, інтраопераційного введення АЛЗ записують у медичній карті.
- Метронідазол з метою проведення періопераційної антибіотикопрофілактики використовується у комбінації з іншими АЛЗ, якщо вони не володіють достатньою активністю проти високоймовірної або очікуваної анаеробної та змішано-анаеробної мікрофлори.
- У випадку підтвердження/обґрунтованої підозри на інфікування трансплантату й/або виділення збудника інфекційної хвороби від реципієнта, з метою антибіотикопрофілактики під час проведення трансплантації органів (підшлункової залози, печінки, легень чи серцево-легеневого комплексу) слід використовувати АЛЗ та антифунгальні лікарські засоби, активні щодо всього спектра мікроорганізмів (особливу увагу необхідно звернути на грамнегативну флору, у тому числі Pseudomonas aeruginosa, VRE та гриби).
- Перед призначенням АЛЗ обов’язково необхідно зібрати в пацієнта або у його законних представників детальний алергологічний анамнез і ретельно перевірити попередні медичні записи щодо наявності в минулому тяжких алергічних реакцій на введення будь-яких лікарських засобів.
- Оскільки перехресна реактивність між цефалоспоринами та пеніцилінами становить менше 2% і є малоймовірною, за наявності нетяжких реакцій не слід відмовлятися від призначення цефалоспоринів пацієнтам із реакцією на пеніциліни, і навпаки.
- Заборонено призначення β-лактамних АЛЗ за наявності в пацієнта в анамнезі підтвердженої тяжкої алергічної реакції на β-лактамні АЛЗ.
- У разі якщо пацієнт колонізований або лікувався з приводу інфекційної хвороби, що викликана МПМР, за останні 3 місяці, слід отримати консультацію фармацевта клінічного ВІК, лікаря-бактеріолога та лікаря-інфекціоніста.
- Введення АЛЗ перед хірургічним розрізом, інтра- та післяопераційне додаткове введення (за необхідності) здійснюється в повній дозі, відповідно до додатка 1 до цього Стандарту.
- Дозування АЛЗ у пацієнтів дорослого віку та дітей проводиться з урахуванням фактичної маси тіла. Однак у випадку, якщо розрахункова доза для дітей із масою тіла >40 кг перевищує максимальну дозу АЛЗ для дорослих (зазначену в інструкції до лікарського засобу), слід ввести дозу для дорослих.
- У пацієнтів із нирковою й/або печінковою дисфункцією/недостатністю не потрібно змінювати дозу АЛЗ, якщо цей препарат вводиться одноразово.
- Для досягнення бактерицидної тканинної концентрації АЛЗ у плазмі крові та в тканинах ділянки оперативного втручання, АЛЗ необхідно вводити пацієнту в проміжку за 30-60 хв до здійснення хірургічного розрізу (за винятком ванкоміцину та ін’єкційних фторхінолонів). Ванкоміцин та ін’єкційні фторхінолони слід розпочати вводити пацієнту за 100-120 хв до здійснення хірургічного розрізу.
- У випадку якщо передбачається накладення джгутів/турнікетів на кінцівки, необхідно ввести повну дозу АЛЗ перед накладенням джгута/турнікета.
- Інтраопераційне додаткове введення АЛЗ із коротким періодом напіввиведення (TЅ) <2 год слід проводити (за умови відсутності ниркової недостатності):
1) якщо тривалість хірургічного втручання перевищує 2TЅ АЛЗ, який використовується з метою проведення антибіотикопрофілактики;
2) у разі значної затримки часу між введенням АЛЗ і здійсненням хірургічного розрізу (за винятком ванкоміцину та аміноглікозидів);
3) за тривалої або значної інтраопераційної крововтрати (>20-30 мл/кг маси тіла);
4) якщо наявні інші чинники, які зменшують TЅ (наприклад, опіки великої площі тіла);
5) використання апарата штучного кровообігу/екстракорпоральної мембранної оксигенації.
У випадку інтраопераційної крововтрати об’ємом >25 мл/кг маси тіла слід ввести додаткову повну дозу АЛЗ (відповідно до дози, яка була введена передопераційно) після проведення рідинної ресусцитації (за винятком гентаміцину – необхідно ввести половину передопераційної дози).
Необхідно інтраопераційно дотримуватись однакових проміжків часу між введенням окремих підтримувальних доз АЛЗ з метою антибіотикопрофілактики.
- Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати тривалості оперативного втручання, але в окремих випадках може бути подовжена до 24 год від початку введення першої дози АЛЗ. Антибіотикопрофілактика може бути продовжена до 72 год, якщо проводяться:
1) оперативні втручання на відкритому серці;
2) трансплантація органів і тканин;
3) ендопротезування суглобів.
- Наявність (інтраопераційне встановлення) дренажів не впливає на тривалість антибіотикопрофілактики.
- Антибіотикопрофілактику слід завершити в межах 24 год після введення першої дози АЛЗ, за винятком інтраопераційної зміни класу рани (наприклад, розлиття кишкового вмісту в операційну рану або потрапляння гною в операційну рану); при цьому антибіотикопрофілактика проводиться до 72 год з наступним припиненням і переходом на антибіотикотерапію або з повною відміною АЛЗ.
Проведення антибіотикопрофілактики понад 24 год після операції має бути письмово обґрунтоване лікарем у медичній карті.
За наявності інфекційного ускладнення (наприклад, в місці встановлення імпланта за умови близького розташування черезшкірних дренажів) або інших проявів інфекційного захворювання, після завершення періопераційної антибіотикопрофілактики проводиться антибіотикотерапія.
- Режим прийому та дозування імуносупресантів (метотрексат та інгібітори фактора некрозу пухлин) і/або глюкокортикостероїдних препаратів не слід змінювати перед оперативним втручанням із метою зниження ризику виникнення ІОХВ. Лікар повинен проконсультуватися щодо призначення терапії пацієнтам, які підлягають оперативному втручанню і потребують прийому імунодепресантів у періопераційному періоді, із фармацевтом клінічним ВІК.
Додаток 1
Фактори ризику розвитку інфекції області хірургічного втручання
І. Фактори, пов’язані з пацієнтом
- Вік пацієнта >65 років
- Недоїдання та голодування
- Ожиріння
- Декомпенсований цукровий діабет (HbA1c >7%)
- Інтоксикації
- Наявна інфекційна хвороба або осередок хронічної інфекції в інших ділянках тіла
- Прийом глюкокортикостероїдів
- Імуносупресивний стан
- Іонізуюче опромінення протягом останніх 3 міс
- Випадок інфекційної хвороби шкіри або м’яких тканин протягом останніх 3 міс
- Супутні захворювання пацієнта, що дозволяють віднести його до класу ризику III-V за ASA (наявність тяжкого системного захворювання, що призводить до функціональних обмежень і загрожує життю або впливає на виживаність після операції)
- Хірургічні втручання протягом останніх 3 міс
- Тривалість передопераційної госпіталізації протягом мінімум 48 год
- Колонізація мікроорганізмами, у тому числі МПМР
- Гоління шкіри в запланованій ділянці оперативного доступу
- Куріння
- Гемотрансфузії
- Злоякісні новоутворення
- Наявність протезів
ІІ. Фактори, не пов’язані з пацієнтом
- Невідкладність оперативного втручання
- Значна операційна травма
- Відкрите хірургічне втручання
- Клас чистоти операційної рани
- Прихильність медичних працівників до дотримання заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю
- Запланована тривалість оперативного втручання понад 45 хв
- Умови проведення операції та перебування пацієнта у відділенні
- Якість репроцесингу (стерилізації) хірургічного інструментарію
- Передопераційна підготовка (наприклад, якість проведеної хірургічної обробки рук, прийняття душу пацієнтом напередодні оперативного втручання)
- Періопераційна підтримка нормотермії та нормоглікемії
- Вірулентність бактерій
- Наявність сторонніх тіл, змертвілих тканин, хірургічних матеріалів у післяопераційній рані, імплантація штучних матеріалів
- Вентиляція в операційній кімнаті, яка не забезпечує мінімум 20-кратний повітрообмін
- Кількість осіб в операційній кімнаті, що перевищує потреби в працівниках, необхідних для проведення оперативного втручання
- Неправильний вибір антимікробного лікарського засобу для періопераційної антибіотикопрофілактики та її тривалості
- Якість проведення оперативного втручання і досвід операційної бригади
ІІІ. Фактори ризику розвитку ІОХВ в акушерстві:
а) доопераційні/антенатальні:
– гіпертензивні порушення під час вагітності
– гестаційний цукровий діабет
– багатоплідна вагітність
– кесарів розтин в анамнезі
– анемія
– гемотрансфузії
б) інтраопераційні/інтрапартальні:
– часті вагінальні дослідження
– тривалий безводний проміжок
– тривалі пологи
– хоріоамніоніт
– ургентний кесарів розтин
– первинна післяпологова кровотеча
– гіпертермія у пологах
– передчасний розрив плодових оболонок
в) післяопераційні:
– гематоми
– гемо трансфузії
