Улучшение функции ЛЖ с помощью аппаратной стимуляции диафрагмы у больных с хронической СН – рандомизированное открытое перекрестное пилотное исследование Epiphrenic II

Авторы: Beeler R., Schoenenberger A., Bauer P. et al. Eur. J. Heart Fail., 2014, v. 16, p. 788-795

23.07.2015

Обоснование У пациентов с хронической СН аппаратная ритм-индуцируемая стимуляция диафрагмы (РИСД), возможно, обладает определенным терапевтическим потенциалом. Цель исследования Оценить эффекты РИСД на деятельность ЛЖ и функциональный статус больного с хронической СН. Характеристика пациентов, методы и организация исследования У 24 больных с СН, которым проводилась СРТ, дополнительный электрод устанавливали на левый купол диафрагмы. РИСД рандомизированно проводили в 3 режимах, длительность каждого из которых составляла 3 нед: 1) РИСД-off (контрольный режим); 2) РИСД 0 мс (синхронизация с желудочковой стимуляцией СРТ); 3) оптимизированная РИСД (оптимизирующая задержка, привязанная к желудочковой стимуляции СРТ). Очередность этих режимов у разных больных была различной. Для оптимизации РИСД использовали акустическую кардиографию. Оценивали воздействие каждого из указанных режимов на выраженность одышки; мощность нагрузки, выполнявшейся пациентом во время стресс-тестирования; ФВ ЛЖ. Результаты По сравнению с контрольным режимом выраженность одышки уменьшалась как на фоне режима 0 мс (р=0,057), так и при использовании оптимизированного режима (р=0,034). Медиана максимальной мощности, достигаемой при стресс-тестировании, в контрольном режиме была равна 100,5 Вт, в режиме 0 мс – 104,0 Вт (р=0,092), в оптимизированном режиме – 109,5 Вт (р=0,022). Медиана ФВ ЛЖ составила соответственно 33,5%; 33,0% (р=0,763); 37,0% (р=0,009). Нежелательная симптоматика, ассоциированная с РИСД, не регистрировалась ни в одной из групп. Выводы У пациентов с хронической СН РИСД, проводимая на протяжении 3 нед в сочетании с СРТ, уменьшает выраженность одышки, а также увеличивает толерантность к физической нагрузке и ФВ ЛЖ. Результаты этой работы обосновывают необходимость проведения более масштабных исследований.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....