Пегільований рекомбінантний повноланцюговий фактор згортання VIII із подовженим періодом напіввиведення у лікуванні дітей з тяжкою формою гемофілії A
Гемофілія типу А – генетично детерміноване аутосомно-рецесивне захворювання, пов’язане з дефіцитом VIII фактора згортання крові (FVIII), яке клінічно супроводжується розвитком потенційно небезпечних для життя кровотеч, частих спонтанних крововиливів у м’язи та суглоби з подальшим формуванням тяжких артропатій та інвалідизацією у молодому віці.
Вроджені коагулопатії: сучасні погляди на діагностику та лікування (закінчення)
Сьогодні до вроджених коагулопатій належать такі захворювання: гемофілія А та В, хвороба Віллебранда й рідкісні дефіцити факторів згортання крові (І, ІІ, V, VII, X, XI, XII та XIII). Серед них найпоширенішим захворюванням є гемофілія А (рис.). Термін «гемофілія» вперше застосував Friedrich Hopff у 1828 р. [1]. Сучасне тлумачення терміна «гемофілія» включає два основних захворювання: гемофілія А, коли виявляють дефіцит фактора згортання крові людини VIII (FVIII), та гемофілія В при дефіциті фактора IX (FIX).
Даратумумаб у лікуванні рецидивів та рефрактерних форм множинної мієломи
За останні 20 років завдяки впровадженню новітніх лікарських засобів вдалося досягти чималого успіху у лікуванні множинної мієломи (ММ), що відображається істотним збільшенням загальної виживаності (ЗВ) хворих. За даними Національного інституту раку США, рівень 5-річної ЗВ хворих на ММ сягає 53,9%. В Україні цей показник більш ніж у 2 рази нижчий і становить 25%. Ці дані показують, що ММ залишається невиліковним захворюванням, і проблема пошуку ефективної терапії для пацієнтів із ним є надзвичайно актуальною. Слід зазначити, що важливою стратегією лікування ММ є консолідація зусиль для проведення максимально ефективної 1-ї та 2-ї лінії терапії, це дозволяє згодом досягти найкращого результату.
Результати дослідження MONALEESA-3: рибоцикліб збільшує загальну виживаність пацієнток з поширеним HR+ раком молочної залози
Клінічне дослідження
30 березня, 2021
Рибоцикліб є одним із трьох селективних інгібіторів циклінзалежних кіназ 4 та 6 (CDK4/6), який перешкоджає фосфорилюванню білка ретинобластоми (pRb) й таким чином обмежує подальший розвиток клітинного циклу через його зупинку в фазі G1. Відомо, що при раку молочної залози (РМЗ) часто пошкоджується сигнальний шлях CDK4/6-p16-Rb (C.E. Caldon et al., 2006), який у зв’язку з цим вивчається як потенційна терапевтична мішень.
Перспективи використання ксиліту як засобу для селективного пригнічення проліферації ракових клітин
Важливим напрямом лікування онкологічних хворих є супровідна терапія, яка вирішує низку проблем, пов’язаних із пухлиною чи небажаними явищами, зумовленими основним протипухлинним лікуванням. Сьогодні опубліковано чимало наукових робіт, присвячених цій тематиці. Результати досліджень показують, що деякі засоби, які застосовуються як допоміжна терапія в онкологічних пацієнтів, мають потенційні протиракові властивості. У попередньому номері вміщено короткий огляд дослідження N. Tomonobu та співавт. (2020), у якому висвітлено протипухлинну дію ксиліту, зумовлену регулюванням рівня глутатіону. У цій статті пропонуємо ознайомитися з не менш цікавими результатами наукової роботи D. Trachootham та співавторів.
