Онкологія та дієтичні звички: пошук відповідей на запитання про роль харчування у злоякісному процесі

17.07.2023

Онкологічні захворювання є серйозною проблемою, з якою стикаються лікарі та пацієнти у всьому світі. Захворювання цього типу стають все поширенішими і призводять до важких медичних та соціальних наслідків. Останнім часом приділяється значна увага вивченню впливу поживних речовин і дієтичних факторів на ризик розвитку раку. У рамках семінару з міжнародною участю «Дні нутриціолога та дієтолога», що відбувся в Одесі, лікар-гастроентеролог, дієтолог Діана Олександрівна Птушкіна представила доповідь «1000 та 1 запитання дієтологу про рак». Вона розповіла про поживні речовини та дієтичні фактори, найбільше пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку.

– Надлишкова маса тіла у дорослому віці, збільшені окружність талії та/або співвідношення об’єму талії до стегон підвищують ризик розвитку раку. Найчастіше через ожиріння виникають злоякісні захворювання стравоходу, печінки, підшлункової залози та ректальної ділянки.

Що стосується харчових продуктів, то для зниження ризику розвитку раку рекомендовано обмежити або взагалі не споживати оброблене м’ясо та скоротити вживання червоного м’яса. Відомо, що в необробленому м’ясі містяться канцерогени групи 2А, а в обробленому – групи 1. Червоне м’ясо містить гемове залізо, яке сприяє утворенню N-нітрозосполук і продукції вільних радикалів. Під час його термічної обробки також можуть виділятися гетероциклічні аміни та поліциклічні ароматичні вуглеводи. Оброблене м’ясо містить нітрити й амінокислоти, котрі в поєднанні зі шлунковим соком утворюють N-нітрозосполуки. 

! Через надмірне вживання обробленого м’яса спостерігається висока частота розвитку раку шлунка, підшлункової залози та стравоходу. Тому протягом тижня рекомендовано споживати не більше 3 порцій (360 г) м’яса.

Відомо, що споживання алкогольних напоїв (пива, вина, міцних спиртних напоїв) підвищує ризик виникнення раку. З метою мінімізації цього ризику слід обмежити або повністю відмовитися від вживання алкогольних напоїв, незалежно від їх міцності. Негативні властивості алкоголю полягають у посиленні вільнорадикальних процесів, погіршенні засвоєння в кишечнику вітамінів A, групи В, D, С та E, а також збільшенні рівня естрогенів. Доведено, що не існує безпечної дози алкоголю, котра не впливає на ризик розвитку раку глотки, гортані, стравоходу, молочної залози, печінки та ін.

! Що стосується споживання солі, то велика її кількість підвищує ендогенне утворення N-нітрозамінів, які є канцерогенами, пошкоджують слизову оболонку шлунка та збільшують ризик виникнення інфекції Helicobacter pylori. Обмеження споживання продуктів, консервованих у солі, може знизити ризик розвитку раку шлунка. Також підвищувати ризик виникнення раку шкіри та сечового міхура може високий вміст миш’яку у питній воді.

Здоровий режим харчування, включаючи середземноморську дієту, пов’язаний зі зниженням розвитку колоректального раку, раку легені, печінки та смертності від них. Для цього типу харчування притаманне споживання цільного зерна, горіхів, насіння, овочів, фруктів, твердих жирів. Важливо надавати перевагу «некрохмальним» овочам (баклажанам, капусті, буряку, моркві). Докази щодо користі споживання горіхів для профілактики раку обмежені, проте велика кількість горіхів у харчовому раціоні пов’язана зі зниженням загального ризику виникнення раку на 15%. Тому перевагу слід надавати горіхам із мінімальним вмістом насичених жирних кислот (фундуку, мигдалю, кедровому).

Вживання кисломолочних продуктів знижує частоту розвитку раку сечового міхура, стравоходу та колоректального раку. Загальний ризик виникнення раку знижується на 14%, а при споживанні йогуртів – на 19%. Однак не виявлено істотного впливу споживання твердого сиру на розвиток злоякісних новоутворень.

! Чорний чай знижує ризик раку сечового міхура. Вплив кави слід розглядати в контексті здорового режиму харчування, враховуючи інші проблеми зі здоров’ям. Споживання кави в дозі, що не перевищує 400 мг кофеїну на добу, знижує ризик раку печінки, глотки, гортані та шкіри.

