7 березня, 2025

Фактори, що сприяють анемії у пацієнток із гінекологічним раком, та її поширеність: ретроспективне когортне дослідження

Мета цього ретроспективного когортного дослідження – визначити поширеність анемії у пацієнток із гінекологічним раком до початку лікування та виявити фактори, що сприяють її розвитку. За результатами аналізу даних 320 жінок, поширеність анемії становила 59,06%. Було виявлено статистично значущі кореляції між анемією і такими факторами, як вік, рівень освіти та біологічні маркери (рівні заліза, фолієвої кислоти, вітаміну В12). Отримані дані свідчать про важливість регулярного скринінгу гемоглобіну та індивідуалізованого ведення пацієнток із гінекологічним раком. Подальші дослідження необхідні для вивчення довгострокового впливу виявлених факторів на результати лікування і розроблення цільових втручань.

Анемія характеризується недостатньою кількістю червоних кров’яних тілець або низьким рівнем гемоглобіну і є глобальною проблемою охорони здоров’я і в країнах, що розвиваються, і в розвинених країнах [1, 2]. Це особливо тривожна супутня патологія у пацієнтів із різними видами раку включно з тими, у кого діагностовано гінекологічні злоякісні новоутворення. Її поширеність серед онкологічних хворих, особливо із солідними пухлинами, є відчутно високою і становить від 30 до 90%. У пацієнток із гінекологічними злоякісними новоутвореннями ця поширеність коливається від 26 до 85%. Етіологія анемії у них є складною і включає не лише пухлино-специфічні фактори, а й елементи, пов’язані з лікуванням, як-от хронічне запалення та пригнічення продукції еритропоетину [3]. Наявність анемії в онкологічних хворих пов’язана зі зниженням виживаності, погіршенням якості життя та послабленою відповіддю на лікування [4-6].

Гінекологічний рак, що включає рак яєчників, шийки матки та ендометрію, становить значну частину онкологічних діагнозів у жінок у всьому світі [7]. Ці злоякісні новоутворення часто супроводжуються множинними ускладненнями, водночас анемія потенційно є поширеним супутнім станом через такі фактори, як дефіцит поживних речовин, хронічні кровотечі, порушення всмоктування заліза або ефекти, пов’язані з лікуванням [8]. Незважаючи на її поширеність, багатофакторна етіологія анемії у пацієнток із гінекологічним раком досі недостатньо вивчена і потребує всебічних досліджень для розкриття чинників, що сприяють її розвитку, та впливу на клінічні результати.

Дані досліджень свідчать про негативні наслідки анемії для прогнозу в онкологічних хворих. Такі пацієнти з анемією часто демонструють знижену фізичну функцію, гірший загальний стан здоров’я та зменшену толерантність до протиракової терапії, що може компрометувати ефективність лікування [9]. Крім того, анемія пов’язана з гіршим прогнозом та показниками виживаності при різних типах раку [10]. Що стосується гінекологічного раку, повідомлялося про варіювання поширеності анемії, що впливає на рішення стосовно лікування та його результати [11].

Лікування анемії у пацієнток із гінекологічним раком є першочерговим завданням, оскільки корекція рівня гемоглобіну, як було показано, покращує відповідь на лікування, якість життя та показники виживаності [12]. Однак гетерогенність у виникненні анемії, її тяжкості та етіологічних факторах при різних гінекологічних онкозахворюваннях ускладнює формулювання єдиних стратегій лікування. Тобто йдеться про необхідність глибшого розуміння поширеності анемії, факторів ризику та впливу в контексті гінекологічних злоякісних новоутворень [13].

Крім того, хоча глобальний тягар анемії був докладно вивчений, існують географічні та демографічні відмінності в доступних даних [10]. Більшість наявних досліджень стосуються популяцій у країнах із високим рівнем доходу, водночас менше відомо про характеристики анемії в регіонах із низьким та середнім рівнем доходу [14]. Для усунення цих прогалин необхідні локальні дослідження, які враховуватимуть регіональні медичні практики, демографічні фактори та доступ до медичних послуг.

