Современное состояние проблемы парентеральных вирусных гепатитов в Украине

27.03.2015

Парентеральные вирусные гепатиты (ВГ), прежде всего гепатит В (ГВ) и гепатит С (ГС), занимают одно из ведущих мест в структуре инфекционной патологии человека во всем мире, в том числе и в Украине. Согласно прогнозам экспертов Всемирной организации здравоохранения, в ближайшие 10-20 лет хронический ГС станет основной проблемой национальных систем здравоохранения.

Об эпидемиологических аспектах проблемы ВГ наш корреспондент беседовала с заведующим лабораторией эпидемиологии парентеральных вирусных гепатитов и ВИЧ-инфекции ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского», доктором медицинских наук, профессором Анатолием Леонтиевичем Гуралем.

– Чем обусловлена медицинская и социальная значимость ВГ?

– С каждым годом растет поток научной информации, свидетельствующей о том, что ГВ и ГС относятся к числу важнейших и все более обостряющихся проблем медицинской науки и практического здравоохранения большинства стран мира. По экспертным оценкам, вирусом ГВ (HBV) в мире инфицировано более 2,5 млрд человек, среди которых количество хронически инфицированных лиц достигает 400 тыс. Материалы, касающиеся глобальной эпидемиологии ГС, показывают, что вирусом ГС (HСV) инфицированы от 500 млн до 1 млрд человек.

Фактически в настоящее время можно говорить о пандемии ГС, которая по своим масштабам и числу инфицированных в 5 раз превышает распространенность ВИЧ-инфекции. Медицинская и социальная значимость ГВ и ГС определяется не только широкой распространенностью, но и разнообразием клинических проявлений, множественностью естественных и искусственных путей и факторов передачи возбудителей, а также высокой вероятностью развития хронических поражений печени и внепеченочных проявлений.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...