13 квітня, 2026

ГАМК-ергічний дисбаланс у жінок: вплив коливань нейростероїдів на розвиток тривоги та інсомнії

Автори:

Жіноча репродуктивна система перебуває в тісній функціональній залежності від стану центральної нервової системи, насамперед – від балансу гальмівних нейромедіаторних систем. Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є основним гальмівним нейромедіатором головного мозку, роль якої у регуляції тривоги, циклу сну, больової чутливості та нейроендокринної функції детально висвітлена в сучасній літературі. Разом із тим специфіка жіночої фізіології, як-от циклічні коливання рівнів нейростероїдів, схильність до дисрегуляції осі «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» та висока поширеність тривожно-больових синдромів у гінекологічній практиці, зумовлює особливу актуальність терапевтичних підходів, спрямованих на відновлення ГАМК-ергічного тонусу.

Ключові слова: нейромедіаторний дисбаланс, гамма-аміномасляна кислота, валеріана, меліса, м’ята перцева, передменструальний синдром, дисменорея, інсомнія, перименопауза, ендометріоз, фітотерапія.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Нейробіологія стресу в жінок: роль ГАМК-системи

Жіночий мозок відрізняється підвищеною чутливістю до коливань ГАМК-ергічного тонусу, що пов’язано з циклічними змінами рівнів нейростероїдів [1]. Зокрема, алопрегнанолон – активний метаболіт прогестерону – є потужним позитивним алостеричним модулятором ГАМК_A-рецепторів [2]. Зменшення його концентрації в лютеїнову фазу менструального циклу призводить до зниження ГАМК-ергічного тонусу, що клінічно проявляється симптоматикою передменструального синдрому (ПМС) і передменструального дисфоричного розладу (ПМДР) [3]. Відповідно до даних P. Nuss, зміни субодиничного складу ГАМК_A-рецепторів безпосередньо пов’язані з розвитком ПМДР [4].

Ця залежність між нейростероїдним статусом та рецепторною чутливістю пояснює, чому гормональні коливання, характерні для жінок репродуктивного та перименопаузального віку, так часто супроводжуються тривогою, інсомнією та вегетативною лабільністю [5]. I. Arora et al. показали, що порушення ГАМК-ергічної передачі при тривожних розладах реалізується через зміну активності рецепторних субодиниць і порушення синаптичного балансу збудження та гальмування [6]. Хронічний стрес активує вісь «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» і через тривале підвищення продукування кортизолу пригнічує пульсовану секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону [7], що лежить в основі функціональної гіпоталамічної аменореї. Таким чином, дисрегуляція ГАМК-системи є не лише наслідком, а й чинником підтримки репродуктивної дисфункції [4, 6].

Гінекологічні стани з клінічно значущим нейромедіаторним дисбалансом

ПМС і ПМДР є найбільш наочним прикладом залежності гінекологічної симптоматики від стану ГАМК-ергічної системи [8]. Лютеїновий дефіцит алопрегнанолону призводить до зниження ГАМК-ергічного тонусу, що клінічно виражається емоційною лабільністю, тривогою, порушеннями сну та абдомінальними спазмами. Поширеність ПМС серед жінок репродуктивного віку коливається від 60 до 70% у різних популяціях [9]. Таким чином, обсяг гінекологічної проблеми є значним, що зумовлює необхідність розробки ефективних і безпечних терапевтичних стратегій.

Ендометріоз становить окрему клінічну проблему з позицій нейробіологічного підходу. Хронічний тазовий біль і тривога формують порочне коло взаємного підсилення через сенсибілізацію ноцицептивних шляхів та центральні механізми підтримки больового синдрому.

Періоди пери- та постменопаузи супроводжуються зниженням рівня естрогенів, що змінює чутливість ГАМК_A-рецепторів і призводить до розвитку тривоги, вегетативних симптомів та інсомнії [4]. За різними даними, близько 56% жінок у постменопаузі страждають на порушення сну, що суттєво знижує якість життя [5]. Функціональна гіпоталамічна аменорея формується на фоні хронічного стресового навантаження, яке через надмірну активацію осі «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» пригнічує синтез гонадотропних гормонів [10]. Разом із тим нормалізація ГАМК-ергічного тонусу розглядається як одна з точок терапевтичного впливу, здатних сприяти відновленню нейроендокринної регуляції.

Механізми дії фітотерапії

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis) діє насамперед через пряму модуляцію ГАМК_A-рецепторів, компенсуючи дефіцит ГАМК-ергічного тонусу в лютеїнову фазу та в перименопаузі. Систематичний огляд і метааналіз N. Shinjyo et al., що охопив 60 досліджень (n=6894), підтвердив ефективність валеріани в покращенні суб’єктивної якості сну та зниженні тривоги; при цьому аналіз досліджуваних підгруп виявив, що результати були значущо кращими при дозах ≥530 мг і тривалості курсу ≥4 тижні [11]. Важливо, що у цьому ж огляді зазначено: поєднання валеріани з мелісою при застосуванні в жінок у менопаузі сприяло достовірному покращенню сну порівняно з монотерапією валеріаною [11, 12].

