14 червня, 2025
Порівняння ефективності силодозину і тамсулозину в медикаментозній експульсивній терапії каменів сечоводу
Результати систематичного огляду
Камені сечоводу — поширена урологічна патологія, яка вражає до 18% осіб у загальній популяції. Пов’язане з нею зниження якості життя пацієнтів та соціально-економічний тягар вимагають пошуку ефективних стратегій лікування. З-поміж великого арсеналу лікувальних опцій останнім часом набула популярності медикаментозна експульсивна терапія (МЕТ), що передбачає застосування a-адреноблокаторів. Пропонуємо до вашої уваги результати систематичного огляду з оцінки ефективності силодозину порівняно з тамсулозином при МЕТ каменів сечоводу. Згідно з даними 11 включених досліджень, силодозин стабільно перевершував тамсулозин за показниками успішності вилучення каменів та тривалості процедури. Метааналізи вказують на ефективність силодозину в пацієнтів із конкрементами розміром <1 см. Крім того, прийом силодозину супроводжувався меншою кількістю епізодів кольки, що позиціонує його як кращу альтернативу тамсулозину для МЕТ.
Ключові слова: камені сечоводу, медикаментозна експульсивна терапія, a-адреноблокатори, силодозин, тамсулозин.
Підходи до менеджменту каменів сечоводу включають консервативні, фармакологічні та малоінвазивні втручання, такі як екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія та уретеролітотрипсія, що є ефективними варіантами лікування майже у всіх клінічних випадках. Однак ці процедури пов’язані зі значними витратами та не позбавлені ризиків. Тактика пильного спостереження, яка може супроводжуватися спонтанним вигнанням каменів у приблизно 50% випадків, нерідко призводить до таких ускладнень, як інфекції сечовивідних шляхів, гідронефроз та колька.
Згідно з рекомендаціями щодо сечокам’яної хвороби Європейської асоціації урології (EAU), МЕТ показана для лікування (дистальних) каменів сечоводу розміром >5 мм із метою скорочення епізодів ниркової кольки і добре зарекомендувала себе як метод, за якого використовується низка препаратів, що діють на сечоводи через різні механізми [5]. Препарати для МЕТ включають a-адреноблокатори, інгібітори кальцієвих каналів та інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу. Серед них a-адреноблокатори вважаються препаратами першого вибору при каменях сечоводу, при цьому їхня ефективність варіюється [6]. Сечоводи вкриті a1‑адренергічними рецепторами, зокрема підтипу a1А, який переважно розташований у їх нижній третині. Ці рецептори мають значний вплив на фізіологію нижньої частини сечоводу, зокрема на скорочення його гладких м’язів та детрузора.
Мета цього систематичного огляду – аналіз існуючої літератури та оцінка показників успішності МЕТ силодозином порівняно з тамсулозином у пацієнтів із каменями сечоводу.
Матеріали та методи
Проведено систематичний та вичерпний пошук в основних наукових базах даних, включаючи PubMed та Google Scholar, для виявлення відповідних досліджень ефективності силодозину порівняно з тамсулозином у лікуванні каменів сечоводу методом медикаментозної експульсії. Пошук включав дослідження, опубліковані в період із січня 2014 року по лютий 2024 року.
Включені дослідження відповідали наступним критеріям:
- учасники – особи з діагнозом каменів сечоводу;
- дослідження, які порівнюють ефективність силодозину та тамсулозину в лікуванні каменів сечоводу;
- дослідження, у яких повідомлялося про такі параметри, як частота експульсії, строки виведення каменів та інші показники ефективності.
Результати
До систематичного огляду всього було включено 11 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), які порівнювали ефективність силодозину з плацебо або тамсулозином саме в лікуванні каменів сечоводу (таблиця).
|
Таблиця. Характеристики включених досліджень |
||
|
Автори, рік |
Тип дослідження, кількість учасників (n) |
Результати |
|
Jung et al., 2022 |
Систематичний огляд, метааналіз та РКД, n=14 |
У виведенні каменів сечоводу розміром <1 см силодозин продемонстрував значно вищу ефективність порівняно з тамсулозином, його можна вважати більш прийнятним варіантом для МЕТ |
|
Hsu Y.P. et al., 2018 |
Систематичний огляд та метааналіз, n=1812 |
Середні строки позбавлення від каменів при прийомі тамсулозину коливалися від 6,4 до 21 дня, тоді як при застосуванні силодозину – від 6,5 до 16,7 дня. Відповідно, терапія силодозином характеризувалася коротшим періодом експульсії (приблизно на 3 дні), ніж тамсулозином |
|
Huang et al., 2015 |
Систематичний огляд та метааналіз, n=413 |
Показник успішної експульсії каменів із дистального відділу сечоводу в групі силодозину становив 74,3%, що приблизно на 24% вище, ніж у групі плацебо |
|
Ozsoy et al., 2016 |
Систематичний огляд та метааналіз, n=407 |
Останній метааналіз виявив значно вищий показник вилучення каменів та коротшу його тривалість при прийомі силодозину порівняно з тамсулозином |
|
Yu Z.W. et al., 2021 |
Метааналіз, n=917 |
При прийомі силодозину зафіксований коротший період експульсії каменів з дистального відділу сечоводу порівняно з плацебо. Пацієнти повідомляли про зменшення частоти рецидивів ниркової кольки та потребували меншої кількості анальгетиків |