Додаток 2
|
Таблиця 1. Антибактеріальні лікарські засоби для періопераційної антибіотикопрофілактики залежно від типу оперативного втручання |
||||||
|
Спеціалізація структурного підрозділу ЗОЗ та тип операційного втручання з прикладами |
Антибактеріальні лікарські засоби |
|||||
|
Рекомендований АЛЗ для періопераційної антибіотикопрофілактики |
Високий ризик розвитку MRSA-інфекції |
Алергія на β-лактами |
||||
|
Нейрохірургія Краніотомія; ламінектомія; шунтування шлуночків; імплантація інтратекальної помпи; використання транссфеноїдального доступу; мікрохірургія; імплантація датчика тиску; процедури, що включають імплантацію штучного матеріалу; повторна діагностична операція; біопсія головного мозку Navigus; введення внутрішньочерепного шунта |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
Оториноларингологічні процедури Операція з імплантації слухового апарату, у т. ч. кохлеарний імплант |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин |
|||
|
Оториноларингологічні процедури Велика операція на вусі; складна септоринопластика; ревізійна операція на вушних пазухах |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин або Ванкоміцин + Метронідазол |
|||
|
Оториноларингологічні процедури Тимпаномастоїдна хірургія, ларингектомія# |
Цефазолін + Метронідазол # У післяопераційному періоді можливо ввести ще декілька доз АЛЗ, але тривалість профілактики не має перевищувати 24 год |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин + Гентаміцин |
|||
|
Хірургія в ділянці голови та шиї Операції, що відповідають ІІ класу операційних ран – чисті-забрудненні; процедури, що передбачають імплантацію штучних матеріалів |
Цефазолін + (якщо розріз виконується через слизові оболонки порожнини рота) Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин |
|||
|
Хірургія в ділянці голови та шиї Розширена дисекція шиї з приводу злоякісної пухлини; циторедуктивна або реконструктивна хірургія при злоякісних пухлинах |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин + Гентаміцин |
|||
|
У післяопераційному періоді ввести ще 2 дози цефазоліну кожні 8 год та дозу метронідазолу через 12 год. Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати 24 год від введення першої дози. |
||||||
|
Хірургія в ділянці голови та шиї/оториноларингологія Операції, що передбачають лише розріз слизової оболонки порожнини рота (наприклад, усунення хейлосхізісу губи та піднебіння) |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин |
|||
|
Щелепно-лицева хірургія Оперативні втручання із використанням черезшкірного доступу без залучення ротової порожнини, наприклад артроцентез, реконструкція скронево-нижньощелепного суглоба; висічення/видалення підщелепної залози; реконструкція нижньої щелепи (без кісткової пластики) |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
Щелепно-лицева хірургія Оперативні втручання із використанням черезшкірного доступу та із залученням ротової порожнини, наприклад ортогнатична хірургія (протезування скронево-нижньощелепного суглоба тощо)#; видалення під’язикової залози та процедури на слинних залозах; внутрішньоротова остеопластика; процедури, що включають введення протезного матеріалу |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин або Ванкоміцин + Метронідазол |
|||
|
У післяопераційному періоді ввести ще 2 дози цефазоліну кожні 8 год та дозу метронідазолу через 12 год. Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати 24 год від введення першої дози. |
||||||
|
Щелепно-лицева хірургія Відкрите вправлення та внутрішня фіксація переломів нижньої щелепи або середньої частини обличчя, наприклад перелому Ле-Форта або виличної кістки |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин або Ванкоміцин + Метронідазол |
|||
|
Офтальмологія Для всіх операцій |
Безпосередньо перед здійсненням хірургічного розрізу необхідно прикласти стерильний тампон з 5% розчином повідон-йоду до краю кон’юнктиви в ділянці носослізних проток, тримати протягом 2 хв та протерти ним шкіру в періорбітальній ділянці. Використовувати стерильний 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату протягом 5 хв, якщо пацієнт має алергію на повідон-йод. (+ опційно, як додатковий захід) Очні краплі з моксифлоксацином 0,5% по 1 краплі 5 раз через кожні 5-15 хв протягом години перед хірургічним розрізом. |
|||||
|
