25 червня, 2026

Сучасні епідеміологічні тенденції сечокам’яної хвороби та патогенетично обґрунтовані підходи до ліквідації ниркової кольки: фокус на декскетопрофен

Автори:

Сечокам’яна хвороба є актуальною медико-соціальною проблемою, що демонструє стійку тенденцію до зростання захворюваності у глобальному масштабі. Уролітіаз, який визначається як утворення конкрементів у сечовивідних шляхах, часто супроводжується гострою нирковою колькою, гематурією та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів. Ниркова колька, як провідний клінічний прояв уролітіазу, потребує невідкладного і ефективного знеболення. У цьому огляді узагальнено сучасні епідеміологічні дані та патогенетично обґрунтовані підходи до лікування ниркової кольки з акцентом на застосування нестероїдних протизапальних препаратів.

Ключові слова: сечокам’яна хвороба, уролітіаз, ниркова колька, знеболення, гострий біль, аналгезія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофену трометамол, Дексалгін^®.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Зростання епідеміологічних показників СКХ у світі

Сечокам’яна хвороба (СКХ) традиційно вважається надзвичайно розповсюдженим у світовій популяції урологічним захворюванням, рівень поширеності якого в деяких регіонах Північної Америки сягає 13%, що створює значний тягар для системи охорони здоров’я. Задля обґрунтування епідеміологічної картини СКХ у світі за даними наукових публікацій і статистичних звітів за останні роки (із фокусом на 2018-2025 рр.) було застосовано базу Global Burden of Disease (GBD) та нещодавні метааналізи. Згідно з даними систематичного аналізу результатів дослідження GBD 2021 року, у світі було зареєстровано 106 млн нових випадків, переважно в чоловіків, що відображає зростання на 27% з 2000 року, причому найвищі показники відзначались у Східній Європі (3560 випадків на 100 тис. населення).

Також слід наголосити на досить значній поширеності уролітіазу серед населення США (приблизно 9,25%), високій поширеності СКХ у жителів Великої Британії (у приблизно 14% протягом життя) та навіть існуванні наукового терміну «азійський кам’яний пояс», що характеризується досить частою реєстрацією випадків уролітіазу в деяких регіонах – від 5 до 19% [1].

Причинами формування такого протяжного ендемічного регіону може бути кліматично-ареальний аспект, коли теплий вологий клімат спричиняє підвищений ризик утворення каменів у сечовивідних шляхах у регіонах так званого «кам’яного поясу» (тропічні географічні зони, південний схід США), де їхня поширеність становить близько 5-10% проти умовних 1-5% у країнах із холодним кліматом. Аналогічні тенденції властиві навіть у межах однієї країни (наприклад, рівень захворюваності на СКХ на півдні Китаю є набагато вищим, ніж у його північних регіонах) [2].

В Україні СКХ стабільно посідає провідні позиції у структурі урологічної захворюваності (із показником поширеності понад 750-800 випадків на 100 тис. населення), демонструючи тривожну тенденцію до омолодження контингенту хворих і зростання частоти ускладнених форм на фоні стресових факторів та зміни способу життя [3].

Розподіл хворих за статевою приналежністю надає сучасну епідеміологічну інформацію про переважання чоловіків із СКХ зі зменшенням гендерного розриву з віком. Так, чоловіки складають близько 67% від пропорції 100% на відміну від жінок. Дослідження гендерної поширеності СКХ серед населення США визначило її частоту 10,9% у чоловіків проти 9,4% у жінок із тенденцією до зростання захворюваності серед молодих темношкірих жінок, що є відображенням медико-соціальних аспектів їхньої якості життя.

Вікові закономірності цього захворювання вказують на значні регіональні відмінності у частоті з її зростанням із віком: від 5% у віковому діапазоні 20-39 років до 19,7% в осіб віком >80 років. Також слід зазначити, що як морфогенез СКХ вважається потужним важелем епідеміології, так і результати сучасного модусу її лікування стають ефективною протидією цій хворобі. Передові малоінвазивні техніки, активна багатофакторна профілактика та залучення інструментів штучного інтелекту демонструють позитивний вплив на статистику щодо епідеміологічного стану уролітіазу.

