Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

У ході засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітету), що відбулося 1 червня, було розглянуто низку важливих питань.

За результатами офіційного візиту української делегації до Румунії на запрошення НАТО та Департаменту надзвичайних ситуацій Румунії голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець ознайомила присутніх з досвідом Румунії в імплементації стандартів НАТО в систему парамедичної допомоги. Окрім О. В. Богомолець, до складу делегації увійшли колишній заступник міністра оборони України Юрій Гусєв і заступник начальника управління охорони здоров’я та реабілітації МВС України Людмила Йосипівна Шостак.

«У рамках візиту ми розглянули принципи надання екстреної допомоги. Слід зазначити, що в Румунії ситуація в цьому сегменті кардинально відрізняється від такої в Україні: повноваження екстреної медичної допомоги передані парамедикам,  – ​повідомила О. В. Богомолець.  – ​Також ми ознайомилися з досвідом підготовки парамедиків за стандартами НАТО і досягнули домовленості щодо створення в Україні тренінгового центру для парамедиків під патронатом НАТО».

Під час засідання члени Комітету не підтримали законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо соціальної спрямованості державних лотерей (№ 3083), що пропонує перерозподіл ресурсів шляхом збільшення обсягу коштів на культуру до 50%, хоча протягом останніх 2 років видатки з реалізації державних лотерей – ​єдине стабільне джерело фінансових надходжень для реалізації державних програм з лікування дітей з онкопатологією та орфанними захворюваннями. Навіть зараз через брак коштів ці програми виконуються лише на 30-70%.

Складним, тривалим (робота продовжувалася понад 3,5 год) і вкрай напруженим виявилося засідання Комітету 15 червня, під час якого народні депутати обговорили чимало важливих пропозицій.

Палкими дискусіями супроводжувався розгляд поправок до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (№ 2309а-д, друге читання), відомий серед медиків як «законопроект про автономізацію». Авторами документа виступили 11 членів Комітету. (Нагадаємо, 21 квітня його було прийнято парламентом у першому читанні.)

Над підготовкою проекту до другого читання працювала робоча група під керівництвом заступника голови Комітету Ірини Володимирівни Сисоєнко, до якої увійшли помічники всіх народних депутатів (у т. ч. такі відомі медичній спільноті фахівці, як консультант з координації впровадження нового фінансового механізму спільного проекту МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» Володимир Мирославович Рудий, головний експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ Зоряна Степанівна Черненко та ін.). За результатами неодноразових засідань групи, її тривалої напруженої діяльності запропоновано узгоджені поправки до документа.

«Попри те, що без законопроекту № 2309а-д, покликаного надати закладам охорони здоров’я дієві важелі для забезпечення їх самостійності в прийнятті управлінських та фінансових рішень, проголошена медична реформа, по суті, реалізуватиметься лише на папері та залишатиметься фікцією»,  – ​виступив з різкою критикою заступник голови Комітету Олег Степанович Мусій. Він переконаний, що комплексним підґрунтям для побудови нової системи охорони здоров’я повинен стати законопроект № 4456 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні»: «Я вбачаю спробу нівелювати цей ґрунтовний законопроект, перекреслити наші напрацювання та натомість внести поправки до законопроекту № 2309а-д, які не мають відношення до автономізації лікувальних закладів (таких більше половини із запропонованих)». Варто зазначити, що О. С. Мусій спирався у своїх твердженнях на законопроекти, які ще навіть не розглядалися Комітетом.

За більш ніж 1,5 год вдалося обговорити лише 12 із 42 наданих поправок до законопроекту № 2309а-д. Врешті-решт Комітет прийняв рішення зібрати робочу групу за участі народних депутатів, а не їх представників, і відкласти розгляд до наступного засідання.

«Така позиція членів Комітету вкотре доводить, що депутатам важливіше, за чиїм авторством буде прийнятий законопроект, а не суть змін у законодавстві. На жаль, зміна системи фінансування охорони здоров’я – ​це тільки один крок на шляху під назвою «реформа», але навіть він саботується багатьма членами Комітету»,  – ​прокоментувала І. В. Сисоєнко.

Члени Комітету підтримали включення до порядку денного 4-ї сесії ВР України VIII скликання законопроекту про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (№ 4649). «У світі подібна можливість надається пацієнтам та їх родичам автоматично, у той час як в Україні досі існує рудимент радянської практики, негативний спадок з минулого. Ситуацію, коли батькам забороняють доступ до неви­ліковно хворих дітей, без перебільшення можна вважати глобальною трагедією. Варто зазначити, що законопроект забезпечує оптимальний баланс між спрощенням доступу до реанімації родичів та водночас посиленням вимог (санітарно-гігієнічних і т. п.) до них», – ​уточнила співавтор законодавчої ініціативи, народний депутат Олена Сергіївна Сотник.

