Широкий діапазон дії препарату Ангіноваг у лікуванні інфекційних захворювань

Стаття у форматі PDF

Ускладнений перебіг коронавірусної інфекції та колосальне навантаження на систему охорони здоров’я під час пандемії COVID‑19 стали переконливими аргументами на користь раннього призначення препаратів, здатних знижувати вірусне навантаження на організм і попереджати розвиток тяжких випадків. Є лікарські засоби, здатні пригнічувати вірусне навантаження в дебюті захворювання. Одним із таких препаратів комбінованої дії (противірусний, антибактеріальний) для місцевого застосування є спрей Ангіноваг виробництва іспанської компанії Ferrer.

«Лікування COVID‑19 необхідно розпочинати в ранньому періоді інфекційного процесу» – таку думку висловила завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська в доповіді, присвяченій особливостям клінічного перебігу та принципам терапії delta-варіанту SARS-CoV2. Такий підхід допоможе полегшити динаміку розвитку імунопатологічної фази захворювання. Якнайшвидше призначення лікарських засобів знижує вірусне навантаження і зменшує у такий спосіб цитотоксичну дію збудника на організм.

Наразі пандемічна ситуація залишається нестабільною та загрозливою. Станом на 37-й тиждень 2021 року країни ЄС зареєстрували >37 млн інфікувань і >764 тис. смертей від COVID‑19 (2%). Ці глобальні числа, ймовірно, занижені, а реальна кількість заражень і летальних наслідків є значно більшою, що насамперед пов’язано із внесенням до статистики лише ПЛР-позитивних осіб. Однак слід зазначити, що майже в 30% випадків із клінічною картиною коронавірусної інфекції ПЛР-дослідження демонструє негативний результат. На цьому Ольга Анатоліївна особливо закцентувала увагу та зазначила, що діагноз COVID‑19 має базуватися на клініко-епідеміологічних даних, а лабораторні методи не є основними критеріями верифікації. На сьогодні штам delta поширений у 143 країнах, у т.ч. в Україні, й домінує над іншими варіантами. Він є майже вдвічі контагіознішим за попередньо поширені штами SARS-CoV2.

Дослідження, проведені в Шотландії та Англії, виявили, що delta асоційований з двократним збільшенням ризику госпіталізації і надання невідкладної допомоги порівняно з alfa. Крім того, особи, котрі одужали від цієї інфекції, мають більший ризик повторного зараження штамом delta, ніж ті, хто перехворів на інші раніше поширені штами (імовірність реінфекції є більшою на 46%). Оскільки delta-варіант SARS-CoV2 пов’язаний з нижчим значенням порогової кількості ПЛР, отже, збільшується тривалість періоду його контагіозності, при цьому вірусне навантаження в мазках із носоглотки є значно вищим, ніж за інших штамів. Відомо, що інкубаційний період у разі інфікування цим збудником короткотривалий, що пояснює тяжкий перебіг асоційованого з ним захворювання. Насамперед це пов’язано із мутацією поверхневого S-білка, яка сприяє резистентності вірусу до нейтралізувальних антитіл і може мати вагому роль в уникненні (як від природної, так і поствакцинальної) імунної відповіді. Симптоми COVID‑19, спричинені delta-варіантом, схожі на традиційні прояви коронавірусної хвороби, але тяжкість перебігу насамперед залежить від статусу вакцинації. Існують повідомлення про ускладнення та вищу частоту госпіталізації у неімунізованих осіб. За даними дослідження вчених Великобританії, найчастішими симптомами COVID‑19, пов’язаними саме з delta-варіантом, є головний біль, біль у горлі, ринорея, аносмія. Крім того, в дебюті часто спостерігаються підвищення температури тіла >38,5 °C і діарейний синдром у будь-якому періоді захворювання. Особливості клінічної картини свідчать про швидке прогресування інфекції, різке погіршення стану пацієнта, частий розвиток бактеріальної суперінфекції, тромбозу. Приєднання бактеріальної пневмонії проявляється погіршенням загального самопочуття хворого, лихоманкою та виділенням гнійного мокротиння. Лабораторно в таких пацієнтів визначають підвищений рівень прокальцитоніну в крові, що є показанням для проведення антибіотикотерапії. Невтішні наслідки ускладнень вірусної інфекції зазвичай пов’язані з відсутністю призначення дієвих препаратів на ранніх етапах захворювання. З огляду на весь негативний досвід лікування СОVID19 у міжнародних рекомендаціях наполегливо радять на ранньому початку застосовувати противірусні препарати.

