13 квітня, 2026
Тривога, порушення сну та хронічний стрес: нейробіологічні механізми та роль ГАМК-ергічних фітопрепаратів у практиці сімейного лікаря
Хронічний стрес – це не просто психологічний стан, а системна нейробіологічна реакція з чіткими молекулярними корелятами. З позицій нейрохімії патогенез тривожних розладів і пов’язаних із ними порушень сну розглядається насамперед крізь призму дисбалансу між двома ключовими нейромедіаторними системами: збуджувальною глутаматергічною та гальмівною ГАМК-ергічною. Розуміння цього механізму є важливим не лише для невролога чи психіатра – воно має практичне значення для сімейного лікаря, який щодня стикається з пацієнтами, що скаржаться на тривогу, безсоння, неможливість розслабитися і «вимкнути» думки.
Ключові слова: тривога, порушення сну, хронічний стрес, гамма-аміномасляна кислота, мультитаргетний підхід, фітотерапія, валеріана, меліса, м’ята перцева, Персен®, магній.
Доведено, що тривожні розлади виникають внаслідок дисфункції модуляції мозкових кіл, які регулюють емоційні відповіді на потенційно загрозливі стимули [1]. Ці кола охоплюють висхідну активність мигдалеподібного тіла, яке сигналізує про присутність загрози, та низхідні контрольні механізми з боку префронтальної кори. При хронічному стресі цей баланс порушується: зростає активність глутаматергічної передачі при одночасному зниженні ГАМК-ергічного тонусу. Результатом є стан нейронної гіперзбудливості, коли мозок «застрягає» у режимі готовності до небезпеки – навіть за її відсутності [1].
Клінічно цей нейромедіаторний дисбаланс проявляється цілком типовою картиною: нав’язливі думки, м’язове напруження, тремор, тахікардія та пітливість, спазми шлунково-кишкового тракту, труднощі із засинанням і поверхневий фрагментований сон. Усі ці симптоми є ланками єдиного порочного кола, де глутаматергічна гіперзбудливість підтримує тривогу, а тривога поглиблює фрагментацію сну, що, своєю чергою, ще більше дисрегулює нейромедіаторний баланс [1]. Саме тому призначення будь-якого снодійного без корекції тривожної компоненти є неповноцінним терапевтичним рішенням.
Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), як основний гальмівний нейромедіатор центральної нервової системи, здійснює свій вплив переважно через іонотропні ГАМКА-рецептори. Саме останні є мішенню для бензодіазепінів, барбітуратів і загальних анестетиків. Проте синтетичні модулятори цих рецепторів несуть відомі ризики: залежність, синдром відміни, когнітивні побічні ефекти та ранкова седація. Тому пошук засобів, що відтворюють ГАМК-ергічний ефект без цих недоліків, є актуальним напрямом фармакології [1].
Три точки прикладання на ГАМК-ергічній осі
Персен® (виробництво компанії Zentiva) являє собою трикомпонентний фітопрепарат, де кожна складова – валеріана, меліса та м’ята перцева – має власний механізм дії, що доповнює дію двох інших. Персен® – більше, ніж просто валеріана. Це комплексна дія для спокою. Така архітектура забезпечує те, що у фармакології позначають як мультитаргетний підхід: вплив одночасно на кілька ланок патогенезу за прийнятного профілю безпеки. Персен® м’яко знімає напругу, допомагає зосередитися та підтримує внутрішній баланс без звикання. У здорових людей молодого та середнього віку меліса сприяє покращенню концентрації уваги, підвищенню швидкості переробки інформації, зниженню тривожності, що позитивно позначається на когнітивній продуктивності [2].
Валеріана (Valeriana officinalis)
Систематичний огляд і метааналіз N. Shinjyo et al. (2020), що охопив 60 досліджень із сукупною вибіркою 6894 учасники, підтверджує: кореневище валеріани та її екстракти достовірно покращують суб’єктивну якість сну та знижують рівень тривоги [3]. Ключову роль у фармакодинаміці екстракту валеріани відіграє комплекс біологічно активних речовин, серед яких провідне місце посідає валеренова кислота: вона діє як позитивний алостеричний модулятор ГАМКА-рецепторів (зокрема, їхніх β2/β3-субодиниць).
