0 %

Кашель у дітей – як і чим лікувати? Головна сторінка теми

Сироп кореня солодки – комплексне лікування кашлю у дітей

11.05.2016

Солодка – лікарська рослина з тисячолітньою історією

У Аюрведі – найстарішому на нашій планеті знанні про людину та її здоров’я – солодка посідає одне з центральних місць. Згідно Аюрведи, «солодка є саттвічною рослиною (саттва – сутність, благість, духовність), яка поліпшує голос, зір, волосся, колір обличчя і дає сили. Це ефективний відхаркувальний засіб, що розріджує і видаляє слиз. У зв’язку з цим солодку рекомендується приймати при хворобливих станах у дихальній системі. Крім того, цей засіб сприяє очищенню легенів і шлунка, має м’яку послаблюючу дію, зменшує м’язові спазми і запалення. Зважаючи на свою саттвічну природу, солодка заспокоює розум, викликає почуття задоволення і гармонії. Показання до застосування: кашель, застуди, бронхіт, біль у горлі, ларингіт, виразки, підвищена кислотність, хворобливе сечовипускання, болі в животі, занепад сил»[1].

Біологічно активні сполуки, що містяться в корені солодки

На сьогодні солодка гола (Glycyrrhiza glabra) – одна з найбільш вивчених лікарських рослин. Назва Glycyrrhiza походить від грецьких слів glykos (солодкий) і rhiza (корінь). З кореня солодки було вилучено понад 500 сполук. 40-50% сухого екстракту кореня солодки складають водорозчинний біологічно активний комплекс. Компонентами цього комплексу є крохмалі, пектини, полісахариди, прості цукри, смоли, слизи, амінокислоти, тритерпенові сапоніни, флавоноїди, мінеральні солі, гіркоти, есенціальні ліпіди, аспарагін, фітоестрогени, таніни, глікозиди, протеїни, фітостероли, летючі масла та інші сполуки [ 2, 3]. Головна діюча речовина – гліциризин (гліциризинова кислота, гліциризинат) – становить 10-25% екстракту кореня солодки. Гліциризин і гліциризинова кислота можуть існувати у формі двох стереоізомерів – 18α і 18β [4]. Гліциризин може утворювати різноманітні солі; в корені солодки він представлений переважно у вигляді кальцієвої і калієвої солей. Серед доведених ефектів гліциризину – протизапальний, хіміопрофілактичний, антиоксидантний та ін. Жовтий колір солодці надають флавоноїди, такі як ліквіритин, ізоліквіритин, глюколіквіритин, 1-метоксіфазеолін та ін. [5, 6]. Ізофлавони глабридин і гіспаглабридини А і В мають виражені антиоксидантні властивості, глабридин і глабра проявляють естрогеноподібні ефекти [7]. Летючі з’єднання кореня солодки містять гераніол, пентанол, гексанол, терпінен-4-ол, α-терпінеол [8].

Полегшення кашлю

Екстракт кореня солодки є ефективним у лікуванні кашлю, застуди, болю в горлі і бронхіального катару. За ефективністю полегшення сильного кашлю він перевищує багато інших засобів. У різних дослідженнях продемонстровано, що екстракт кореня солодки зменшує подразнення дихальних шляхів, діє як експекторант (розчиняє бронхіальний слиз і сприяє його елімінації). При недостатній продукції слизу, що має місце при сухому кашлі, екстракт кореня солодки стимулює бронхіальну секрецію, надає пом’якшувальний і заспокійливий ефект на респіраторний тракт [9].

Антиоксидантний ефект

У різних дослідженнях було продемонстровано, що при кашлі, особливо затяжному і хронічному, в дихальних шляхах розвивається окислювальний стрес [10, 11]. У відповідь на ушкоджуючий вплив інфекційного або неінфекційного агента першою реакцією слизової оболонки трахеобронхіального дерева є розвиток запальної реакції з гіперсекрецією слизу. До певного моменту гіперпродукція слизу носить захисний характер, проте в подальшому змінюється не тільки кількість, але й якість бронхіального секрету. Підвищення в’язкості, уповільнення просування бронхіального секрету сприяють фіксації, колонізації і більш глибокому проникненню мікроорганізмів у товщу слизової оболонки бронхів. Це призводить до збільшення запального процесу, наростання бронхіальної обструкції, формування оксидативного стресу. У свою чергу, оксидативний стрес з виділенням великої кількості вільних радикалів у дихальних шляхах сприяє бронхообструкції і виділенню прозапальних цитокінів, які є тригерами кашлю. Таким чином, в лікуванні захворювань, що супроводжуються кашлем, доцільно використовувати препарати, які не тільки покращують реологію бронхіального слизу, полегшують його відділення, а й зменшують окислювальний стрес у респіраторному тракті.