Окремі дослідження вказують на зміну вікової структури та впливу хвороби в деяких регіонах світу. Згідно з даними дослідження GBD (1990-2021), створеного для оцінки часових тенденцій щодо тягаря СКХ (оцінка стандартизованих за віком показників захворюваності, поширеності, смертності та середньої тривалості життя [DALY]) у Китаї та в усьому світі, було встановлено його зниження саме в Китаї, на відміну від менш значних глобальних поліпшень у світі. Автори дослідження зазначали, що вищевказані відмінності, ймовірно, відображають різницю в інфраструктурі охорони здоров’я, доступі до медичної допомоги та впровадженні профілактичних стратегій [4].

СКХ традиційно вважають метаболічно-асоційованим захворюванням, тому не дивно, що прогресивне зростання поширеності нефролітіазу корелює із прогресуванням кардіоваскулярно-нирково-метаболічного синдрому (від 5,1 до 16,5%) [5]. Саме цей факт відкриває інший бік СКХ, що стосується важливого медико-соціального аспекту – «омолодження» кардіоваскулярно-нирково-метаболічного синдрому, спричиненого впливом більш глобального дієтарного фактора, із різкими тенденційними змінами в бік підвищення вмісту фастфуду та генно-модифікованих продуктів у харчуванні населення планети. Автори дослідження встановили достовірне зростання інцидентності й поширеності уролітіазу серед дітей і підлітків, особливо з 2015 по 2021 рік [6].

Зростання епідеміологічних показників СКХ у світі закономірно спричиняє високий рівень звернень до лікаря пацієнтів із нирковою колькою, що з давніх часів вважають головною клінічною ознакою цього захворювання. Сучасне діагностичне обладнання дозволяє встановити калькульозний генез ниркової кольки в перші години від її виникнення, і саме цей проміжок часу є цінним, коли пацієнт потребує максимально швидкого медикаментозного лікування. Психологія пацієнта із сильним болем при нирковій кольці, що часто виникає вперше в житті й має надзвичайно виражену силу, спрямована на якнайшвидше позбавлення болю, і цей аспект значно залежить від застосування сучасних медикаментозних препаратів.

Зміна парадигми лікування на користь використання НПЗП

Враховуючи постійне збільшення кількості пацієнтів із СКХ, оптимізація алгоритмів невідкладної допомоги у відділеннях екстреної допомоги та урологічних стаціонарах завжди буде мати критичне значення. Традиційною моделлю для усуненення ниркової кольки вважалася комбінація спазмолітиків і різноманітних анальгетиків, проте сучасна доказова медицина сформувала нову парадигму підходів до цієї проблеми. Актуальні рекомендації Європейської асоціації урології (EAU, 2026) чітко регламентують використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) як першої лінії терапії при нирковій кольці, спричиненій СКХ. У контексті невідкладної допомоги таким пацієнтам ключовим завданням є не лише усунення болю, а й запобігання розвитку ускладнень (інфікований гідронефроз, зниження функції нирки) та скорочення часу перебування у відділенні екстреної допомоги.

Згідно з останніми оновленнями рекомендацій EAU, використання НПЗП має найвищий рівень доказовості (1b) і сильний ступінь рекомендації (strong rating) як терапія першої лінії. Експерти EAU наголошують, що НПЗП перевершують за ефективністю опіоїди. Більше того, традиційне використання спазмолітиків у комбінації з НПЗП визнано таким, що не поліпшує контроль болю. Це робить рутинне застосування таких комбінацій недоцільним, пов’язаним із високим ризиком розвитку небажаних явищ. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує сучасний фармакологічний засіб – декскетопрофену трометамол. Аналіз клінічної практики за останні роки демонструє його значні переваги над традиційними анальгетиками (такими, як диклофенак, парацетамол або метамізол натрію), які полягають у певних аспектах, наведених нижче.

