Фебуксостат і функція нирок: субаналіз дослідження FREED
Клінічне дослідження
3 березня, 2023
Гіперурикемія (підвищений рівень сечової кислоти в крові) є визнаним фактором ризику розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) та серцево-судинних захворювань [1]. Проте вплив уратзнижувальної терапії на функцію нирок у пацієнтів із гіперурикемією без клінічно явної подагри невідомий.
Антикоагулянтна терапія у хворих на варикотромбофлебіт: власний досвід застосування едоксабану в клінічній практиці
Варикотромбофлебіт довгий час вважали доброякісним захворюванням. Проте, згідно з дослідженнями, систематична ультразвукова діагностика виявила велику кількість тромбозів глибоких вен (ТГВ), наявних у 6-36% хворих на варикотромбофлебіт [1-6]. Висока мінливість цих результатів, безперечно, потребує додаткових досліджень. Два механізми, ймовірно, лежать в основі цього зв’язку: міграція тромбу до глибокої венозної системи через сафенофеморальне/сафенопоплітеальне з’єднання або перфорантні вени та стан гіперкоагуляції, який може пояснити одночасне співіснування двох локалізацій тромбозів [1, 2].
Гідросмін сповільнює прогресування атеросклерозу на тлі цукрового діабету
Атеросклероз і серцево-судинні захворювання є основними причинами смертності серед пацієнтів
із цукровим діабетом (ЦД) [1, 2]. Хронічне запалення, окислювальний стрес і ендотеліальна дисфункція є взаємопов’язаними явищами в патогенезі діабетичного атеросклерозу. Активація цих процесів додатково посилює вазоконстрикцію, залучення запальних клітин, їхню диференціацію та проліферацію, що в підсумку призводить до прогресування й дестабілізації атеромних бляшок. Тому триває пошук додаткових засобів терапії, які здатні впливати на ці процеси. З’являється дедалі більше доказів того,
що рослинні флавоноїди виявляють антиоксидантну та протизапальну дії.
Протеолітичний фермент як дієвий та безпечний протизапальний засіб: світовий досвід медичного застосування серратіопептидази
Серратіопептидаза – фермент, отриманий з ентеробактерій Serratia E-15, широко використовується в медицині завдяки протизапальним, протинабряковим і знеболювальним властивостям; він знайшов своє місце в арсеналі фахівців різних спеціальностей, як-от ортопедія, отоларингологія, гінекологія, хірургія, пульмонологія, офтальмологія та стоматологія. З опублікованих досліджень стає зрозумілим, що доказова база серратіопептидази розширюється; вона має перспективи як протизапальний препарат широкого спектра дії з мінімальними побічними ефектами.
Стратегія відкладеної антибіотикотерапії: міф чи можливість?
Думка фахівця
2 березня, 2023
Наразі світовою медичною спільнотою активно обговорюється стратегія відкладеної антибіотикотерапії (АБТ). У чому суть і переваги цієї тактики? Кому вона підходить? Чи доцільно розглядати відкладену АБТ, якщо в пацієнта підтверджено коронавірусну хворобу (COVID-19)?
Особливості перебігу атеросклерозу при системних ревматичних захворюваннях
Наприкінці жовтня минулого року під егідою Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Всеукраїнська асоціація ревматологів України» (м. Київ), ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ) онлайн і в офлайн-режимі відбулася науково-практична конференція «Всеукраїнський ревматологічний форум – 2022 з міжнародною участю».
