Фітотерапія (препарат BNO 1045) при гострій неускладненій інфекції нижніх сечовивідних шляхів у жінок нормалізує місцеві реакції організму

28.09.2023

Стаття у форматі PDF

Гострі неускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів (нІСШ) виникають у багатьох жінок. Підвищення антимікробної резистентності створило нагальну потребу в нових лікарських засобах. Раніше було показано, що фітотерапевтичний препарат BNO 1045 (Канефрон® Н) за ефективністю не поступається стандартній протимікробній терапії. Субаналіз рандомізованого подвійного сліпого контрольованого клінічного дослідження ІІІ фази також виявив не меншу ефективноість BNO 1045 порівняно з фосфоміцином у лікуванні нІСШ.

Згідно із сучасними клінічними настановами, золотим стандартом лікування ІСШ є протимікробні препарати, ефективність яких було продемонстровано в багатьох клінічних дослідженнях (Kronenberg A. et al., 2017; VikI. et al., 2018). Однак відомо, що протимікробні препарати посилюють проблему резистентності до антибіотиків (Stefaniuk E. et al., 2016; Cardiliya A.P. et al., 2022), а також чинять несприятливий вплив на здорову флору (Elvers K.T. et al., 2020), тому їх слід призначати якнайрідше, а в усіх можливих випадках варто застосовувати альтернативні препарати, які не є антибіотиками.

Відомо, що за розвитку нІСШ активуються деякі цитокіни та хемокіни, які впливають на стан запалення сечового міхура, зокрема інтерлейкіни (IL‑8 та IL‑6). IL‑8 є хемоатрактантом для нейтрофілів, тобто відбуваються рекрутування нейтрофілів до місця інфекції та інфільтрація (піурія), що супроводжується підвищенням рівня IL‑8 у сечі (Ko Y.C. et al., 1993; Harada A. et al., 1994). IL‑6 – реактант гострої фази та піроген, що вважається показником тяжчої інфекції з ураженням тканин (Tanaka T. et al., 2014; Sunden F. et al., 2017). У попередніх дослідженнях обговорювалося, що тригерні рівні IL‑6 у сечі можна використовувати як прогностичний біомаркер тяжчого перебігу циститу чи розвитку пієлонефриту (Sunden F. et al., 2016). Крім того, рівні IL‑8 та IL‑6 є специфічними саме для нІСШ; існують пропозиції щодо їхнього використання як тестових показників для диференційної діагностики фебрильних станів (Shaikh N. et al., 2022; Hosseini M. et al., 2023).

Гострі нІСШ часто є самообмежувальними, тому в багатьох випадках немає необхідності в призначенні протимікробних препаратів (Ferry S.A. et al., 2004). Саме тому пропонується вважати, що основний результат лікування нІСШ – полегшення симптомів шляхом зменшення запальної реакції організму, оскільки бактерії часто зникають без антимікробної терапії (Bonkat G.R.P. et al., 2017). Якщо бактеріурія зберігається після лікування, це може спричинити безсимптомну бактеріурію, яка вважається нешкідливою та може слугувати станом носійства, що захищає від повторних інфекцій (Cai T. et al., 2012; Koves B. et al., 2017).

Матеріали та методи

У цьому дослідженні вивчали вплив BNO 1045 на рівні IL‑6 та IL‑8 у сечі, оскільки доклінічні дані свідчать про інгібувальну дію препарату на прозапальні медіатори (Nausch B. et al., 2016). Для цього визначали вміст IL‑6 та IL‑8 у сечі, оцінюючи співвідношення аналіту до креатиніну, в підгрупі жінок із діагнозом нІСШ (18-70 років), які приймали BNO 1045 (n=58) або фосфоміцин (n=69).

Зразки сечі брали в пацієнток у день 1 (візит 1; вихідний рівень, що означає початок лікування) і в день 8 (візит 3, завершення лікування). Симптоми інфекційної патології реєстрували відповідно до Опитувальника для оцінки симптомів гострого циститу (ACSS). Так, пацієнтки, які відповідали критеріям участі в дослідженні, мали сумарний показник ≥6 балів за трьома основними симптомами (дизурія, полакіурія, ургентне сечовипускання).

