Роль вітамінів і мікроелементів у періоди вагітності та грудного вигодовування

06.05.2023

Стаття у форматі PDF

Вагітність — один із найважливіших та особливих періодів у житті жінки, який вимагає підвищеної уваги з боку медичних фахівців, оскільки неповноцінне забезпечення організму вагітної необхідними корисними речовинами може призвести до ряду небезпечних ускладнень. Наприклад, нестача заліза у раціоні спричиняє виникнення залізодефіцитної анемії, яка негативно впливає на стан плода та перебіг вагітності, що може призвести до синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку, плацентарної недостатності, спонтанного аборту або передчасних пологів. Тому у період вагітності важливо забезпечити організм матері необхідними мікроелементами й вітамінами, висока потреба у яких зумовлена ростом та розвитком плода, активацією обмінних процесів та втратою організмом жінки поживних речовин із сечею, плацентою та навколоплідними водами.

Ключові слова: вагітність, мікроелементи, вітаміни, грудне вигодовування, лактація, вітамінно-мінеральні комплекси, гіповітаміноз.

Організм вагітної найбільш чутливий до нестачі вітамінів і мікроелементів у період імплантації (­перший тиждень після зачаття), ембріогенезу (з 2‑го по 8‑й тиждень внутрішньо­утробного розвитку) та у фетальний період (з 9‑го тижня вагіт­ності) [1]. Загально­відомо, що жінки репродуктивного віку, особливо вагітні жінки, мають ризик дефіциту багатьох мікроелементів, таких як залізо, фолієва кислота, йод, цинк, вітаміни A, D, B6 і B12 [2]. Особливо значний ризик дефіциту мікроелементів наявний у вагітних жінок, оскільки вагітність є станом підвищених метаболічних потреб, тому дефіцит певних мікронутрієнтів може негативно позначитися не лише на стані жінки, а й спричинити серйозні наслідки для перебігу вагітності та розвитку плода [2]. Формування нервової системи відбувається на 4-6‑му тижні вагітності, закладання кори головного мозку – на 8‑му тижні внутрішньоутробного розвитку [3]. У цей період важливим є належне забезпечення організму жінки достатньою кількістю фолієвої кислоти (вітаміну B9), нестача якої у І триместрі призводить до зростання ризику розвитку дефектів нервової трубки плода та інших вроджених вад розвитку [4]. Сучасні дослідження продемонстрували, що низький статус вітаміну D у матері може впливати на розвиток нейронів і призводити до виникнення різних психічних захворювань, таких як шизофренія та аутизм [5]. У 2017 році були презентовані результати систематичного огляду та мета­аналізу даних щодо ефективності застосування вітамінно-­мінеральних комплексів (ВМК) та впливу його на результати пологів [6]. Згідно з отриманими даними, регулярне використання ВМК вагітними жінками запобігає розвитку дефектів нервової трубки, серцево-­судинних вад та інших вроджених вад у дітей. Із 4‑го по 8‑й тиждень вагітності у плода відзначається формування органів зору, слуху та кісткової тканини, для повноцінного розвитку яких організм матері потребує достатньої кількості вітамінів групи B, вітаміну A, йоду, цинку та кальцію.

У цей період відмічається також активація функції щитоподібної залози вагітної, що супроводжується зростанням потреби у йоді. Недостатнє надходження йоду в організм матері може призводити до розвитку гормонального дисбалансу й погіршення перебігу вагітності [7]. Дефіцит йоду зумовлює порушення процесів дозрівання нервових клітин та синтезу нейромедіаторів, що є передвісником розвитку когнітивних розладів у дітей у майбутньому. Низький рівень піридоксину у І триместрі впливає на процес засвоєння магнію, нестача якого негативно позначається на перебігу пологів. Дефіцит магнію порушує засвоєння організмом кальцію, що задіяний у всіх видах обміну (білковому, жировому, вуглеводному, міне­ральному, енергетичному), а також у проліферації та диференціюванні клітин [8]. Наявні наукові дані й щодо ролі кальцію у профілактиці та лікуванні артеріальної гіпертензії, зумовленої гестозом у вагітних [9, 10]. Сучасні дані свідчать, що ще одним поширеним дефіцитом у світовій популяції, у тому числі й у вагітних жінок, є дефіцит цинку [11], який, як відомо, є цінним мікроелементом для організму жінки у ­періоди преконцепції та вагітності, оскільки його нестача може асоціюватися з передчасними пологами та гіпотрофією плода [12].

