Ефективність карантину й інших обмежувальних заходів для запобігання поширенню пандемії COVID-19: огляд Кокранівської бібліотеки

14.03.2021

Систематичні огляди Кокранівської співпраці справедливо посідають верхню сходинку в піраміді доказової медицини. Попри те що з пандемією коронавірусної хвороби (COVID‑19) людство бореться лише рік, уже накопичено чималу доказову базу з діагностики, лікування та профілактики цього захворювання. До уваги наших читачів пропонуємо серію дайджестів із найактуальніших оглядів, присвячених проблемі COVID‑19. Розпочинаємо з теми карантину й інших обмежувальних заходів для запобігання поширенню пандемії COVID‑19.

Карантин окремо чи в поєднанні з іншими заходами охорони здоров’я для контролю пандемії COVID-19

Метою цього огляду було оцінити ефективність карантину (окремо чи в поєднанні з іншими заходами) для контролю пандемії COVID-19, а саме таких епідеміологічних показників, як захворюваність, швидкість поширення, смертність і витрати. Під карантином автори розуміли тимчасову ізоляцію осіб, які контактували з пацієнтами з підтвердженою чи підозрюваною COVID-19, прибули з країн зі спалахом захворювання чи проживають у регіонах із високим рівнем захворюваності. До аналізу включали спостережні дослідження різного дизайну та дослідження на основі математичних моделей, у тому числі з вивчення минулих спалахів SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome) та MERS (Middle East Respiratory Syndrome).

Усього було знайдено 51 дослідження, котре відповідало критеріям включення. Через дуже відмінні методи оцінювання автори не змогли виконати метааналіз і провели тільки систематичний огляд. Ризик системної похибки був оцінений переважно як середній.

Автори з’ясували, що ізоляція людей, які перебували в контакті з особами з підтвердженою чи підозрюваною COVID-19, може запобігати від 44 до 96% випадків захворювання та від 31 до 76% смертей порівняно з відсутністю протиепідемічних заходів. Докази дуже низької якості свідчать: що раніше застосовувалися карантинні обмеження, то більшою була економія коштів. Поєднання з іншими протиепідемічними заходами, як-от закриття шкіл, обмеження поїздок і соціальне дистанціювання, демонструвало ще більшу ефективність (рис. 1).

Загалом автори дійшли висновку, що карантин має важливе значення для зменшення захворюваності та смертності під час пандемії COVID-19, хоча й визнають невизначеність щодо величини ефекту. Для забезпечення максимальної ефективності важливими є дуже раннє запровадження карантину та його поєднання з іншими заходами охорони здоров’я.

Nussbaumer-Streit B. et al. Quarantine alone or in combination 
with other public health measures to control COVID-19: a rapid review.
Cochrane Database of Systematic Reviews, 2020. Issue 9. Art. No.: CD013574.

Ефективність заходів контролю, пов’язаних із подорожами, для стримування пандемії COVID‑19

Перші випадки коронавірусної інфекції було зареєстровано наприкінці 2019 року в м. Ухані (Китай), але COVID-19 дуже швидко поширилася по всьому світу. Щоби стримати пандемію, більшість країн запровадили заходи контролю, пов’язані з обмеженням міжнародних подорожей. Серед них були такі:

  • повне закриття кордонів; 
  • часткове обмеження подорожей (наприклад, обмеження лише на авіаперевезення чи прибуття з певних країн); 
  • скринінг тих, хто в’їжджає та виїжджає (симптоми, ПЛР); 
  • карантин подорожніх (удома чи у визначеному місці протягом певного часу після перетину кордону).

Метою огляду було оцінити ефективність цих заходів стосовно стримування пандемії COVID-19. До аналізу включали експериментальні, квазіекспериментальні, спостережні та модельні дослідження. Розглядали як випробування, проведені безпосередньо під час пандемії COVID-19, так і дослідження за часів спалахів SARS і MERS як непрямі докази.

Усього було відібрано 36 релевантних досліджень, у тому числі 25 щодо COVID-19. При цьому автори огляду висловлюють занепокоєння щодо високого ризику упередженості в обсерваційних дослідженнях, низької якості модельних досліджень і браку фактичних даних. Разом із тим, незважаючи на докази низької якості, певні висновки було зроблено.

