Головна Статті

 
 
 
Роль мікробіоти кишечнику в перебігу COVID-19
Огляд

27 березня, 2021

Сьогодні людство зіштовхнулося з пандемією COVID-19 та відсутністю специфічного лікування нової хвороби. Саме тому надзвичайно важливим та актуальним став пошук можливих механізмів впливу на захисні сили людського організму. Вагоме значення для підтримки імунного статусу має мікробіота кишечнику (МК), адже 70-80% імунних клітин містяться саме у цьому органі. Неправильне харчування, стрес, вік, прийом антибактеріальних препаратів, а також наявність тих чи інших захворювань можуть спровокувати розвиток дисбіозу (E. Thursby, N. Juge, 2017).
Практические подходы к ведению больных со вздутием и растяжением живота
Огляд

27 березня, 2021

Практически каждый человек в то или иное время испытывает вздутие и растяжение живота вследствие повышенного газообразования. У многих эти ощущения возникают после еды, разрешаются спонтанно и не требуют врачебной консультации. Однако у некоторых людей вздутие и растяжение живота являются хроническими и негативно влияют на качество повседневной жизни. Эти проблемы беспокоят от 16 до 31% всего населения и 66-90% пациентов с синдромом раздраженного кишечника (СРК) в частности [1, 2].
Цироз печінки. Синдроми при декомпенсованому цирозі. Менеджмент асциту
Огляд

27 березня, 2021

Асцит є найчастішим ускладненням цирозу печінки (ЦП). Його розвиток асоційований із несприятливим прогнозом і зниженням якості життя пацієнта. У рамках «Школи цирозу» на медичній освітній платформі для лікарів «Гіппократ» вичерпними знаннями стосовно ведення пацієнтів із асцитом поділилася з онлайн-слухачами професор кафедри внутрішньої медицини стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), керівник Гастроцентру клініки «Оберіг», доктор медичних наук Галина Анатоліївна Соловйова. У своїй доповіді на прикладі клінічного випадку вона коротко розповіла про патогенез асциту, причини його виникнення, класифікацію, діагностичні можливості та лікування.
Порівняння впливу пантопразолу й омепразолу на секрецію соляної кислоти
Огляд

27 березня, 2021

Секреція соляної кислоти парієтальними клітинами шлунка є наслідком стимуляції з боку нейрокринних, паракринних і гормональних подразників після зв’язування основних секретагогів (включаючи гастрин, ацетилхолін, PACAP та гістамін) з відповідними рецепторами поверхні клітин. Після генерації внутрішньоклітинних вторинних месенджерів, які активують протеїнкінази, секреція кислоти стимулюється за рахунок активації ферменту H+,K+-АТФази парієтальних клітин (протонної помпи).
Захворювання шлунково-кишкового тракту та інфекція SARS-CoV-2: що про неї відомо
Огляд

27 березня, 2021

Глобальна пандемія коронавірусної інфекції (COVID-19) стала величезною загрозою для людства і змінила клінічну і соціальну поведінку в багатьох країнах світу. Станом на 1 березня 2021 року вірус SARS-CoV-2 поширився у 219 країнах, заражено більше 113 млн людей, з яких померло більше 2,5 млн осіб [50]. Незважаючи на вжиті епідеміологічні заходи, кожен день реєструються нові випадки захворювання. Кількість тих, хто перехворів на COVID-19, становить більше 90 млн.
Модель індивідуального збалансованого харчування у поєднанні з сучасною фармакотерапією як найбільш ефективна стратегія успішного лікування поширених гастроентерологічних захворювань
Огляд

27 березня, 2021

Автори:
Епоха доказової медицини – це період кардинальних змін в усіх сферах медичної діяльності, адже в основу сучасної концепції ведення пацієнтів закладено фундамент обґрунтованого призначення лікарських засобів, ефективність яких підтверджена результатами численних масштабних клінічних досліджень. У зв’язку з появою на фармацевтичному ринку високоефективних препаратів для лікування гастроентерологічних захворювань потребу у призначенні «шаблонних дієт за Певзнером» витіснила сучасна концепція індивідуального збалансованого за вмістом макро- та мікронутрієнтів і калорійністю харчування.
Современные подходы к ведению больных с синдромом избыточного бактериального роста
Огляд

