Спираприл эффективно снижает АД и предотвращает утренние сердечно-сосудистые катастрофы

24.04.2009

Ингибитор АПФ спираприл широко применяется в современной кардиологической практике. Отличительной особенностью фармакокинетики препарата является максимальный период полувыведения среди ингибиторов АПФ (до 40 часов) и самый высокий коэффициент остаточного гипотензивного действия (83%), что обеспечивает равномерный антигипертензивный эффект на протяжении 24 ч при однократном приеме препарата. При лечении спираприлом не требуется титрования дозы, в том числе и у больных с хронической почечной недостаточностью. Различные аспекты применения спираприла продолжают изучаться в исследованиях.
В открытом многоцентровом исследовании HERAS R. Dusing и соавт. показана эффективность спираприла в контроле над утренним повышением АД. В исследование включили 2491 пациента с впервые диагностированной АГ, которым назначили монотерапию спираприлом в начальной дозе 6 мг/сут либо заменили ранее назначенное лечение на монотерапию спираприлом. На всех этапах исследования у больных измеряли показатели АД, частоту сердечных сокращений; при необходимости проводили суточное мониторирование АД. Все пациенты вели дневники наблюдений, в которых отмечали время пробуждения и время приема препарата. Также была выделена подгруппа пациентов (n=606), которым проводили суточное мониторирование АД.
Суточное мониторирование показало достоверное снижение уровня среднего дневного систолического АД с 150,9 до 134,7 мм рт. ст., а среднего ночного систолического АД – с 138,1 до 123,2 мм рт. ст. на фоне терапии спираприлом. Среднее дневное диастолическое АД удалось снизить с 88,8 до 81,4 мм рт. ст., а ночное – с 79,6 до 72,2 мм рт. ст. Результаты исследования показывают, что применение спираприла эффективно снижает уровень АД и хорошо переносится пациентами. При этом эффективность препарата сохраняется в конце интервала дозирования, что особенно важно в предотвращении утренних сосудистых катастроф.
MMW Fortschr. Med., 145(Supl 3): 77-80, G. Leonetti,
С. Cuspidi: Drugs 1995, 49 (4), 516-535. F. Zannad et al.,
American Journal of Hypertension, 1996, v. 9 (7), 633-643

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....