18 квітня, 2025

Аванафіл — препарат нового покоління для ефективного і безпечного лікування еректильної дисфункції

Еректильна дисфункція (ЕД) — постійна чи рецидивуюча нездатність чоловіка досягати й/або підтримувати ерекцію, достатню для здійснення статевого акту, є поширеним захворюванням чоловічої репродуктивної системи з багатофакторною етіологією. Остання являє собою складну взаємодію між судинними, неврологічними, гормональними та психологічними факторами. Крім того, судинні аномалії кровопостачання статевого члена та пенільної еректильної тканини тісно пов’язані із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та факторами їх ризику. У свою чергу, наявність кардіоваскулярних ризиків може ускладнювати корекцію ЕД і вимагати особливого підходу до лікування. Пероральні інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу (ФДЕ‑5), з огляду на їхні високі профілі ефективності та безпеки, добру переносимість, зручність застосування та неінвазивність, є препаратами першої лінії для лікування ЕД. Зокрема, представник цієї групи нового покоління аванафіл має унікальні фармакологічні властивості, які сприяють мінімізації побічних ефектів і забезпечують швидкий початок дії та кращий комплаєнс.

Ключові слова: еректильна дисфункція, Міжнародний індекс еректильної функції, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу, аванафіл.

Актуальність проблеми еректильної дисфункції

За різними оцінками, ЕД уражає до трьох чвертей світової чоловічої популяції [1]. Згідно з результатами нещодавнього епідеміологічного дослідження на базі восьми країн, загальна поширеність ЕД у чоловіків віком 40-70 років сягає 45,2% [2]. У США її частота становить 25,9 випадку на тисячу осіб, причому понад 70% чоловіків старше 70 років страждають на ЕД. Згідно з прогнозами, найближчим часом ЕД можуть діагностувати у понад 322 млн чоловіків у всьому світі [3].

Дослідження показали, що виникнення цієї дисфункції пов’язане з низкою супутніх захворювань і факторів ризику, зокрема старінням, курінням, ожирінням, зниженням рівня андрогенів, ССЗ, депресією, операціями на передміхуровій залозі та травмами статевого члена [4-6].

У систематичному огляді Raheem et al. (2017) зазначають, що ЕД є «сторожовим маркером» субклінічних ССЗ і судинної дисфункції [7]. У метааналізі ЕД було ідентифіковано як незалежний предиктор серцево-судинних подій [8]. Частота та тяжкість ЕД збільшуються з віком, а також за наявності кардіоваскулярних захворювань і цукрового діабету (ЦД). Епідеміологічні дослідження продемонстрували, що серед чоловіків з ЕД приблизно 40% мають артеріальну гіпертензію, 42% – гіперліпідемію, 20% – ЦД [2].

Через тісний зв’язок між ССЗ та ЕД чинні настанови Британського товариства сексуальної медицини рекомендують чоловікам, які звертаються по медичну допомогу з приводу ЕД, пройти ретельний скринінг і, за необхідності, лікування щодо кардіометаболічних факторів ризику [9]. Зокрема, скринінг молодих чоловіків із симптомами ЕД може допомогти виявити осіб із високим ризиком розвитку ССЗ [8].

ЕД спричиняє втрату працездатності та знижує якість життя, пов’язану із психічним і фізичним здоров’ям (за опитувальником HRQoL), порівняно з чоловіками без ЕД. Крім того, сексуальні партнерки чоловіків із цією дисфункцією часто повідомляють про труднощі у стосунках, знижену сексуальну активність та сексуальне задоволення. Таким чином, тягар, пов’язаний із ЕД, негативно впливає на якість життя як чоловіків, так і жінок-партнерок [10].

Інгібітори ФДЕ‑5 – препарати першої лінії терапії пацієнтів з ЕД

Незважаючи на наявність численних варіантів нехірургічного лікування пероральні інгібітори ФДЕ‑5 слід пропонувати як терапію першої лінії пацієнтам з ЕД різної етіології та тяжкості за відсутності протипоказань [11]. Препарати даної групи є негідролізованими аналогами циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), які протидіють деградації цього циклічного нуклеотиду шляхом конкурентного зв’язування з каталітичною ділянкою ФДЕ‑5, посилюючи релаксацію еректильної тканини статевого члена за рахунок дії оксиду азоту та цГМФ. Важливо наголосити, що інгібітори ФДЕ‑5 підсилюють природні еректильні механізми організму, тому нервові та психоемоційні стимули, які зазвичай необхідні для сексуального збудження, мають бути активовані, щоб препарати проявляли свою ефективність (Lakin M., Wood H., 2021).

