Видатному вченому-фармакологу Надії Олександрівні Горчаковій – 75 років

Н.О. Горчакова

Надія Олександрівна Горчакова – одна з активних працівників Alma mater. Надзвичайна працездатність, уміння швидко і талановито написати статтю, підготувати науковий звіт кафедри, добрати яскраві ілюстрації до наукової доповіді... Н.О. Горчакова створює на кафедрі особливу атмосферу, у якій хочеться працювати ефективніше.

Наукова робота

Кандидатська дисертація Н. О. Горчакової  – «Вплив серцевих глікозидів на сумарний і фракційний вміст білків міокарда» – виконувалася під керівництвом О. І. Черкеса й успішно захищена в 1967 р. Дослідниця встановила, що серцеві глікозиди в умовах серцевої недостатності та гемічної гіпоксії відновлюють фракційний склад скоротливих білків міокарда, передусім актоміозину, що опосередковано свідчить про безпосередній вплив серцевих глікозидів на скоротливі білки. Через кілька років це визначив грузинський вчений Н. В. Карсанов. Окрім того, Н. О. Горчакова довела нормалізуючий ефект серцевих глікозидів у разі серцевої патології на вміст саркоплазматичних білків, рівень яких свідчить про здатність глікозидів впливати на провідну систему міокарда. У подальших наукових роботах Надія Олександрівна підтвердила можливість глікозидів відновлювати вміст нуклеїнових кислот у разі серцевої недостатності та гемічної гіпоксії.

Докторську дисертацію – «Фармакологічні аспекти комплексоутворення кардіотропних засобів з катіонами біометалів»  – Н. О. Горчакова захистила в 1980 р. (визнана кращою дисертацією серед фармакологів). Ця робота присвячена фізико-хімічним механізмам реалізації кардіотропного ефекту серцевих глікозидів завдяки їх комплексоутворенню з катіонами кальцію, що сприяє конформації їх молекул, а також з катіонами магнію, а це забезпечує взаємодію з рецептором – калій-магнієвою АТФ-азою.

У подальшому Надія Олександрівна Горчакова продовжувала досліджувати комплексні сполуки з кальцієм і магнієм, похідні глутамінової та сукцинової кислот. Таким чином були закладені основи створення та впровадження синтетичних комплексних сполук із біометалами. Здійснено доклінічні та клінічні випробування комплексної сполуки глутамінової кислоти з катіонами кальцію, магнію і калію з умовною назвою «Глутамакс». Визначені антигіпоксичні, кардіо- й органопротекторні властивості глутамаксу, що мало неабияке значення для кардіологічної, терапевтичної клініки, кардіохірургії, спортивної медицини та космічних досліджень. Були також проведені клінічні дослідження в кардіологічних клініках та інститутах фізкультури України, Російської Федерації. Препарат Глутамакс вживали космонавти для забезпечення стабільності електролітного обміну в крові, м’язах і кістках. Досліджуючи сполуки, похідні сукцинової кислоти, Н. О. Горчакова визначила найактивнішу з них – суфан. В експерименті сполука продемонструвала м’який кардіотонізуючий та антиаритмічний вплив. У клініці була підтверджена наявність у суфану кардіотонічних властивостей і можливість його застосування в разі гострої та хронічної серцевої недостатності, зокрема під час оперативних втручань.

Дослідження фізико-хімічних властивостей серцевих глікозидів Надія Олександрівна продовжила в напрямі з’ясування ролі процесів комплексоутворення в організмі катіонів біометалів із глікозидами. Показано, що введення серцевих глікозидів зумовляє перерозподіл концентрації вільних і зв’язаних катіонів біометалів. Константи стійкості серцевих глікозидів із катіонами магнію та кальцію визначають більшу лабільність їхніх біокомплексів в організмі. Завдяки ЕПР дослідженням було показано, що, залежно від проявів терапевтичного і тканинного ефекту серцевих глікозидів, можуть формуватися різні координаційні структури глікозидів у взаємодії з біолігандами. Аналіз фазових станів біомембран саркоплазматичного ретикулуму серця кролів методом ЕПР із застосуванням спінових міток підтвердив, що глікозиди суттєво зменшують час обертальної кореляції спінової мітки в біомембрані, змінюючи її мікров’язкість.