Торакальна хірургія Встановлення міжреберного дренажного катетера; процедури на брахіоцефальних судинах (наприклад, каротидна ендартеректомія, відновлення плечової артерії) без використання протезного матеріалу; сегментарна резекція молочної залози; висічення рубцевої тканини; ревізія неінфікованих чистих ран |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Торакальна хірургія Процедури, що включають введення протезного матеріалу; процедури, пов’язані з підвищеним ризиком інфікування, включаючи відеоасистоване торакоскопічне втручання, відновлення аневризми, тромбоендартеректомію; венозне шунтування, медіастиноскопія |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин |
|||
|
Торакальна хірургія Декортикація/плевректомія |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин + (за умови наявності емпієми або абсцесу) Метронідазол |
|||
|
+ (за умови наявності емпієми або абсцесу) Метронідазол |
||||||
|
Торакальна хірургія Пневмонектомія; лобектомія |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин + (за умови наявності емпієми або абсцесу) Метронідазол |
|||
|
+ (за умови наявності емпієми або абсцесу) Метронідазол |
||||||
|
У післяопераційному періоді ввести ще 2 дози цефазоліну кожні 8 год та, за потреби, дозу метронідазолу через 12 год. Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати 24 год від введення першої дози. |
||||||
|
Кардіохірургія Черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика (ангіопластика/введення стента); аортальна балонна вальвулопластика, мітральна балонна вальвулопластика; підшкірна імплантація петльових реєстраторів, процедура абляції |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Кардіохірургія Імплантація серцево-судинних імплантованих електронних пристроїв, наприклад введення постійного кардіостимулятора/дефібрилятора, пристрою ресинхронізації серця, заміна батареї таких пристроїв |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Кардіохірургія Закриття дефекту міжпередсердної перегородки; закриття відкритого овального вікна; закриття вушка лівого передсердя; вальвулопластика, імплантація септального оклюдера лише в пацієнтів високого ризику (наприклад, феморальний катетер >6 год; протези клапанів, ендокардит в анамнезі) |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Кардіохірургія Черезкатетерна імплантація аортального клапана |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Може знадобитися модифікація антибіотикопрофілактики відповідно до мікроорганізмів, що спричиняють ІОХВ у ЗОЗ, та їхньої чутливості. |
||||||
|
Судинна хірургія Реконструктивні втручання в ділянці абдомінальної аорти; імплантація графтів/стентів; використання інфраінгвінального/феморального доступу |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Судинна хірургія Операції на плечовій або сонній артерії, що не включають введення протезного матеріалу, та всі інші чисті процедури (наприклад, торакоскопічна симпатектомія, процедури при варикозному розширенні вен, черезшкірна тромбектомія) |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Судинна хірургія Ампутація кінцівки |
Цефазолін + Метронідазол Реоперація: Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Гентаміцин + Ванкоміцин + Метронідазол |
|||
|
Судинна хірургія Ревізія артеріовенозного протезу графта; імплантація штучних матеріалів (графт) |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Абдомінальна хірургія Герніопластика, герніорафія з/без імплантації сітчастих ендопротезів |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Гентаміцин + Метронідазол |
|||
|
+ (за умови проникнення у просвіт ШКТ) Метронідазол |
||||||
|
Абдомінальна хірургія Відкрита холецистектомія, лапароскопічні операції на жовчному міхурі, якщо пацієнт має фактори ризику післяопераційної інфекції (наприклад, вік старше 70 років, цукровий діабет, механічна жовтяниця, камені загальної жовчної протоки, гострий холецистит, нефункціонуючий жовчний міхур |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Абдомінальна хірургія Гастродуоденальна та езофагеальна хірургія, а саме: неендоскопічні процедури з проникненням у просвіт ШКТ або неендоскопічні процедури, які не проникають у просвіт ШКТ, але лише за наявності у пацієнта факторів ризику післяопераційної інфекції (патологічне ожиріння, обструкція вихідного отвору шлунка, знижена кислотність/моторика шлунка, шлунково-кишкова кровотеча, злоякісне новоутворення або перфорація), наприклад шунтування шлунка, резекція, видалення стравоходу |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Абдомінальна хірургія Апендектомія (включаючи лапароскопічні процедури), експлоративна лапаротомія, адгезіолізис, резекція; втручання в ділянці підшлункової залози (некрозектомія; операція Уіппла), панкреоектомія; резекція печінки |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Гентаміцин + Метронідазол |