27 березня, 2021

Автори:
Cиндром избыточного бактериального роста (СИБР) как определенный медицинский феномен известен уже на протяжении многих десятилетий. Хотя его дефиниция до сих пор вызывает дискуссии, принципиальное положение заключается в том, что в норме в тонкой кишке микробная колонизация должна быть значительно меньше, чем в толстой кишке.
Дисбіоз, мікробіота і пробіотики при синдромі подразненого кишечнику
Огляд

27 березня, 2021

20 лютого 2021 р. відбувся III Міжнародний конгрес для лікарів, присвячений темі корисних мікроорганізмів, PRO/PREBIOTIC 2021. Захід щороку збирає декілька тисяч відвідувачів, найвідоміших міжнародних та українських доповідачів і отримує безліч позитивних відгуків. У рамках конгресу було розглянуто надзвичайно актуальні питання пробіотикотерапії та мікробіоценозу.
Отилонію бромід: препарат зі складним механізмом дії
Огляд

27 березня, 2021

Отилонію бромід (рис. 1), відкритий декілька років тому групою «Менаріні» [1] серед низки четвертинних солей заміщеного 2-аміноетил-N-бензоїламінобензату, має здатність розслабляти гладенькі м’язи та водночас характеризується антагоністичним ефектом щодо надходження іонів Ca2+ усередину міоцитів. Ці властивості відрізняють отилонію бромід (ОБ) від класичних спазмолітиків (таких як скополамін) [1]. ОБ активно досліджувався, і наразі він широко застосовується в світі у терапії синдрому подразненого кишечнику (СПК). ОБ приймають перорально; при цьому через погане всмоктування у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) він проявляє активність переважно у товстій кишці.
Нові можливості ведення хворих на остеоартрит
Огляд

26 березня, 2021

Остеоартрит (ОА) уражає ≈7% усього населення світу, що становить >500 млн людей; щороку цей показник лише зростає. ОА є провідною причиною інвалідності серед осіб похилого віку, а тенденції постаріння населення світу та збільшення поширеності ожиріння сприяють поглибленню цієї несприятливої ситуації. На жаль, і пацієнти, і лікарі нерідко сприймають ОА як неминучу складову процесу старіння та приділяють цьому захворюванню недостатньо уваги (Hunter D. J. et al., 2020).
Психобіотики: роль у психічному здоров’ї, при нейродегенеративних і нейророзвиткових розладах
Огляд

25 березня, 2021

У кишечнику людини міститься 1014 мікроорганізмів, що в 100 разів перевищує кількість клітин у її організмі [1, 2]. Відомо, що мікробіота кишечнику бере участь у різних фізіологічних процесах, включаючи імуномодуляцію, енергетичний баланс та активацію кишкової нервової системи (КНС) [3-7]. Профіль мікробіому кожної людини регулюється багатьма факторами, зокрема дієтою, генетикою, статтю та віком [5, 8]. Мікробіота має важливу роль у здоров’ї людини. Зокрема, дисбіоз кишечнику корелює з різними захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Наприклад, нижчий рівень біфідобактерій та/або лактобактерій спостерігався в осіб із депресивними розладами [9-11]. Крім того, простежується зменшена кількість Bifidobacterium у кишечнику пацієнтів із хворобою Альцгеймера (ХА) [12].
Антикоагуляція при COVID‑19: систематичний огляд, метааналіз і рекомендації експертів клініки Мейо
Огляд

25 березня, 2021

Однією з важливих особливостей нової коронавірусної хвороби (COVID‑19) є підвищений ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ). Цей систематичний огляд підсумовує поточні дані про ризик ВТЕ, лабораторні маркери, їхню прогностичну цінність й ефективність антикоагуляції при COVID‑19. Також надано настанови щодо профілактики та лікування ВТЕ при COVID‑19 від міждисциплінарної групи спеціалістів клініки Мейо.