Посилаючись на сучасні міжнародні стандарти, сформульовані експертами EAU, слід зазначити, що вибір тактики купірування ниркової кольки має базуватися на принципах доказової медицини. Згідно з актуальними гайдлайнами EAU, підхід до знеболення є чітко регламентованим:

1) НПЗП як перша лінія: ефективні в пацієнтів із гострою нирковою колькою. Клінічно доведено, що вони мають вищу анальгетичну ефективність порівняно з опіоїдами (рівень доказовості – 1b);

2) зниження рецидивів болю: у пацієнтів із каменями сечоводу, щодо яких застосовується вичікувальна тактика, призначення таблеток або супозиторіїв НПЗП допомагає зменшити локальне запалення та знижує ризик рецидивуючого болю. Пацієнти, які отримують НПЗП, загалом рідше потребують додаткової (рятувальної) аналгезії в короткостроковій перспективі;

3) спростування міфів про спазмолітики: важливим аспектом сучасних рекомендацій є те, що додавання спазмолітиків до НПЗП не призводить до поліпшення контролю болю, а рутинне комбіноване їх застосування не має належного доказового підґрунтя;

4) комбінації та альтернативи: поєднання опіоїдів і НПЗП посилює знеболювальний ефект порівняно з монотерапією опіоїдами.

Офіційні рекомендації EAU

Пропонуйте НПЗП як препарати першої лінії залежно від наявності у пацієнта факторів серцево-судинного ризику та ймовірності побічних ефектів (сильна рекомендація).
Пропонуйте опіоїди (гідроморфон, пентазоцин або трамадол) або кетамін у гострій стадії виключно як препарати другої лінії (слабка рекомендація).
Застосовуйте декомпресію нирки (стентування чи нефростомія) або уретероскопічне видалення каменя в пацієнтів із колькою, рефрактерною до медикаментозної аналгезії (сильна рекомендація).

Переваги декскетопрофену трометамолу в ургентній урології

Золотим стандартом терапії донедавна вважався диклофенак натрію, проте останніми роками фокус уваги клініцистів змістився на препарати зі швидшим початком дії та кращим профілем безпеки, представником яких є декскетопрофену трометамол, що демонструє в ургентній урології відмінні фармакокінетичні властивості.

Огляд наукових публікацій і рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) за останнє десятиліття дозволяє виділити такі основні переваги декскетопрофену:

Надшвидкий початок дії. Декскетопрофену трометамол має високу біодоступність – завдяки вмісту трометамінової солі він надзвичайно швидко абсорбується. У дослідженнях показано, що при внутрішньовенному (в/в) або внутрішньом’язовому (в/м) введенні значне клінічне зниження болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) настає вже на 15-30-й хвилині. Швидкість настання ефекту в декскетопрофену достовірно вища, ніж у парацетамолу або традиційного дипірону (метамізол), що є критичним фактором у відділеннях невідкладної допомоги [7].
Висока анальгетична ефективність порівняно з опіоїдами та парацетамолом. У подвійному сліпому РКД 2024 року оцінювали ефективність в/в декскетопрофену (50 мг), в/в меперидину (опіоїд) і в/в парацетамолу (1000 мг). Результати показали, що декскетопрофен і меперидин мали однаково високу ефективність у купіруванні болю (зменшення за ВАШ на ~67% і 71% відповідно) й обидва препарати значно перевершували ефекти парацетамолу (лише 51%). При цьому декскетопрофен не викликав побічних ефектів у вигляді нудоти та блювання, які спостерігалися у 33% пацієнтів у групі опіоїду [8].
Патогенетичний вплив на сечовід. Ефективність НПЗП при кольці зумовлена інгібуванням синтезу простагландинів (PGE2), що зменшує набряк слизової оболонки сечоводу та знижує швидкість клубочкової фільтрації, тим самим зменшуючи внутрішньомисковий тиск. Деякі дослідження також вказують на те, що декскетопрофен здатний чинити пряму релаксуючу дію на гладку мускулатуру сечоводу.
Мінімізація потреби в додатковій (рятувальній) аналгезії. У рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях [7] було доведено, що пацієнти, яким уводили декскетопрофен, на 30-й хвилині мали статистично значуще меншу потребу в застосуванні додаткових (рятувальних) анальгетиків порівняно з пацієнтами, які отримували фентаніл або парацетамол.