Упродовж останніх десяти років значна кількість пацієнтів з ЕД залишалися незадоволеними цими лікарськими засобами через недостатній ефект або дискомфорт, спричинений побічними явищами. Ця обставина стала передумовою для розробки нових інгібіторів ФДЕ‑5 із підвищеною селективністю до цього ферменту, швидшим початком дії, покращеною біодоступністю при пероральному прийомі та подовженою тривалістю дії. Зокрема, аванафіл є високоселективним інгібітором ФДЕ‑5 нового покоління, який відповідає усім зазначеним вимогам [12].

До основних переваг аванафілу належать [13-15]:

швидкий початок дії, у результаті чого ефект настає протягом 15-30 хв після прийому, що може бути важливим у чоловіків, які потребують швидкого результату;
завдяки коротшому періоду напіввиведення зменшується ризик накопичення діючої речовини в організмі, що може бути актуальним у хворих на ССЗ;
аванафіл порівняно з іншими інгібіторами ФДЕ‑5 має менше ризиків взаємодії з іншими лікарськими засобами, такими як нітрати, що робить його більш безпечним вибором у хворих кардіологічного профілю;
порівняно зіншими препаратами цієї групи прийом аванафілу характеризується меншою кількістю побічних ефектів, утому числі гемодинамічних, що може бути перевагою в осіб з обтяженим кардіологічним анамнезом.

У таблиці представлено порівняльні характеристики основних інгібіторів ФДЕ‑5, схвалених Управлінням із санітарного контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) для лікування ЕД.

Таблиця. Інгібітори ФДЕ‑5 для лікування ЕД
Препарат	Медіана T_max, хв	Період напіввиведення, год	Вплив їжи на абсорбцію	Схема застосування	Побічні ефекти
Аванафіл	30-45	5-10	Ні	За потреби	Зниження артеріального тиску, головний біль, припливи (12-16%), закладеність носа (2-4%), шлунковий рефлюкс, нудота (5-7%), пріапізм (дуже рідко), біль у ногах і сідницях (варденафіл, тадалафіл)
Силденафіл	60	3-5	Так (їжа з високим вмістом жирів)	За потреби
Варденафіл	60	4-5	Так (їжа з високим вмістом жирів)	За потреби
Тадалафіл	120	17,5	Ні	Щоденно або у вихідні
Примітка. T_max – час досягнення максимальної концентрації у сироватці крові.

Досвід застосування аванафілу в когорті пацієнтів, які погано піддаються лікуванню

Особливим викликом для клініцистів є призначення оптимального лікування ЕД у когорті пацієнтів, які погано піддаються лікуванню (difficult-to-treat populations), включаючи хворих на ЦД, артеріальну гіпертензію, після радикальної простатектомії, а також із потребою у тривалому прийомі медикаментів.

У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні [16] встановлено, що пероральний інгібітор ФДЕ‑5 аванафіл (100 мг або 200 мг) ефективно купірував як легку, так і тяжку ЕД у чоловіків із ЦД. Після терапії аванафілом у пацієнтів спостерігалося значне підвищення відсотка спроб, які приводили до успішного статевого акту (модифікований профіль статевих контактів [Sexual Encounter Profile] SEP 3) та вагінального проникнення (SEP 2), а також покращення оцінки домену ЕД за опитувальником Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF-EF) порівняно з плацебо. Ефект після лікування аванафілом стабільно зберігався на 4-, 8- та 12‑му тижнях спостереження. При цьому він був більш вираженим у чоловіків із більшою тривалістю ЕД (60 місяців).