Відомо, що додавання до раціону вітаміну D не пов’язане зі зниженням захворюваності на рак, проте існує думка, що вітамін D3 знижує ризик смерті на 15%. Тому потрібні додаткові дослідження для визначення оптимальної дози цього вітаміну.

Вживання дієтичних добавок бета-каротину у високих дозах (50 мг щодня) не підвищує ризик виникнення немеланомного раку шкіри та раку простати, проте збільшує ймовірність раку легені у людей, які в минулому курили. Адже при вживанні біологічно активних добавок бета-каротину захисна дія природних каротиноїдів втрачається.

! Дані щодо переваг добавок селену для профілактики раку неоднозначні. Вживання селену може захищати від росту ракових клітин завдяки впливу на стабільність ДНК, клітинну проліферацію, апоптотичну загибель здорових та ракових клітин і регуляції оксидативного стресу. Селен також бере участь у профілактиці раку через антиоксидантні властивості селенопротеїнів. Проте лабораторні дослідження показали, що селен може сприяти трансформації та прогресуванню ракових клітин.

Не підтверджено загальної користі для профілактики хронічних захворювань і пов’язаних з ними наслідків застосування полівітамінних та мінеральних комплексів. Тому мультивітамінні комплекси не рекомендовані для профілактики хронічних захворювань населення в цілому. Також відсутні достовірні дані щодо корисної дії вітамінів С, Е та фолієвої кислоти.

Суперечливі дані було отримано при дослідженні впливу кальцію на розвиток злоякісних новоутворень. Підвищення споживання кальцію пов’язане зі зниженням ризику розвитку колоректального раку, але збільшує ризик формування раку простати. 

Загальний ризик раку може бути нижчим при вегетаріанському харчуванні. Такий тип харчування демонструє тенденцію до зниження ризику виникнення певних специфічних типів раку: молочної, передміхурової залози. Належним чином спланована вегетаріанська дієта може бути корисною для профілактики колоректального раку.

Із загальних рекомендацій щодо модифікації способу життя можна навести такі. Слід уникати вживання алкоголю та тютюну, бути фізично активним, підтримувати нормальну масу тіла та дотримуватися дієти, що містить багато фруктів, овочів, цільнозернових продуктів, знизити споживання насичених трансжирів і червоного м’яса. Також варто уникати надмірного впливу сонячного випромінювання, захищатися від інфекцій, що передаються статевим шляхом, та проходити регулярні профілактичні обстеження на рак молочної залози, шийки матки, легені та колоректальний рак.

Підготувала Оксана Габрук

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 3 (82) 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

16.02.2024 Онкологія та гематологія Січень – місяць обізнаності про рак шийки матки

Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ....

16.02.2024 Онкологія та гематологія Рак шийки матки

Сучасні рекомендації щодо скринінгу...

16.02.2024 Онкологія та гематологія Інгібітори PD-1: нові горизонти в лікуванні меланоми та тричі негативного раку грудної залози

23-24 листопада 2023 року у м. Києві на базі Виставкового центру «Парковий» відбулася наймасштабніша подія у сфері онкології – конгрес «UPTODATE 4.0 + Молекулярні зустрічі». Захід об’єднав фахівців різних спеціальностей – онкологів, хірургів, радіологів, морфологів – для обміну досвідом, обговорення даних новітніх досліджень і технологій у галузі онкології. Відбулося кілька цікавих симпозіумів з актуальних питань онкології, серед яких хотілося б виділити два – присвячені сучасним аспектам лікування меланоми та тричі негативного раку грудної залози....

16.02.2024 Онкологія та гематологія UPTODATE 4.0: актуальне в онкології – 2023

23 та 24 листопада 2023 року в Києві проходив 4-й щорічний онкологічний конгрес «UpToDate 4.0 + Молекулярні зустрічі», в якому взяли участь понад 800 лікарів різних спеціалізацій у сфері онкології. Захід об’єднав хірургів, клінічних онкологів, патоморфологів, генетиків і громадських активістів. Конгрес відбувся завдяки плідній співпраці провідних медичних установ, його організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Українська спілка клінічних онкологів (УСКО) – OncoHUB, ДНП «Національний інститут раку» (НІР), Медична лабораторія CSD LAB та Глобальний альянс медичних знань (GMKA). ...