Меліса лікарська (Melissa officinalis) реалізує анксіолітичний ефект через пригнічення ГАМК-трансамінази [13] – ферменту, що каталізує деградацію ГАМК, – тим самим підвищуючи концентрацію нейромедіаторів у синаптичній щілині. Паралельно меліса модулює холін- і серотонінергічну системи, що вказує на широту її нейрофармакологічної дії [14]. У систематичному огляді терапевтичних застосувань меліси в жінок, що охопив 15 досліджень, Z. Alimoradi et al. (2023) встановили, що Melissa officinalis є ефективною в купіруванні болю при первинній дисменореї, покращенні симптомів ПМС та корекції стану після пологів [15].

Клінічні дані щодо ефективності меліси при ПМС у жінок є послідовними в кількох незалежних дослідженнях. У подвійному сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні (РКД), проведеному за участю 100 школярок, призначення 1200 мг екстракту Melissa officinalis щоденно протягом трьох послідовних менструальних циклів забезпечило достовірне (p<0,001) зниження середнього бала ПМС-симптоматики – з 42,56±15,73 до 13,90±10,22 на третьому місяці лікування [16].

М’ята перцева (Mentha piperita) чинить спазмолітичний та анальгетичний ефекти через кілька механізмів: блокаду кальцієвих каналів гладком’язових клітин та активацію холодових рецепторів TRPM8. Цей подвійний механізм є патогенетично значущим для гінекологічної практики. У подвійному сліпому перехресному РКД, проведеному за участю 127 студенток із первинною дисменореєю, пероральний прийом м’ятних капсул зумовлював достовірне зниження тривалості та вираженості менструального болю за візуально-аналоговою шкалою. Автори дійшли висновку, що м’ята може розглядатися як безпечна альтернатива для контролю симптомів дисменореї з огляду на кращий профіль переносимості порівняно з нестероїдними протизапальними препаратами [17]. Систематичний огляд (Iranian Journal of Nursing and Midwifery Research, 2025), який охопив п’ять РКД із загальною вибіркою 499 учасниць, підтвердив зниження інтенсивності болю при дисменореї та ПМС під впливом м’яти перцевої [18].

Синергія комбінованої терапії

Клінічним втіленням такої раціональної комбінації є препарати Персен^® та Персен^® форте (виробництво компанії Zentiva). Поєднання трьох рослинних екстрактів у єдиній рецептурі забезпечує мультитаргетний вплив, що є особливо цінним у гінекологічних пацієнток із коморбідністю психоемоційних і больових симптомів. Нейромедіаторний вплив препарату (ГАМК-ергічна модуляція валеріаною та мелісою) та його соматичний ефект (спазмолітична дія м’яти) працюють синергічно, одночасно коригуючи різні патогенетичні ланки.

Системний аналіз клінічних ефектів меліси, проведений I.M. Mathews et al. (2024), підтвердив, що поєднання меліси з валеріаною в дітей шкільного віку зумовлювало значуще покращення якості сну та зниження тривожності відносно вихідного рівня [14]. Ця закономірність відповідає концепції фітосинергізму, при якому взаємодоповнюючі механізми дії окремих компонентів формують сумарний ефект, що перевищує такий кожного окремого компонента.

З практичної точки зору наявність різних дозувань дозволяє індивідуалізувати призначення: класичний Персен^® розглядається як денна форма для контролю ПМС-асоційованої тривоги та зниження стресового навантаження при ендометріозі, тоді як Персен^® форте виконує роль вечірньої форми, забезпечуючи ефективну корекцію інсомнії в період перименопаузи.

Важливо окреслити місце фітотерапії в терапевтичному алгоритмі: трикомпонентний фітокомплекс не є альтернативою замісній гормональній терапії при виражених менопаузальних симптомах вазомоторного характеру, проте рекомендований як ад’ювантна терапія, що забезпечує корекцію тривоги, інсомнії та больового дискомфорту. Відсутність залежності та звикання робить можливим тривале і повторне застосування, що принципово важливо при хронічних гінекологічних станах – ендометріозі, ПМС, ПМДР, перименопаузальному синдромі.

Таким чином, трикомпонентний фітокомплекс на основі валеріани, меліси та м’яти (Персен^®) має доведену нейробіологічну та клінічну обґрунтованість для застосування в гінекологічній практиці. Доказові дані, отримані безпосередньо у жіночих популяціях, підтверджують його ефективність при первинній дисменореї, ПМС/ПМДР та інсомнії в перименопаузі – станах, при яких дисрегуляція ГАМК-ергічної системи є ключовою патогенетичною ланкою.