На доопрацювання було відправлено проект Закону «Про засади державної політики охорони здоров’я» (№ 2409а), оскільки деякі його положення суперечать Конституції України. Очікується, що нову версію документа (з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління) фахівці підготують протягом 2 тиж. Законопроект планують розглянути на наступній пленарній сесії.

Члени Комітету за результатами розгляду в першому читанні ухвалили рішення рекомендувати ВР України прийняти за основу законопроект № 4449 «Про внесення змін до законодавчих актів щодо надання психіатричної допомоги». Необхідність прийняття документа зумовлена потребою у створенні реального механізму захисту прав недієздатних осіб та попередження свавілля під час їх госпіталізації до психіатричних закладів, а також створення умов для розвитку реабілітацій­них програм. «Запропоновані зміни сприятимуть насамперед поліпшенню соціальної захищеності недієздатних осіб з розладами психіки й поведінки, забезпечать попередження зловживань з боку осіб, які здійснюють догляд за інвалідами внаслідок психічного захворювання, дозволять покращити доступ осіб з вадами психічного здоров’я до правосуддя, попередять випадки нелюдського ставлення до недієздатних осіб (стерилізація без згоди особи) та покращать якість надання психіатричної допомоги ув’язненим», – ​зауважила співавтор законопроекту І. В. Сисоєнко.

У відповідь на звернення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) стосовно визначення представника від Комітету для участі в роботі комісії (створюється урядом для перевірки наявності та стану медичного обладнання, закупленого для потреб сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ «Охматдит»), а також для забезпечення подальшої співпраці з МОЗ з питань реалізації державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ «Охматдит», члени Комітету делегували Олексія Миколайовича Кириченка. Його обрано за результатами рейтингового голосування, у якому також брали участь Тетяна Анатоліївна Донець та Оксана Анатоліївна Корчинська. При цьому, як підкреслив заступник міністра охорони здоров’я Роман Романович Ілик, усі без винятку народні депутати матимуть право безперешкодно долучатися до роботи комісії. Варто нагадати, що відкрито кримінальні провадження щодо зловживань під час будівництва нового корпусу НДСЛ «Охматдит» та закупівлі медобладнання за ч. 2 ст. 364 Кримінального Кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». За даними О. А. Корчинської, нанесену шкоду оцінюють орієнтовно в 73 млн грн і є підозра про зникнення 1 з 4 заявлених позицій обладнання (наразі воно зберігається в підвальних приміщеннях у неналежних умовах).

Збільшення бюджетних призначень на 10 млн грн для ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 МОЗ України» (м. Чорнобиль, Київська обл.) передбачав законопроект № 4450 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» (щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резерву коштів медичної субвенції, що наразі складає 400 млн грн). За словами І. В. Сисоєнко, фінансування цього закладу неможливо проводити згідно з загальноприйнятими розрахунками: він обслуговує виключно працівників зони відчуження, вахтовий метод роботи та шкідливі умови праці яких потребують додаткових спеціальних вимог (проживання, лікувально-профілактичне харчування, дозиметричний контроль тощо). Медичну допомогу в цій установі також отримують 160 самоселів зони відчуження. Хоча законопроект отримав підтримку Комітету з питань бюджету (визначеного головним), більшість членів Комітету з питань охорони здоров’я проголосували проти, аргументуючи своє рішення 2 причинами: дефіцитом коштів у фонді медичної субвенції та необхідністю вирішувати проблему одночасно й комплексно, а не лише на рівні одного з численних медичних закладів.

Р. Р. Ілик презентував законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо удосконалення системи соціальних стандартів (№ 4575, КМУ). Метою документа є удосконалення системи соціальних стандартів і нормативів, механізму фінансового забезпечення надання населенню послуг відповідно до визначених урядом напрямів реформування місцевого самоврядування й територіальної організації влади в Україні. До державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я відносяться:

• перелік видів медичної допомоги, показники обсягу та якості надання гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
• нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;
• нормативи забезпечення мережею амбулаторій, що є структурними або відокремленими структурними підрозділами центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги;
• нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
• нормативи забезпечення стаціонарної медичної допомоги;
• нормативи матеріального забезпечення державних і комунальних закладів охорони здоров’я лікарськими засобами, виробами медичного призначення, обладнанням та устаткуванням, харчуванням тощо;
• нормативи забезпечення населення санаторно-курортним лікуванням. Члени Комітету одноголосно ухвалили рішення рекомендувати ВР прийняти його в першому читанні за основу.

