Новий інструмент точніше прогнозує ризик розриву церебральної аневризми з її розвитком
Проста модель прогнозування може більш точно передбачити розрив аневризми протягом 1 року після її виявлення та розвитку при візуалізації, показало нове дослідження.
Модель прогнозування «трьох S» (Size, Site, Shape) заснована на 3 незалежних предикторах розриву (розмір, місце і форма) і може бути використана як «відправна точка» для визначення стратегії, відзначають дослідники.
Безпека застосування полікватернію-1 (полікваду) в топічних офтальмологічних препаратах
Топічне лікування є золотим стандартом лікування широкого спектра офтальмологічних захворювань, зокрема глаукоми, увеїту, інфекційних процесів, хвороби сухого ока, а також складовою частиною післяопераційного догляду при інвазивних втручаннях на оці (Ittoop S.M. et al., 2015). Доставка необхідного активного компонента безпосередньо до мішені дії дозволяє застосовувати мінімальні терапевтичні дози без ризику токсичності та зайвого системного впливу.
Патогенетичне обґрунтування застосування ентеросорбентів у лікуванні хворих на COVID-19
Патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) становить значний інтерес у зв’язку з повідомленнями про кишкові клінічні прояви коронавірусної хвороби (COVID‑19). Збудником коронавірусної інфекції є РНК-вірус SARS-CoV‑2. На початковому етапі зараження він проникає в клітини, які експресують рецептори ангіотензинперетворювального ферменту 2 типу (АПФ‑2). Основною мішенню є альвеолярні клітини 2 типу легень, але рецептори АПФ‑2 представлені також на клітинах стравоходу, клубової кишки, серця, нирок, сечовивідних шляхів, центральної нервової системи.
Що можна зробити для покращення імунної відповіді на вакцинацію?
Пандемія COVID‑19 стала найбільшим за останні 100 років інфекційним викликом для людства. Майже через рік від початку нерівної боротьби з коронавірусною інфекцією, протягом якого було передчасно втрачено мільйони життів, врешті-решт з’явилися довгоочікувані вакцини від COVID‑19, що дозволило лікарям упевненіше дивитися в майбутнє. Утім, з вакцинацією пов’язано чимало аспектів, один з яких – недостатня ефективність в імуноскомпрометованих осіб, при цьому йдеться не лише про явні імунодефіцитні стани, а про будь-які порушення функціонування імунної системи. В цьому огляді спробуємо знайти відповіді на важливі запитання, а саме: які фактори знижують ефективність вакцинації?
що можна зробити для покращення імунної відповіді?
Роль інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні бронхообструктивного синдрому
2 червня за підтримки Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ) і групи компаній «МедЕксперт» відбулася фахова науково-практична онлайн-конференція «Академія сімейного лікаря». Програма заходу була орієнтована на лікарів загальної практики – сімейної медицини, педіатрів і лікарів суміжних спеціальностей. Серед представлених доповідей чималу увагу було приділено хронічним захворюванням дихальних шляхів. Доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Уляна Богданівна Чуловська детально розповіла про роль інгаляційних кортикостероїдів (ІГКС) у лікуванні бронхообструктивного синдрому.
Нові дані про препарат Соліква®* демонструють покращення контролю рівня цукру в крові без збільшення маси тіла порівняно з інсуліном премікс
Дослідження також показує, що більшій кількості людей, які отримували препарат Соліква, вдалося покращити контроль рівня цукру в крові без збільшення маси тіла та випадків зниження рівня цукру в крові (гіпоглікемії), за результатами першого прямого порівняння з інсуліном премікс.
Ефективність та безпечність промивань носа розчином на основі морської води при гострих інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів
Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (ГІВДШ) є найчастішими причинами захворювань у дорослих, адже в цього контингенту населення в середньому спостерігається від двох до п’яти епізодів ГІВДШ щороку (Harris A. M. et al., 2016; Thomas M., Bomar P. A., 2020; Moriyama M. et al., 2020; O’Connor R. et al., 2019). У США ГІВДШ – причина ≈10 млн амбулаторних візитів щороку, а на лікування хвороб цієї групи, крім грипу, витрачається
≈22 млрд доларів на рік (Thomas M., Bomar P. A., 2020; Fendrick A. M. et al., 2003).
Кашель та респіраторні захворювання в умовах пандемії COVID-19: місце мукоактивної терапії
Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) верхніх і нижніх дихальних шляхів посідають перше місце в структурі первинної захворюваності останні 15 років, щорічний пік якої обумовлений сезонним розповсюдженням вірусних інфекцій. Пандемія COVID‑19 загострила соціоекономічний тягар, зумовлений збільшенням частоти та тривалості тимчасової непрацездатності в Україні та світі. Кашель залишається основною скаргою пацієнтів з маніфестацією ГРЗ, які звертаються по медичну допомогу до лікаря первинної ланки чи пульмонолога. Крім того, у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції пацієнтам з кашлем необхідно чітко верифікувати його етіологію, відповідно до якої призначається персоніфікована терапія.
Застосування пероральних антикоагулянтів в окремих когортах пацієнтів із фібриляцією передсердь: рекомендації EHRA 2021
Клінічні рекомендації
12 вересня, 2021
Пероральні антикоагулянти, які не належать до групи антагоністів вітаміну К (non-vitamin K antagonist oral anticoagulant, ПОАК), у всьому світі рекомендовані хворим на фібриляцію передсердь (ФП) як найкращий вибір антикоагулянтів для запобігання інсульту (Hindricks G. et al., 2021; January C. T. et al., 2019; Andrade J. G. et al., 2018; Chiang C. E. et al., 2017).
Порушення серцевого ритму в практиці сімейного лікаря та лікаря-терапевта. Коли, кого і як лікувати?
Пацієнти, котрі мають порушення серцевого ритму (ПСР), посідають особливе місце в практиці як сімейного лікаря, так і лікарів-терапевтів, а також кардіологів: по-перше, останнім часом спостерігається суттєве збільшення кількості таких хворих, по-друге, обрання оптимальної стратегії лікування цього контингенту – нелегка справа. Не лише аритмія, а й використання антиаритмічних препаратів (ААП) може спричинити небезпечні наслідки.
З доповіддю, присвяченою клініці, діагностиці ПСР і сучасним підходам до лікування, 3 червня в рамках науково-практичної конференції «Роль сімейного лікаря в діагностиці та лікуванні розповсюджених захворювань серцево-судинної системи» виступила професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктор медичних наук Леся Вікторівна Распутіна.
Ектоін: механізми респіраторної цитопротекції
Для розуміння механізмів цитопротекції насамперед слід розглянути види клітинної смерті.
Сьогодні виокремлюють декілька типів клітинної смерті: без значних порушень клітинної мембрани (апоптоз, автофагія та аноїкіс (anoikis, із грецької ἀν- «без», οἶκος – «будинок») – окремий випадок клітинної загибелі шляхом апоптозу, яка настає у відповідь на неправильну адгезію клітин або її втрату); з літичною та запальною формами клітинної загибелі (піроптоз, некроптоз і фероптоз) [6].
Алгоритм ведення пацієнтів із постковідними імунними синдромами
Однією з найгостріших проблем пандемії COVID‑19 є здатність коронавірусу персистувати в організмі людини протягом тривалого часу після перенесеного захворювання. Незважаючи на вжиті заходи, це питання наразі залишається актуальним, тому ситуація з т. зв. long-COVID як і раніше потребує особливо пильної уваги лікарів різних спеціальностей.