Цей факт, а також обчислені константи стійкості комплексів серцевих глікозидів із фосфатидилхоліном свідчать про взаємодію кардіостероїдів із ліпідним компонентом біологічних мембран, що позначається на функціональних характеристиках останніх. Усе це дало змогу виділити комплекси глікозидів із біометалами як провідний чинник, що визначає їх фармакодинаміку, а також прояснити трофічні ефекти кортикостероїдів за серцево-судинної недостатності гемодинамічного типу та гемічної гіпоксії. Тобто отримано підтвердження теорії академіка О. І. Черкеса про трофічну дію серцевих глікозидів. Подальші дослідження похідних сукцинової кислоти були пов’язані з визначенням кардіо- та органопротекторних властивостей похідного сукцинової кислоти  – яктону.

Початок 60-х років ХХ століття характеризувався значним інтересом науковців до вивчення ролі кальцію у фізіологічних процесах організму, патогенезі різних захворювань, механізмі дії лікарських засобів. Цьому напряму досліджень присвячено чимало наукових праць викладачів кафедри фармакології Національного медичного університету, які друкувалися у багатьох вітчизняних і зарубіжних журналах. Водночас значно меншу увагу звертали на роль магнію в організмі, особливо в контексті впливу лікарських засобів на обмін цього макроелемента. Потрібно було заповнити прогалину, тому я розпочав роботу над книгою «Магний в медицине», яка побачила світ лише в 1992 р. у видавництві Stiinta (м. Кишинів, Республіка Молдова). Співавторами книги стали відомі вчені-фармакологи Н. О. Горчакова і С. Л. Ніколай, докторські дисертації яких присвячені вивченню впливу лікарських засобів на вміст магнію в органах за різних патологічних станів організму.

Продовження досліджень з вивчення властивостей препаратів, що містять магній, та їх узагальнення передувало підготовці та виданню в 2007 р. спільно з викладачами Запорізького державного медичного університету (І. А. Мазур, В. Ф. Беленічев, Л. І. Кучеренко, Н. В. Бухтіярова, Н. В. Савченко, С. В. Горбачова) монографії «Магнійвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування». У роботі викладені результати власних розробок і дані літератури, що стосуються фармакокінетики та фармакодинаміки магнію і магнійвмісних препаратів, застосуванню їх у медичній практиці.

За останні роки значно зріс інтерес теоретиків і клініцистів до метаболічних препаратів, що зумовлено клініко-фармакологічними особливостями цієї групи медикаментів. Метаболічними препаратами називають засоби природного або синтетичного походження, що за хімічною структурою подібні до субстратів (метаболітів) організму. Дослідженнями мого вчителя академіка О. І. Черкеса закладено теоретичні основи вивчення метаболічних засобів. Продовжуючи наукові розробки в цьому напрямі, вважав за необхідне розробити їх класифікацію. На кафедрі фармакології НМУ ім. О. О. Богомольця продовжують всебічно досліджувати ці метаболічні препарати. Спільно з моєю ученицею – професором кафедри фармакології НМУ ім. О. О. Богомольця Н. О. Горчаковою – та членом-кореспондентом РАМН П. А. Галенко-Ярошевським у 2001 р. було видано «Очерки фармакологии средств метаболической терапии». У цій роботі викладено сучасні уявлення про біохімічні, фізіологічні, фізико-хімічні, молекулярні механізми дії, застосування в клінічній практиці метаболічних препаратів. Описано основні принципи метаболічної фармакотерапії, проаналізовано порушення енергетичного та пластичного (білкового) обмінів за різних патологічних станів, показання до застосування субстратів і регуляторів метаболізму  – ендогенних адаптогенів.

Питанню фармакології метаболічних препаратів присвячено й інше видання – «Кардиопротекторы» (2005), співавтором якого також виступила Надія Олександрівна Горчакова.

До метаболічних препаратів належить і нікотинамід. Вивчення його фармакологічних властивостей узагальнено в багатьох працях зарубіжних і вітчизняних дослідників.
З-поміж останніх слід відзначити учня академіка О. І. Черкеса, завідувача кафедри фармакології Львівського медичного інституту, професора Ю. О. Петровського, та його учня, очільника кафедри фармакології Одеського медичного інституту професора Я. Б. Максимовича.