В окремому аналізі вчені оцінювали показники успіху в різних часових інтервалах від прийому дози до спроби статевого акту, починаючи від ≤15 хв до >6 годин. У результаті в кожному досліджуваному інтервалі чоловіки групи прийому аванафілу мали більшу частку успішних спроб статевого акту (SEP 3), успішного вагінального проникнення (SEP 2) та були більш задоволені сексуальним досвідом, ніж пацієнти у групі плацебо. Щодо схвалених на даний час інгібіторів ФДЕ‑5, включаючи аванафіл, інструкція для застосування зазвичай рекомендує прийом препарату щонайменше за 30-60 хв до початку статевої активності. Однак результати цього дослідження свідчать про те, що аванафіл діє вже через 15 хв після прийому, що узгоджується з його фармакокінетичним профілем.

Ефективність і безпечність тривалої терапії аванафілом була підтверджена у 52‑тижневому відкритому розширеному дослідженні за участю чоловіків із легкою, помірною та тяжкою ЕД, у тому числі із ЦД [17]. Згідно з отриманими результатами, аванафіл у дозі 100 мг або 200 мг виражено покращував еректильну функцію зі збереженням клінічного ефекту до 52 тижнів. Дані також свідчать, що у деяких чоловіків, у яких не вдалося досягли задовільної відповіді на лікування аванафілом 100 мг, прийом препарату в дозі 200 мг міг сприяти її покращенню (як у діабетиків, так і в осіб без ЦД). Автори довели, що аванафіл загалом добре переноситься при застосуванні тривалістю >52 тижнів. Хороша переносимість при тривалому використанні, виражене поліпшення статевої функції в поєднанні зі швидким початком дії вказують на те, що аванафіл є препаратом першого вибору для лікування ЕД від легкого до тяжкого ступеня у режимі «за  потреби».

Відомо, що ЕД часто є наслідком лікування раку передміхурової залози. За даними досліджень, понад половина чоловіків, які перенесли двобічну нервозберігаючу радикальну простатектомію, повідомляли про імпотенцію через ≥18 міс після операції [18].

Автори подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження з паралельними групами ІІІ фази за участю чоловіків віком від 18 до 70 років із ЕД в анамнезі протягом ≥6 міс після двобічної нервозберігаючої радикальної простатектомії [19] продемонстрували, що лікування аванафілом у дозі 100 мг і 200 мг ефективно покращувало їхню еректильну функцію та добре переносилося. Швидкість настання ефекту аванафілу в обох дозах була високою, і для всіх часових інтервалів від прийому препарату до спроби статевого акту (від ≤15 до >360 хв) обидві групи аванафілу мали більшу частку успішних або задовільних відповідей порівняно з плацебо. Отже, отримані результати свідчать про швидкий початок дії та стійку тривалість ефекту, при цьому всі бажані ефекти досягалися при застосуванні аванафілу в обох дозуваннях. Беручи до уваги те, що пацієнти з ЕД після простатектомії можуть не відповідати на терапію інгібіторами ФДЕ‑5 більшою мірою, ніж чоловіки без оперативного втручання на передміхуровій залозі, аванафіл пропонує їм варіант перорального лікування з клінічно доведеною значущою ефективністю.

Також було виконано дослідження з подвійним сліпим перехресним дизайном, у якому оцінювались гемодинамічні ефекти одночасного застосування аванафілу з нітрогліцерином [20]. Усього 106 здорових чоловіків віком 30-60 років рандомно отримували плацебо, 200 мг аванафілу або 100 мг силденафілу під час окремих візитів. Крім того, їм вимірювали систолічний артеріальний тиск (САТ) і частоту серцевих скорочень (ЧСС). При застосуванні за 12 годин до нітрату аванафіл не мав значного впливу на САТ та ЧСС. Клінічно значуще зниження САТ (на ≥30 мм рт. ст.) спостерігалося в 11 чоловіків групи плацебо, у 14 − аванафілу та у 28 − силденафілу. Автори дійшли висновку, що порівняно з силденафілом, одночасне застосування аванафілу та нітрогліцерину супроводжувалося меншими змінами САТ та ЧСС, меншою тривалістю лікарської взаємодії та меншою кількістю випадків клінічно значущої гіпотензії. Отже, аванафіл може бути кращим препаратом для пацієнтів із ЕД та обтяженим кардіологічним анамнезом, що вимагає прийому нітратів.