Профілактика рецидивуючої ниркової кольки

У пацієнтів із каменями сечоводу, щодо яких не планується проведення оперативного втручання, застосування НПЗП протягом 3-10 днів може допомогти зменшити запалення та ризик рецидивуючого болю [9]. Хоча НПЗП можуть впливати на функцію нирок у пацієнтів з уже зниженою функцією, в осіб із нормальною функцією нирок такого впливу не спостерігається [10].

Систематичний огляд і метааналіз, проведений Hollingsworth et al. [11], розглядав зменшення болю як вторинну кінцеву точку та дійшов висновку, що медикаментозна експульсивна терапія видається ефективною у зниженні кількості епізодів болю в пацієнтів із каменями сечоводу. Якщо медикаментозна аналгезія не була ефективною, показано дренування шляхом стентування, черезшкірної нефростомії або видалення каменя.

НПЗП ефективні в пацієнтів із гострою нирковою колькою [12] і мають вищу анальгетичну ефективність, ніж опіоїди [13]. Порівняно з кеторолаком ібупрофен є препаратом більш швидкої дії у контролі болю, спричиненого нирковою колькою, із зіставним профілем побічних ефектів [14].

Знеболення шляхом в/м введення диклофенаку виявилося більш сприятливим порівняно з в/в введенням ібупрофену та в/в кеторолаком; однак неможливо дати жодної рекомендації з огляду на те, яким чином були представлені результати досліджень [15]. Додавання спазмолітиків до НПЗП не сприяє поліпшенню контролю болю. Пацієнти, які отримують НПЗП, з меншою ймовірністю потребуватимуть додаткової аналгезії в короткостроковій перспективі.

Слід зважати на те, що застосування диклофенаку та ібупрофену підвищує ризик серйозних коронарних подій [12, 13]. Пероральний прийом диклофенаку в довгостроковій перспективі збільшує ризик серцево-судинних подій і кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту [16]. Пацієнтам зі значними факторами ризику серцево-судинних подій слід призначати диклофенак лише після ретельного обміркування. Оскільки ризики зростають із дозою та тривалістю, слід використовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого часу [17].

Хоча метааналіз трьох РКД вказує на те, що внутрішньошкірні ін’єкції стерильної води можуть забезпечувати ефективну аналгезію при нирковій кольці та можуть бути розглянуті в пацієнтів, яким НПЗП протипоказані (зокрема, під час вагітності), важливо наголосити, що цей метод не є частиною чинного стандарту надання допомоги [18, 19].

Опіоїди, особливо петидин, асоціюються з високою частотою блювання порівняно з НПЗП і мають більшу ймовірність необхідності подальшої (додаткової) аналгезії [20]. Якщо прийнято рішення про використання опіоїду, рекомендовано застосовувати інший препарат, а не петидин. Комбінація опіоїдів і НПЗП посилює анальгетичний ефект порівняно із застосуванням лише опіоїдів [21]. Застосування кетаміну в гострому періоді демонструє більшу, ніж опіоїди, тривалість аналгезії при нирковій кольці із задовільним профілем безпеки [22].

Акупунктура видається ефективною при нирковій кольці як монотерапія або в комбінації з анальгетичними препаратами, але кількість даних обмежена [23, 24].

