Головна Акушерство та гінекологія Фітохімічні онкопротектори: нові можливості профілактики естрогензалежних гіперпроліферативних захворювань

19 серпня, 2023

Фітохімічні онкопротектори: нові можливості профілактики естрогензалежних гіперпроліферативних захворювань

Автори:
Н.А. Гайструк, д. мед. н., професор, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Стаття у форматі PDF

Онкологічні захворювання залишаються серйозною проблемою в масштабах світової жіночої популяції, тому раннє виявлення та профілактика є ключовими аспектами контролю їх поширення. Сучасні дані демонструють, що фітохімічні сполуки, які містяться в деяких рослинах, можуть знижувати ризик розвитку онкологічної патології за рахунок блокування канцерогенезу, пригнічення проліферації пухлинних клітин, сприяння апоптозу та запобігання утворенню нових кровоносних судин у патологічно змінених тканинах. У статті розглянуто роль фітохімічних онкопротекторів у профілактиці й лікуванні гіперпроліферативних захворювань.

Ключові слова: естроген­залежні гіперпроліферативні захворювання, фітохімічні онкопротектори, індол‑3‑карбінол, епігаллокатехін‑3‑галлат, екстракт прутняку, Брасілен Брест.

Одними з найпоши­реніших онкологічних захворювань є злоякіс­ні новоутворення жіночої репродуктивної системи. Від загальної чисельності онкохворих жінки репродуктивного віку (15-49 років) складають майже третину (27,5%) [1]. Згідно з даними Національного канцер-­реєстру України, станом на 2020 рік показник захворюваності на рак грудної залози становив 77,1 випадку на 100 тис. жіночого населення, на рак тіла матки – 35,9 і на рак шийки матки (РШМ) – 20,6 [2]. У структурі онко­гінекологічних захворювань сьогодні значне місце належить також гіперпроліферативним патологіям, до яких відносять міому матки, генітальний ендометріоз, гіперплазію ендометрія.

У патогенезі цих захворювань важливу роль відіграє абсолютна або відносна гіпер­естрогенія, за якої взаємодія естрогенів та специфічних естрогенних рецепторів у клітинах-­мішенях забезпечує активацію експресії чутливих до естрогену генів, час­тина з яких контролює процес клітинної проліферації, що запускає гіперпластичні процеси. Крім того, на стимуляцію клітин естроген­залежних органів та систем до патологічного росту значною мірою впливає порушення балансу метаболітів естрогенів, зокрема 2-ОН- та 16a-гідроксіестрон (16a-ОНЕ1). При цьому високий рівень останнього шляхом утворення міцних ковалентних зв’язків з естрогенними рецепторами збільшує тривалість естрогензалежного проліферативного сигналу, зумовлюючи пошкодження ДНК клітин та зміну клітинного геному [3].

Конверсію метаболітів естрогенів здійснює монооксигеназна система печінки, представлена ферментами цитохрому Р450 (CYP450). Основне завдання цих ферментів – каталізація утворення гідрокси-похідних різних ксено­біотиків, що полегшує їхню розчинність і виведення із сечею. CYP450 сімейства 1 (CYP1) каталізує приєднання гідроксилу у 2-му й ­16-му положеннях вуглецю в молекулі естрону (Е1), сприяючи утворенню 2-гідроксіестрону (2-ОНЕ1). Інший фермент надродини цитохромів Р450, CYP1B1, каталізує 16a-гідроксилювання ­естрону з утворенням 16a-ОНЕ1. Ця ізоформа ферменту індукується канцерогенами та пестицидами. Доведено, що метаболіти 2-ОНЕ1 і 16a-ОНЕ1 мають абсолютно протилежні біо­логічні ефекти: 2-ОНЕ1 не впливає на проліферацію клітин, натомість як 16a-ОНЕ1, навпаки, стимулює ріст клітин і  є агоністом естрогенів. Вивчення функцій цих двох метаболітів дало змогу виявити однознач­ний зв’язок між рівнем 16a-ОНЕ1 і ризиком розвитку пухлин в естрогензалежних тканинах [4]. Численні експерименти in vivo довели необхідність підтримання такого балансу між цими метаболітами, за якого концентрація 2-ОНЕ1 має перевищувати 16a-ОНЕ1 щонайменше у два й більше разів. Відношення 2-ОНЕ1 до 16a-ОНЕ1 (2/16a) є біомаркером, надійним діагностичним критерієм при визначенні ризику та прогнозу розвитку естрогензалежних пухлин.

У контексті розгляду естрогензалежних гіпер­проліферативних процесів в організмі жінки на особливу увагу заслуговують фітохімічні онкопротектори – специфічні речовини, які мають здатність блокувати проліферативну активність клітин. Їхня роль у корекції естрогензалежних процесів гіперпроліферації широко описана у статтях, опублікованих в електронних базах даних, таких як MEDLINE/PubMed, Cochrane Library, Scopus, Web of Science, Google Scholar, що свідчить про їх значущість у лікуванні й профілактиці онкологічних захворювань.

Особливу увагу сьогодні приділяють глюко­зи­нолатам, які є природними компонентами багатьох рослин. Зокрема, глюкобрасицин містять майже всі представники родини хрестоцвітих. Основними представниками сімейства хрестоцвітих є брокколі, брюссельська, цвітна й білокачанна капуста, кольрабі, бруква, редис і крес-салат. Хрестоцвіті рослини мають унікальний хромосомний набір глюкозинолатів – елементів, які є попередниками фітонутрієнтів. Відповідно, їх використання може значно знизити ризик раку.