Сучасна доказова база щодо високих профілів ефективності та безпеки аванафілу

Згідно з результатами новітніх систематичних оглядів, метааналізів, а також досліджень реальної клінічної практики, аванафіл із моменту виходу на фармацевтичний ринок США (2012) та Європи (2013) накопичив потужну доказову базу високої ефективності та безпеки в лікуванні ЕД. Так, у багатоцентровому клінічному дослідженні III фази [21] підтверджено, що після 12‑тижневої терапії аванафілом у дозах 100 мг і 200 мг середнє покращення показників IIEF-EF було більш вираженим порівняно з групою плацебо (p<0,05). Cереднє покращення модифікованих профілів статевих контактів SEP 2 від вихідного рівня до 12‑го тижня в групах плацебо, прийому аванафілу 100 мг і 200 мг відповідно становило 5,4; 22,3 і 22,1%; SEP 3 – 22,7; 42,6 і 38,1%.

Примітно, що лікування аванафілом чоловіків віком ≥40 років та осіб із легкою й помірною ЕД, які раніше не отримували лікування з цього приводу і не мали ЦД, продемонструвало покращення змін показників IIEF-EF порівняно групою плацебо (p<0,05). Завдяки фармакокінетичним характеристикам і високій селективності аванафіл загалом добре переносився. Комплаєнс був відмінним, з низьким рівнем припинення лікування (<3%), що не було пов’язано з прийомом аванафілу. Частота побічних явищ, що виникали під час лікування, у групах аванафілу (100 мг і 200 мг) суттєво не відрізнялася від плацебо (p>0,05). Загалом, не спостерігалося значних змін артеріального тиску після застосування аванафілу порівняно з плацебо.

У ході багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого клінічного дослідження були виявлені певні переваги аванафілу над одним із найбільш відомих інгібіторів ФДЕ‑5 першого покоління – силденафілом [22]. Аванафіл перевершував силденафіл у покращенні показників IIEF-EF після 12 тижнів лікування пацієнтів з ЕД. Автори довели, що аванафіл не поступається/перевершує силденафіл також за іншими параметрами ефективності, включаючи відсоток спроб успішного вагінального проникнення та успішного статевого акту (модифіковані профілі SEP 1, SEP 2 і SEP 3). Крім того, аванафіл перевершував силденафіл за відсотком доз, які привели до ерекції протягом <15 хв, що додатково підтверджує його швидший порівняно із силденафілом початок дії (>84% доз аванафілу проти 28% доз силденафілу).

За даними систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень [23], при застосуванні аванафілу спостерігалися значні покращення показників IIEF-EF порівняно з групою плацебо. Крім того, лікування аванафілом у дозах як 100 мг, так і 200 мг продемонструвало виражене купірування ЕД порівняно з плацебо за показниками SEP 2 і SEP 3. Хоча прийом аванафілу був більш імовірно пов’язаний із виникненням побічних ефектів порівняно з групою плацебо, вони загалом були легкими та добре переносилися.

Нещодавно було проведено перше дослідження реальної клінічної практики з вивчення ефективності та безпечності аванафілу в пацієнтів з ЕД із використанням валідованих опитувальників для оцінки еректильної функції та задоволеності терапією (Опитувальники щодо сексуального здоров’я чоловіків [ОСЗЧ] та задоволеності лікуванням еректильної дисфункції [ОЗЛЕД]) [24]. Середній вік пацієнтів становив 54,6±11,9 року. Майже половина (46,6%) хворих мали теперішній або колишній статус курця. Багато учасників мали супутні захворювання, найпоширенішими з яких були гіпогонадизм (40,7%), дисліпідемія (36,8%), артеріальна гіпертензія (31,6%) і ЦД (20,9%); у 27,0% пацієнтів була наявна передчасна еякуляція. На фоні лікування аванафілом середній загальний бал за ОСЗЧ значно збільшився – із 10,2±5,6 на початковому етапі до 17,5±6,2. Підвищення загального бала за ОСЗЧ на >4 було досягнуто у 71,4% пацієнтів, при цьому на фоні прийому аванафілу еректильна функція нормалізувалася у 33,1% чоловіків. У результаті лікування аванафілом середні бали за 11 пунктами анкети ОЗЛЕД, оцінені за 5‑бальною шкалою, становили від 3,50 (запитання 2: «Наскільки результат лікування відповідає очікуванням?») до 4,24 (запитання 3: «Яка ймовірність продовження лікування?»). Середній бал за індексом даного опитувальника склав 77,22±15,91, а рівень задоволеності пацієнтів лікуванням аванафілом сягав 87,5%. Учені встановили, що молодший вік, менша окружність талії та нижчий рівень ліпопротеїдів низької щільності були пов’язані з більшою успішністю лікування аванафілом. У 41,1% чоловіків спостерігалося ≥1 побічного ефекту від лікування, однак усі вони були легкими й не впливали на повсякденне життя пацієнтів. Таким чином, у щоденній клінічній практиці аванафіл продемонстрував хорошу ефективність і безпеку лікування ЕД, а також високу задоволеність терапією.