Інтеграція декскетопрофену в локальні протоколи надання допомоги пацієнтам із нирковою колькою цілком відповідає вимогам доказової медицини (EAU, 2026) та є адекватною відповіддю на сучасні епідеміологічні виклики уролітіазу. Це дозволяє забезпечити швидке патогенетичне знеболення, зменшити навантаження на медичний персонал й уникнути поліпрагмазії (необґрунтованого призначення спазмолітиків чи опіоїдів).

Актуальність використання декскетопрофену при нирковій кольці, спричиненій СКХ

Таким чином, актуальність питання використання декскетопрофену в осіб із нирковою колькою, спричиненою СКХ, полягає у ряді аспектів, із яких найвагомішими можна вважати наступні:

Епідеміологічний виклик: за останнє десятиліття СКХ набула характеру глобальної неінфекційної епідемії зі стрімким зростанням інцидентності (понад 106 млн нових випадків у світі щорічно) і тенденцією до «омолодження». В Україні ця патологія залишається однією з провідних причин ургентних звернень до урологічних і хірургічних стаціонарів.
Зміна парадигми лікування: відповідно до актуальних рекомендацій EAU за 2025-2026 роки, препаратами першої лінії для купірування гострої ниркової кольки є виключно НПЗП, які мають найвищий рівень доказовості (1b) і перевершують за ефективністю опіоїди. Рутинне використання спазмолітиків не має доказової бази та не поліпшує якість знеболення.
Місце декскетопрофену: завдяки унікальним фармакокінетичним властивостям (водорозчинна сіль трометамолу) та патогенетичній дії (швидке зниження внутрішньомискового тиску за рахунок пригнічення синтезу простагландинів і стабілізації швидкості клубочкової фільтрації) цей препарат є оптимальним вибором для відділень екстреної допомоги.

Клінічна перевага: в/в або в/м введення 50 мг декскетопрофену забезпечує надшвидке (вже на 15-30-й хвилині) і потужне знеболення, яке за силою не поступається опіоїдним анальгетикам, але дозволяє уникнути пов’язаних із ними побічних ефектів (нудота, блювання), а також достовірно знижує потребу пацієнтів у додатковій знеболювальній терапії.

Отже, відповідно до європейських стандартів (EAU, 2026) та принципів доказової медицини, рутинне використання декскетопрофену (у дозі 50 мг в/в або в/м) є варіантом вибору. Препарат забезпечує швидке, потужне й патогенетично обґрунтоване знеболення з високим профілем безпеки, що дозволяє уникнути опіоїд-асоційованих побічних ефектів і значно полегшити стан пацієнта вже в перші півгодини від початку терапії.