Література

MacKenzie G., Maguire J. The role of ovarian hormone-derived neurosteroids on the regulation of GABAA receptors in affective disorders. Psychopharmacology (Berl). 2014 Sep;231(17):3333-42. doi: 10.1007/s00213-013-3423-z.
Diviccaro S., Cioffi L., Falvo E., Giatti S, Melcangi R.C. Allopregnanolone: An overview on its synthesis and effects. J Neuroendocrinol. 2022 Feb;34(2):e12996. doi: 10.1111/jne.12996.
Stefaniak M., Dmoch-Gajzlerska E., Jankowska K., Rogowski A., Kajdy A., Maksym R.B. Progesterone and Its Metabolites Play a Beneficial Role in Affect Regulation in the Female Brain. Pharmaceuticals (Basel). 2023 Mar 31;16(4):520. doi: 10.3390/ph16040520.
Nuss P. Anxiety disorders and GABA neurotransmission: a disturbance of modulation. Neuropsychiatr Dis Treat. 2015;11:165-175. PMID: 25653526. PMCID: PMC4303399.
Haufe A., Leeners B. Sleep Disturbances Across a Woman’s Lifespan: What Is the Role of Reproductive Hormones? J Endocr Soc. 2023 Mar 15;7(5):bvad036. doi: 10.1210/jendso/bvad036.
Arora I., Mal P., Arora P., Paul A., Kumar M. GABAergic implications in anxiety and related disorders. Biochem Biophys Res Commun. 2024;724:150218. doi: 10.1016/j.bbrc.2024.150218. PMID: 38865810.
Meczekalski B., Niwczyk O., Battipaglia C., Troia L., Kostrzak A., Bala G., Maciejewska-Jeske M., Genazzani A.D., Luisi S. Neuroendocrine disturbances in women with functional hypothalamic amenorrhea: an update and future directions. Endocrine. 2024 Jun;84(3):769-785. doi: 10.1007/s12020-023-03619-w.
Hantsoo L., Payne J.L. Towards understanding the biology of premenstrual dysphoric disorder: From genes to GABA. Neurosci Biobehav Rev. 2023 Jun;149:105168. doi: 10.1016/j.neubiorev.2023.105168.
Maity S., Gadad B.S., Rodrigo H., Noorani S., Usman A., Lark C., Attarpour M., Mageto I., Schwartz L., Trachuk A.M., Yaareb D., Huzien F., Anand N., Nayak N.., Mendoza J.E., Nauhria S., Nauhria S. Prevalence of premenstrual syndrome, premenstrual dysphoric disorder, and dysmenorrhea in nursing students: a systematic review, meta-analysis, and evidence-based recommendations. Front Glob Womens Health. 2026 Feb 12;6:1701704. doi: 10.3389/fgwh.2025.1701704.
Ramya S., Poornima P., Jananisri A. et al. (2023) Role of Hormones and the Potential Impact of Multiple Stresses on Infertility. Stresses, 3(2), 454-474; https://doi.org/10.3390/stresses3020033.
Shinjyo N., Waddell G., Green J. Valerian root in treating sleep problems and associated disorders — a systematic review and meta-analysis. J Evid Based Integr Med. 2020;25:2515690X20967323. PMCID: PMC7585905.
Taavoni S., Nazem Ekbatani N., Haghani H. Valerian/lemon balm use for sleep disorders during menopause. Complement Ther Clin Pract. 2013 Nov;19(4):193-6. doi: 10.1016/j.ctcp.2013.07.002.
Awad R., Muhammad A., Durst T., Trudeau V.L., Arnason J.T. Bioassay-guided fractionation of lemon balm (Melissa officinalis L.) using an in vitro measure of GABA transaminase activity. Phytother Res. 2009 Aug;23(8):1075-81. doi: 10.1002/ptr.2712.
Mathews I.M., Eastwood J., Lamport D.J., Cozannet R.L., Fanca-Berthon P., Williams C.M. Clinical efficacy and tolerability of lemon balm (Melissa officinalis L.) in psychological well-being: a review. Nutrients. 2024;16(20):3545. PMCID: PMC11510126.
Alimoradi Z., Jafari E., Abdi F. et al. (2023) Therapeutic applications of lemon balm (Melissa officinalis) for obstetrics and gynecological health issues: A systematic review. Journal of Herbal Medicine, Vol. 42. https://doi.org/10.1016/j.hermed.2023.100751.
Akbarzadeh M., Dehghani M., Moshfeghy Z., Emamghoreishi M., Tavakoli P., Zare N. Effect of Melissa officinalis capsule on the intensity of premenstrual syndrome symptoms in high school girl students. Nurs Midwifery Stud. 2015;4(2):e27001. PMID: 26339667. PMCID: PMC4557408.
Bakhtiari S., Paki S., Khalili A., Kooshki A. Evaluation of mint efficacy regarding dysmenorrhea in comparison with mefenamic acid: a double blinded randomized crossover study. Iran J Nurs Midwifery Res. 2016;21(4):363-367. PMID: 27563318. PMCID: PMC4979258.
Arabpour F., Kiani Z., Ozgoli G., Nasiri M. The effects of peppermint on menstrual disorders: a systematic review of randomized controlled trials. Iran J Nurs Midwifery Res. 2025;30(1):1-9.

Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (67) 2026 р.

Номер: Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (67) 2026 р.