Матеріали і методи

До ретроспективного когортного дослідження було включено 320 пацієнток із гістопатологічно підтвердженим діагнозом гінекологічного раку (яєчників, шийки матки та ендометрію), які лікувались в афілійованій лікарні Південно-західного медичного університету (м. Флоренція, Італія) з лютого 2016-го по березень 2021 р.

Критеріями включення були вік від 18 років, наявність повної медичної документації та відсутність попереднього лікування раку. З дослідження виключались пацієнтки з тяжкими супутніми захворюваннями, що впливають на рівень гемоглобіну.

Проаналізовано демографічні, клінічні та лабораторні дані включно з рівнем гемоглобіну, кількістю еритроцитів та іншими параметрами. Анемію діагностували за критеріями ВООЗ (гемоглобін <12 г/дл для жінок). Для визначення предикторів анемії використано одно- та багатоваріантний логістичний регресійний аналіз (SPSS).

Дослідження було проведено згідно з принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації і отримало схвалення місцевого комітету з етики (KY2023200).

Результати

Порівняльний аналіз демографічних і клінічних характеристик у загальній когорті, неанемічних та анемічних пацієнток із гінекологічним раком

Включені до дослідження 320 пацієнток були розподілені на групи із 131 неанемічної та 189 анемічних осіб на основі попередньо визначених критеріїв гемоглобіну. Клінічно рівні гемоглобіну показали суттєву різницю, що стала основою для розрізнення між анемічними та неанемічними учасницями. Середня концентрація гемоглобіну була значно нижчою в анемічних пацієнток (11,2 г/дл) порівняно з неанемічними (13,3 г/дл, р <0,001). Завдяки аналізу кількості червоних кров’яних тілець, гематокриту та середнього об’єму клітин не виявлені вагомі відмінності між двома групами, що засвідчує специфічний вплив рівнів гемоглобіну на класифікацію анемії в цьому контексті.

Більш детальний розгляд біохімічних маркерів виявив статистично значуще нижчі рівні заліза, фолієвої кислоти та вітаміну B12 в анемічних пацієнток порівняно з неанемічними, підкреслюючи поживні та метаболічні фактори, що сприяють анемії в цій популяції пацієнток. Типи пухлин також показали важливий зв’язок із поширеністю анемії. Вища частота раку шийки матки особливо серед анемічних пацієнток, тоді як розподіл стадій пухлин та історії лікування в обох групах не показав статистичної значущості, вказуючи на властиву природу анемії як стану, що впливає на групу пацієнтів незалежно від стадії раку чи методу лікування.

Одно- та багатоваріантний аналіз факторів, пов’язаних з анемією, у пацієнток із гінекологічним раком

Відповідно до отриманих даних, вік продемонстрував значний вплив, із відношенням шансів 1,034, тобто зі збільшенням віку учасників зростала ймовірність анемії. Цей зв’язок був статистично значущим (р <0,001), тобто йдеться про важливість віку як фактора поширеності анемії.

Цікаво, що іншим важливим фактором виявився рівень освіти. Особи з початковим рівнем освіти мали значно вищу ймовірність розвитку анемії, з відношенням шансів 2,479 (р = 0,026), порівняно з тими, хто мав середню освіту. Крім того, особи, що отримали післядипломну освіту, показали підвищену ймовірність анемії, з відношенням шансів 2,235, що також було статистично значущим (р = 0,039).

Декілька біологічних маркерів, зокрема нижчі рівні заліза, фолієвої кислоти та вітаміну B12, були значно пов’язані з вищою ймовірністю анемії, зі значеннями р <0,001, що вказує на вагому статистичну значущість. Ці висновки підкріплюють відомі біологічні шляхи анемії, де дефіцит цих критичних компонентів часто проявляється в анемічних симптомах.

Щодо гінекологічного здоров’я, тип пухлини також впливав на поширеність анемії. Зокрема, особи з пухлинами шийки матки мали вищу ймовірність бути анемічними, з відношенням шансів 1,933, хоча цей результат був на межі статистичної значущості (р = 0,056).