На фармацевтичному ринку України єдиним представником молекули аванафілу є препарат Аваналав (виробництво АТ «Київський вітамінний завод»), 1 таблетка якого містить 50 мг або 100 мг аванафілу. Рекомендована доза становить 100 мг, яку приймають за 15-30 хв до сексуальної активності. Препарат характеризується унікальними фармакокінетичними властивостями, що забезпечують швидкий початок та оптимальну тривалість дії, високий профіль безпеки (низький відсоток гемодинамічних побічних реакцій, низький ризик міжлікарської взаємодії). Крім того, Аваналав має різні варіанти дозування та кількості таблеток в упаковці, що дозволяє задовільнити потреби пацієнтів й обрати найбільш зручну схему прийому.

Література

Kessler A., Sollie S., Challacombe B., Briggs K., Van Hemelrijck M. (2019) The global prevalence of erectile dysfunction: a review. BJU International. Vol. 124, no. 4, p. 587-599.
Goldstein I., Goren A., Li V. W., Tang W. Y., Hassan T. A. (2020) Epidemiology update of erectile dysfunction in eight countries with high burden, Sexual Medicine Reviews. Vol. 8, no. 1, p. 48-58.
Kitaw T.A., Abate B.B., Tilahun B.D. et al. The global burden of erectile dysfunction and its associated risk factors in diabetic patients: an umbrella reviews. BMC Public Health 24, 2816 (2024). https://doi.org/10.1186/s12889-024-20300-7.
Zeleke M., Hailu D., Daka D. (2021) Erectile dysfunction and associated factors among diabetic patients at, hawassa, southern, Ethiopia. BMC Endocr Disord 21(1):139. doi: 10.1186/s12902-021-00807-5.
Bauer S.R., Breyer B. N., Stampfer M. J., Rimm E. B., Giovannucci E. L., Kenfield S. A. (2020) Association of diet with erectile dysfunction among men in the health professionals follow-up study. JAMA Netw Open 3(11): e2021701. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2020.21701.
Liu Q., Zhang Y., Wang J., Li S., Cheng Y., Guo J. et al. (2018) Erectile dysfunction and depression: A systematic review and meta-analysis. J Sex Med 15(8):1073-82. doi: 10.1016/j.jsxm.2018.05.016.
Raheem O. A., Su J. J., Wilson J. R., Hsieh T.-C. (2017) The association of erectile dysfunction and cardiovascular disease: a systematic critical review, American Journal of Men’s Health. Vol. 11, no. 3, p. 552-563.
Zhao B., Hong Z., Wei Y., Yu D., Xu J., Zhang W. (2019) Erectile dysfunction predicts cardiovascular events as an independent risk factor: a systematic review and meta-analysis, Ae Journal of Sexual Medicine, Vol. 16, no. 7, p. 1005-1017.
Hackett G., Kirby M., Wylie K. et al. British society for sexual medicine guidelines on the management of erectile dysfunction in men‑2017. The Journal of Sexual Medicine. 2018;15(4):430-457. doi: 10.1016/j.jsxm.2018.01.023.
Elterman D.S., Bhattacharyya S. K., Mafilios M., Woodward E., Nitschelm K., Burnett A. L. The quality of life and economic burden of erectile dysfunction. Research and Reports in Urology. 2021;13:79-86. doi: 10.2147/rru.s283097.
Montague D.K., Jarow J. P., Broderick G. A. et al. Erectile Dysfunction Guideline Update Panel. Chapter 1: The management of Erectile dysfunction: An AUA update. J Urol 2005; 174:230-239.
Kedia G.T., Uckert S., Assadi-Pour F., Kuczyk M. A., Albrecht K. Avanafil for the treatment of erectile dysfunction: initial data and clinical key properties. Ther Adv Urol. 2013 Feb;5(1):35-41. doi: 10.1177/1756287212466282.