Бригатиніб при рефрактерному до кризотинібу ALK+ недрібноклітинному раку легені
Приблизно у 3-5% хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) спостерігаються онкогенні перебудови гена кінази анапластичної лімфоми (ALK) [1, 2]. Кризотиніб ефективний при ALK-позитивному (ALK+) НДРЛ [3], але у більшості пацієнтів спостерігається прогресування захворювання, спричинене набутими мутаціями резистентності до ALK, активацією вторинних драйверів або слабким проникненням лікарських препаратів у центральну нервову систему (ЦНС) [4-6]. Після застосування кризотинібу наступна лінія терапії інгібіторами ALK другого покоління церитинібом та алектинібом, а також інгібітором третього покоління лорлатинібом асоціюється із середньою виживаністю без прогресування (ВБП) менше 1 року [7-14].
Інгібітори mTOR як засіб для подолання резистентності до ендокринної терапії у пацієнток з ЕR+/HER2- раком молочної залози
Гормональна терапія є основою у лікуванні пацієнток з гормон-рецепторпозитивним (HR+) поширеним раком молочної залози (РМЗ). У жінок у постменопаузі перша лінія терапії представлена інгібіторами ароматази (ІА). Однак не у всіх пацієнток отримується відповідь на початкову ендокринну терапію (первинна резистентність), а у жінок, у яких досягнута відповідь на першу лінію терапії, з часом відбувається рецидив і формується вторинна резистентність до лікування. Ефективним методом подолання ендокринної резистентності є застосування інгібіторів білка mTOR.
Гіпомагніємія, індукована прийомом лікарських засобів
Магній та калій (разом з натрієм і кальцієм) є базовими елементами людського організму, що підтримують гомеостаз і функціонування клітин. Внутрішньоклітинний магній – кофактор >600 ферментів, бере участь у біохімічних реакціях енергетичного обміну, синтезу білків і нуклеїнових кислот. За участю іонів магнію реалізується м’язова та нейрональна діяльність, здійснюється передача сигналу в тканинах, що мають електричну активність, відбувається синтез білків, регулюються частота серцевих скорочень, рівень артеріального тиску, судинний тонус, контролюється концентрація глюкози в крові [1]. Крім того, магній бере участь у контролюванні балансу внутрішньоклітинного калію, тому гіпомагніємія є однією із причин розвитку гіпокаліємії [2, 3].
Новий погляд на поширені проблеми в галузі онкоурології
Найактуальніші та найновіші рекомендації стосовно діагностики та лікування злоякісних новоутворень нирки та сечовивідних шляхів були розглянуті під час науково-практичної конференції «Рак нирки та сечових шляхів – update». Захід відбувся 18 грудня 2020 р. в онлайн-форматі за підтримки Національного інституту раку (НІР), Спілки онкоурологів України, Центру сучасної урології та Міністерства охорони здоров’я України. Свої доповіді представили провідні фахівці в галузі онкоурології, хіміо- та променевої терапії. Захід став частиною безперервного професійного розвитку лікарів.
Художня експозиція у київському музеї виявилась проєктом про рак легені
До Всесвітнього дня боротьби з раком у Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася «Смертельно красива виставка». Проєкт, що був анонсований як художня експозиція, виявився присвяченим проблемі раку легені в Україні.
Сучасні можливості профілактики та зниження частоти кровотеч у дітей і дорослих із гемофілією А
17-18 грудня відбулась Х науково-практична конференція з міжнародною участю «Перспективи діагностики та лікування гематологічних захворювань». Експерти з різних регіонів України, а також з Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії, Греції, Швейцарії, клініцисти та спеціалісти-початківці обговорили сучасні тенденції ведення хворих і лабораторного супроводу в гематології. Одним з актуальних питань стало висвітлення нових можливостей лікування хворих на гемофілію.
Наукові досягнення у світовій онкологічній практиці в умовах пандемії COVID-19
Період пандемії та вимушеного дистанціювання – час не тільки економічної кризи, а й кардинальних змін у науковій сфері. До початку пандемії COVID‑19 науковці всього світу мали змогу активно та безперешкодно працювати над пошуком нових технологій і лікарських засобів у найрізноманітніших сферах. У період пандемії всі сили вчених були скеровані на розроблення вакцин і противірусних лікарських засобів, що, безперечно, вплинуло на розвиток науки, тимчасове припинення окремих клінічних досліджень, які відкривають нові можливості для продовження та покращення якості життя онкохворих.