На противагу цьому декілька факторів включно із сімейним станом, економічним статусом, сімейним анамнезом та певними показниками здоров’я (кількість червоних кров’яних тілець, гематокрит, середній об’єм клітин) не показали значущої асоціації з анемією, що свідчить про складність її етіології.

Загалом таблиця висвітлює багатогранну природу факторів, що сприяють анемії, підкреслюючи необхідність цілісного підходу до оцінювання та лікування пацієнтів. Розуміючи ці зв’язки, медичні працівники можуть краще ідентифікувати осіб із групи ризику і впроваджувати відповідні профілактичні та терапевтичні заходи.

Таблиця. Одно та багатоваріантний аналіз факторів, пов’язаних з анемією у пацієнток із гінекологічним раком
Характеристики	Загалом (n)	Одноваріантний аналіз		\| Багатоваріантний аналіз
Характеристики	Загалом (n)	Відношення шансів (95% ДІ)	р значення	Відношення шансів (95% ДІ)	р значення
Вік	320	1,030 (1,0151,046)	<0,001	1,034 (1,0151,053)	<0,001
Сімейний стан	320
Розлучені	82	Референтне
Овдовілі	81	0,885 (0,4731,654)	0,701
Неодружені	73	1,029 (0,5381,966)	0,932
Одружені	84	0,813 (0,4381,509)	0,512
Економічний статус	320
Високий	109	Референтне
Середній	110	0,941 (0,5481,616)	0,826
Низький	101	0,879 (0,5071,524)	0,646
Рівень освіти	320
Середня	83	Референтне		Референтне
Початкова	72	1,860 (0,9693,572)	0,062	2,479 (1,1155,513)	0,026
Вища	85	1,097 (0,5982,011)	0,764	1,294 (0,6132,731)	0,498
Післядипломна	80	1,728 (0,9203,243)	0,089	2,235 (1,0404,802)	0,039
Сімейний анамнез гінекологічних пухлин або анемії	320
Так	157	Референтне
Ні	163	0,889 (0,5691,389)	0,605
Кількість еритроцитів	320	0,807 (0,6141,061)	0,125
Гематокрит	320	0,957 (0,9051,011)	0,117
Середній об’єм еритроцитів	320	1,011 (0,9781,044)	0,516
Рівень заліза	320	0,977 (0,9650,989)	<0,001	0,977 (0,9630,991)	0,001
Рівень фолієвої кислоти	320	0,774 (0,7100,844)	<0,001	0,770 (0,6970,851)	<0,001
Рівень вітаміну B12	320	0,996 (0,9950,998)	<0,001	0,996 (0,9940,998)	<0,001
Результат дослідження кісткового мозку	320
Нормальний	173	Референтне
Аномальний	147	0,778 (0,4981,217)	0,272
Тип пухлини	320
Яєчників	106	Референтне		Референтне
Шийки матки	112	2,194 (1,2393,885)	0,007	1,933 (0,9833,801)	0,056
Ендометрію	102	0,630 (0,3641,089)	0,098	0,628 (0,3241,217)	0,168
Стадія пухлини	320
III	77	Референтне
IV	75	0,691 (0,3631,317)	0,262
I	98	1,052 (0,5701,944)	0,871
II	70	0,957 (0,4941,856)	0,898
Історія лікування	320
Хімієтерапія	70	Референтне
Хірургія	83	0,923 (0,4851,758)	0,808
Таргетна терапія	73	0,958 (0,4931,862)	0,900
Радіотерапія	94	1,192 (0,6332,246)	0,586
Менструальний анамнез	320
Нерегулярний	159	Референтне
Регулярний	161	0,692 (0,4421,083)	0,107
Кількість пологів	320	1,080 (0,9411,239)	0,272
Ускладнення	320
Інфекція	81	Референтне
Відсутні	89	1,120 (0,6082,062)	0,716
Кровотеча	93	1,205 (0,6572,209)	0,547
Тромбоз	57	1,046 (0,5272,076)	0,897
Медикаментозна терапія	320
Добавки вітаміну В12	73	Референтне		Референтне
Добавки фолієвої кислоти	86	0,496 (0,2580,955)	0,036	0,518 (0,2671,005)	0,052
Добавки заліза	76	0,505 (0,2580,991)	0,047	0,515 (0,2611,014)	0,055
Відсутня	85	0,647 (0,3341,254)	0,197	0,654 (0,3361,274)	0,212
Харчування	320
Недостатнє	170	Референтне
Достатнє	150	1,076 (0,6881,682)	0,749
Якість життя	320
Погана	96	Референтне
Добра	114	0,741 (0,4261,290)	0,289
Середня	110	0,900 (0,5131,579)	0,713
Прогноз	320
Вижили	105	Референтне
Померли	108	1,090 (0,6301,886)	0,759
Рецидив	107	0,920 (0,5331,587)	0,764
Примітка. У таблиці представлені результати одно та багатоваріантного логістичного регресійного аналізу, що оцінюють різні фактори, пов'язані з ризиком анемії. Відношення шансів (ВШ) та 95% довірчі інтервали (ДІ) надають оцінки розміру ефекту кожного фактора на ризик анемії. Значення р<0,05 вважалося статистично значущим. У багатоваріантному аналізі були зроблені поправки на всі змінні, які показали потенційну значущість в одноваріантному аналізі.

