Генная терапия лечит ВИЧ лучше лекарств
В течение 9 месяцев после начала эксперимента у 5 участвовавших в нем добровольцев наблюдалась стабилизация вирусной нагрузки (концентрации частиц вируса в крови), а у одного из них она резко снизилась. Кроме того, у четырех участников было отмечено восстановление пораженных ВИЧ-инфекцией функций иммунной системы.
В эксперименте, проведенном сотрудниками Медицинской школы Университета Пенсильвании, использовался генетически модифицированный вирус иммунодефицита человека. В геном вируса был введен так называемый «антисмысловый» фрагмент, представляющий собой зеркальную копию гена, несущего информацию о структуре белковой оболочки «нормальной» формы вируса.
Т-лимфоциты, выделенные из крови пациентов, в лабораторных условиях инфицировались измененным вирусом, а затем вновь вводились в организм.
Про попадании в клетку, вирус, несущий атисмысловый ген, встраивался в ее ДНК. Затем, при попытке «настоящего» вируса инфицировать клетку, встроенный ген прерывал процесс его репликации.
По словам одного из ведущих авторов исследования Карла Джуна, достигнутый в ходе эксперимента благотворный эффект стал приятным сюрпризом для ученых, поскольку их первоначальной задачей было лишь подтверждение безопасности и переносимости генной терапии с использованием лентивирусов, к которым относится и вирус иммунодефицита человека.
Использование лентивирусов в качестве переносчиков (векторов) генетической информации – перспективное направление генной терапии. В отличие от других разновидностей вирусов, например, от аденовирусов, лентивирусы быстрее внедряются в самые различные разновидности клеток организма и дольше функционируют в них.
В настоящее время сотрудники Университета Пенсильвании готовятся к новой, расширенной фазе клинических испытаний нового метода лечения ВИЧ-инфекции. В новом эксперименте будет задействовано большее число ВИЧ-инфицированных добровольцев, причем к исследованию впервые будут допущены относительно благополучные пациенты, которым по-прежнему помогает антиретровирусная терапия. В отличие от первой фазы, добровольцам будет проведена не одна, а несколько трансфузий модифицированных Т-лимфоцитов. Ученые не исключают, что новый метод лечения поможет больным отказаться от приема антиретровирусных препаратов, длительное воздействие которых связано со значительными побочными эффектами.
источник: MedPortal.ru
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
08.05.2024
Кардіологія
Новий біомаркер допомагає ідентифікувати клітини, що можуть відновлювати пошкоджені кровоносні судини
Дослідники Медичної школи Університету Індіани виявили білковий маркер, який допомагає ідентифікувати клітини, здатні відновлюватися в пацієнтів із пошкодженими кровоносними судинами. Їхні висновки, нещодавно опубліковані в Circulation, можуть виявити нові методи лікування для людей з ендотеліальною дисфункцією, типом розладу, який спричиняє ішемічну хворобу серця. Це дослідження є першим, у якому встановлено, що єдиний проспективний маркер ідентифікує судинні клональні репопуляційні ендотеліальні клітини (CREC)....
У 2016 році Фарзад Есні та Цзін Ху, дослідники Університету Піттсбурга, провели експеримент на мишах, під час якого видалили одну з двох копій гена, що кодує фермент під назвою кіназа фокальної адгезії (FAK). Учених цікавила роль FAK у розвитку раку підшлункової залози, але несподіване відкриття спрямувало дослідження в зовсім іншому напрямку. Підшлункова залоза виглядала так, ніби вона намагалася відновитися після травми, адже кластер клітин в органі виробляв і інсулін, і амілазу. У звичайних мишей і людей гормон інсулін, який регулює рівень цукру в крові, виробляється β-клітинами, тоді як амілаза, травний фермент, – ацинарними клітинами. Так учені випадково зробили нове відкриття в патогенезі уражень підшлункової залози. ...
Електронні сигарети – це пристрої з елементами живлення, які нагрівають рідину, що містить нікотин, пропіленгліколь та/або гліцерин з ароматизаторами, утворюючи аерозоль («вейп»). Поширеність використання електронних сигарет серед дорослих США, особливо молоді, зростає, досягнувши у 2021 році 4,5 % серед усіх дорослих і 11,0 % серед дорослих віком від 18 до 24 років. Близько половини з цих людей бажають кинути куріння, але не можуть через нікотинову залежність. Згідно з результатами нового клінічного випробування під керівництвом Ненсі Ріготті, дослідниці з Массачусетської загальної лікарні, членкині-засновниці системи охорони здоров’я Массачусетса, рослинний алкалоїд цитизин може бути ефективним засобом, який допоможе кинути курити. Результати дослідження опубліковані в JAMA Internal Medicine....