Література

Akram M, Somani B. (2025). Epidemiology and Management of Kidney Stone Disease – Current Insights. Research and Reports in Urology Res Rep Urol. 2025 Nov 20;17:449-459. doi: 10.2147/RRU.S517758.
Eisner B.H., Sheth S., Herrick B., Pais V.M. Jr, Sawyer M., Miller N., Hurd K.J., Humphreys M.R. The effects of ambient temperature, humidity and season of year on urine composition in patients with nephrolithiasis. BJU Int. 2012 Dec;110(11 Pt C): E1014-7. doi: 10.1111/j.1464-410X.2012.11186.x.
Самчук П.О., Красюк ОЮ., Іскендеров Р.К., Метельський С.О., Клименко Я.М., Грицай В.С. Сечокам’яна хвороба: сучасні підходи до класифікації, діагностики та лікування. Здоров’я чоловіка. 2023;(2):[№ 85]. doi:10.30841/2786-7323.2.2023.286440.
Chao Ma, Linlin Chen. Temporal trends and global burden of urolithiasis: a comparative analysis of incidence, prevalence, mortality, and disability-adjusted life years in China and globally from 1990 to 2021. Front Epidemiol. 2025 Nov 24;5:1623575.
doi: 10.3389/fepid.2025.1623575.
Lu G., Tian J., Shi F., Zhang D.G., Wang D. Association of Cardiovascular-Kidney-Metabolic Syndrome Stages with Kidney Stone Prevalence: A Population-Based Analysis. BMJ Open. 2025 May 16;15(5): e096533. doi: 10.1136/bmjopen‑2024-096533.
Hu J., Zhang J., Wang J. et al. Global, Regional, and National Epidemiology of Pediatric Urolithiasis (1990-2021) and 2040 Forecast. The Journal of Urology 2025 Oct;214(4):435-445. doi: 10.1097/JU.0000000000004645. Epub 2025 Jun 18.
Al B., Sunar M., Eren ŞS. et al. Comparison of IV dexketoprofen trometamol, fentanyl, and paracetamol in the treatment of renal colic in the ED: A randomized controlled trial. The American Journal of Emergency Medicine, 2018. 36(4), 571-576. doi: 10.1016/j.ajem.2017.09.019.
Ismail Tekin, Omer Levent Avşaroğulları. Comparison of the analgesic efficacy of dexketoprofen trometamol, meperidine, and paracetamol in patients presenting with renal colic. Signa Vitae. 2024. 20(11);31-36.
Holdgate A. et al. Systematic review of the relative efficacy of non-steroidal anti-inflammatory drugs and opioids in the treatment of acute renal colic. BMJ, 2004. 328: 1401.
Lee A. et al. Effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs on postoperative renal function in adults with normal renal function. Cochrane Database Syst Rev, 2007. 2007: CD002765.
Hollingsworth J.M. et al. Alpha blockers for treatment of ureteric stones: systematic review and meta-analysis. BMJ, 2016. 355: i6112.
Pathan S.A. et al. Delivering safe and effective analgesia for management of renal colic in the emergency department: a double-blind, multigroup, randomised controlled trial. Lancet, 2016. 387: 1999.
Pathan S.A. et al. A Systematic Review and Meta-analysis Comparing the Efficacy of Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs, Opioids, and Paracetamol in the Treatment of Acute Renal Colic. Eur Urol, 2018. 73: 583.
Forouzanfar M.M. et al. Comparison of Intravenous Ibuprofen with Intravenous Ketorolac in Renal Colic Pain Management; A Clinical Trial. Anesth Pain Med, 2019. 9: e86963.
Gu H.Y. et al. Increasing Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs and Reducing Opioids or Paracetamol in the Management of Acute Renal Colic: Based on Three-Stage Study Design of Network Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Front Pharmacol, 2019. 10: 96.
Schmidt M. et al. Diclofenac use and cardiovascular risks: series of nationwide cohort studies. BMJ, 2018. 362: k3426.
Coxib et al. Vascular and upper gastrointestinal effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs: meta-analyses of individual participant data from randomised trials. Lancet, 2013. 382: 769.
Gohtama S. et al. Exploring intradermal sterile water injection as an alternative to natrium diclofenac for kidney-stone related pain relief: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Urologia, 2025. 92: 21.
Moussa M. et al. Intradermal sterile water injection versus diclofenac sodium in acute renal colic pain: A randomized controlled trial. Am J Emerg Med, 2021. 44: 395.
Holdgate A. et al. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) versus opioids for acute renal colic. Cochrane Database Syst Rev, 2005. 2004: CD004137.
Safaie A. et al. Intravenous morphine plus ibuprofen or ketorolac versus intravenous morphine alone in reducing renal colic pain intensity in emergency department: A randomized, double-blind clinical trial. Turk J Emerg Med, 2022. 22: 8.
Zhang D. et al. Efficacy and Safety of Ketamine Versus Opiates in the Treatment of Patients with Renal Colic: A Systematic Review and Meta-analysis. Pain Ther, 2023. 12: 1079.
Beltaief K. et al. Acupuncture versus titrated morphine in acute renal colic: a randomized controlled trial. J Pain Res, 2018. 11: 335.
Kaynar M. et al. Comparison of the efficacy of diclofenac, acupuncture, and acetaminophen in the treatment of renal colic. Am J Emerg Med, 2015. 33: 749.

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 2 (41), 2026 р.