Головна Статті

 
 
 
Проблеми діагностики транзиторної ішемічної атаки
Огляд

22 жовтня, 2021

Останніми роками безтурботне ставлення до транзиторних ішемічних атак (ТІА) змінилося розумним підходом зі своєчасною госпіталізацією і такими ж обстеженням та лікуванням, як при гост­рому цереб­ральному процесі. Проте далеко не завжди як самі пацієнти та їхні родичі, так і лікарі усвідомлюють необхідність такого підходу.
Баксоколін® – ​нейропротективна дія біоактивних речовин для когнітивної функції
Огляд

22 жовтня, 2021

Світова тенденція щодо збільшення тривалості життя супроводжується стрімким зростанням частоти когнітивних порушень. Сьогодні на планеті налічується приблизно 962 млн осіб віком від 60 років, зокрема 44,4 млн пацієнтів із деменцією. Ситуація в Україні відповідає світовим тенденціям, оскільки нині майже 10 млн – ​особи віком від 60 років.
Спастичність після інсульту та ботулінотерапія:  чи допоможе програма медичних гарантій?
Огляд

22 жовтня, 2021

На сьогодні проблема післяінсультної спастичності набуває все більшої поширеності серед українців. Ботулінотерапія є дуже важливою для поліпшення якості життя таких пацієнтів, зменшення інвалідизації. Володимир Анатолійович Голик, к. мед. н., лікар-невролог, лікар фізичної та реабілітаційної медицини (КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, м. Дніпро), поділився своїми міркуваннями із приводу даної тематики.
Патогенетична терапія для дітей зі спінальною м’язовою атрофією в Україні: початок лікування
Огляд

21 жовтня, 2021

У вересні 2021 р. відбулася І спільна конференція громадської організації «Українська академія дитячої інвалідності» (УАДІ) та Європейської академії дитячої інвалідності (EACD) «Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженням життєдіяльності». В межах заходу завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), к. мед. н. Володимир Юрійович Мартинюк надав актуальну інформацію про проблему спінальної м’язової атрофії (СМА) в Україні та доступні методи терапії пацієнтів зі СМА.
Особливості діагностики й лікування вертиго та запаморочення
Огляд

21 жовтня, 2021

У червня 2021 р. в Одесі пройшла науково-практична конференція «НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія і кардіологія», на якій обговорювалися теми ведення пацієнтів з інсультом, істерією та люмбоішіалгією, а також лікування артеріальної гіпертензії та цукрового діабету. У заході взяли участь неврологи, кардіологи, ендокринологи та лікарі загальної практики з усіх регіонів України. Вельми актуальною була доповідь, присвячена особливостям діагностики й лікування вертиго та запаморочення, яку представила д. мед. н., професорка Марина Анатоліївна Тріщинська (Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ).
Впровад­жен­ня міжнародних рекомендацій щодо ведення пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією у клінічну практику
Огляд

21 жовтня, 2021

Спінальна м’язова атрофія (СМА) – ​тяжке, інвалідизувальне і небезпечне для життя автосомно-рецесивне спадкове захворювання, що перебігає з ураженням рухових нейронів спинного мозку й порушенням функцій різних органів і систем. СМА є основною генетично зумовленою причиною смерті немовлят та дітей молодшого віку. Важливою особливістю СМА є широкий спектр тяжкості клінічних проявів хвороби – ​від малосимптомних дорослих форм до захворювань новонароджених із неминучим донедавна летальним прогнозом. СМА не супроводжується когнітивними порушеннями.
Складні «букети»: місце ципрофлоксацину в лікуванні бактеріальних інфекцій, що передаються статевим шляхом
Огляд

21 жовтня, 2021

Медичне й соціально-економічне значення запальних захворювань урогенітального тракту інфекційного ґенезу обумовлене глобальною розповсюдженістю, широким спектром патологічних станів з високою частотою резидуальних проявів, ускладнень, порушень репродуктивної функції або гестаційного періоду, можливістю інфікування новонароджених і розвитку тяжких захворювань у немовлят та дітей.
Біль у колінному суглобі: що треба знати сімейному лікарю?
Огляд

17 жовтня, 2021

Больові відчуття в коліні спричиняються значною кількістю чинників, починаючи від травматичного ушкодження й закінчуючи дегенеративними змінами. Для ефективного лікування пацієнта лікар має чітко визначити етіологічний чинник артриту та врахувати особливості перебігу хвороби. Цю тему в рамках конференції Pro Family 2021 (11-12 вересня) висвітлила керівник навчального центру Інституту ревматології (м. Київ), доктор медичних наук, професор Єлизавета Давидівна Єгудіна.
ADQ підписала угоду про придбання фармацевтичної компанії Acino, зміцнивши свій портфель у сфері охорони здоров’я та фармацевтики
Огляд

17 жовтня, 2021

ADQ підписала угоду про придбання компанії Acino, швейцарського фармацевтичного виробника, який просуває свою продукцію у більш ніж 90 країнах світу. Інвестиції ґрунтуються на намірі ADQ розробити інтегровану фармацевтичну платформу, включно з новітніми розробками лікарських засобів, ліцензуванням, виробництвом і комерціалізацією на обраних швидкозростаючих ринках. На сьогодні Acino стане найбільшим придбанням ADQ у портфелі «Охорона здоров’я та фармацевтика».
Молодий пацієнт із високим кардіометаболічним ризиком: що робити?
Огляд

17 жовтня, 2021

Під час чергової науково-практичної конференції «Консиліум фахівців при коморбідних станах», яка відбулася 11 вересня, особливе зацікавлення слухачів викликав тематичний блок «Від менархе до клімаксу, або Як важко бути жінкою». Завершувала цей блок доповідь завідувачки кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктора медичних наук, професора Марини Миколаївни Долженко на основі клінічного випадку.
Пріоритетність вакцинації в пацієнтів із серцево‑судинними захворюваннями
Огляд

17 жовтня, 2021

Триває оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) [1]. Захворюваність на COVID‑19 постійно зростає й тому потребує ефективного й сучасного підходу до фармакотерапії та профілактики, особливо в пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. Політика розподілу вакцин проти COVID‑19 передбачає пріоритетність надання вакцин особам, які мають найбільші ризики несприятливих наслідків. Перевага віддається особам старших вікових груп і пацієнтам із супутніми захворюваннями [2, 3]. До них належать серцево-судинні захворювання (ССЗ), цукровий діабет, ожиріння, тютюнопаління тощо. Американська колегія кардіологів (ACC) представила результати даних метааналізу з метою надати науково обґрунтовані докази щодо ризику COVID‑19 у пацієнтів із ССЗ.
Застосування ПОАК у пацієнтів із фібриляцією передсердь та ішемічною хворобою серця: практичні рекомендації EHRA (2021)
Клінічні рекомендації

17 жовтня, 2021

Ми продовжуємо знайомити читачів з опублікованими нещодавно оновленими рекомендаціями Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA) щодо застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК), які не є антагоністами вітаміну К (АВК), у пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП). Раніше ми висвітлювали ключові положення цієї настанови й особливості застосування таких препаратів у різних груп хворих. У цьому огляді сфокусовано увагу на практичних аспектах застосування ПОАК у пацієнтів із ФП та ішемічною хворобою серця (ІХС).