|
Ramadhani et al., 2022 |
Систематичний огляд та метааналіз, n=474 |
Силодозин демонстрував виняткову уроселективність, що забезпечувало високу дієвість в урогенітальному тракті, водночас викликавши мінімальні побічні ефекти, пов’язані із серцево-судинною системою. Силодозин мав добру переносимість в осіб із каменями сечоводу, які одночасно приймали антигіпертензивні препарати |
|
Sharma et al., 2020 |
Систематичний огляд та метааналіз, n=7077 |
Силодозин мав найвищий показник експульсії каменів (SER) зі значенням поверхні під кривою кумулятивного ранжування (SUCRA) 94,8, тоді як тамсулозин – 46,2. Силодозин виявився ефективнішим препаратом для МЕТ каменів нижнього відділу сечоводу порівняно з тамсулозином |
|
Imperatore et al., 2014 |
Ретроспективне обсерваційне дослідження, n=100 |
Ймовірність спонтанного виведення каменів із дистального відділу сечоводу є високою і коливається від 71 до 98% для конкрементів розміром ≤5 мм, тоді як при розмірі >5 мм вона знижується до 25-51%. У пацієнтів, які отримували силодозин, частота виведення каменів розміром ≤5 та >5 мм становила 89,5% та 70% відповідно |
|
Gharib et al., 2018 |
Порівняльне дослідження, n=150 |
Строки виведення каменів були коротшими в групі силодозину порівняно з групою тамсулозину: 9,4±3,8 дня проти 12,7±5,1 дня відповідно |
До досліджуваної когорти відносили пацієнтів, у яких було діагностовано одиничний, однобічний і симптомний камінь сечоводу, підтверджений візуалізаційним дослідженням. Діагностичні обстеження включали рентгенографію, ультразвукове дослідження та комп’ютерну томографію (КТ) без контрастування за необхідності. Розмір каменя вимірювали на вихідній рентгенограмі або КТ-зображенні за допомогою цифрової лінійки, при цьому найбільший показник заміру вважали за розмір каменя. Первинними кінцевими точками дослідження були успішність експульсії каменя та виникнення ускладнень, тоді як вторинні результати включали час, необхідний для виведення каменя (у днях), епізоди болю та випадки патологічної еякуляції.
Обговорення
У проспективному РКД Itoh et al. [21] повідомлялося, що у пацієнтів із каменями сечоводу розміром <10 мм, які отримували силодозин у дозі 8 мг/добу, мали місце коротші середні строки їх експульсії та кращий показник успішності процедури порівняно з особами, яким було рекомендовано споживати 2 л води щодня. Подальші метааналізи послідовно показували, що силодозин перевершує тамсулозин із точки зору ефективності МЕТ при каменях сечоводу. У метааналізі Liu et al. [22], який охопив п’ять РКД, виявили, що на фоні прийому силодозину показник виведення каменів із дистального відділу сечоводу значно перевищував такий при застосуванні тамсулозину.
Важливим аспектом МЕТ є її здатність зменшувати кількість епізодів кольки. У дослідженні Kumar et al. [23] пацієнтам було запропоновано приймати 50 мг диклофенаку за потреби під час МЕТ. Середня кількість епізодів болю в групі силодозину була значно меншою порівняно з групою тамсулозину і становила відповідно 0,8±0,9 та 1,7±1,2 (p<0,001).
Висновки
Усебічне вивчення результатів численних досліджень та метааналізів із порівняння результатів застосування МЕТ силодозином і тамсулозином у пацієнтів із каменями сечоводу встановило, що силодозин перевершував тамсулозин за різними показниками, демонструючи вищу ефективність щодо успішності лікування та строків виведення конкрементів. Дослідження показали, що силодозин може бути більш прийнятним варіантом для експульсії каменів сечоводу розміром <1см. Крім того, його прийом супроводжувався меншою кількістю епізодів кольки порівняно з тамсулозином. Отже, силодозин є більш потужним та ефективним, ніж тамсулозин, засобом для лікування каменів сечоводу. Це дослідження вказує на необхідність пріоритизації призначення силодозину, визнання його ефективності та впровадження обґрунтованих, пацієнт-орієнтованих рішень у менеджменті каменів сечоводу.
Реферативний огляд підготувала Марина Малєй
За матеріалами: N. Dhinakar Babu, D. Mohan Kumar Efficacy of silodosin versus tamsulosin in medical expulsive treatment for ureteral stones – a systematic review. Int J Acad Med Pharm 2024; 6 (2); 43-48.
Довідка від редакції
На фармацевтичному ринку України силодозин представлений препаратом Урорек® (фармацевтична компанія Recordati, Італія) – новим високоселективним α1А-адреноблокатором, який показаний для лікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Урорек® володіє найвищою уро- і простатселективністю, швидким початком дії (через 2-6 год), найбільш високою ефективністю в купіруванні трьох основних симптомів нижніх сечових шляхів (частого сечовипускання, ноктурії, відчуття неповного спорожнення) та профілем серцево-судинної безпеки. Випускається у формі твердих капсул по 4 мг і 8 мг.
Рекомендована доза – 1 капсула 8 мг 1 раз на добу; для окремих груп пацієнтів (порушення функції нирок середньо-тяжкого ступеня) – 1 капсула 4 мг 1 раз на добу. Препарат слід приймати разом із їжею, бажано в один і той самий час.
Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 2 (37), 2025 р.
