20 листопада, 2022
Залізодефіцитна анемія під час вагітності внаслідок COVID‑19
Анемія є дуже поширеним явищем під час вагітності, а також розглядається як фактор ризику тяжчого перебігу та негативних наслідків інфекції SARS-CoV‑2. У статті представлено висновки дослідження впливу добавок заліза на айрон-статус вагітних після перенесеного COVID‑19 та надано рекомендації щодо проведення феропрофілактики серед цієї категорії жінок.
Ключові слова: SARS-CoV‑2, COVID‑19, вагітність, дефіцит заліза, анемія, харчові добавки, добавки заліза.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 38% вагітних жінок у всьому світі страждають на анемію під час вагітності (Lewkowitz A.K., 2019). Навіть жінки з нормальним рівнем гемоглобіну й достатніми запасами заліза піддаються ризику розвитку дефіциту заліза під час вагітності. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) пов’язана з підвищеним ризиком переливання крові, передчасних пологів, кесаревого розтину та госпіталізації новонароджених у відділення реанімації (Vandermeulen H., 2020). До того ж недостатній рівень заліза та фолієвої кислоти у вагітних може призвести до збільшення вразливості жінок до інфекцій, таких як SARS-CoV‑2. Прийом препаратів заліза рекомендований при виявленні проблеми залізодефіциту під час вагітності або після пологів, оскільки нестача заліза пов’язана з несприятливими наслідками для матері та новонародженого (Abu-Ouf N.M., 2015).
Згубний вплив пандемії COVID‑19 на материнське й перинатальне здоров’я не обмежується безпосередньою захворюваністю та смертю від цієї хвороби. Імовірно, вагітні жінки внаслідок обмежень, спричинених пандемією COVID‑19 (Suwalska J., 2021), матимуть гірші результати вагітності, як нещодавно було продемонстровано у глобальному аналізі, який показав збільшення материнської смертності та депресії, а також мертвонародження на фоні пандемії COVID‑19 (Chmielewska B., 2021). Зростаюче занепокоєння під час пандемії також сприяє тому, що анемія часто залишається недіагностованою.
Матеріали та методи
У ретроспективному популяційному когортному дослідженні за участю 446 вагітних, із яких 95 жінок мали позитивний тест на COVID‑19, було оцінено концентрацію гемоглобіну та рівень сироваткового феритину (показник запасів заліза в організмі, рівень якого на ранніх термінах вагітності, як правило, є надійним предиктором дефіциту заліза) (Wang W., 2010). Також були досліджені інші змінні, такі як загальні характеристики матері (вік, тяжкість перебігу захворювання), ускладнення вагітності в матері, неонатальні характеристики, повний аналіз крові матері, рівень сироваткового трансферину, загальна залізозв’язуюча здатність сироватки, повний аналіз крові новонароджених із додатковою оцінкою рівня прямого та загального білірубіну, маси тіла при народженні та неонатальних ускладнень (недоношеність, смерть новонароджених, вроджені аномалії, переливання еритроцитів).
Після діагностування ЗДА та/або дефіциту фолієвої кислоти всі вагітні пацієнтки отримували препарат заліза (30-60 мг/добу елементарного заліза). Фолієву кислоту жінкам вводили в дозі від 400 до 600 мкг згідно з рекомендаціями Американського коледжу акушерів і гінекологів (Hanson M.A., 2015).
Результати
Анемія частіше зустрічалася у вагітних, які в анамнезі мали інфікування SARS-CoV‑2 під час вагітності (42,1% проти 29,3%, p=0,018). Було помічено, що новонароджені від матерів з анемією також частіше страждають на анемію. У цьому випадку стратифікація за статусом COVID‑19 визначила значущу різницю в кількості новонароджених, у яких було виявлено анемію (31,6% проти 21,7%, p=0,043). Іншим розходженням між двома досліджуваними групами була маса дитини при народженні та показники за шкалою APGAR. Таким чином, маса тіла при народженні та оцінка APGAR були статистично нижчими у новонароджених від матерів із COVID‑19.
Оцінюючи масу новонароджених у групах жінок, які хворіли та не хворіли на COVID‑19, автори спостерігали найнижче медіанне значення маси у дітей від матерів із COVID‑19, які не приймали добавки заліза або фолієвої кислоти під час вагітності (середня маса при народженні становила 2590 г). Найвище середнє значення маси при народженні спостерігалося у групі новонароджених від матерів без інфекції SARS-CoV‑2, які приймали харчові добавки заліза та фолієвої кислоти (середня маса при народженні становила 3340 г).
