Інноваційні технології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» та перспектива їх використання в умовах воєнного часу

Відомо, що переважна більшість інновацій у клінічній і профілактичній медицині, а також у фармації, народжується на перетині фундаментальних і прикладних наукових досліджень на експериментальних моделях, живих клітинах та інших біологічних об’єктах. Саме такий шлях пройшли дослідники Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України (далі – ​Інститут), створюючи ліки і нові методи діагностики й лікування найпоширеніших ендокринних і гормонозалежних захворювань.

Під час війни учасники бойових дій і мирне населення країни зазнають потужних психоемоційних навантажень (стресів), наслідками яких є численні ендокринні, онкологічні та інші захворювання. Провідну роль у розвитку стресу відіграють кортикостероїди (КС), які синтезуються наднирковими залозами (НЗ).

У нашому Інституті досліджено механізми дії гормонів ендокринних залоз і гіпоталамо-гіпофізарної системи та їхніх аналогів і на підставі отриманих результатів розроблено комплекс інноваційних технологій діагностики й лікування ендокринних і гормонозалежних захворювань.

Нашими вченими вперше за роки ­незалежності синтезовано низку заміщених карбоксанілідів з антиандрогенною дією. Створено і запатентовано нестероїдний антиандроген ніфтолід (незалежно від аналогічної розробки флутаміду у США) і досліджено механізми його фармакодинамічної дії на органи репродуктивної системи, а також фармакокінетику. Створено лікарські форми, проведено доклінічні дослідження їхньої ефективності й безпеки, а після проведення багатоцентрових клінічних випробувань отримано дозволи уповноважених органів на клінічне застосування і впроваджено у фармацевтичну промисловість.

Особливе місце в дослідженнях наших співробітників відводилося НЗ, життєво важливим органам внутрішньої секреції, та їхнім гормонам – ​глюкокортикоїдам і мінералокортикоїдам. Предметом досліджень стали агоністи, що регулюють стероїдогенез, і з’ясування внутрішньоклітинних механізмів їхньої дії.

Вагомими є результати фундаментальних досліджень щодо вивчення впливу на функцію НЗ йонів калію. На момент досліджень не було повної ясності щодо їхнього впливу на синтез життєво важливого гормону – ​альдостерону. Крім того, вивчення механізмів регуляції секреції альдостерону калієм мало важливе практичне значення для розробки нових підходів до лікування хвороб, пов’язаних із серцево-судинною системою, гіпертензією і гіперальдостеронізмом при альдостеромах НЗ.

У нашому Інституті проводили пошук речовин, здатних цілеспрямовано пригнічувати синтез КС. Це мало важливе значення для поліпшення лікувальної тактики хворих із патологією НЗ, яка характеризується підвищеним рівнем цих гормонів. Результати експериментальних досліджень продемонстрували, що орто, пара′-дихлордифенілдихлоретан (о, п′-ДДД) є сполукою з вираженою адренокортиколітичною дією. 

Після дослідження властивостей ­о, п'-ДДД його було впроваджено у виробництво як лікарський препарат під фармацевтичною назвою Хлодитан, який почали застосовувати на практиці для лікування пацієнтів із неоперабельним раком кори НЗ, хворобою Іценка – ​Кушинга.

Важливим напрямом було вивчення дії йонів літію і N-ацилетаноламінів на кору НЗ. Li⁺ є інгібітором протеїнкінази С і кінази глікогенсинтази‑3β, здійснює негативний вплив на щитоподібну залозу (ЩЗ), тому дослідження його дії на НЗ мало не лише теоретичне, але й практичне значення. N-ацилетаноламіни спричинюють у пухлинах НЗ апоптоз, а у високих концентраціях – ​некроз і можуть бути перспективними для подальших доклінічних досліджень як канцеростатичні агенти.