На кафедрі фармакології, якою маю честь керувати понад сорок років, досліджували квантово-фармакологічні й антитоксичні властивості нікотинаміду. Ми встановили, що цей метаболічний препарат значно зменшує токсичність антрациклінового антибіотика доксорубіцину. Результати досліджень висвітлено в монографії «Нікотинамід» (2008), співавторами якої є мої учні – професор Н. О. Горчакова, доцент О. О. Нагорна, кандидат фармацевтичних наук Т. Ю. Небесна.

Нове видання «Фармакології» здійснене в 2001 р. Основним у його підготовці був принцип: завідувачі кафедри є авторами того розділу, з проблематики якого вони проводять власні дослідження. Нове видання підручника позитивно оцінили викладачі і студенти. Почалася праця над третім виданням «Фармакології». Співавтори отримали завдання підготувати доручені їм розділи з урахуванням досягнень світової фармакологічної науки та педагогіки. Над підручником працювали майже два роки; значно розширено зміст основних розділів, додано нові дані, обсяг збільшено з 456 до 794 сторінок. У 2011 р. «Фармакологія» побачила світ у видавництві «Нова книга». У зв’язку з необхідністю викладання курсу фармакології російськомовним студентам вирішили видати даний підручник і російською мовою. Він з’явився друком у цьому ж видавництві в 2013 р.

Необхідність викладання фармакології англомовним студентам спонукала до підготовки колективом кафедри відповідного підручника англійською мовою.

До співпраці були запрошені доктор філологічних наук, професор кафедри англійської мови Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького Н. І. Панасенко та завідувач кафедри методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики, доктор філологічних наук, професор П. О. Бех, професор Н. О. Горчакова й автор цієї книги. Підручник Pharmacology побачив світ у 2006 р. у видавництві «Нова книга».

Викладання фармакології студентам стоматологічного факультету має свої особливості. Специфіка практичної діяльності лікарів-стоматологів, домінуюче використання ними препаратів певних фармакологічних груп, шляхи їх введення в особливих лікарських формах обумовили видання підручника з фармакології для студентів стоматологічних факультетів.

У 2011 р. викладачі НМУ ім. О. О. Богомольця, Одеського національного медичного університету та вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія» підготували та видали підручник «Фармакологія» для студентів стоматологічних факультетів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, який затверджено Міністерством освіти і науки України. У підручнику викладені сучасні аспекти фармакології з основами фармакотерапії, що необхідно майбутнім стоматологам для ефективної та безпечної фармакотерапії різних захворювань.

Кафедра фармакології НМУ ім. О. О. Богомольця плідно співпрацює з кафедрою фармакології та клінічної фармації Державного університету медицини та фармації ім. Ніколая Тестеміцану Міністерства охорони здоров’я Республіки Молдова. Таке співробітництво було досить результативним: у 2008 р. з’явився підручник «Общая рецептура» російською, а в 2013 р. новий підручник – Farmacologie (румунською мовою). У підготовці обох видань Н. О. Горчакова брала активну участь.

Викладач, лектор, наставник студентів

За свою тривалу та плідну педагогічну діяльність Н. О. Горчакова підготувала не одне покоління лікарів, які і після закінчення університету часто звертаються до свого вчителя за фаховою порадою і щоразу дякують за науку. Сьогодні Надія Олександрівна викладає курс фармакології українською, російською та англійською мовами для студентів НМУ ім. О. О. Богомольця з різних країн.

Плідна співпраця з Надією Олександрівною Горчаковою упродовж 53 років дозволяє мені охарактеризувати її не лише як видатного вченого-фармаколога, а й як всебічно розвинену й надзвичайно обдаровану людину. Надія Олександрівна має ще один хист  – поетичний. Її вірші друкувалися в багатьох виданнях. Однак нас, її колег, завжди приємно дивувало вміння експромтом написати кілька поетичних рядків безпосередньо за святковим столом.

Товариськість і організаторські здібності – ще одна характерна риса Надії Олександрівни. Вміння організувати людей для виконання певного завдання, надихнути їх і самій докласти максимум зусиль забезпечують плідну і злагоджену роботу колективу кафедри фармакології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Н. О. Горчакова – автор понад 600 наукових статей, більш ніж 10 монографій, підручників, посібників.