Національна наукова медична бібліотека України – головна медична книгозбірня України: 90-років пройденого шляху
90 років тому (6 листопада 1930 року) було засновано Національну наукову медичну бібліотеку України (ННМБУ) як Київську державну медичну бібліотеку Народного Комісаріату охорони здоров’я України. У 1934 році вона розташовувалася в приміщенні університетської
бібліотеки (вул. Володимирська, 58). Серед перших читачів – видатні вчені: О. Богомолець, М. Стражеско, О. Кримов, В. Чаговець, М. Яновський і багато інших. Під час Другої світової війни все майно було спалене окупантами.
Чи можливо запобігти рецидивам вагініту та бактеріального вагінозу?
У статті представлено результати чотирирічного рандомізованого контрольованого клінічного дослідження (n=1668), у якому оцінювалась ефективність власної схеми протирецидивного лікування хронічних вагінітів різної етіології та бактеріального вагінозу. Доведено необхідність своєчасного роз’яснення пацієнткам правил інтимної гігієни та сексуального життя
Проблема подолання інфекцій у жінок репродуктивного віку: швидка атака або довга облога
У статті наведено огляд доповідей, представлених провідними фахівцями з акушерства та гінекології у рамках вебінару «Проблема подолання інфекцій у жінок репродуктивного віку: швидка атака або довга облога», що відбувся 20 січня. Спікери висвітлили сучасні підходи до діагностики, профілактики та ефективного лікування інфекцій жіночого репродуктивного тракту з максимальним попередженням їх рецидивів. Окрему увагу було приділено алгоритмам дій неонатолога з метою забезпечення здорового старту життя кожної дитини.
Фактори ризику розвитку хвороб цивілізації
У теперішній час відзначається невпинне зростання показників захворюваності та смертності серед населення України. З огляду на це актуальним є пошук ефективної стратегії збереження і зміцнення здоров’я громадян шляхом вирішення проблеми хвороб цивілізації, яке полягає у ранньому виявленні й модифікації факторів ризику їх розвитку.
Тривожно-депресивний синдром та COVID‑19: інновації психофармакології
У березні 2021 року відбувся IX Всеукраїнський конгрес «Профілактика. Антиейджинг. Україна». Провідні фахівці представили доповіді щодо інноваційних розробок у галузі профілактичної та антиейджинг медицини, а також сучасні доказові підходи до лікування. Не оминули увагою й одну з найактуальніших проблем сьогодення – пандемію COVID-19 та її вплив на якість життя. Ганна Сергіївна Бондаренко, к. мед. н., лікар-невролог, виступила із промовою на тему «Тривожно-депресивний синдром в час пандемії COVID-19. Що нового в методах фармакологічної корекції?».
Цукровий діабет 2-го типу як фактор ризику розвитку та прогресування хвороби Паркінсона
Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу та хвороба Паркінсона (ХП) – поширені захворювання, які часто співіснують в осіб похилого віку. Раніше в межах систематичних оглядів та метааналізів вже вивчали зв’язок між ЦД та ризиком розвитку ХП, але докази були суперечливими. H. Chohan et al. проаналізували дані обсерваційних досліджень із метою детальнішого розгляду ЦД 2-го типу як фактора ризику виникнення і прогресування ХП. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів, розміщених у виданні Movement Disorders (2021; doi: 10.1002/mds.28551).
Застосування локальних форм препаратів для лікування болю у спині
Біль у нижній частині спини (БНС) є найпоширенішим захворюванням кістково-м’язової системи. Значну частину причин БНС становлять дегенеративно-дистрофічні ураження хребта. Провідне місце в наявному арсеналі медикаментів для терапії БНС посідають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), однак застосування ліків цієї групи, особливо в осіб похилого віку, часто призводить до розвитку різноманітних ускладнень із боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. Однією з можливостей розв’язання цієї проблеми є застосування місцевих засобів без системної дії.
Маски COVID‑19 у практиці невролога: як не піти хибним шляхом?
Науково-практичну фахову школу-семінар «Клінічні рекомендації в загальній практиці сімейного лікаря та терапевта» було успішно реалізовано в онлайн-форматі 23 лютого 2021 року. У своїй доповіді в межах заходу невролог, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), д. мед. н. Сергій Геннадійович Сова висвітлив проблему неврологічних порушень при COVID‑19.
Тактика акушера-гінеколога при веденні вагітних із COVID‑19 та запальними захворюваннями порожнини носа
У рамках онлайн-зустрічі «Тактика ведення пацієнток під час гестації в умовах ковідної пандемії», що відбулася 20 січня, про особливості хемосенсорних порушень у вагітних розповіла професор кафедри дитячої отоларингології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, науковий співробітник відділення реконструктивно-відновлювальної хірургії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. А. І. Коломийченка», доктор медичних наук Світлана Едуардівна Яремчук
Підтримка імунітету під час вагітності – спокій матері та здоров’я майбутньої дитини
У статті описано основні імунологічні зміни в організмі жінки під час вагітності, їх вплив на сприйнятливість до інфекційних захворювань, а також розглянуто можливості підвищення опірної здатності організму вагітної шляхом корекції дефіциту мікроелементів
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
Хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз – це природно-осередкове захворювання, що передається кліщами. Воно характеризується ураженням шкіри, суглобів, нервової, серцево-судинної систем та часто має хронічний, рецидивний перебіг. У 2020 р. Американське товариство з інфекційних хвороб (IDSA), Американська академія неврології (AAN) та Американська колегія ревматологів (ACR) спільно розробили клінічні практичні рекомендації з профілактики, діагностики та лікування хвороби Лайма. Пропонуємо до вашої уваги короткий виклад основних положень даного документа.
Психоендокринологічні аспекти лікування шизофренії
Торік у листопаді в режимі онлайн відбувся ІІ Науковий конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина XXI століття: реалії та перспективи». Програма заходу передбачала обговорення актуальних напрямів, зокрема психонейроімуноендокринології в сучасній медицині.