Також Комітетом прийнято рішення щодо:

• звернення до МОЗ стосовно надання інформаційно-аналітичних матеріалів за результатами виконання Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» з висновками щодо ефективності заходів з реформування охорони здоров’я, здійснених у рамках пілотного проекту (прохання О. М. Кириченка);
• запиту до МОЗ з проханням надати роз’яснення щодо права видачі лікарняних листків працівниками клінік (однопрофільних кафедр) та можливості внесення відповідних змін до наказу МОЗ України від 13 листопада 2001 р. № 455 (за пропозицією І. В. Сисоєнко), а також приватними клініками, які відповідним чином акредитовані та ліцензовані (доповнення О. В. Богомолець);
• проведення 8 липня засідання круглого столу з питання розвитку служби крові в Україні (ініціатива І. В. Сисоєнко);
• початку наступних засідань Комітету зі звіту МОЗ щодо поставок лікарських засобів, закуплених за державні кошти у 2015 р., у т. ч. й через міжнародні організації (вимога І. М. Шурми та О. С. Мусія);
• визначення координаторами робочої групи з доопрацювання законопроекту «Про лікарські засоби» (№ 2162-д) О. М. Кириченка та О. С. Мусія.

На позачерговому засіданні, що відбулося 16 червня, члени Комітету розглянули питання про необхідність виділення у 2016 р. додаткових коштів з Державного бюджету України на лікування громадян України за кордоном.

За наданою МОЗ України інформацією, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» для лікування громадян України за кордоном передбачено 203,9 млн грн, що задовольняє потребу лише на 57,5%. У межах зазначених асигнувань у першому півріччі поточного року МОЗ України оплачено лікування за кордоном 75 осіб на суму 203 948,9 тис. грн (вичерпано 100% виділених бюджетом коштів).

У звіті, презентованому заступником міністра охорони здоров’я, ​керівником апарату Романом Йосиповичем ­Василишиним, було перераховано виявлені недоліки, що стосуються реалізації вказаної програми: не наявна відповідна документація; хворі не перебувають на обліку; не здійснюється диспансерний нагляд (відповідно, неможливо провести аналіз віддалених результатів лікування та визначити структуру клінік, де пацієнти отримували терапію, встановити, який обсяг коштів витрачено на авіаквитки, їх клас і т. ін.): «Питання вирішувалося хаотично, прямі угоди з клініками не укладалися. Крім того, особи, відповідальні за реалізацію програми,  – ​секретар та заступник міністра – ​звільнилися, що також ускладнює пошук та обробку результатів їх діяльності». Наразі МОЗ України завершило опрацювання низки документів нового зразка та визначило пакет необхідних паперів (заява, виписка з історії хвороби, направлення обласного департаменту охорони здоров’я за місцем проживання хворого, висновок головного позаштатного спеціаліста МОЗ відповідного профілю). Також впроваджено норму, згідно з якою обласні департаменти охорони здоров’я кожні 6 міс звітуватимуть МОЗ про самопочуття пацієнта, направленого на лікування за кордон. Прийматиме й опрацьовуватиме документи (протягом доби) реєстраційний відділ МОЗ. Якщо питання потребуватиме термінового розгляду, скликатиметься комісія (у виняткових випадках за умови відповідності вимогам пакету документів голова комісії зможе поставити хворого на облік без засідання комісії). Заплановано, що перелік пацієнтів буде оприлюднено на сайті МОЗ із зазначенням діагнозу та/або ПІБ (у разі згоди хворого або його батьків на обробку персональних даних). «Зелене світло» надаватимуть особам, які потребують трансплантації кісткового мозку, серця, нирок. «МОЗ за допомогою Міністерства закордонних справ України надіслано офіційні листи до українських посольств у країнах Європи, США, Індії з проханням порекомендувати клініки, у яких виконуються певні втручання (відповідно до переліку найбільш актуальних нозологій). Сподіваюся, це сприятиме укладанню прямих договорів з медичними закладами, оптимізації звітності, підвищенню прозорості співробітництва, можливо, навіть зниженню вартості послуг, – ​зазначив Р. Й. ­Василишин.  – ​Всі засідання нашої комісії будуть відкритими, їх проведення анонсуватиметься онлайн». Також він поінформував, що за результатами засідання комісії МОЗ, яке відбулося напередодні, підписано гарантійні листи на лікування за кордоном 3 осіб, які перебувають у критичній ситуації. Станом на 16 червня невідкладного лікування за кордоном потребували ще 46 осіб, стосовно яких комісія МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон ухвалила позитивне рішення про надання за життєвими показаннями медичної допомоги, яку неможливо забезпечити у вітчизняних закладах охорони здоров’я. Її орієнтовна вартість – ​183,8 млн грн.