Діагностика та лікування оперізувального лишаю і постгерпетичної невралгії: мультидисциплінарні клінічні рекомендації
Клінічні рекомендації
1 березня, 2023
Оперізувальний герпес (оперізувальний лишай) – вірусне захворювання, спричинене реактивацією вірусу вітряної віспи (varicella-zoster virus, VZV), первинне зараження яким у більшості випадків відбувається в дитинстві, після чого вірус переходить у латентну стадію та локалізується в гангліях дорзальних корінців і черепних нервів [1]. Характерною ознакою захворювання є наявність згрупованих везикул на еритематозному тлі, що переважно розташовані в межах одного дерматома, появі яких передує продромальний період з ознаками загального нездужання та болю в ураженій ділянці. Після зникнення висипу пацієнти можуть відчувати постійний сильний біль, тривалість якого >3 міс свідчить про наявність постгерпетичної невралгії, тому в цьому випадку варто якнайшвидше розпочати лікування оперізувального лишаю з метою запобігання хронізації болю та розвитку неврологічних ускладнень [2].
Сучасні підходи до лікування глаукоми препаратами місцевої дії
Глаукома – це група захворювань, що відрізняються патофізіологією, факторами ризику, проявами та прогнозами. Їхньою спільною ознакою є прогресувальна дегенерація зорового нерва із втратою гангліозних клітин сітківки, витонченням шару нервових волокон сітківки та прогресувальною екскавацією диска зорового нерва. Цей стан – основна причина незворотної сліпоти в усьому світі. Глобальна поширеність патології серед людей віком 40-80 років оцінюється в 3,5%, а зі збільшенням частки осіб похилого віку в популяції останніми десятиліттями, за оцінками спеціалістів, до 2040 року глаукома діагностуватиметься в >111 млн людей (Tham Y.-C. et al., 2014).
Ефективність та безпечність використання толперизону – міорелаксанта центральної дії
Гострі спазми м’язів – мимовільні скорочення м’яза або групи м’язів. Вони можуть бути різного ступеня тяжкості та тривати від секунд до декількох хвилин. Зазвичай епізоди гострого м’язового спазму є самообмежувальними та тривають від 2 до 4 тиж; однак поширеними є і персистенція слабовиражених симптомів та їхнє рецидивування. Підходи до лікування гострого м’язового спазму передбачають фізіотерапію, прийом нестероїдних протизапальних засобів та релаксантів скелетних м’язів.
Психофармакотерапія посттравматичного стресового розладу: реалії та обмеження
4-6 листопада 2022 року в Києві психіатри, психологи, психотерапевти, лікарі суміжних спеціальностей отримали можливість ознайомитися із практичними та теоретичними перспективами психосоматичної медицини в сучасному стресогенному світі, дослідити дистресові наслідки війни, пандемії COVID-19 для населення України, розглянути питання медико-психологічної реабілітації, базуючись на найновітніших рекомендаціях міжнародних спільнот, результатах контрольованих клінічних досліджень.
Есциталопрам – антидепресант нової генерації: від наукових даних до практичного використання
Кожному з нас добре відома істина, що найдорожчим скарбом у житті є здоров’я, при цьому фізичний та психологічний стани – однаково вагомі складові загального здоров’я і добробуту. Однією з важливих проблем охорони здоров’я та суспільства загалом є депресія – захворювання, що характеризується постійним пригніченим станом, втратою інтересу до будь-якої діяльності, що зазвичай приносить задоволення, а також нездатністю виконувати повсякденні справи протягом щонайменше 2 тиж. Вважається, що депресія може виникнути в будь-якої людини незалежно від статі, економічного стану або рівня освіти [1-3]. В усьому світі, за оцінками фахівців, на депресію страждають ≈280 млн осіб, або 3,8% населення [4]. Вона є однією з найпоширеніших психічних патологій та основною причиною інвалідності у всьому світі [5].
Реабілітаційні можливості рефлексотерапії в медичній практиці: розширення діапазону медичної допомоги під час і після війни
Питання медичної реабілітації завжди хвилювало не тільки медичну спільноту, а й усе суспільство; натомість особливо гостро воно постає у наш нелегкий час… Кінець минулого року відзначився подією, присвяченою розширенню реабілітаційних можливостей немедикаментозних та медикаментозних методів, зокрема східної медицини, що є надзвичайно актуальним в умовах сучасності.