Багато уваги приділялося вивченню молекулярно-генетичних механізмів тиреоїдного канцерогенезу, пошуку нових маркерів і способів лікування агресивних карцином ЩЗ, що було пов’язано зі значним зростанням захворюваності на рак ЩЗ за дії іонізувальної радіації в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

У співробітництві зі вченими Медінституту м. Нагасакі (Японія) вивчали нові засоби для лікування злоякісних пухлин ЩЗ, що використовуються як моноагенти та в комбінації з традиційними протипухлинними препаратами й агентами. Такими сполуками є таксани: паклітаксел (фармакологічна назва препарату Таксол) і доцетаксел (Таксотер) – ​дитерпеноїди, які екстрагують із деревини деяких видів тису. Ці засоби успішно використовували для лікування раку молочної залози, легень, передміхурової залози, яєчників тощо. Також препарати демонструють апоптотичні й антипроліферативні ефекти в разі найагресивніших типів раку ЩЗ.

Отримані дані дали можливість зрозуміти внутрішньоклітинні механізми дії таксанів у клітинах анапластичної карциноми ЩЗ, розкрити зв’язок між порушеннями клітинного циклу сполукою та індукованого нею апоптозу і запропонувати нову схему лікування цього типу раку.

Уперше у світі розроблено такі технології діагностики і лікування:

• функціональний тест для оцінки гонадотропних резервів і диференційної діагностики чоловічого гіпогонадизму;
• нові офіційні показання до застосування флутаміду – ​лікування гірсутизму і синдрому склерополікістозних яєчників у жінок;
• використання флутаміду в циклах допоміжних репродуктивних технологій;
• метод низькодозової естроген-антиандрогенної терапії раку передміхурової залози;
• збільшено кількість показників диференційної діагностики папілярних карцином ЩЗ за змінами експресії PCNA і RET/PТС.

Використання запропонованих технологій у клінічній медицині довело їхню ефективність і сприяло поліпшенню результатів діагностики і лікування. 

Наукові результати впроваджено в ендокринологічних, онкоурологічних, гінекологічних клініках і відображено у 8 монографіях, 59 основних наукових публікаціях у провідних журналах країни та за кордоном, 6 методичних рекомендаціях та інформаційних листах. Одержано 5 авторських свідоцтв, 1 патент України (20-річний), 10 патентів України на корисну модель.

Впровадження запропонованих технологій підвищило рівень діагностики і лікування ендокринних і гормонозалежних захворювань порівняно з аналогами: 

• досягнуто високих показників безрецидивної виживаності при раку передміхурової залози з метастазами за умови застосування низькодозової естроген-­антиандрогенної терапії; 
• підвищилась ефективність диференційної діагностики первинного і вторинного гіпогонадизму, лікування гірсутизму і порушень менструального циклу при синдромі склерополікістозних яєчників; 
• підвищилась ефективність і зменшилися витрати на штучне запліднення при безплідді, зумовленому полікістозом яєчників.

Налагоджено виробництво вітчизняного антиандрогенного лікарського засобу, який є на фармацевтичному ринку України і використовується в ендокринології, гінекології та онкоурології згідно з розробленими схемами. Накопичений досвід створення засобу може бути використаний у розробленні інших лікарських засобів антиандрогенної дії. 

Способи визначення агресивності пухлин ЩЗ використовують у клініці для оцінки обсягу оперативних утручань.

Не можна не зазначити і плідну працю Міжвідомчого наукового центру з кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН і МОЗ України, з яким наш Інститут має наукові стосунки. Зокрема, там розроблено спосіб оцінки безпеки застосування фетоплацентарного біологічного матеріалу, що є основою ширшого впровадження у клінічну практику лікувально-діагностичного протоколу лікування ендокринопатій із використанням продуктів ембріофетоплацентарного комплексу.

Ці розробки в галузі фундаментальних досліджень покладено в основу роботи, що висунута 2022 року для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій: «Інноваційні технології діагностики та лікування найпоширеніших ендокринних і гормонозалежних захворювань».

Тематичний номер «Діабетологія. Тиреоїдологія. Метаболічні розлади» № 1 (61) 2023 р.