Хибним є сучасне твердження про те, що отримати необхідні вітаміни й мікроелементи можливо при дотриманні правильного харчування шляхом вживання достатньої кількості овочів та фруктів. Насправді споживання цих продуктів дозволяє забезпечити організм жінки здебільшого тільки вітамінами С, K, каротиноїдами та фолієвою кислотою, тоді як у вагітних існує потреба й в інших важливих мікронутрієнтах, надходження яких залишається у дефіциті. Окрім того, вагітні жінки, разом з особами із хронічними захворюваннями та вегетаріанцями, належать до групи ризику дефіциту мікроелементів [13].

Одним із найбільш поширених захворювань у вагітних, спричинених недостатнім надходженням заліза в організм, є залізо­дефіцитна анемія (ЗДА), характерна для третини вагітних [14]. Причинами розвитку залізодефіциту є недостатнє надходження заліза з харчовими продуктами у зв’язку з підвищеною потребою в ньому організму вагітної, порушенням всмоктування в кишечнику та наявністю маніфестних і прихованих кровотеч під час вагітності [15].

Факторами ризику розвитку ЗДА під час вагітності є [16]:
• вік жінки  ≥35 років;
• кількість вагітностей ≥2;
• кількість пологів >1;
• кількість абортів ≥3;
• вживання міцного чаю або кави.

Як профілактичні заходи, націлені на запобігання розвитку ЗДА під час вагітності, визнані регулярні допологові огляди, вживання додаткового заліза та рекомендації щодо дієтотерапії [16]. Деякі дані свідчать, що ризик розвитку ЗДА мають вагітні після короткого інтерконцепційного періоду. Це пов’язано із тим, що для повноцінного поповнення запасів заліза в організмі жінки потрібен тривалий проміжок часу. Вагітні жінки з ожирінням також мають високий ризик розвитку ЗДА, що зумовлено підвище­ною продукцією гепсидину, який негативно впливає на еритро­поез [17]. Тривалий дефіцит заліза спричиняє виснаження залізовмісних сполук (цитохрому, дегідрогеназ та ін.) у багатьох органах (головний мозок, м’язи) та розвиток функціональних порушень ще до появи ознак анемії. У вагітних може спостерігатися сухість і розтріскування шкіри, ламкість нігтів, погіршення стану волосся, спотворення смаку та нюху [18]. Наявність ЗДА посилює гестоз, що у подальшому супроводжується розвитком ускладнень під час пологів (зростання частоти аномалій пологової діяльності, збільшення об’єму патологічної крововтрати), анемії та кисневого голодування плода. Хронічна гіпоксія негативно впливає на плід, викликаючи ураження нервової системи, що може супроводжуватися розвитком гіпоксичної енцефалопатії та інших неврологічних розладів у дітей [19]. Внутрішньоутробна гіпоксія є одним із найпоширеніших ускладнень в акушерстві, яке може призвести до змін у структурі та функції мозку плода [20]. Пошкодження, спричинені гіпоксією у пренатальному періоді, будуть мати значні наслідки у подальшому житті дитини, зокрема можуть призводити до синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, аномальної неврологічної поведінки дитини, негативно впливати на її пам’ять та соціальну взаємодію [20].

У рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я прописано, що рекомендована добова доза препаратів заліза у вагітних має складати 30-60 мг у перерахунку на залізо [21]. Адекватне поповнення дефіциту мікронутрієнтів є необхідним й у постнатальному періоді, оскільки науково доведено взаємозв’язок між балансом вітамінів і мікроелементів та психомоторним розвитком дитини у період грудного вигодовування.

Сьогодні на фармацевтичному ринку України доступні численні вітамінно-­мінеральні комплекси (ВМК), серед яких варто виділити Вітрум® ­Пренатал Плюс (13 вітамінів і 9 мінералів).

