Патогенетична терапія для дітей зі спінальною м’язовою атрофією в Україні: початок лікування

21.10.2021

Стаття у форматі PDF

У вересні 2021 р. відбулася І спільна конференція громадської організації «Українська академія дитячої інвалідності» (УАДІ) та Європейської академії дитячої інвалідності (EACD) «Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженням життєдіяльності». В межах заходу завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), к. мед. н. Володимир Юрійович Мартинюк надав актуальну інформацію про проблему спінальної м’язової атрофії (СМА) в Україні та доступні методи терапії пацієнтів зі СМА.

СМА зустрічається у різних регіонах світу, при цьому генетична структура популяцій також варіює. Орієнтовна частота захворювання становить 1 випадок на 6‑11 тис. населення.

Донедавна проблема СМА виступала нездоланною перепоною на шляху до щасливого дитинства. Перший препарат нусінерсен (Спінраза), що подарував надію сім’ям, став доступним у 2016 р.

За даними офіційної статистики в Україні, визначити точні поширеність та захворюваність на СМА (код G‑12 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), на жаль, неможливо. Існує недержавна база даних хворих на СМА, створена Харківським благодійним фондом «Діти зі CМА» (далі – ​Фонд). Принцип функціонування українського реєстру – ​пацієнтсько-лікарський. Це означає, що пріоритети для внесення особистих даних надаються хворим (їхнім батькам/опікунам), потім їх перевіряє лікар-куратор реєстру. Опубліковані дані свідчать, що станом на 01.01.2020 р. в Україні проживали 267 осіб зі СМА.

Станом на травень 2021 р. у реєстрі Фонду був запис про 251 пацієнта, з них 227 – ​із діагнозом, підтвердженим аналізом ДНК:

  • СМА І типy – ​31 пацієнт;
  • СМА II типу – ​151 пацієнт;
  • СМА III типу – ​45 пацієнтів.

Зменшення кількості зареєстрованих 2021 р. хворих на СМА пояснюється еміграцією пацієнтів зі СМА в інші країни для отримання терапії та їхнім перерозподілом із таких причин, як втрата зв’язку, уточнення діагнозу, смерть. На жаль, на сьогодні більш як 50 родин виїхали з України для лікування у Польщі, що пов’язано з недосконалістю системи забезпечення доступної допомоги.

Кількість новонароджених в Україні становить приблизно 400 тис. малюків на рік, тож щорічний приріст дітей зі СМА є неухильним. Саме тому основними завданнями, які постають перед українськими лікарями, є:

  1. Створення референтних центрів для пацієнтів із цим орфанним захворюванням у великих містах (Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Львів).
  2. Формування мультидисциплінарних команд.
  3. Співпраця центрів та лікарів із компаніями-виробниками.
  4. Контроль та оцінка ефективності й безпеки патогенетичної терапії у пацієнтів зі СМА.

Активна взаємодія медичної ланки, пацієнтів, представників компанії-виробника та держави дозволяє оформлювати фінансове забезпечення. На сьогодні на лікування пацієнтів зі СМА (препаратами нусінерсен та рисдиплам), які проживають у Києві, виділенні кошти зі столичного бюджету.

Станом на 2021 р. в Україні більш ніж 200 дітей молодшого віку мають можливість отримати переваги від застосування двох препаратів, що доступні на вітчизняному фармринку: нусінерсену та рисдипламу.

Нусінерсен (Спінраза) внесений до переліку зареєстрованих в Україні засобів. За словами спікера, користь від його застосування отримують всі хворі на СМА. Наразі на терапії нусінерсеном перебувають більш як 9300 пацієнтів у світі. Також 346 хворих різних вікових груп були включені у дослід­жен­ня.

Нусінерсен має зрозумілий таргетний механізм дії, який полягає у збільшенні вмісту білка виживання мотонейронів SMN2. Було продемонстровано достовірну ефективність та сприятливий профіль безпеки у пацієнтів, які перебувають на терапії вже понад шести років.

До переліку масштабних досліджень входять (Darras et al., 2019):
1. NURTURE (Study of Multiple Doses of Nusinersen Delivered to Infants With Genetically Diagnosed and Presymp­tomatic Spinal Muscular Atrophy) – ​дослід­жен­ня ефективності декількох доз нусінерсену в немовлят із генетично діагностованою та пресимптомною СМА. Результати дослід­жен­ня пацієнтів на пресимптомній стадії:

  • 100% немовлят живі та не потребували вентиляції легень;
  • 100% немовлят мали змогу сидіти без підтримки;
  • 92% немовлят мали змогу ходити з підтримкою;
  • 88% немовлят мали змогу ходити самостійно.

