Антибіотикотерапія в умовах пандемії COVID‑19: більше не означає краще
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2050 року через інфекції, стійкі до дії антибактеріальних препаратів (АБП), у світі щорічно помиратимуть близько 10 млн людей (наразі цей показник становить 700 тис., що майже дорівнює кількості населення Запоріжжя, Львова). Антибіотикорезистентність (АБР) збудників, дефіцит нових класів АБП, нераціональне їх використання – проблеми, що не одне десятиліття зберігають актуальність, – в епоху коронавірусної хвороби (COVID‑19) набули загрозливих масштабів.
Антибіотикотерапія (АБТ) при COVID‑19 – це «ліки від страху» чи останній порятунок? Коли варто призначати АБТ, якому препарату віддати перевагу, наскільки тривалими мають бути курси лікування?
Проблема антибіотикорезистентності під час пандемії COVID‑19: акцент на цефіксим
Незважаючи на те що протягом останніх 2 років провідною проблемою охорони здоров’я стала коронавірусна хвороба (COVID‑19), антибіотикорезистентність залишається небезпекою для всього світу та причиною значної кількості смертей. За оцінками експертів, у 2020 р. антибіотикорезистентність спричинила ≈1,8 млн смертей (WHO, 2020), а у 2050 р. прогнозована кількість смертей, асоційованих з антибіотикорезистентністю, може зрости до 10 млн, перевершивши кількість смертей від онкологічних захворювань (Akpan M. R. et al., 2020).
Антибіотикотерапія при COVID‑19
У рамках IV міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP! (13-14 листопада 2021 року) провідні вітчизняні й закордонні експерти обговорювали нюанси антибіотикотерапії (АБТ) та особливості застосування антибактеріальних препаратів (АБП). «Попри тотальне призначення фахівцями первинної ланки АБП пацієнтам із COVID‑19, для переважної більшості хворих ця тактика не є доцільною. Ані підвищена температура тіла, ані наявність симптомів протягом ≥5 днів, ані прагнення запобігти розвитку бактеріальної коінфекції не вважаються науковим обґрунтуванням для використання АБП. На користь застосування АБП свідчать клініко‑лабораторні дані, котрі підтверджують наявність бактеріальної інфекції. Нагадаю, що на вірус, який спричиняє COVID‑19, АБП не діють», – наголосив завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Олександрович Дубров, розпочинаючи свою доповідь на конгресі.
Антимікробна резистентність: шляхи вирішення проблеми
Проблема антимікробної резистентності з кожним роком набуває актуальності в світі, а також зокрема в Україні, тому останнім часом для її вирішення вживаються активні адміністративні та практичні заходи. В листопаді відбувся IV міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP!, під час проведення якого висвітлювалися останні досягнення в боротьбі з антимікробною резистентністю і сфері лікування бактеріальних інфекцій.
Вторинна інфекція в пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до відділень реанімації та інтенсивної терапії
21-23 жовтня відбувся VIIІ Національний конгрес анестезіологів України.
Традиційно чималу увагу було приділено проблемним питанням ведення пацієнтів із тяжким перебігом COVID‑19. Про особливості лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою, госпіталізованих до відділень реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Анатолійович Лоскутов.
Можливості фітотерапії у лікуванні циститу та сечосольового діатезу
Інфекційно-запальні захворювання сечових шляхів як причина звернення пацієнтів по амбулаторну
допомогу посідають друге місце після інфекцій респіраторного тракту. Дуже часто терапевтам і сімейним лікарям доводиться мати справу з гострим неускладненим циститом та сечосольовим діатезом. За цих патологій доцільно використовувати фітотерапію, яка, з одного боку, впливає на більшість патогенетичних процесів, а з іншого – практично не має протипоказань, обмежень та ускладнень.
Сірчаний корок у практиці лікаря первинної ланки
Вушна сірка – це гідрофобна масна речовина, яка забезпечує механічний, протимікробний і протигрибковий захист епідермісу зовнішнього слухового ходу [1]. Сірка утворюється сірчаними та сальними залозами, змішується з епідермісом шкіри. Зазвичай вона виходить зі слухового ходу спонтанно за допомогою механізму самоочищення під час рухів щелепи: розмови, зівання тощо.
Скринінг і ведення предіабету: роль лікарів первинної ланки та оновлення стандартів ADA 2022
Клінічні рекомендації
2 лютого, 2022
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу – хронічне і постійно прогресуюче захворювання, ефективність лікування якого значно залежить від своєчасного початку терапії. Це пов’язано з т. зв. феноменом метаболічної пам’яті. Згідно із цією теорією, гіперглікемія запускає маховик глибоких метаболічних змін на клітинному рівні, зупинити який уже через деякий час не вдається навіть за допомогою досягнення нормоглікемії. Коли ж слід розпочинати лікування ЦД 2 типу? Одразу після встановлення діагнозу? Хоча б так, але в ідеалі – ще на етапі предіабету.
Діагностика та лікування сезонного афективного розладу, або Як подолати «зимовий блюз»
З початком холодної пори року більшість людей відчувають певні сезонні переміни в самопочутті й поведінці: тією чи іншою мірою змінюються рівень енергії, сон, харчові звички і настрій. У пацієнтів із сезонним афективним розладом (САР) ці зміни набувають патологічного характеру і можуть суттєво порушувати повсякденне життя. САР можна вважати одним із проявів метеочутливості – погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних умов.
Залізодефіцит і залізодефіцитна анемія: можливості профілактики та лікування
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ (2002), залізодефіцит
(ЗД, залізодефіцитний стан) наявний у 60% жителів Землі, майже половина з яких мають залізодефіцитну анемію (ЗДА), що робить ЗДА одним із найпоширеніших захворювань та найчастішою серед усіх анемій. Симптоми ЗД можуть бути неспецифічними та з’являтися у вигляді втоми, утруднення концентрації уваги, проблем зі сном, а також зниження фізичних можливостей, що пов’язують з іншими причинами – перевтомою, стресом, соматичними захворюваннями.
Полегшення болю в онкологічних пацієнтів: роль лікарів первинної ланки та можливості кеторолаку
У країнах високого рівня достатку рак як причина смерті випередив серцево-судинні захворювання (Mahase E., 2019). Відповідно до прогнозів, до 2040 р. загальний тягар раку в світі зросте на 47% (Sung H. et al., 2021). Однак, незважаючи на ці приголомшливі показники, виживаність пацієнтів із раком у розвинених країнах зросла до 70% переважно внаслідок раннього виявлення хвороб та удосконалення лікування (Viale P.H., 2020).
Респеро Миртол: нова ідеологія лікування респіраторних захворювань
Інфекції дихальної системи є надзвичайно поширеними, тому їхні діагностика та лікування мають велику клінічну важливість. Ці інфекції спричиняють не лише безпосередні витрати на лікування, а й соціоекономічні втрати внаслідок тимчасової непрацездатності хворих [1, 2]. У більшості випадків причина респіраторних інфекцій – віруси, однак згодом може приєднатися бактерійна суперінфекція, яка ускладнює медикаментозне лікування [2, 3]. Для лікування інфекцій дихальної системи можуть застосовуватися різні групи етіотропних, патогенетичних та симптоматичних засобів, у т. ч. рослинного походження.
