Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин.
Попри поширений міф про те, що нервові клітини не відновлюються, давно встановлено, що шляхи регенерації ушкоджених нервів у людей і тварин є, проте вони досить тривалі. Таким чином, прискорення регенерації може мати велике значення, гарантуючи, що волокна досягнуть початкового місця призначення вчасно, перш ніж можуть виникнути незворотні функціональні дефіцити. Німецькі дослідники продемонстрували регенерацію аксонів на моделях тварин і людських клітинах, взятих із сітківки. Введення щоденної дози кніцину мишам або щурам допомогло набагато швидше зменшити параліч і невропатію.
Порівнюючи з іншими сполуками, кніцин має одну важливу перевагу: його можна вводити перорально, хоча внутрішньовенне застосування більш ефективне. Але дуже важлива правильна доза, оскільки сполука діє лише в межах певного терапевтичного вікна. Надто низькі або зависокі дози неефективні, тому подальші клінічні дослідження на людях є вирішальними. Сьогодні вчені Кельнського університету планують відповідні наукові розвідки. Центр фармакології вивчає та створює ліки для відновлення пошкодженої нервової системи.
Джерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0944711324003003?via%3Dihub
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
02.05.2024
Неврологія
Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....