2. ENDEAR (Study to Assess the Efficacy and Safety of Nusinersen in Infants With Spinal Muscular Atrophy) – ​дослі­д­жен­ня ефективності та безпеки застосування нусінерсену в немовлят зі СМА I типу:

  • 97% пацієнтів, які отримували нусінерсен, продемонстрували поліпшення або стабілізацію рухових функцій при оцінці за шкалою HINE;
  • у 71% осіб зі СМА з початком в дитячому віці (відповідає I типу), які отримували Нусінерсен, було досягнуте значне поліпшення за шкалою CHOP INTEND більш ніж на 4 бали порівняно з вихідним рівнем; у групі плацебо поліпшення такого рівня спостерігалося лише у 3% пацієнтів;
  • 84% немовлят, які отримували нусінерсен (67/80), були живі в кінці дослід­жен­ня порівняно з 61% у контрольній групі (25/41).

3. SHINE (Study for Participants With Spinal Muscular Atro­phy Who Previously Participated in Nusinersen Investigational Studies) – ​дослід­жен­ня за участю осіб зі СМА, які раніше були залучені у випробування ефективності нусінерсену. Під довгостроковим спостереженням перебували діти з раннім початком СМА, які отримували нусінерсен:

  • 60% пацієнтів зі СМА I типу в разі початку лікування до віку 5,42 місяця розвинули або утримали здатність сидіти без підтримки при продовженні терапії в межах дослід­жен­ня SHINE до 240-го дня;
  • усі пацієнти, що розвинули здатність ходити з підтримкою, зберегли її при продовженні терапії в межах дослід­жен­ня SHINE до 240-го дня.

4. CHERISH (Study to Assess the Efficacy and Safety of Nusinersen in Participants With Later-onset Spinal Muscular Atrophy) – ​дослід­жен­ня для оцінки ефективності та безпеки нусінерсену в учасників із пізнім початком СМА (вік маніфестації – ​більш як 6 місяців, вік на момент включення – ​2‑12 років):

  • пацієнти, які отримували нусінерсен, показали поліпшення рухової функції вже через три місяці після початку терапії та продовжували демонструвати під час 15-місячного дослід­жен­ня;
  • збільшення показника за розширеною шкалою оцінки моторних функцій Хаммерсміта (HFMSE) на ≥3 бали вважалося клінічно значущим і вказувало на поліпшення щонайменше двох моторних навичок;
  • у пацієнтів зі СМА II типу, які отримували нусінерсен, рухові функції продовжували розвиватися після трьох років, а у хворих на СМА III типу було досягнуте збереження рухових навичок при продовженні лікування в межах дослід­жен­ня SHINE;
  • 56% осіб зі СМА II типу продемонстрували клінічно значуще (на ≥2 бали) поліпшення функції верхньої кінцівки до 1050-го дня;
  • 100% пацієнтів зі СМА III типу досягли максимального показника функції верхньої кінцівки до 350-го дня і зберегли цю відповідь до 1150-го дня;
  • у хворих, які отримують терапію нусінерсеном і здатні самостійно ходити (n=13), під час періоду понад три роки продовжують поліпшуватися показники тесту з 6-хвилинною ходьбою (6MWT).

Таким чином, сучасна терапія СМА із застосуванням новітніх препаратів, таких як нусінерсен, дозволяє повернути дітям надію на фізіологічний ріст та розвиток, незважаючи на нещодавню приреченість на інвалідність унаслідок мутації у гені SMN1. Своєчасні діагностика та лікування пацієнтів мають бути всеохоплюючими і покладаються на батьків, спеціалістів медичної сфери, Міністерство охорони здоров’я України та керівництво держави.

Підготувала Маргарита Марчук

CP-258288

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (58) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

29.02.2024 Неврологія Комбінована терапія розувастатином та езетимібом у пацієнтів із дисліпідемією та ризиком серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічні втрати від них сягають понад 17 млн осіб (близько 30% загальної смертності); серед причин смерті лідирують ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярна патологія (WHO, 2021). Одним із чинників ризику ССЗ є дисліпідемія, що потребує ретельного контролю параметрів ліпідного обміну, передусім рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). ...

28.02.2024 Неврологія Швидке полегшення, тривалий ефект: новий підхід до управління стресом

Стрес виникає тоді, коли вплив довкілля, фізичні та/або психологічні вимоги перевищують наявні ресурси для того, щоб відповісти на ситуацію, що виникла. Запропоновано застосовувати двокомпонентну модель стресу, яка включає реактивність – період максимальної потужності стресової реакції, що спостерігається одразу чи невдовзі після впливу основних стресорних чинників, а також відновлення – період повернення до початкового стану після завершення стресової реакції (Smyth J.M. et al., 2023). Стрес асоціюється із дисбалансом гормонів та низкою розладів (рис. 1)....

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....

20.02.2024 Неврологія Останні тенденції сучасної епілептології – повернення на межу неврології та психіатрії?

Щороку в світі вперше діагностують епілепсію в ≈2,4 млн людей. В Україні зафіксовано ≈100 000 людей із цією хворобою. Хоча, за оцінками фахівців, цифра є заниженою, оскільки багато випадків досі не діагностовано. На VIII щорічній науково-практичній конференції з актуальною темою щодо проблем епілепсії виступив лікар-невролог, психіатр, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенійович Дубенко. Доповідач висвітлив питання епілептичних нападів, нових міжнародних критеріїв визначення цього стану та наголосив на невирішених питаннях....