Нефропротекторное действие спираприла

24.04.2009

Артериальную гипертензию выявляют приблизительно у 50% больных с паренхиматозными заболеваниями почек. Наиболее частой причиной нарушений функции почек является сахарный диабет (СД). Поэтому лечение таких больных должно включать гипотензивные препараты, оказывающие нефропротекторное действие. Результаты многочисленных исследований показали, что ингибитор АПФ спираприл является эффективным в лечении пациентов с АГ в сочетании с СД и почечной дисфункцией. В плане снижения АД доказано, что спираприл является таким же эффективным, как и эналаприл. В исследовании H.L. Elliot и соавт. показано, что эффективность спираприла в снижении АД была сходной у всех пациентов, независимо от степени выраженности почечной недостаточности при однократном приеме препарата и длительной терапии. Но при этом даже у пациентов с клиренсом креатинина меньше 20 мл/мин не наблюдалось существенной кумуляции спираприла, поскольку выведение препарата осуществляется двойным сбалансированным путем: приблизительно 50% составляет печеночный метаболизм и 50% – выделение с мочой. Таким образом, спираприл имеет дополнительное преимущество у пациентов с дисфункцией почек, поскольку для них не требуется коррекции дозировки в зависимости от степени почечной недостаточности.
В другом исследовании, проведенном под руководством M. Haas, изучалось влияние спираприла на снижение протеинурии у пациентов с АГ. Исследование показало, что при назначении дозы 6 мг спираприла уровень протеинурии уменьшился с 2,56 до 1,83 г/сут, при этом наблюдался выраженный антигипертензивный эффект. Положительный антипротеинурический эффект спираприла не может быть объяснен только антигипертензивным действием: препарат имеет достоверную нефропротекторную способность, подтвержденную в исследовании.
Am J Kidney Dis. 2002 Sep; 40(3): 458-63

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....