Результати

На момент залучення до випробування в пацієнток були підвищені рівні IL‑6 та IL‑8 у сечі, що узгоджується з попередніми дослідженнями реакцій організму при нІСШ. Об’єднаний аналіз двох досліджуваних груп показав, що в результаті лікування значно знизилися концентрації цитокінів у сечі (рис. 1, 2). Окремий аналіз у кожній із груп продемонстрував, що обидва препарати зумовили зниження рівнів IL‑8, IL‑6 у сечі (в групі BNO 1045 p=0,0142 та 0,0551 відповідно; в групі фосфоміцину p<0,0001 і 0,0038 відповідно). Ці результати свідчать про те, що обидва препарати (BNO 1045 і фосфоміцин) зменшують запальну реакцію під час нІСШ.

Рис. 1. Концентрація IL-6 у сечі в пацієнток  із нІСШ, які отримували BNO 1045 або фосфоміцин, на початковому рівні (візит 1)  та наприкінці лікування (візит 3)

Рис. 1. Концентрація IL-6 у сечі в пацієнток із нІСШ, які отримували BNO 1045 або фосфоміцин, на початковому рівні (візит 1) та наприкінці лікування (візит 3)

Рис. 2. Концентрація IL-8 у сечі в пацієнток  із нІСШ, які отримували BNO 1045  або фосфоміцин, на початковому рівні (візит 1) та наприкінці лікування (візит 3)

Рис. 2. Концентрація IL-8 у сечі в пацієнток із нІСШ, які отримували BNO 1045  або фосфоміцин, на початковому рівні (візит 1) та наприкінці лікування (візит 3)

Дослідники проаналізували наявність кореляції між тяжкістю симптомів і концентрацією цитокінів у сечі. Виявилося, що в обох групах спостерігалася лише слабка лінійна кореляція між концентрацією цитокінів у сечі та сумою балів за типовим доменом опитувальника ACSS (IL‑6 = коефіцієнт кореляції Пірсона: 0,1600 та IL‑8 = коефіцієнт кореляції Пірсона: 0,2858); однак обидва показники були статистично значущими.

Отже, в хворих із наявністю симптомів інфекція запускала в організмі місцеву реакцію, яка після лікування зменшувалася до нормального рівня. Лікування препаратом BNO 1045, крім полегшення симптомів, зменшувало запальні реакції приблизно так само, як і лікування фосфоміцином. Цей висновок підтверджується зниженням рівня IL‑8, яке було статистично значущим в обох групах лікування.

Що стосується зниження рівня IL‑6, то в групі лікування фосфоміцином воно було статистично значущим, а в групі BNO 1045 не досягло рівня статистичної значущості, що може вказувати на різні механізми захисної дії цих двох ­препаратів. Вважається, що IL‑6 та IL‑8 є біомаркерами тяжкості нІСШ, однак дослідження in vitro та in vivo свідчать про те, що ключовими медіаторами в патогенезі ІСШ можуть бути й інші цитокіни, зокрема IL‑1β та IL‑17.

Висновки

 Неускладнені ІСШ часто є самообмежувальними та не потребують призначення протимікробних препаратів, а лікування альтернативними підходами, наприклад фітопрепаратами, має високий рівень ефективності.

 Прийом фітокомпозиції BNO 1045 зумовлює зниження концентрації прозапальних медіаторів, а також зменшує місцеву запальну реакцію (як і фосфоміцин – протимікробний препарат).

 Результати цього дослідження підтверджують опубліковані дані щодо ефективності та дієвості препарату BNO 1045 у лікуванні нІСШ і свідчать про те, що протизапальні ефекти BNO 1045, які спостерігаються in vitro, є клінічно значущими щодо полегшення симптомів у пацієнтів із нІСШ.


Довідка «ЗУ»

Фітотерапевтичний препарат BNO 1045 зареєстрований на вітчизняному фармацевтичному ринку як Канефрон® Н (виробник – ​компанія Bionorica, Німеччина). Він містить містить спеціальний екстракт BNO з трави золототисячника (Herba Centaurii), кореня любистку (Radix Levistici), листя розмарину (Folia Rosmarini); чинить протизапальні, спазмолітичні, знеболювальні, антибактеріальний, діуретичний ефекти, зумовлені речовинами, що містяться в рослинних компонентах препарату.


За матеріалами: Butler D.S.C., Wagenlehner F., Höller M., Abramov-Sommariva D., Steindl H., Naber K.G. Phytotherapy (BNO 1045) of Acute Lower Uncomplicated Urinary Tract Infection in Women Normalizes Local Host Responses. Urol Int. 2023 Aug 4: 1-7. doi: 10.1159/000531206.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (551), 2023 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...