Відповідно до протоколу передового альянсу боротьби з COVID‑19 (FLCCC), цього захворювання потребує використання інгаляційних, пероральних або парентеральних етіотропних засобів для зниження вірусного навантаження на початкових етапах захворювання. Особливо це важливо для пацієнтів із супутньою патологією або для осіб віком >65 років, які мають підвищений ризик тяжкого перебігу інфекції та ускладнень. У період спільної циркуляції вірусів грипу та SARS-CoV2 також доцільно якнайраніше розпочинати емпіричне противірусне лікування пріоритетних груп населення – госпіталізованих і амбулаторних пацієнтів із тяжкими, ускладненими, а також прогресуючими респіраторними захворюваннями. Це обґрунтовано тим, що противірусні препарати перешкоджають утворенню нових патогенних частинок, блокуючи їхню реплікацію на початковому етапі життєвого циклу. Отже, вони дозволяють швидше зменшити вірусне навантаження на організм. Принцип дії іншої групи етіотропних засобів полягає у впливі на пізніші стадії життєвого циклу вірусу. Вони не проникають усередину збудника, але перешкоджають його виходу із клітин.

З огляду на важливість зменшення інфекційного навантаження на організм за перших симптомів запального процесу в ротоглотці доцільно звернути увагу на ефективність спрею Ангіноваг. Дія цього унікального комбінованого засобу реалізується завдяки поєднанню в його складі антибактеріальних, противірусних, антисептичних, протизапальних, знеболювальних компонентів. Активні речовини після потрапляння безпосередньо на слизову оболонку пригнічують життєздатність бактерій, а також реплікацію збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій, запобігаючи так прогресуванню запального процесу. Ефективність Ангіновагу досягається завдяки наявності в його складі похідного гліциризинової кислоти (еноксолону) – речовини, здатної інактивувати штами вірусів, резистентних до ацикловіру, діоксиуридину й інших засобів. Оскільки авторепродукція SARS-CoV2, а також більшості респіраторних патогенних агентів відбувається в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, еноксолон знешкоджує віруси, які безпосередньо розміщені поза клітинами. Це здійснюється шляхом блокування проникнення патогенних частинок через мембрану всередину клітини та порушення синтезу вірусом нових структурних компонентів. Дослідження італійських учених довело, що гліциризинова кислота є високоефективним інгібітором реплікації коронавірусу, що унеможливлює адсорбцію та пенетрацію цього збудника до товщі епітелію слизової оболонки порожнини рота.

Слід зазначити, що терапевтична дія гліциризиноаоі кислоти не обмежується лише SARS-CoV‑2. Застосування цього лікарського засобу допомагає долати захворювання, спричинені вірусами грипу та парагрипу, респіраторно-синцитіальним вірусом, цитомегаловірусом, вірусом папіломи людини й простого герпесу.

При приєднанні бактеріальної флори не менш важливим є антибактеріальна дія Ангіновагу – тиротрицину та деквалінію. Завдяки широкому спектру дії цих сполук досягається ефективність щодо знешкодження грампозитивних і грамнегативних бактерій, бактероїдів та грибів (табл.).

Висновки

Ангіноваг – це ефективний та надійний препарат для лікування вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів. Це можливо завдяки унікальному складу компонентів, що мають антисептичні, антибактеріальні, противірусні, протизапальні та знеболювальні властивості. Засіб діє на ранньому етапі життєвого циклу вірусу, блокуючи механізми його реплікації та перешкоджаючи в такий спосіб утворенню нових патогенних частинок.

Підготувала Олеся Андронік

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (514), 2021 р.