Обговорення

Дослідження виявило критичні фактори, пов’язані з анемією серед пацієнтів із гінекологічним раком, демонструючи складну взаємодію між демографічними, клінічними та соціально-економічними змінними. Вік виявився значущим предиктором анемії, що узгоджується з дослідженнями, які документують фізіологічні зміни, пов’язані зі старінням (зниження відповіді кісткового мозку, дефіцит поживних речовин) [15, 16].

Простежено зв’язок між анемією та раком шийки матки, що може бути пов’язано з біологічними характеристиками пухлин, їхніми метаболічними потребами та цитокінопосередкованими системними ефектами [18-20]. Встановлено сильний зв’язок між анемією і дефіцитом заліза, фолієвої кислоти та вітаміну B12, що вказує на необхідність включення нутриційного консультування в протоколи лікування [21, 22].

Нижчі рівні освіти корелювали з вищою поширеністю анемії, що свідчить про вплив соціально-економічних факторів [23, 24]. Результати дослідження обґрунтовують необхідність комплексного підходу, що включає регулярний скринінг анемії та індивідуалізоване лікування.

Частота анемії (59,06%) до початку лікування є нижчою порівняно з показниками під час активної терапії (90,7%) [11], що свідчить про важливість раннього виявлення та корекції анемії. До недоліків дослідження належать його ретроспективний характер, недостатнє вивчення факторів способу життя та однорідність досліджуваної популяції. Необхідні подальші проспективні дослідження для встановлення причинно-наслідкових зв’язків і оцінювання впливу стадіювання раку на поширеність анемії.

Отже, висока поширеність анемії серед пацієнток із гінекологічним раком на момент встановлення діагнозу та її негативний вплив на ефективність лікування і якість життя обґрунтовують необхідність комплексного підходу до діагностики та корекції цього стану. Виявлені в дослідженні предиктори анемії, такі як вік, рівень освіти, тип пухлини і дефіцит поживних речовин, дають змогу визначати групи ризику і персоніфікувати профілактичні заходи. Інтеграція скринінгу анемії, нутритивної підтримки та своєчасної корекції дефіцитних станів у стандартні протоколи ведення пацієнток із гінекологічним раком є важливим складником покращення результатів лікування та прогнозу захворювання.

За матеріалами La Torre F., Vannuccini S., Toscano F. et al. (2024) Long-term treatment for endometriosis with dienogest: efficacy, side effects and tolerability. Gynecol Endocrinol. 2024 Dec;40(1):2336121. doi: 10.1080/09513590.2024.2336121.

Підготувала Анна Сочнєва

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 1 (94) 2025 р.