|||
|
Абдомінальна хірургія Спленектомія |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин |
|||
|
Абдомінальна хірургія Неендоскопічні процедури на тонкій кишці |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Гентаміцин + Метронідазол |
|||
|
Колоректальна хірургія Неендоскопічні колоректальні процедури (наприклад, резекція товстої кишки, ревізія анастомозу), встановлення стоми |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Гентаміцин + Метронідазол або |
|||
|
Акушерство і гінекологія, онкогінекологія Онкогінекологічні втручання; гінекологічна лапаротомія (оментектомія, оваріоектомія), гістеректомія, хірургічне лікування пролапсу органів малого таза, процедури встановлення синтетичного середньоуретрального слінга; вагінопластика; хірургічне переривання вагітності після 12 тижнів |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Ванкоміцин + Метронідазол |
Кліндаміцин + Гентаміцин |
|||
|
Акушерство і гінекологія Кесарів розтин |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин + Гентаміцин або Кліндаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Акушерство і гінекологія Інструментальні вагінальні пологи |
Протягом 6 год після інструментальних вагінальних пологів: або (за умови наявності в анамнезі алергічної реакції на пеніциліни середньої тяжкості) Цефазолін + Метронідазол |
|
Кліндаміцин + Гентаміцин |
|||
|
Акушерство і гінекологія Відновлення акушерських ушкоджень анального сфінктера (включаючи розриви промежини ІІІ |
Цефазолін + Метронідазол |
Цефазолін + Метронідазол + Ванкоміцин |
Кліндаміцин |
|||
|
Рекомендована післяопераційна антибіотикотерапія |
||||||
|
Акушерство і гінекологія Інші трансцервікальні втручання (гістеросальпінгографія; гістероскопія, введення внутрішньоматкових спіралей, біопсія ендометрія, біопсія шийки матки, включаючи широку петлеву ексцизію зони трансформації та ендоцервікальний кюретаж, вилучення ооциту, дилатація та кюретаж поза вагітністю, аутологічний середньо-уретральний слінг); лапароскопічні процедури без проникнення в кишечник чи піхву (діагностичні, трубна стерилізація, оперативні (крім гістеректомії) |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Акушерство і гінекологія Хірургічне переривання вагітності до 12 тижнів |
Доксициклін або Азитроміцин Антибіотикопрофілактика не потрібна, якщо перед процедурою пацієнтці проведено обстеження |
|||||
|
Урологія Чиста операційна рана (І клас рани); діагностична цистоскопія без маніпуляцій на сечовивідних шляхах; екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія; уродинамічні дослідження відкриті або лапароскопічні урологічні процедури, коли не відбувається проникнення у сечовивідні шляхи (наприклад, вазектомія, операція на калитці, перев’язування варикоцеле, циркумцизія, орхідопексія, лікування варикоцеле або гідроцеле) і протезні матеріали не імплантуються |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Урологія Трансуретральна або трансперінеальна біопсія простати |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин + Гентаміцин |
|||
|
Урологія Трансректальна біопсія простати |
Ципрофлоксацин Якщо в анамнезі були подорожі за кордон (Індія, Південно-Східна Азія, Південна Європа) протягом останніх 6 міс або використання терапії фторхінолонами протягом попередніх 3 міс, перед біопсією простати рекомендовано бактеріологічне дослідження на резистентність до ципрофлоксацину Enterobacteriaceae (за допомогою зразків фекалій або ректальних мазків). Зверніться для консультації до бактеріологічної лабораторії. |
|||||
|
Урологія Хірургічне видалення каменів; трансуретральна резекція простати; імплантація стентів; уретероскопія, проведення ретроградної пієлограми; інші ендоскопічні процедури, але за наявності факторів ризику післяопераційної інфекції (наприклад, обструкція або аномалії сечовивідних шляхів, сечові камені, постійні або зовнішні катетери) |
Гентаміцин або (якщо гентаміцин протипоказаний) Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Гентаміцин |
|||
|
Урологія Відкриті або лапароскопічні урологічні процедури, при яких очікується проникнення у просвіт ШКТ (наприклад, ілеальний кондуїт, ректоцеле) |
Цефазолін + Метронідазол |
Ванкоміцин + Гентаміцин + Метронідазол |