Лабораторні дані вагітних жінок із ЗДА вказували на те, що інфекція SARS-CoV‑2 пов’язана з погіршенням перебігу анемії. Було відмічено статистично значуще зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, феритину, сидеремії, насичення трансферину та кількості ретикулоцитів у вагітних, які перенесли COVID‑19. Також у цих пацієнток були суттєво підвищені кількість лейкоцитів і рівень гаптоглобіну порівняно із жінками, які не хворіли на COVID‑19.
За даними авторів дослідження, післяпологові інфекції зустрічалися статистично значущо частіше в матерів із анемією (52,5% проти 27,3%, p=0,015). Загалом, 42,6% вагітностей у матерів із COVID‑19 та анемією закінчилися екстреним кесаревим розтином порівняно з 18,2% таких випадків в іншій групі (р=0,009). Також аналіз виявив, що 35,0% плодів були малими для гестаційного віку у групі вагітних з анемією та інфекцією SARS-CoV‑2 порівняно з 14,5% у вагітних із інфекцією SARS-CoV‑2, але без анемії (р=0,019).
Дослідниками було встановлено, що прийом добавок заліза та фолієвої кислоти дозволяє зменшити ризик дефіциту заліза під час вагітності у COVID-позитивних жінок (r= -0,646, p=0,005). Анемія мала статистично значущу позитивну кореляцію з тяжкою інфекцією SARS-CoV‑2, післяпологовою інфекцією, необхідністю переливання крові, екстреним кесаревим розтином, малою для гестаційного віку масою новонароджених.
Обговорення
Таким чином, автори дослідження показали, що анемія була більш імовірною або мала вищий рівень тяжкості у вагітних пацієнток, інфікованих SARS-CoV‑2. Ці висновки узгоджуються з даними літератури, що описує COVID‑19 як значущий фактор, пов’язаний з анемією (Bergamaschi G., 2021). Ще одним важливим висновком було значне зниження маси новонароджених від матерів з анемією внаслідок COVID‑19.
З посиланням на наявну літературу відомо, що вагітність пов’язана з виснаженням запасів заліза. Метааналіз показав, що анемія також є відносно поширеною супутньою патологією у пацієнтів із інфекцією SARS-CoV‑2 й зустрічається приблизно у 25% інфікованих осіб (Zuin, 2021). Що більш критично, в осіб, інфікованих SARS-CoV‑2, які страждали на анемію, відзначався на 70% вищий ризик смерті в найближчій перспективі порівняно з тими особами, які мали достатній рівень заліза. Крім того, пацієнти з COVID‑19 із концентрацією гемоглобіну >10,0 г/дл мали менший ризик смерті, ніж пацієнти з рівнем гемоглобіну <10,0 г/ дл (Al-Jarallah, 2021). Із патофізіологічної точки зору концентрація гемоглобіну є критичним показником здатності крові переносити кисень, тому анемія може погіршити транспорт кисню до периферичних тканин у пацієнтів із COVID‑19 із підвищеною потребою в кисні через пневмонію (Bonnesen, 2021).
Посилаючись на вищенаведені дані, автори дослідження наголошують на важливості профілактики анемії у вагітних, особливо з COVID‑19 в анамнезі. Центри з контролю та профілактики захворювань США та ВООЗ рекомендують проводити скринінг безсимптомних вагітних жінок на ЗДА, використовуючи показники рівня гемоглобіну та феритину у сироватці крові, а також призначати під час вагітності універсальні добавки заліза – 30-60 мг/добу елементарного заліза. Також рекомендовано збільшити дозу елементарного заліза до 60-120 мг/добу під час вагітності, пов’язаної з анемією (Stoffel, 2020). З огляду на триваючу пандемію SARS-CoV‑2 дослідження T. Stewart (2020) вказує на те, що всі жінки з гемоглобіном <12,0 г/дл повинні приймати низькі дози заліза, навіть якщо сироватковий феритин у них відповідає нормі. У тому ж дослідженні рекомендовано вводити залізо, якщо рівень феритину у сироватці крові <30 мкг/л, незалежно від рівня гемоглобіну.
Дане дослідження довело адитивний ефект інфекції SARS-CoV‑2 на порушення перебігу вагітності, спричинені анемією, що значно підвищує ризики негативних наслідків для матері та новонародженого. Це вказує на важливість ретельного моніторингу айрон-статусу та призначення харчових добавок заліза у вагітних для запобігання ЗДА під час пандемії COVID‑19.
Реферативний огляд за матеріалами:
Uta M., Neamtu R., Bernad E., Mocanu A. G., Gluhovschi A., Popescu A., Dahma G., Dumitru C., Stelea L., Citu C. et al.
The Influence of Nutritional Supplementation for Iron Deficiency Anemia on Pregnancies Associated with SARS-CoV‑2 Infection. Nutrients 2022, 14, 836. https://doi.org/ 10.3390/nu14040836.
Підготувала Анастасія Романова