Солодка має виражену антиоксидантну дію завдяки високому вмісту флавоноїдів і фенолів, які зв’язують вільні радикали, служать донаторами водню і хелатируючими агентами, зменшують перекисне окислення ліпідів [12]. За антиоксидантною активністю флавоноїди солодки в 100 разів перевищують вітамін Е і на думку низки авторів є найсильнішим природним антиоксидантом [13, 14].

Протизапальний ефект

У більшості випадків кашель у дітей обумовлений гострими респіраторними захворюваннями інфекційної природи, в основі яких лежить запалення – універсальна патофізіологічна реакція організму на пошкодження. При контакті пошкоджуючого агента (вірусу або бактерії) зі слизовою оболонкою відбувається активація клітин запалення – мастоцитів, макрофагів, лімфоцитів і т.д. [15]. При цьому в процесі запалення з клітин виділяється велика кількість запальних медіаторів – гістаміну, цитокінів, простагландинів, лейкотриєнів. Ці речовини можуть викликати бронхоспазм, набряк і ушкодження тканин. Отже, лікування гострих респіраторних захворювань, які супроводжуються кашлем, має бути спрямоване не лише на полегшення кашльового рефлексу, але і на зменшення запальних реакцій і блокаду надлишкового вивільнення медіаторів запалення.

Унікальною властивістю екстракту кореня солодки є потужний протизапальний ефект. Ця властивість рослини відома більш ніж 2000 років, проте наукові дослідження з його вивчення почали проводитися тільки в 1950-х рр. Було встановлено, що гліциризинова кислота екстракту має протизапальну активність, порівняну з такою у глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів [16]. У дослідженнях in vitro було продемонстровано, що гліциризинова кислота пригнічує всі фактори, відповідальні за запалення, зокрема знижує активність циклооксигенази і продукцію простагландинів, перешкоджає агрегації тромбоцитів, сприяє загоєнню пошкоджених тканин [17, 18]. За даними Bodet і співавт., екстракт кореня солодки ефективно пригнічує запалення, індуковане ліпополісахаридами бактерій, зменшує продукцію прозапальних медіаторів інтерлейкіну-1β, інтерлейекіну-8 і фактора некрозу пухлини [19].

Гастро- та гепатопротекторні ефекти

У дітей з гострими і хронічними захворюваннями дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем, з симптоматичною метою часто застосовують жарознижуючі і протизапальні засоби, переважно парацетамол та ібупрофен. Парацетамол – в цілому безпечний препарат при використанні в терапевтичних дозах, проте він може викликати пошкодження печінки. У свою чергу, ібупрофен, як і всі нестероїдні протизапальні препарати, може викликати пошкодження слизової оболонки шлунка і кишечнику. Знизити ймовірність розвитку цих ускладнень дозволяє застосування сиропу кореня солодки в комплексній терапії кашлю.

Так, гліциризинова кислота, що міститься в корені солодки, має гастро- та ентеропротекторні властивості завдяки підвищенню локальних концентрацій захисних простагландинів, які сприяють продукції слизу і проліферації клітин [20, 21]. Гепатопротекторний ефект солодки (гліциризину і 18β-гліциризинової кислоти) забезпечується пригніченням перекисного окислення ліпідів мембран гепатоцитів, запобіганням надлишкового вивільнення аспартатамінотрансферази і лактатдегідрогенази [22]. Доведено дієвість екстракту кореня солодки в профілактиці гепатотоксичності, обумовленої парацетамолом [23] і диклофенаком [24].