Ванкоміцин + Гентаміцин + Метронідазол |
|||
|
Урологія Відкриті або лапароскопічні урологічні процедури, при яких входження у просвіт ШКТ не очікується і коли залучені сечовивідні шляхи та/або імплантується протезний матеріал (наприклад, протези статевого члена, штучні сечові сфінктери, сітчасті ендопротези) |
Цефазолін + Гентаміцин |
Ванкоміцин + Гентаміцин |
Ванкоміцин + Гентаміцин |
|||
|
+ (при незапланованому інтраопераційному проникненні у просвіт ШКТ) |
||||||
|
Урологія Відкрита простатектомія/роботизована простатектомія |
Цефазолін + Гентаміцин |
Ванкоміцин + Гентаміцин |
Ванкоміцин + Гентаміцин |
|||
|
+ (при ризику потрапляння у просвіт ШКТ) Метронідазол |
||||||
|
Ортопедія та травматологія Первинне тотальне ендопротезування колінного або кульшового суглоба |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин |
|||
|
Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати 72 год від введення першої дози. |
||||||
|
Ортопедія та травматологія Ревізія/реоперація (заміна суглоба) |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин + Ванкоміцин |
|||
|
Ортопедія та травматологія Внутрішня та зовнішня фіксація кісток та металоостеосинтез; імплантація штучних матеріалів, наприклад, із застосуванням наступного: шпиці, штифти, гвинти, пластини, інтрамедулярні цвяхи |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
Ортопедія та травматологія Спінальна хірургія |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
Ортопедія та травматологія Ампутація нижньої кінцівки |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
+ (за умови тривалої ішемії кінцівки) Метронідазол |
||||||
|
Травматологія, пластична та реконструктивна хірургія Блефаропластика/відновлення птозу, рітидектомія; інші процедури на шкірі та м’яких тканинах (чиста операційна рана) |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано |
|||||
|
Травматологія, пластична та реконструктивна хірургія Розсічення паху/пахвової западини; абдомінопластика; імплантація протезного матеріалу; травматичні рани (нетяжкі травми); відкриті переломи (нетяжкі травми) |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
Травматологія, пластична та реконструктивна хірургія Травматичні рани (тяжкі травми); відкриті переломи (тяжкі травми) |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
|||
|
+ (для тяжко забруднених ран (наприклад, у сільському господарстві або внаслідок бойових дій) Метронідазол |
||||||
|
Антибіотикопрофілактика тяжких травм не має тривати більше 24 год після остаточного закриття рани. Загальна тривалість профілактики не має перевищувати 72 год, навіть за неможливості закриття м’яких тканин. |
||||||
|
Пластична хірургія (реконструктивні, дерматологічні, косметичні операції) Мамопластика, композитна трансплантація тканин для реконструкції тканин колінного суглоба, гортані, черевної стінки, кисті, обличчя, статевого члена |
Проведення антибіотикопрофілактики не показано для чистих операційних ран, крім випадків, що передбачають імплантацію штучних матеріалів, і пацієнтів із факторами ризику ІОХВ. |
|||||
|
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин або Ванкоміцин |
||||
|
Пластична хірургія Редукційна мамопластика, проста мастектомія, видалення пахвових лімфатичних вузлів, хірургія сосків, усі повторні або ревізійні процедури |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин |
|||
|
Пластична хірургія Протезна реконструкція грудей із використанням протезного імпланта або безклітинного дермального матриксу, реконструкція грудей власними тканинами, операція зі збільшення грудей |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Ванкоміцин |
|||
|
У післяопераційному періоді рекомендовано ввести ще 2 дози цефазоліну (з інтервалом 8 год). |
||||||
|
Трансплантація органів Нирка |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин |
Кліндаміцин + Гентаміцин або Ванкоміцин + Гентаміцин |
|||
|
У післяопераційному періоді рекомендовано ввести ще дві дози цефазоліну (з інтервалом 8 год). |
||||||
|
Трансплантація органів Підшлункова залоза; комплекс «нирка – підшлункова залоза» |
Цефазолін |
Цефазолін + Ванкоміцин + Флуконазол |
Кліндаміцин + Гентаміцин + Флуконазол Або Ванкоміцин + Гентаміцин + Флуконазол |
|||
|
АЛЗ у післяопераційому періоді вводяться з режимами дозування відповідно до табл. 2 додатка 1 цього Стандарту. Тривалість антибіотикопрофілактики не перевищує 48 год від введення першої дози. |
||||||
|
Трансплантація органів Печінка |