З’ясувалося, що обмеження перетину кордонів на початку спалаху може забезпечити зменшення числа нових випадків захворювання на 26-90%, кількості «експортованих» й «імпортованих» випадків захворювання на 70-81%, тривалості спалаху на 2-26 днів, ризику спалаху на 1-37%, а також зниження смертності. Скринінг осіб, які в’їжджають або виїжджають, продемонстрував затримку спалаху від 1 дня до 183 днів і зменшив частку заражених мандрівників у межах від 10 до 53% (рис. 2).

Одне дослідження, що імітувало 14-денний карантин, показало зменшення кількості «імпортованих» випадків захворювання, при цьому більше скорочення спостерігалося з підвищенням рівня дотримання карантину.

Автори визнають, що деякі заходи з обмеження подорожей під час пандемії COVID-19 усе ж можуть мати позитивний вплив на стримування поширення хвороби. Науковці зазначають, що обмеження на перетин кордону, ймовірно, є ефективнішим за скринінг подорожніх. Кращого результату можна досягти при поєднанні симптомного скринінгу осіб, які в’їжджають або виїжджають, із проведенням ПЛР і подальшим карантином інфікованих.

Burns J. et al. Travel-related control measures to contain the COVID-19 pandemic: a rapid review.
Cochrane Database of Systematic Reviews, 2020. Issue 9. Art. No.: CD013717. 

Підготувала Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (496), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

23.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Збережімо антибіотики для подальших поколінь

Проблема антибіотикорезистентності (АБР) – у центрі уваги Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). АБР розглядається розвиненими країнами як загроза національній безпеці, у зв’язку з чим на всіх рівнях слід робити кроки, спрямовані на зменшення впливу й обмеження поширення АБР. Особливо важливою є роль медичних працівників у збереженні потенціалу антибіотиків (АБ). ...

23.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Визначення причинності збудника. Ознаки домінувальних, колонізувальних і причинних ізолятів

Багатьом лікарям у своїй практичній діяльності нерідко доводиться направляти біологічний матеріал на дослідження до мікробіологічних лабораторій. Утім, після отримання результатів посіву постає чимало інших запитань: чи потрібно проводити антибіотикотерапію, якими виявляться результати; чи є виявлений збудник причиною захворювання або це колонізувальний мікроорганізм; чи може отриманий збудник бути результатом забруднення зразка? Це лише приблизний перелік запитань, у яких необхідно добре орієнтуватися, аби не припуститися грубих помилок. На жаль, ці моменти наразі недостатньо досліджені та потребують глибшого вивчення. Про сучасні підходи до інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень, лабораторних маркерів інфекційного процесу, а також вибору відповідних терапевтичних втручань розповів у межах програми національного конгресу Antibiotic Resistance STOP! консультант з антимікробної терапії, клінічний фармаколог відділу інфекційного контролю клінічної лікарні Державного управління справами «Феофанія» (м. Київ) Дмитро Євгенович Михайленко....

23.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Азитроміцин як антибіотик деескалації і відновлення чутливості до деяких антибіотиків у грамнегативних збудників антибіотикорезистентних інфекцій

Україна стає антилідером із розповсюдження грамнегативних мультирезистентних мікроорганізмів в умовах стаціонару,  що становить серйозну загрозу здоров’ю людини. Інфікування мультирезистентними штамами значно ускладнює лікування пацієнтів стаціонарів, особливо реанімаційних і травматологічних відділень. На жаль, усе частіше такі інфекції мають профіль повної антибіотикорезистентності, що унеможливлює використання навіть антибіотиків резерву. У таких випадках ефективним рішенням може бути комбінована антибіотикотерапія....

22.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Нагальні питання імунопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19

30 листопада відбулася онлайн-конференція «Інфекція та імунітет», присвячена важливим питанням протидії вірусним інфекціям у складних умовах українського сьогодення. Чималу увагу було приділено профілактиці коронавірусної хвороби, захворюваність на яку останнім часом знову почала зростати. Сьогодні стримування поширення COVID-19 за допомогою вакцинації має надзвичайно важливе значення в умовах повномасштабної війни, тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України в своїх останніх рекомендаціях акцентують увагу на важливості продовження планової вакцинації у період пандемії задля уникнення погіршення епідемічної ситуації, а також запобігання новим спалахам COVID-19. Провідні експерти з імунізації та фахівці розповіли про останні зміни в стратегії протидії COVID-19 в Україні....