Про зміну системи забезпечення інсулінами пацієнтів із цукровим діабетом

24.12.2021

З 1 жовтня в Україні змінилася система забезпечення пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) препаратами інсуліну. Відтепер єдиним платником за препарати інсуліну буде Національна служба здоров’я України (НСЗУ). 

Раніше за ліки сплачувала держава шляхом розподілу субвенцій до місцевих бюджетів у регіонах. За новою програмою реімбурсації інсулінів пацієнт має отримати від свого сімейного лікаря направлення до лікаря-ендокринолога. Той, своєю чергою, складає індивідуальний план лікування пацієнта в електронній системі охорони здоров’я і виписує електронний рецепт на інсулін. За цим електронним рецептом пацієнти можуть отримати інсуліни в аптеках, які уклали договір із НСЗУ. 

Наприкінці вересня поточного року свою думку про зміни в системі забезпечення пацієнтів із ЦД препаратами інсуліну висловили представники пацієнтських організацій осіб із ЦД, органів державної влади і лікарі-ендокринологи.

Про зміну системи забезпечення інсулінами пацієнтів із цукровим діабетом


Людмила Петренко, 
президент Міжнародної діабетичної асоціації України


«Наша пацієнтська спільнота вбачає багато ризиків для хворих на діабет через впровадження нової системи забезпечення інсулінами. По-перше, це пов’язано з гострою нестачею лікарів-ендокринологів у регіонах. Тоді виникає запитання: яким чином пацієнт, який живе в населеному пункті, де такого лікаря немає, зможе отримати план лікування, рецепт на інсулін? Тобто хворий не отримає життєво важливих препаратів! По-друге, протоколи лікування не поновлені, і до початку 2022 року вони не будуть розроблені і затверджені. Це заважає лікарям-­ендокринологам скласти план лікування. По-третє, електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, був єдиним для всіх лікарів. З 1 жовтня почнуть працювати більш як 12 електронних систем, і це ризик для захисту персональних даних пацієнтів та ефективної роботи лікарів».

 


Наталія Власенко, 
голова благодійного фонду «Діабетик»


«Сьогодні в Києві налічується понад 15 тисяч пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, і є лише приблизно 3 тисячі заповнених планів лікування, а це лише 20%. До 1 жовтня лишилося кілька днів, тобто лікарі просто не встигнуть заповнити всі плани лікування. А це означає, що значна частина пацієнтів не зможе отримати інсулін. Якщо запуск механізму реімбурсації не перенесуть принаймні на місяць, він буде запущений умовно. Попри те що лікарі пройшли необхідне навчання за новою системою ще влітку, у Києві електронну систему охорони здоров’я під’єднали тільки після 15 вересня, тож лікарі-ендокринологи не мали можливості вчасно заповнити плани лікування для всіх пацієнтів».

 


Валентина Очеретенко, 
голова Ради Української діабетичної федерації


«Передусім варто усвідомити, що будь-які зміни у цьому питанні мають покращити становище хворого на діабет або принаймні гарантувати людині право на доступ до інсуліну та мінімізувати ризики для життя. Це не перебільшення, адже відомо: без інсуліну хвора на діабет людина може загинути.

До того ж маємо нагадати, що нині по областях замало аптек уклали договори з НСЗУ на підключення до системи забезпечення інсулінами. Найменшу кількість пропозицій щодо укладання договору подали аптеки таких областей: Кіровоградська – ​8, Волинська – ​9, Луганська, Чернігівська – ​11.

І нарешті, вражає низький рівень поінформованості саме пацієнтів із ЦД. Більшість із тих, хто потребує інсулінотерапії, навіть не знають, як отримати електронний рецепт. Зокрема, що для цього потрібно підписати декларацію із сімейним лікарем, взяти направлення до ендокринолога, відвідати саме того ендокринолога, який має внести план лікування до системи e-health, і отримати електронний рецепт. У березні разом із НСЗУ ми розробили плакати з новим маршрутом ­отримання інсулінів для інформування пацієнтів. Та жодного плакату в поліклініці я так і не побачила.

На мою думку, сьогодні головним питанням має стати прийняття Національної програми з ЦД. У країнах, де такі програми діють (а це понад 150 країн світу), ефективність використання бюджетних коштів вища, а результати лікування ЦД кращі».

 


Дмитро Самофалов, 
т.в.о. голови НСЗУ


«Проблеми, які зараз підіймають пацієнти з ЦД, – ​підґрунтя, що створило необхідність передачі плати за інсуліни від субвенції органам місцевої влади до системи реімбурсації та її адміністрування НСЗУ. 

За всі роки існування системи субвенцій ми стикалися з проблемою нестачі коштів для закупівлі інсулінів. Система, за якою пацієнт залежить від рішення місцевої влади і фінансової спроможності кожної області, – ​несправедлива. Сьогодні система охорони здоров’я вже готова до впровадження нового механізму реімбурсації інсулінів. Щодо обліку хворих на ЦД, то нова електронна система охорони здоров’я не потребує жодних реєстрів, оскільки будь-який епізод звернення до медичного закладу вноситься до електронної системи охорони здоров’я».

 


Жанна Співак, 
к. мед. н., завідувач ендокринологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, голова групи експертів з ендокринології управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації


«Нова модель забезпечення інсулінами хворих на діабет у майбутньому має спростити шлях пацієнта в отриманні інсуліну. Але в нашій області електронна система почала працювати лише з 13 вересня поточного року. Тож на сьогодні створено лише 20% лікувальних планів. Також не в усіх медичних закладах нашої області є ендокринолог. Деяким пацієнтам до найближчого спеціаліста – ​150 кілометрів, тому є очевидний ризик, що пацієнти не зможуть вчасно відвідати ендокринолога та отримати електронний рецепт на інсулін. У перспективі ми розраховуємо, що за період від 1 до 3 місяців усі пацієнти будуть внесені в електронну систему охорони здоров’я та отримають електронні рецепти на інсулін».

 

***

В Україні понад 200 тисяч пацієнтів із ЦД потребують інсулінотерапії. Щоб тримати рівень глюкози крові на нормальному рівні, пацієнти з інсулінозалежним діабетом мають пожиттєво робити ін’єкції інсуліну: від 2 до 5 разів на день. Якщо не прийняти препарат вчасно, цукор у крові підвищиться до небезпечного рівня. У довгостроковій перспективі це призводить до тяжких ускладнень серцево-судинної системи, нирок і зору.

Експерти радять пацієнтам із ЦД, які потребують інсулінотерапії, звертатися за направленням до сімейного лікаря і лікаря-ендокринолога вже зараз, щоб отримати необхідний електронний рецепт на препарати інсуліну.

Матеріали надано Be-it Health. 
Докладніше на www.beithealth.com

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 3 (55) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....