Сучасні дані свідчать на користь ефективності застосування ВМК під час вагітності та у період лактації. У 2012 році були опри­люднені результати систематичного огляду U. Ramakrishnan et al. (2012), у якому оцінювалася ефективність застосування комплексу мікроелементів порівняно з додаванням заліза й фолієвої кислоти у вагітних жінок. Результати огляду продемонстрували, що застосування кількох мікроелементів порівняно з добавками заліза й фолієвої кислоти асоціювалося зі зниженням частоти випадків низької маси тіла плода (відношення ризику [ВР] 0,86; 95% довірчий інтервал [ДІ] 0,81-0,91) та маси тіла, низької для відповідного гестаційного віку (ВР 0,83; 95% ДІ 0,73-0,95) [22].

Подібні результати отримані також у багатоцентровому ­віт­чизняному дослідженні, у яке загалом було включено 1184 вагітні жінки. Учасниць дослідження було розподілено на дві групи: перша група включала жінок без відхилень у загальному аналізі крові (n=1047), друга група мала підтверджену ЗДА легкого ступеня тяжкості (n=137). Усім пацієнткам призначався з метою профілактики (перша ­група) або лікування (друга група) ВМК. Отримані результати свідчили про ефективність ВМК, що складала 92,55% на 28-29‑му тижні у вагітних, які отримували ВМК у якості профілактики. В іншій групі вагітних з анемією відмічалися покращення загального самопочуття та нормалізація показників загального аналізу крові. Отже, результати цього дослідження свідчать на користь застосування ВМК, як із метою профілактики, так і лікування анемій легкого ступеня тяжкості у вагітних жінок [23].

Виходячи зі структури патологічних станів, що спричиняють материнську та малюкову смертність, ключовим фактором зменшення ризику розвитку ускладнень (наприклад, прееклампсії, гестаційного цукрового діабету, передчасних пологів) є своєчасне виявлення й усунення причин, що можуть призвести до їх розвитку, зокрема дефіциту вітамінів і мінералів. У 2020 році було оприлюднено систематичний огляд C. Oh et al., у якому оцінювався вплив ВМК під час вагітності. До аналізу було включено 72 дослідження, у яких загалом взяли участь 451 723 вагітні жінки. Відповідно до отриманих результатів, додавання ВМК позитивно впливало на ризики прееклампсії/еклампсії, ЗДА, передчасних пологів [24].

Отже, дані сучасних досліджень свідчать, що дефіцит певних мікронутрієнтів (через недостатнє споживання з їжею або через погіршення поглинання в кишечнику) може мати серйозні наслідки для перебігу вагітності, зумовлювати не лише виникнення вроджених вад розвитку плода, а й інші ускладнення гестаційного процесу, включаючи преекламп­сію. Серед ключових принципів вітамінотерапії у вагітних слід розглядати призначення ВМК у період підготовки до зачаття, постійне вживання протягом усієї вагітності та під час лактації з урахуванням особливостей раціону жінки у ці періоди для виключення надходження в організм надмірної кількості вітамінів і мінералів [25].

Склад Вітрум® ­Пренатал Плюс включає 22 компоненти: 13 вітамінів і 9 мінералів (таблиця). Такі компоненти, як бета-­каротин, йод, хром, селен, вітаміни групи B, мікроелементи кальцій та цинк, сприяють ефективній підтримці організму жінки під час вагітності та у період лактації. Збалансований комплекс 9 ­мінералів забезпечує підтримку нормального функціонування організму. Зокрема, йод, наявний у складі ВМК у дозі 150 мкг, потрібен для нормального формування нервової системи плода й дитини після народження [26]; залізо (32 мг) відіграє ключову роль у транспорті кисню еритроцитами, виробленні енергії, процесах росту та розвитку плода [27, 28]; фолієва кислота (400 мкг) знижує ризик виникнення вроджених вад розвитку в дітей [26]. Вітамін D3 (10 мкг) разом із кальцієм (200 мг) сприяють формуванню кісткової тканини. Вітамін Е впливає на кровотворення, формування м’язової та інших тканин, запобігає ускладненням вагітності (невиношуванню, токсикозам та плацентарній недостатності). Рекомендована добова доза ­препарату – 1 таблетка, що покращує ­комплаєнс пацієнтів до терапії.