Результати сучасних досліджень демонструють, що терапевтичні концентрації фітонутрієнтів мають виражений позитивний ефект на гіперпластичні процеси, зокрема ці речовини сприяють вибірковому інгібуванню росту пухлинних клітин та індукції апоптозу [5-7]. Однією з таких речовин є індол-3-карбінол (I3C), біоактивна сполука, яка активує різні протипухлинні ефекти. За більш ніж десятирічну історію досліджень I3C продемонстровано, що ця речовина має високу вибіркову протипухлинну активність щодо багатьох типів клітин [4].

Епігаллокатехін‑­3‑галлат (EGCG) є основним і найпотужнішим поліфенолом зеленого чаю. Протипухлинній активності EGCG присвячено багато досліджень, результати яких продемонстрували, що він чинить потужну дію проти ряду пухлинних клітин людини, а саме проявляє інгібуючі властивості щодо ключових механізмів росту пухлини за рахунок блокування модуляції сигнальних шляхів, що беруть участь у клітинній проліферації, трансформації, запаленні, апоптозі, окисному стресі та інвазії [8, 9]. Доведено, що EGCG здатний блокувати цитокіни інтерлейкіну 8, фактора некрозу пухлини a, ядерного транс­крипційного фактора NF-kB, які є основними факторами запалення і проліферації. Ці фактори завжди присутні при мастопатіях, доброякісних і злоякісних новоутвореннях. У дослідженнях на тваринах показано, що, крім антиоксидантних властивостей, поліфеноли зеленого чаю можуть пригнічувати проліферацію та ангіогенез пухлини, а також стимулювати ферменти детоксикації, які мають протипухлинний ефект [4].

Сучасні дані щодо ефективності й безпечності лікування онкогінекологічної патології демонструють, що на фоні затосування EGCG відзначаються позитивні результати, зокрема збільшення показників виживаності без прогресування та загальної виживаності у пацієнток онкологічного профілю [10, 11].

Важливе місце на сьогодні також займає екстракт прутняку, який володіє дофамінергічною активністю завдяки здатності зв’язуватися з D2‑рецепторами гіпоталамусу, що веде до пригнічення вивільнення пролактину. Останніми роками в літературі описано вплив екстракту прутняку на інгібування естрогензалежного сигнального шляху клітинної проліферації та здатність впливати на активацію генів, які беруть участь у процесі диференціювання клітин і апоптозі. У результаті цієї дії усувається дисбаланс між естрадіолом та прогестероном, що запобігає розвитку гіперестрогенії. Купірування гіперпролактинемії веде до нормалізації процесів клітинної проліферації та апоптозу у грудній залозі та зменшення вираженості больового синдрому при мастодинії [12, 13].

Окремим чином хотілося б відмітити вітамін Е, який є добре відомим інгібітором перекисного окислення ліпідів і потужним антиоксидантом, що захищає клітини від окисного пошкодження ДНК і мутагенезу, тим самим запобігаючи виникненню деяких пухлин. Так, у метааналізі X. Hu et al. (2017) було показано, що існує значний зворотний зв’язок між споживанням вітаміну Е і його рівнем у крові та ризиком розвитку неоплазії шийки матки [14]. Отже, за достатньої кількості вітаміну Е в організмі можливе зниження ризику цервікальної неоплазії.

Сучасним збалансованим комплексом фіто­нутрієнтів є дієтична добавка ­Брасілен Брест, яка крім І3C має у своєму складі екстракт прутняку, EGCG, вітамін Е та метіонін. За рахунок синергічної дії цих складових прийом Брасілен Брест сприяє нормалізації гормонального балансу, запобігаючи розвитку гіперпластичних захворювань жіночої репродуктивної системи.

Загальновідомо, що метіонін, який є незамінною амінокислотою, завдяки взаємодії з молекулою аденозинтрифосфорної кислоти забезпечує утворення аденозилметіоніну. Останній необхідний для функціонування катехол-­О-метилтрансферази – ферменту, що бере участь у процесі метилювання катехолестрогенів. Відомо також, що пригнічення експресії гена катехол-­О-метилтрансферази призводить до зростання ризику розвитку естрогензалежних пухлин [15].

Згідно з рекомендаціями щодо застосування, ­­Брасілен Брест використовується з метою нормалізації гормонального балансу жіночої статевої системи, запобігання розвитку естро­ген­залежних гіперпластичних процесів у репродуктивних органах жінки, а також при передменструальному синдромі. Рекомендована доза – 1 капсула 1-2 рази на добу до або під час їди. Тривалість вживання зазвичай становить 1-3 місяці.

Отже, відомі на сьогодні дані досліджень, у яких вивчався механізм дії фітохімічних ­онкопротекторів, дозволяють використовувати корисні властивості компонентів спеціалізованих нутрицевтиків для корекції естрогензалежних гіперпроліферативних процесів в організмі жінки та поліпшити якість життя. Важливо також при менеджменті пацієнтів дотримуватися індивідуального підходу, який враховує всі фактори ризику.

Список літератури знаходиться в редакції.

Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (54) 2023 р.

Номер: Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (54) 2023 р.
Матеріали по темі Більше
Ендометріоз – ​патологічний стан, що характеризується дисемінацією та розростанням ендометріальної тканини в аномальних локаціях організму. Як і звичайна слизова оболонка...
Генітальний ендометріоз є однією з глобальних проблем сьогодення: він уражає найбільш працездатні й активні верстви жіночого населення і найчастіше діагностується...
Ендометріоз – хронічне гінекологічне захворювання, при якому ендометріоїдна тканина, що в нормі вистилає порожнину матки, патологічно розростається за її межами,...
Ендометріоз — поширене гінекологічне захворювання, що супроводжується хронічним тазовим болем, дисменореєю та безпліддям. Ендометріоз значно погіршує якість життя жінок і...