Протимікробний ефект

Як уже зазначалося, в переважній більшості випадків причиною гострого кашлю у дітей є вірусні та бактеріальні інфекції респіраторного тракту. З огляду на це значущою перевагою екстракту кореня солодки, призначуваного для полегшення кашлю, є антибактеріальний і противірусний ефекти.

За рахунок наявності сапонінів, алкалоїдів і флавоноїдів екстракт солодки проявляє потужний інгібуючий ефект проти Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (у т.ч. метицилінрезистентних), Haemophilus influenzae і Moraxella catarrhalis – найбільш частих збудників респіраторних інфекцій у дітей [25, 26]. Серед досліджених компонентів кореня солодки найвищу антибактеріальну активність має лікорицидин, що пригнічує вищевказані мікроорганізми з мінімальною інгібуючою концентрацією 12,5 мкг / мл.

Противірусний ефект екстракту кореня солодки і його основного компоненту гліциризину доведено щодо вірусу грипу, респіраторно-синцитіального вірусу, ентеровірусів, вірусу простого герпесу, вірусу імунодефіциту людини, вірусів гепатиту В і С та інших вірусів [27].

Імуномодулюючий ефект

У педіатричній практиці в лікуванні кашлю і ГРВІ особливі труднощі виникають у так званій групі дітей, що часто хворіють. У численних дослідженнях продемонстровано, що часті респіраторні інфекції у таких пацієнтів обумовлені порушеннями клітинної та гуморальної ланок імунної системи.

За даними досліджень, проведених in vitro та in vivo, екстракт кореня солодки в концентрації 100 мкг / мл, яка досягається при призначенні звичайних терапевтичних доз сиропу, має виражений імуномодулюючий ефект: підвищує утворення CD69 Т-лімфоцитів і макрофагів; запобігає надмірному утворенню імунних комплексів, пов’язаних з аутоімунними захворюваннями; стимулює продукцію інтерферонів і антитіл; активує фагоцитоз [25, 27].

Унікальні властивості Glycyrrhiza glabra, реалізовані в сучасній лікарській формі – безспиртовому сиропі кореня солодки, дозволяють здійснювати комплексну терапію захворювань, що супроводжуються кашлем у дітей, уникаючи при цьому поліпрагмазії. Сироп кореня солодки не лише полегшує кашель за допомогою відхаркувальної, муколітичної, бронхолітичної дії, але також надає протизапальний і імуномодулюючий ефекти, знижує необхідність в призначенні симптоматичних засобів (парацетамол, ібупрофен) і зменшує їх потенційну токсичність, за рахунок антимікробних властивостей допомагає дитячому організму боротися з вірусними і бактеріальними інфекціями.

Література

1. Lad V., Frawley D. The Yoga of Herbs: An Ayurvedic Guide to Herbal Medicine. Paperback, 1986, 251 p.

2. Bradley PR. British Herbal Compendium, 1, BHMA, Bournemouth, 1992.

3. Hoffmann D. The New Holistic Herbal, Edn 2, Element, Shaftesbury, 1990.

4. Food Chemicals Codex, Edn 5, National Academy Press, Washington DC, 2003 25.

5. Yamamura Y, Kawakami J, Santa T. Pharmacokinetic profile of glycyrrhizin in healthy volunteers by a new high-performance liquid chromatographic method. J Pharm Sci 1992; 81: 1042-1046.

6. The wealth of India. A Dictionary of Indian Raw Materials and Industrial Products, First supplement series, National Institute of Sciences Communication and Information Resources, Vol. 3, CSIR, New Delhi, 2005, D-1, 195-198.

7. Vaya J, Belinky PA, Aviram M. Antioxidant constituents from licorice roots: isolation, structure elucidation and antioxidative capacity toward LDL oxidation, Free Radic Biol Med 1997; 23: 302-313.

8. Tamir S, Eizenberg M, Somjen D. Estrogen like activity of glabrene and other constituents isolated from licorice root. J Steroid Biochem Mol Biol 2001; 78: 291-298.

9. Murray WJ. Herbal Medications for Gastrointestinal Problems, Herbal Medicinals – A Clinician’s Guide, Pharmaceutical Products Press, New York, 1998, 79-93.

