Корекція гемореології у лікуванні цереброваскулярних захворювань: погляд експерта

На запитання щодо ролі корекції гемореологічних властивостей крові та мікроциркуляції у лікуванні хворих із судинною патологією головного мозку, а також щодо практичних аспектів застосування унікального препарату з поєднанням вищезазначених ефектів – пентоксифіліну (Тренталу^®) – відповідає Головний позаштатний невролог МОЗ України, керівник відділу судинної патології головного мозку Інституту неврології, психіатрії і наркології АМН України (м. Харків), заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Тамара Сергіївна Міщенко.

– Нагадайте нашій аудиторії про актуальність проблеми цереброваскулярних захворювань у світі та в Україні.

– Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) є однією із найбільш актуальних проблем сучасної клінічної медицини. У структурі ЦВЗ мозкові інсульти займають провідне місце. Щорічно більше 15 млн людей на планеті вперше переносять інсульт, у 2005 р. внаслідок мозкових інсультів померло 5,7 млн. Майже 10% смертності населення земної кулі зумовлено цією патологією. Якщо не докладати ніяких зусиль, то кількість інсультів та смертність від них через 20 років збільшиться на 30%. Мозковий інсульт – це одна з головних причин інвалідизації дорослого населення планети та друга за поширеністю причина деменції. У розвинутих країнах світу на лікування та реабілітацію інсультних хворих виділяється до 4% від усіх витрат на охорону здоров’я.
У зв’язку з перерахованими фактами Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала за мозковим інсультом статус пандемії. У той же час експерти звертають увагу на те, що мозковий інсульт – це катастрофа, якої можна запобігти.
Вкрай гострою проблема інсульту є в Україні. У 2007 р. згідно з офіційною статистикою Міністерства охорони здоров’я України поширеність ЦВЗ становила 8219,3 на 100 тис. населення. В абсолютних числах це 3 117 564 хворих на різні форми ЦВЗ. Майже третина таких хворих – це люди працездатного віку. У 62,0% хворих ЦВЗ зумовлені артеріальною гіпертензією. За останні 10 років темпи росту ЦВЗ зросли вдвічі.
Щорічно від 100 до 120 тис. населення нашої країни вперше захворюють на мозковий інсульт. У 2007 р. зареєстровано 105 тис. нових випадків інсульту, що в перерахунку на 100 тис. населення становить 278,2. 35,5% усіх мозкових інсультів сталися у людей працездатного віку. Інсульт став причиною смерті 43 тис. жителів України, хоча за останні 5 років смертність від інсульту набула тенденції до стабілізації і навіть незначного зниження. У той же час ЦВЗ залишаються основною причиною інвалідизації дорослого населення нашої країни.

– Яку роль у патогенезі ЦВЗ відіграють атеросклеротичні ураження судин інших басейнів (системний атеросклероз)?

– У патогенезі розвитку ЦВЗ атеросклероз відіграє одну з найважливіших ролей. Результатом розвитку атеросклерозу є атеротромбоз. Це – патологічний процес, який характеризується раптовим руйнуванням (відривом, ерозією) атеросклеротичної бляшки, що призводить до активації тромбоцитів і формування тромбу. Патофізіологічне визначення атеротромбозу розглядається як формування тромбу, багатого на тромбоцити, в судинах, уражених атеросклерозом. Саме атеротромбоз, який є основою переважної більшості гострих уражень коронарних, мозкових і периферичних артерій, вважається основною причиною смертності та інвалідизації населення у світі.
У наш час атеротромбоз розглядається як генералізований процес, за якого має місце ураження декількох судинних басейнів. Клінічно атеротромбоз проявляється з боку головного мозку транзиторними ішемічними атаками й ішемічним інсультом; з боку серця – стабільною і нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда; з боку периферичних судин – переміжною кульгавістю з подальшим розвитком гангрени та некрозу. Як правило, один і той же хворий має прояви атеротромбозу більш ніж в одному судинному басейні. Основне медико-соціальне значення проблеми атеротромбозу полягає в тому, що кожна судинна подія підвищує ризик розвитку іншої судинної події.

– У чому унікальність пентоксифіліну (Тренталу^®) як коректора реологічних властивостей крові?