Johnson R.A. & Miller J. K. (2024). Advancements in Avanafil: Clinical Outcomes and New Applications. Urology Research and Practice, 40(2), 134-143. doi: 10.1007/s12053-024-09842-7.
Smith P.J. & Thompson B. J. (2024). Avanafil in the Treatment of Erectile Dysfunction: Recent Advances and Clinical Outcomes. Urology Journal, 22(4), 315-324.
doi: 10.1016/j.urology.2024.02.014.
Miller D.T. & Cohen L. J. (2024). Comparative Efficacy of Avanafil and Other PDE5 Inhibitors: A 2024 Update. Journal of Sexual Medicine, 21(3), 415-425. doi: 10.1016/j.jsxm.2024.03.008.
Goldstein I., Jones L.A., Belkoff L.H., Karlin G.S., Bowden C.H., Peterson C.A., Trask B.A., Day W.W. Avanafil for the treatment of erectile dysfunction: a multicenter, randomized, double-blind study in men with diabetes mellitus. Mayo Clin Proc. 2012 Sep;87(9):843-52. doi: 10.1016/j.mayocp.2012.06.016.
Belkoff L.H., McCullough A., Goldstein I., Jones L., Bowden C.H., DiDonato K., Trask B., Day W.W. An open-label, long-term evaluation of the safety, efficacy and tolerability of avanafil in male patients with mild to severe erectile dysfunction. Int J Clin Pract. 2013 Apr;67(4):333-41. doi: 10.1111/ijcp.12065.
Stanford J.L., Feng Z., Hamilton A.S. et al. Urinaryand sexual function after radical prostatectomyfor clinically localized prostate cancer: the Prostate Cancer Outcomes Study. JAMA 2000; 283:354.
Mulhall J.P., Burnett A.L., Wang R., McVary KT., Moul J.W., Bowden C.H., DiDonato K., Shih W., Day W.W. A phase 3, placebo controlled study of the safety and efficacy of avanafil for the treatment of erectile dysfunction after nerve sparing radical prostatectomy. J Urol. 2013 Jun;189(6):2229-36. doi: 10.1016/j.juro.2012.11.177.
Nehra A., Swearingen D., Dietrich J., Peterson C. (2006) Hemodynamic effects of co-administration of avanafil and glyceryl trinitrate. J Sex Med 3(Suppl. 1): 49.
Jiang H., Lin H., Li F., Dai Y., Zhang X., Jiang T., Deng J. Efficacy and Safety of Avanafil in Chinese Subjects With Erectile Dysfunction: A Multi-Center, Randomized, Double-Blinded, Placebo-Controlled Phase III Clinical Trial. Sex Med. 2021 Jun;9(3):100337. doi: 10.1016/j.esxm.2021.100337.
Kumar M., Pathade A. D., Gupta S. V., Goyal S., Rath D., Thakre M., Sanmukhani J., Mittal R. Efficacy and safety of avanafil as compared with sildenafil in the treatment of erectile dysfunction: A randomized, double blind, multicenter clinical trial. Int J Urol. 2022 Apr;29(4):351-359. doi: 10.1111/iju.14785.
Warli S. M., Steven S., Kadar D. D., Prapiska F. F., Siregar G. P. The Efficacy and Safety of Avanafil During a Treatment of Male Erectile Dysfunction: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Ther Clin Risk Manag. 2023 Jul 18;19:629-644. doi: 10.2147/TCRM.S419408.
Tsai P. J., Hung S. Y., Lee T. H., Jiann B. P. A real-world pilot study assessing treatment satisfaction with avanafil in patients with erectile dysfunction. Sex Med. 2024 Feb 7;12(1): qfae001. doi: 10.1093/sexmed/qfae001.

Підготувала Марина Малєй

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (36), 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (36), 2025 р.