10. Koskela H.O., Purokivi M.K. Airway oxidative stress in chronic cough. Cough. 2013 Dec 2; 9 (1): 26.

11. Atkinson S.K., Sadofsky L.R., Morice A.H. How does rhinovirus cause the common cold cough? BMJ Open Respir Res. 2016 року; 3 (1): e000118.

12. Visavadiya NP, Soni B, Dalwadi N. Evaluation of antioxidant and anti-atherogenic properties of Glycyrrhiza glabra root using In vitro models. International Journal of Food Sciences and Nutrition 2009 року; 60 (2): 135-149.

13. Ju HS, Li XJ, Zhao BL, Han ZW, Xin WJ. Effects of Glycyrrhiza Flavonoids on lipid peroxidation and active oxygen radicals. Acta Pharmaceutica Sinicia 1989; 24 (11): 807-812.

14. Alonso J. Tratado de Fitofármacos y Nutracéuticos. www.fitoterapia.net. Barcelona: Corpus, 2004; 905-911.

15. Jatakanon A, Lalloo U, Lim S et al. Increased neutrophils and cytokines, TNF-α and IL-8, in induced sputum of non-asthmatic patients with chronic dry cough. Thorax. +1999 Mar; 54 (3): 234-237.

16. Baker ME. Licorice and enzymes other than 11-hydroxysteroid dehydrogenase: An evolutionary perspective, Steroids 1994; 59: 136-141.

17. Okimasu E, Moromizato Y, Watanabe S. Inhibition of phospholipase A2 and platelet aggregation by glycyrrhizin, an anti-inflammatory drug. Acta Med Okayama 1983; 37: 385-391.

18. Ohuchi K, Tsurufuji A. A study of the anti-inflammatory mechanism of glycyrrhizin. Mino Med Rev 1982; 27: 188-193.

19. Bodet C1, La VD, Gafner S. A licorice extract reduces lipopolysaccharide-induced proinflammatory cytokine secretion by macrophages and whole blood. J Periodontol. 2008 Sep; 79 (9): 1752-61.

20. Tsai T. H .; Chen C. F. High Performance liquid chromatography determination of 18 α-glycyrrhetinic acid and 18β-glycyrrhetinic acid in rat plasma: application to pharmacokinetic study. Journal of Chromatography. Biomedical applications 1991,567, 405-414

21. Krausse R, Bielenberg J, Blaschek W, Ullmann U. In vitro anti-Helicobacter pylori activity of Extractum liquiritiae, glycyrrhizin and its metabolites. J Antimicrob Chemother Jul 2004; 54 (1): 243-246.

22. Jeong HG, You HJ, Park SJ, Moon AR, Chung YC, Kang SK et al. Hepatoprotective effects of 18β- glycyrrhetinic acid on carbon tetrachloride-induced liver injury: inhibition of cytochrome P450 2E1 expression, Pharmacological Research 2002; 46: 221-227.

23. Xu-ying W, Ming L, Xiao-dong L and Ping H. Hepatoprotective and anti hepatocarcinogenic effects of glycyrrhizin and matrine. J Chemico-Biological Interactions 2009 року; 181 (1): 15-19.

24. Alaaeldin AH. Curcuma longa, Glycyrrhiza glabra Linn and Moringa oleifera Ameliorate Diclofenac-induced Hepatotoxicity in Rats. American J Pharmacology and Toxicology 2007; 2 (2): 80-88.

25. Alonso J. Tratado de Fitofármacos y Nutracéuticos. www.fitoterapia.net. Barcelona: Corpus, 2004; 905-911.

26. Tanaka Y, Kikuzaki H, Fukuda S, Nakatani N. Antibacterial compounds of licorice against upper airway respiratory tract pathogens. J Nutr Sci Vitaminol (Tokyo). 2001 Jun; 47 (3): 270-3.

27. Wang L, Yang R, Yuan B et al. The antiviral and antimicrobial activities of licorice, a widely-used Chinese herb. Acta Pharm Sin B. 2015 Jul; 5 (4): 310-5.

28. Buhner S.H. Herbal Antibiotics, 2nd Edition: Natural Alternatives for Treating Drug, 2nd edition. Storey Publishing, 2012 467 p.