Піперацилін/тазобактам |
Ванкоміцин + Левофлоксацин + Флуконазол |
Ванкоміцин + Левофлоксацин + Флуконазол |
|||
|
Тривалість антибіотикопрофілактики не перевищує 24 год від введення першої дози. |
||||||
|
Трансплантація органів Серце; комплекс «серце – легені» |
Цефазолін або Ванкоміцин + Цефтриаксон або Ванкоміцин + Цефепім |
Ванкоміцин + Цефтриаксон або Ванкоміцин + Цефепім |
Ванкоміцин + Левофлоксацин |
|||
|
Тривалість антибіотикопрофілактики не перевищує 48 год від введення першої дози. |
||||||
|
Трансплантація органів Серце; комплекс «серце – легені» |
Цефазолін |
Ванкоміцин + Цефазолін |
Ванкоміцин + Левофлоксацин |
|||
|
Тривалість антибіотикопрофілактики не перевищує 48 год від введення першої дози. |
||||||
|
Трансплантація органів Кишечник |
Ванкоміцин + Цефепім + Метронідазол + Флуконазол |
Ванкоміцин + Левофлоксацин + Метронідазол |
||||
|
Тривалість антибіотикопрофілактики не перевищує 72 год від введення першої дози. Оцінювати щодо інфікування мультивісцеральної сітки та фістули, що потребує післяопераційної антибіотикотерапії. |
||||||
|
Таблиця 2. Дозовий режим антибактеріальних лікарських засобів для періопераційної антибіотикопрофілактики |
||||
|
Лікарський засіб, МНН |
Шлях введення |
Дозовий режим |
||
|
Дорослі |
Діти |
Особливості введення |
||
|
Цефазолін |
Внутрішньовенно |
2 г для пацієнтів з масою тіла понад 120 кг – 3 г |
30 мг/кг (не більше 100 мг/кг/ добу) |
Повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год, у післяопераційному періоді – кожні 8 год |
|
Кліндаміцин |
Внутрішньовенно |
600 мг |
15 мг/кг (не більше 600 мг) |
Концентрація розчину <18 мг/мл вводити протягом 20 хв Повторно вводити інтраопераційно кожні 6 год |
|
Ванкоміцин |
Внутрішньовенно |
1 г |
15 мг/кг (не більше 1 г) |
Концентрація розчину <5 мг/мл вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10 мг/хв). Повторно вводити інтраопераційно кожні 12 год |
|
Метронідазол |
Внутрішньовенно |
500 мг |
<11 років – 15 мг/кг (не більше 500 мг) |
Повторно вводити інтраопераційно кожні 12 год |
|
Гентаміцин |
Внутрішньовенно |
3 мг/кг |
6-14 років – 3 мг/кг; 3-5 років – 1,5-3 мг/кг |
Розрахунок дози на ідеальну масу тіла |
|
Цефепім |
Внутрішньовенно |
2 г |
100 мг/кг |
Повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год |
|
Цефтриаксон |
Внутрішньовенно |
1 г |
50-75 мг/кг |
Повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год |
|
Левофлоксацин |
Внутрішньовенно |
750 мг |
Протипоказаний до 18 років |
Повторно вводити кожні 24 год |
|
Піперацилін/тазобактам |
Внутрішньовенно |
4/0,5 г |
2-12 років – 80/10 мг/кг (не більше 4/0,5 г) |
Повторно вводити кожні 2 год, у післяопераційному – періоді кожні 6 год |
|
Ампіцилін/сульбактам |
Внутрішньовенно |
2/1 г |
<12 років – 100/50 мг/кг (не більше 2/1 г) |
Повторно вводити кожні 2 год, у післяопераційному періоді – кожні 6 год |
|
Флуконазол |
Внутрішньовенно |
400 мг |
6-12 мг/кг |
За наявності ризику або підозри щодо фунгального інфікування: Одноразове введення, окрім випадків потреби в лікуванні |
|
Ципрофлоксацин |
Перорально |
500 мг |
– |
Одноразово за 2 год до трансректальної біопсії простати |
|
Доксициклін |
Перорально |
400 мг |
Протипоказаний до 12 років |
За 60 хв до операції переривання вагітності, при нудоті додати протиблювотні засоби |
|
Азитроміцин |
Перорально |
1 г |
– |
За 60-120 хв до операції переривання вагітності |
|
Амоксицилін/клавуланова кислота |
Внутрішньовенно |
1/0,2 г |
– |
Якнайшвидше, протягом 6 год після інструментальних |
Додаток 3
Антибіотикопрофілактика інфекційного ендокардиту
І. Рекомендації щодо антибіотикопрофілактики в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які проходять орально-стоматологічні процедури та мають підвищений ризик інфекційного ендокардиту
- Потребують проведення антибіотикопрофілактики пацієнти з високим ризиком інфекційного ендокардиту:
- з попереднім інфекційним ендокардитом;
- з хірургічно імплантованими протезами клапанів з будь-якого матеріалу;
- з транскатетерно імплантованими протезами аортального та легеневого клапанів;
- з невиліковною ціанотичною вродженою вадою серця, а також пацієнти, які отримували хірургічне лікування або транскатетерні процедури з післяопераційними паліативними шунтами, кондуїтами або іншими протезами. Після хірургічного втручання, за відсутності залишкових дефектів або клапанних протезів, антибіотикопрофілактика рекомендована лише протягом перших 6 міс після процедури;
- з допоміжними пристроями для шлуночків.