Меліса (Melissa officinalis)
В огляді клінічної ефективності та переносимості меліси I.M. Mathews et al. (2024) зазначають, що цей вид демонструє переконливий профіль впливу на психологічне благополуччя, тривогу і сон [4]. Розмаринова кислота, один із ключових поліфенолів меліси, інгібує фермент ГАМК-трансаміназу, який безпосередньо каталізує розщеплення ГАМК у синаптичній щілині. Інгібування цього ферменту веде до підвищення концентрації ГАМК у синапсі, тобто чинить ефект, комплементарний щодо дії валеріани: перша модулює рецептор, друга збільшує доступність ліганду [4].
Меліса – це ключовий компонент, який працює на емоційний стан, а не на сонливість. Вона має анксолітичний ефект, впливає на емоційну лабільність, покращує стрес-толерантність [5].
М’ята перцева (Mentha piperita)
В огляді фізіологічних ефектів і безпечності олії м’яти перцевої B.P. Chumpitazi et al. (2018) показали, що ментол здатен блокувати кальцієві канали гладком’язових клітин, реалізуючи виражену спазмолітичну дію [6]. Цей механізм принципово відрізняється від ГАМК-ергічного впливу перших двох компонентів: він спрямований на усунення соматичних проявів стресу – абдомінального дискомфорту, спазмів, нудоти. У практиці сімейного лікаря цей ефект є важливим, оскільки значна частина пацієнтів із тривогою звертаються саме через шлунково-кишкові скарги, не пов’язуючи їх із психоемоційним станом [6]. Таким чином, м’ята замикає терапевтичне коло: тоді як валеріана та меліса усувають нейробіологічну основу тривоги, м’ята ліквідує її периферичні прояви.
Синергія компонентів проти монотерапії
Логіка мультитаргетного підходу має надійне клінічне підтвердження. Зокрема, J. Cases et al. (2011) у своєму дослідженні вивчали вплив екстракту меліси у пацієнтів із легкими й помірними тривожними розладами та порушеннями сну. Результати продемонстрували достовірне зниження рівня клінічної тривоги та суттєве поліпшення якості сну на фоні прийому цього фітопрепарату [7]. Своєю чергою, поєднання меліси з валеріаною в одній формі створює потужний синергічний ефект. З нейрофармакологічної точки зору підвищення синаптичної концентрації ГАМК через інгібування ГАМК-трансамінази розмариновою кислотою (дія меліси) ідеально доповнюється прямою модуляцією ГАМКA-рецепторів валереновою кислотою (дія валеріани). Такий взаємопідсилюючий механізм забезпечує синергічний клінічний ефект, дозволяючи впливати на різні ланки патогенезу тривоги одночасно і досягати результату, який перевершує дію окремих компонентів [7].
У своєму систематичному огляді 60 досліджень N. Shinjyo et al. (2020) також звертають увагу на те, що терапевтичний ефект оптимізується при поєднанні компонентів порівняно з монопрепаратами [3]. Це відповідає загальній фармакологічній концепції: при однаковому клінічному результаті комбінована терапія дозволяє використовувати нижчі дози кожного компонента, що сприятливо позначається на профілі переносимості.
З практичної точки зору важливо диференціювати форми препарату залежно від клінічної ситуації. Персен® у стандартній формі призначений для денного контролю тривоги та вегетативних проявів стресу і має мінімальний ризик денної седації порівняно із синтетичними аналогами, що дозволяє застосовувати його пацієнтам, які зберігають професійну активність. Персен® форте розрахований передусім на корекцію нічного сну і показаний при переважанні інсомнічних скарг.
Клінічна ефективність: що каже доказова база
На сьогодні доказова база для валеріани є однією з найбільш розроблених серед фітопрепаратів нейропсихіатричного профілю. Метааналіз S. Bent et al., що включав 16 рандомізованих контрольованих досліджень, встановив імовірність покращення сну при прийомі валеріани порівняно з плацебо на рівні 1,8 (95% довірчий інтервал 1,2-2,9) [8]. Цей показник свідчить про те, що шанси суб’єктивного покращення сну в пацієнтів, які приймають валеріану, майже вдвічі вищі, ніж у групі плацебо [8].
Паралельно N. Shinjyo et al. (2020) підтвердили достовірний позитивний вплив валеріани на суб’єктивну якість сну та рівень тривоги за прийнятного профілю безпеки [3]. Важливо, що в жодному із включених досліджень не було зафіксовано серйозних небажаних ефектів або ознак залежності, що принципово відрізняє валеріану від синтетичних снодійних.
