Роль кабозантинібу у терапії гепатоцелюлярної карциноми
У квітні 2020 р. було зареєстровано нове показання до застосування препарату Кабометикс® (ІPSEN PHARMA) – гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) у дорослих пацієнтів, яких раніше лікували сорафенібом (реєстраційне посвідчення № UA/16766/01/03). Для обговорення цієї вагомої події було проведено круглий стіл, до роботи якого запрошено провідних експертів у галузі онкології й онкохірургії.
Оновлені рекомендації щодо лікування хронічного мієлоїдного лейкозу
За останні 7 років можливості лікування хворих на хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) значно змінилися. На сьогодні тривалість життя пацієнтів з уперше встановленим діагнозом ХМЛ у хронічній фазі з наявністю філадельфійської хромосоми (Ph+) та BCR-ABL1+ статусом майже така ж, як у загальній популяції (принаймні в економічно розвинутих країнах), що відображає успіх впровадження попередніх рекомендацій. Якщо раніше на вибір препарату впливали його ефективність, переносимість, рання та пізня токсичність і фінансові витрати, то віднедавна спостерігається тенденція до зміни фокусу уваги на користь якості життя та уникнення віддаленої токсичності, а також збільшення шансів пацієнта на припинення терапії після досягнення так званої ремісії без терапії (treatment-free remission, TFR).
Онкологія-2020: здобутки і пріоритети
2020 р. був результативним для медицини загалом і для онкологічної галузі України зокрема. І це не лише через боротьбу з COVID‑19, а й через комплексні зміни, які відбулися в системі надання державної медичної допомоги, а також завдяки публікації результатів наукових досліджень, що докорінно змінять медикаментозне лікування раку у майбутньому. Підбиваючи підсумки 2020 р., неможливо перерахувати усі опубліковані результати наукових досліджень, які вже сьогодні впливають на тактику лікування майже кожного онкологічного пацієнта. Однак зафіксувати найважливіші системні зміни, що відбулися, необхідно.
Сучасне лікування меланоми: де ми перебуваємо?
Від 2010 р. у лікуванні пацієнтів з меланомою були досягнуті значні успіхи. Вони сприяли схваленню регуляторними органами принципово нових методів лікування, таких як імунотерапія антитілами до рецепторів програмованої смерті клітин (PD‑1, пембролізумаб і ніволумаб) та антитілами до антигену 4 цитотоксичних Т-лімфоцитів (CTLA‑4, іпілімумаб). Також було встановлено, що приблизно 40% пацієнтів з меланомою мають мутацію V600 у гені BRAF, яка призводить до конститутивної активації сигнального шляху MAPK.
Атезолізумаб проти доцетакселу у попередньо лікованих пацієнтів з недрібноклітинним раком легені
До активного клінічного застосування імунотерапії у пацієнтів із прогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені (НДРЛ) прогноз і результати терапії доцетакселом були поганими. Застосування імунотерапії, наприклад атезолізумабом, пембролізумабом та ніволумабом, спрямоване на ліганд програмованої смерті 1 (PD-L1) або білок програмованої смерті клітин 1 (PD‑1), змінило підхід до лікування пацієнтів з прогресуванням захворювання після першої лінії лікування, надаючи додаткові можливості таким пацієнтам.
Профілактика венозної тромбоемболії, асоційованої з раком
За матеріалами клінічних настанов NCCN, версія 1.2020 від 16 квітня 2020 р.
Світові тенденції та дані доказової медицини щодо ведення пацієнтів із прогресуючим недрібноклітинним раком легені
Тактика ведення та лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легені (НДРЛ), який сьогодні займає одну з лідируючих позицій у структурі захворюваності та смертності, потребує особливої уваги лікарів-онкологів та науковців. Хіміотерапія, яка є матеріальним та психологічним тягарем для хворого, не завжди призводить до бажаного зростання загальної виживаності (ЗВ) і виживаності без прогресування (ВБП). Тому пошук нових напрямів лікування пацієнтів з НДРЛ може надати хворим реальний шанс і надію на продовження життя та покращення його якості.
Створення Української спілки клінічних онкологів та проєкту OncoHub: співпраця та просвітництво в онкології
В Україні понад 1 млн онкохворих, що чітко визначає рівень здоров’я населення. Можна ставити під сумнів такий високий показник захворюваності, адже це лише офіційні дані, а кількість недіагностованих випадків захворювання лишається тільки припускати.
Жіноча передміхурова залоза – не міф, а реальність
Упродовж понад 300 років провідні вчені світу намагались довести реальність існування в жіночому організмі чоловічого рудиментарного незалежного анатомічного утворення, а саме – жіночої передміхурової залози (ЖПЗ). На підставі поєднання результатів досліджень 2002 року Федеративний міжнародний комітет з анатомічної термінології (FICAT) офіційно перейменував парауретральні залози на ЖПЗ, включивши термін «жіноча передміхурова залоза» до переліку анатомічних структур.
Довгоочікувана вагітність: від прегравідарної підготовки до успішного розродження
зачаття у природному циклі або з використанням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та покращення шансів на виношування здорової дитини. У статті наведено огляд доповідей провідних фахівців з акушерства та гінекології, що були представлені у рамках кількох нещодавніх онлайн-конференцій, присвячених контраверсійним питанням репродуктології та особливостям лікування безпліддя. Спеціалісти обговорили найсвіжіші дослідження й сучасні рекомендації, спрямовані на збільшення частоти живонародження, зменшення ризиків невиношування вагітності та передчасних пологів. У статті представлено переваги використання естрадіолу й прогестерону у циклах ДРТ та протоколах стимуляції овуляції
UPTODATE IN ONCOLOGY 2020 – АКТУАЛЬНЕ В ОНКОЛОГІЇ
Огляд подій
29 березня, 2021
17-18 грудня 2020 р. відбувся міжнародний онкологічний онлайн-конгрес UPTODATE IN ONCOLOGY 2020 – АКТУАЛЬНЕ В ОНКОЛОГІЇ 2020, організований ГО «Українська спілка клінічних онкологів». Уперше в Україні в рамках подібного конгресу обговорювали такі нагальні питання, як державні медичні гарантії, звіт Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) щодо стану онкології в Україні, COVID‑19 та онкологічна допомога, проблеми клінічних досліджень та доступність інноваційного лікування для українських пацієнтів.
Інноваційні підходи в лікуванні анемій: переваги та недоліки різних форм заліза
Під час проведення 11 грудня фахової школи «Жіноче здоров’я від А до Я
у рамках професійного розвитку лікарів акушерів-гінекологів» з-поміж інших актуальних питань розглядалася проблема залізодефіциту. У доповіді «Інноваційні підходи в лікуванні анемій» завідувач кафедри перинатології, акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук Ольга Валентинівна Грищенко висвітлила особливості застосування сучасних формул заліза та їхні відмінності