- Антибіотикопрофілактику слід розглядати:
- у пацієнтів із транскатетерною реконструкцією мітрального та тристулкового клапанів;
- у реципієнтів трансплантата серця.
|
Таблиця. Лікарські засоби та режими антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту у пацієнтів, які проходять орально-стоматологічні процедури |
|||
|
Наявність алергії на пеніцилін або ампіцилін |
Лікарський засіб, шлях введення |
За 30-60 хв до процедури |
|
|
Доза, одноразово |
|||
|
Дорослі |
Діти |
||
|
Немає |
Амоксицилін, перорально |
2 г |
50 мг/кг (не більше 2 г) |
|
Ампіцилін, в/в |
2 г |
50 мг/кг (не більше 2 г) |
|
|
Цефазолін, в/в |
1 г |
50 мг/кг (не більше 1 г) |
|
|
Алергія на пеніцилін або ампіцилін
|
Цефалексин*, перорально |
2 г |
50 мг/кг (не більше 2 г) |
|
Азитроміцин або |
500 мг |
15 мг/кг (не більше 500 мг) |
|
|
Доксициклін, перорально |
100 мг |
Маса тіла <45 кг – 2,2 мг/кг Маса тіла >45 кг – 100 мг |
|
|
Цефазолін*, в/в |
1 г |
50 мг/кг (не більше 1 г) |
|
|
* Цефалоспорини не використовувати у пацієнтів, у яких в анамнезі тяжка анафілактична реакція, набряк Квінке або кропив’янка на пеніцилін або ампіцилін. |
|||
- Пацієнтам із помірним ризиком інфекційного ендокардиту антибіотикопрофілактика рутинно не рекомендована, але може розглядатися індивідуально. До нозологій, які визначають помірний ризик розвитку інфекційного ендокардиту у пацієнтів відносяться:
- ревматична хвороба серця; неревматична дегенеративна хвороба клапанів;
- вроджені аномалії клапанів, включаючи хворобу двостулкового аортального клапана;
- серцево-судинні імплантовані електронні пристрої;
- гіпертрофічна кардіоміопатія.
- Антибіотикопрофілактика не рекомендована іншим пацієнтам (пацієнтам із низьким ризиком розвитку інфекційного ендокардиту).
- Особам із високим та помірним ризиком розвитку інфекційного ендокардиту рекомендован загальні профілактичні заходи.
ІІ. Показання щодо антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту в пацієнтів високого ризику
- При стоматологічних втручаннях антибіотикопрофілактика рекомендована при:
– видаленні зубів;
– хірургічних процедурах у ротовій порожнині;
– процедурах, що потребують маніпуляцій з яснами або періапікальною ділянкою зубів.
- Системна антибіотикопрофілактика може розглядатися, якщо пацієнту з високим ризиком проводять інвазивну діагностичну або терапевтичну процедуру: у дихальному тракті; у ШКТ; у сечовому тракті; на шкірі; на опорно-руховому апараті.
ІІІ. Профілактика інфекційного ендокардиту в пацієнтів з кардіальними втручаннями виконується відповідно до положень цього Стандарту та враховує наступне:
- Перед встановленням внутрішньосерцевого ендопротезного пристрою рекомендується періопераційна антибіотикопрофілактика.
- Перипроцедурна антибіотикопрофілактика рекомендована пацієнтам, яким проводиться хірургічна або транскатетерна імплантація протеза клапана, внутрішньосудинного протеза або іншого стороннього матеріалу.
- Під час введення та маніпулювання катетерами в умовах катетеризаційної лабораторії рекомендовані стандартні хірургічні асептичні заходи.
- Усунення потенційних джерел сепсису (включаючи стоматологічне походження) слід враховувати за ≥2 тижні до імплантації протеза клапана або іншого внутрішньосерцевого чи внутрішньосудинного стороннього матеріалу, за винятком ургентних процедур.
- Перед проведенням транскатетеральної імплантації аортального клапана та інших транскатетерних клапанних процедур слід розглянути можливість проведення антибіотикопрофілактики поширеної шкірної флори, включаючи Enterococcus spp. та Staphylococcus aureus.
Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 2 (41), 2026 р.