– Пентоксифілін (Трентал^®) – добре відомий спеціалістам препарат з групи вазодилататорів, що також чинить антиагрегантну й ангіопротективну дію. Слід відзначити, що пентоксифілін не є істинним антиагрегантом і відрізняється від відомих засобів цього класу саме своєю здатністю впливати на функціональні властивості клітинного пула крові. Завдяки впливу на реологію крові через пригнічення агрегації тромбоцитів та підвищення еластичності еритроцитів препарат здатен покращувати характеристики мікроциркуляції, у тому числі мозкової. Крім того, Трентал^® позитивно впливає на стан гемодинаміки внаслідок ефекту помірної периферичної вазодилатації, що зумовлений м’якою міорелаксуючою дією на гладеньком’язові клітини судинної стінки. Останнім часом були виявлені нові властивості препарату: здатність інгібувати активність циркулюючих мононуклеарів, нейтрофілів, а також знижувати синтез протизапальних цитокінів. Нині Трентал^® широко застосовується у хворих з порушенням кровообігу різного ґенезу. А вперше цей препарат був застосований в Німеччині в 1972 р. для лікування хворих з переміжною кульгавістю, що зумовлена хронічною артеріальною недостатністю нижніх кінцівок.
Альтернативні форми випуску Тренталу^® – таблетки по 100 мг і розчин для ін’єкцій в ампулах з таким же дозуванням – дають можливість застосовувати препарат як при гострих станах, так і в амбулаторній практиці.

– Нагадайте основні показання та схеми використання Тренталу^®.

– Для лікування хворих на хронічні порушення мозкового кровообігу Трентал^® призначають внутрішньо у вигляді драже в дозі 400 мг 2-3 рази на добу під час або після їди. Після покращання стану доза препарату може бути знижена. Тривалість лікування становить від 30 до 90 днів.
Для лікування хворих на мозковий інсульт Трентал^® призначають внутрішньовенно крапельно у дозі 100 мг у 200 мл фізіологічного розчину один раз на добу протягом 10 днів з наступним переходом на пероральний прийом препарату.

– Які побічні дії можуть розвиватися під час використання Тренталу^® та яка їх частота на практиці?

– Побічні дії в клінічній практиці зустрічаються нечасто. З боку нервової системи вони можуть проявлятися у вигляді головного болю, головокружіння, порушень сну. З боку шкіри – у вигляді почервоніння обличчя, набряків, відчуття приливу крові до шкіри обличчя та верхньої частини грудної клітки. З боку органів травлення може спостерігатися сухість у роті, зниження апетиту, загострення хронічного холециститу. З боку серцево-судинної системи може вникати тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, кардіалгії, прогресування стенокардії. Рідко зустрічаються алергічні реакції. Можливе підвищення активності печінкових трансаміназ.
– Чи існує на сьогодні переконлива доказова база з використання Тренталу^® у схемах лікування ЦВЗ?

– Ефективність терапії, яка ґрунтується на застосуванні Тренталу^®, доведена в багатьох відкритих дослідженнях у пацієнтів з різними формами ЦВЗ, його загальна клінічна ефективність становить 86%. За суб’єктивною оцінкою хворих у разі симптоматики (шум у вухах, головний біль, головокружіння) покращання відмічалося в 76-87% випадків, у разі порушення пам’яті, зниженні настрою та безсоння – у 64-78%, у разі порушень мови – 65%. Низка досліджень доводить ефективність Тренталу^® у випадку транзиторних ішемічних атак. Виявлено, що нові ішемічні епізоди упродовж одного року монотерапії Тренталом виникли тільки у 10-13% пацієнтів, що у 2 рази менше, ніж за стандартної антиагрегантної терапії аспірином і дипіридамолом. У пацієнтів було відмічено більш раннє покращання і зниження показників рухового та мовного дефіциту.
У разі гострих цереброваскулярних порушень клінічне покращання від застосування Тренталу^® виявили у 9 із 10 пацієнтів. Дію препарату оцінювали й за середньою тривалістю перебування в стаціонарі: за його призначення час госпіталізації скорочувався від 7,5 до 4,8 тижнів. У деяких дослідженнях, під час яких застосовували лікування Тренталом під контролем церебрального кровообігу, було показано, що вже на 2-5-й дні інфузії препарату відбувалося послідовне збільшення мозкового кровообігу в 2-3 рази порівняно з контрольною групою. Під час лікування Тренталом^® загальний стан покращився у 60-90% хворих із хронічним ЦВЗ.

Підготував Дмитро Молчанов