Схема застосування Персен® передбачає мінімальний курс тривалістю два тижні та оптимальний – чотири тижні. Ця умова є принциповою для правильного налаштування терапевтичних очікувань пацієнта: препарат не є снодійним одноразової дії, його ефект наростає поступово в міру стабілізації ГАМК-ергічного тонусу. Відсутність ранкової седації та когнітивних порушень – клінічно підтверджені характеристики, що відрізняють Персен® від бензодіазепінів та інших препаратів [3, 8]. Пацієнт, який приймає Персен®, прокидається бадьорим і здатним до повноцінної денної активності – що для більшості амбулаторних хворих є вирішальним критерієм.
Порівняння із синтетичними засобами та магнієм: коли що обирати
У контексті алгоритму ведення пацієнта з легкими та помірними тривожними розладами або порушеннями сну фітопрепарати становлять першу лінію терапії. Перевага перед бензодіазепінами та Z-препаратами ґрунтується на кількох клінічно значущих відмінностях: відсутності ризику формування залежності та синдрому відміни, відсутності когнітивних побічних ефектів, відсутності ранкової седації та збереженні психомоторних функцій протягом дня [3]. Ці переваги роблять Персен® особливо привабливим у практиці сімейного лікаря, де типовий пацієнт із тривогою чи інсомнією – це людина середнього або старшого віку з кількома супутніми захворюваннями, яка вже отримує декілька препаратів, а отже, має підвищений ризик лікарських взаємодій і побічних ефектів.
Окремо слід розглянути роль магнію – мінералу, якому також приписують анксіолітичні властивості. N.B. Boyle et al. (2017) у систематичному огляді ефектів добавок магнію на суб’єктивну тривогу та стрес показали, що магній дійсно ефективний, проте переважно в пацієнтів із тривогою, пов’язаною з дефіцитом цього елемента, – зокрема, при передменструальному синдромі (ПМС) або артеріальній гіпертензії [9]. Принциповою відмінністю є те, що магній діє як мінеральний коректор нейронної збудливості, тоді як валеріана та меліса є прямими ГАМК-ергічними модуляторами. Ці два підходи не конкурують між собою: при підтвердженому дефіциті магнію можливе та обґрунтоване одночасне призначення обох засобів [9].
Таким чином, вибір між Персен® та препаратами магнію визначається передусім клінічним контекстом. Якщо у пацієнта переважають нейробіологічно-опосередковані прояви тривоги та порушення сну без очевидного зв’язку з дефіцитом мікроелементів – Персен® є більш патогенетично обґрунтованим вибором. Якщо ж анксіозність розвивається на фоні дефіциту магнію, при ПМС або артеріальній гіпертензії – магній слід включати до схеми терапії незалежно від призначення фітопрепарату. Валеріана в Персені та магній діють на одні й ті самі ключові біологічні системи сну, але з різних сторін. Це зумовлює адитивний, а подекуди синергічний ефект [9].
Висновки для практики сімейного лікаря
Пацієнт із хронічним стресом, тривогою та порушеннями сну приходить до сімейного лікаря набагато раніше, ніж потрапляє до психіатра чи невролога. Саме тому розуміння нейробіологічних механізмів цих станів та наявність обґрунтованих терапевтичних інструментів є невід’ємною частиною компетентності лікаря первинної ланки.
Порочне коло патогенезу, де глутаматергічна гіперзбудливість індукує клінічну тривогу, яка, своєю чергою, призводить до фрагментації сну, є реальним нейробіологічним феноменом [1]. Розірвати це коло можна шляхом фармакологічного відновлення ГАМК-ергічного гальмування, і саме це забезпечує комбінований фітопрепарат на основі валеріани, меліси та м’яти перцевої. Кожен із компонентів Персен® має власну «точку прикладання»: валеренова кислота (валеріана) через алостеричну регуляцію потенціює ГАМКA-рецептори [3], розмаринова кислота (меліса) через інгібування ГАМК-трансамінази підвищує концентрацію ендогенної ГАМК [4], а ментол (м’ята перцева) через блокаду кальцієвих каналів гладких м’язів усуває периферичні соматичні прояви стресу [6].
Отже, високий профіль безпеки, відсутність залежності, когнітивних порушень та ранкової седації роблять Персен® препаратом вибору для лікування легких і помірних тривожних розладів та порушень сну у практиці сімейного лікаря.
Список літератури – у редакції.
Підготувала Юлія Коваль
Реклама
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (67) 2026 р.