О. В. Богомолець висловила впевненість у тому, що доповідь Р. Й. Василишина не може розглядатися як звіт МОЗ, оскільки не містить конкретних даних, що стосуються реалізації програми за останні 5 років (зокрема, обсягу витрачених коштів, поіменного переліку людей, направлених на лікування за кордон, структури витрат у медичних закладах, віддалених результатів терапії), та пояснень у відповідь на численні зауваження Рахункової палати. Також вона повідомила про результати співпраці з державами НАТО (за останні 2 роки в найкращих лікувальних закладах більш ніж 20 країн отримали допомогу понад 400 учасників АТО; середня вартість лікування 1 особи склала 300-500 тис. доларів) та про домовленість, досягнуту з дитячою лікарнею Shriners (м. Бостон, США), яка погодилася приймати пацієнтів з України на безкоштовній основі (за певною квотою): «МОЗ необхідно буде забезпечити лише транс­портування хворого – ​оплатити авіаквитки і т. п.».

О. С. Мусій зосередив увагу на необхідності більш оперативного реагування МОЗ на потреби постраждалих під час АТО: «Завдяки зусиллям народних депутатів обсяг фінансування програми лікування за кордоном збільшився з 50 до 200 млн грн. Передбачалося, що частина коштів буде спрямована на лікування онкохворих дітей та постраждалих військовослужбовців, однак досі не розроблено алгоритм постановки на облік цієї категорії хворих». (Існує єдина черга пацієнтів, однак станом на 16 червня жодного учасника АТО в ній не зареєстровано.)

«За останні 3 роки на лікування пацієнтів за кордоном спрямовано понад 460 млн грн, тому питання про доцільність витрат та наявність залишків коштів є першочерговим, – ​вважає перший заступник голови Комітету Оксана Анатоліївна Корчинська. – ​На жаль, МОЗ працює вкрай повільно: досі не підписано Меморандум про співпрацю, надісланий найбільшою італійською дитячою клінікою Bambino Gesu (єдиний у світі заклад, що приймає маленьких українців, які потребують трансплантації кісткового мозку, за гарантійними листами) ще 3 міс тому. На сьогодні на лікуванні в клініці перебувають 12 українських дітей (серед них 2 – ​із зони АТО, їм допомогу надають безкоштовно). І якби заклад дотримувався усіх формальностей, наслідки бюрократичної затримки могли би бути драматичними. Що стосується учасників АТО, за останні 2 роки лікування за програмою отримали лише 3 осіб. Досі не розроблено методику постановки на облік, не створено робочу групу спільно з силовими відомствами задля визначення пакета документів, який повинен надаватися цим контингентом хворих».

«Проблема дефіциту фінансування програми з лікування за кордоном є бездонною, її неможливо вирішити одномоментно, без системних змін у вітчизняній си­стемі охорони здоров’я, – ​поділився міркуваннями член Комітету Ігор Михайлович Шурма. – ​Принципово, щоб за виявлені недоліки й зловживання під час її реалізації понесли відповідальність особи, які координували проект». І. М. Шурма озвучив ряд пропозицій щодо оптимізації роботи МОЗ у цьому сегменті: створити електронний реєстр хворих (дорослих та дітей) та своєчасно його коригувати; на основі орієнтовної суми витрат на лікування 1 особи розрахувати приблизну вартість гарантійного листа; визначити перелік клінік, з якими можливо співпрацювати, та укласти з ними прямі угоди; проводити засідання комісії з фахівцями обласних департаментів охорони здоров’я у форматі skype; чітко встановити максимальний термін подання заяви пацієнта до МОЗ обласним департаментом (приміром, протягом 3 днів); здійснити аудит. «МОЗ слід посилити партнерство з благодійними фондами, громадськими організаціями, закордонними клініками», – ​доповнив колегу член Комітету Андрій Федорович Шипко. Для багатьох пацієнтів кожен день (навіть година) очікування може вартувати життя. Підставою для сьогоднішнього позачергового засідання є саме розгляд питання щодо необхідності якомога швидше збільшити обсяг коштів на реалізацію програми, – ​нагадала І. В. Сисоєнко. – ​Потрібно звернутися до прем’єр-міністра України В. Б. Гройсмана з проханням терміново відшукати можливість виділити МОЗ додаткові кошти в сумі 183,8 млн грн з державного бюджету за програмою «Лікування громадян України за кордоном». Життя багатьох дітей висить на волосині. Неприпустимо, аби хтось із них не дочекався допомоги».

Комітет одностайно ухвалив відповідне рішення. Резюмуючи сказане, І.В Сисоєнко наголосила, що 183,8 млн грн – ​це сума, необхідна на лікування «черги сьогоднішнього дня» (станом на 16 червня в ній перебувало 46 осіб), яка, безумовно, у подальшому невпинно збільшуватиметься. Тому законодавці повинні об’єднати зусилля й працювати над системними реформами, що дозволять докорінно змінити галузь.

Підготувала Ольга Радучич