Таблиця. Склад однієї таблетки Вітрум® Пренатал Плюс

Отже, Вітрум® Пренатал Плюс має у своєму складі 13 вітамінів і 9 мінералів у збалансованому дозуванні, що забезпечує потребу організму жінки в поживних речовинах у період вагітності та грудного вигодовування, запобігає розвитку гіпо­вітамінозу й нестачі мінеральних речовин. Збалансований комплекс 9 міне­ралів, включаючи йод, залізо та магній, є важливим для забезпечення нормальних процесів кровотворення плода та розвитку нервової системи, що знижує ризик розвитку вад плода й сприяє кращому перебігу вагітності та лактації. Наявність у складі ВМК кальцію та вітаміну D3 допомагає формуванню кісткової системи плода, запобігаючи ламкості кісток, нігтів, випадінню волосся й пошкодженню зубів у вагітних та годуючих матерів. Застосування ­Вітрум® Пренатал Плюс має хороший профіль безпеки: його можна рекомендувати жінкам із цукровим діабетом, непереносимістю лактози та схильністю до алергії, оскільки даний ВМК не містить у своєму складі сахарози, маніту й лактози моногідрату.

Вітрум® Пренатал Плюс від компанії ACINO виготовлений відповідно до міжнародних стандартів, що підвищує довіру та прихильність споживачів.

Таким чином, ВМК Вітрум® Пренатал Плюс містить у ­своєму складі збалансоване й безпечне співвідношення 13 вітамінів і 9 мінералів, які забезпечують нормальний ріст та розвиток плода під час вагітності й ­поповнення ­дефіциту мікронутрієнтів в організмі матері у період ­грудного вигодовування.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Ірина Пікалюк

Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (52) 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

03.01.2024 Акушерство/гінекологія Сучасні підходи до фармакотерапії аномальних маткових кровотеч: фокус на негормональну терапію

Аномальні маткові кровотечі (АМК) — поширена гінекологічна патологія, яка значно погіршує якість життя жінок і може спричиняти в них розвиток анемії. Основним симптомом АМК є рясні менструальні кровотечі, які часто супроводжуються вираженим больовим синдромом. Медикаментозна терапія АМК включає широкий спектр лікарських засобів, серед яких важливе місце відводиться нестероїдним протизапальним препаратам. У статті представлені сучасні рекомендації щодо ведення жінок репродуктивного віку з АМК...

03.01.2024 Акушерство/гінекологія Результати новітніх досліджень у галузі здоров’я жінки та плода, які привернули увагу практикуючого лікаря*

Сьогодення — це час неосяжного накопичення наукової інформації, частина якої докорінно змінює усталені роками уявлення про «загальновідомі істини». Представляємо до вашої уваги дані нещодавніх досліджень у галузі акушерства та гінекології, що, зокрема, стосуються змін у тактиці ведення вагітності й післяпологового періоду у пацієнток з екстрагенітальною патологією, переконань лікарів різних спеціалізацій щодо механізмів дії контрацепції, а також сучасних консервативних методів лікування нетримання сечі у жінок...

03.01.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Папіломавірусна інфекція та легкі цервікальні інтраепітеліальні неоплазії: як уникнути прогресування передракового процесу

У рамках науково-­практичної конференції «Репродуктивне здоров’я жінки: від теорії до практики», яка відбулася 18 жовтня, завідувач кафедри акушерства і гінекології Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Валентин Олександрович Потапов у своїй доповіді висвітлив проблему менеджменту пацієнток із папіломавірусною інфекцією з/без легкого ураження епітелію шийки матки...

03.01.2024 Акушерство/гінекологія Вплив воєнного часу на розвиток масталгії*

Війна в нашій країні має великий вплив на життя та здоров’я кожного українця. З точки зору мамолога, можна відзначити важливу закономірність — значне збільшення кількості звернень пацієнток з основною скаргою на біль у грудних залозах. У статті доведено позитивну кореляцію рівня стресу та виникнення масталгії: дедалі частіше біль у грудях у жінок не спровокований органічною патологією, а є наслідком саме тривалого напруження нервової системи та гормональних змін, спричинених військовими діями...