Набряк з клінічної точки зору

Огляд

11 грудня, 2021

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

На початку осені, 8-9 вересня 2021 року відбулася найбільша подія для спільноти судинних хірургів, флебологів та ангіологів України – конференція «Сухаревські читання: судинна хірургія, флебологія та ангіологія в епоху COVID-19». У секції «ХЗВ нижніх кінцівок і проблематика набряків» виступив президент Товариства судинних хірургів Польщі, професор кафедри судинної хірургії та ангіології Університету Миколи Коперника (Польща), доктор медичних наук Аркадіуш Джавьєн.

Сучасні принципи ефективного менеджменту гострого больового синдрому: безпека, послідовність, мультимодальність та індивідуальний підхід

Огляд

11 грудня, 2021

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми

Мистецтво лікування больового синдрому – ​навик, яким має оволодіти кожен практикуючий лікар. На початку жовтня за участю світових експертів відбувся вебінар «Академія болю», на якому провідні спеціалісти з лікування болю розглянули сучасні аспекти ефективного та безпечного менеджменту больового синдрому.

Адекватна аналгезія як компонент хірургічного лікування та післяопераційної реабілітації

Огляд

11 грудня, 2021

Автори:

Ващук В.В.

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Хірургія Ведення післяопераційного періоду

У статті розглянуто особливості больового синдрому у хірургічній практиці, поняття і складові адекватної аналгезії та схеми застосування деяких анальгетиків.

Цитокіновий шторм при сепсисі та COVID‑19

Огляд

11 грудня, 2021

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Інфекційні хвороби COVID-19

Коронавірусна хвороба охопила весь світ і призвела до масштабної пандемії. При тяжкому перебігу COVID‑19 спостерігається надмірне запалення з підвищеним вмістом прозапальних цитокінів та хемокінів, що свідчить про розвиток синдрому вивільнення цитокінів, або цитокінового шторму. Синдром супроводжується порушенням коагуляції, надмірним оксидативним стресом, ураженням життєво важливих органів та дисфункцією імунної системи. Зазвичай ці прояви прогресують, що без адекватного терапевтичного втручання може призводити до розвитку поліорганної недостатності. Тому лікування пацієнтів із COVID‑19 має ґрунтуватися як на стриманні розвитку цитокінового шторму, так і на модуляції імунної відповіді – ​підвищенні опірних властивостей організму для протидії інфекційному агенту.

Лікування гострого больового синдрому: реалії та перспективи

Огляд

11 грудня, 2021

Автори:

Доморацький О.Е.

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми

У статті розглянуто особливості гострого больового синдрому, схеми його лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії й поза ним, нові підходи до терапії гострого болю, а також найбільш застосовувані знеболювальні препарати.

Антибіотикотерапія в контексті пандемії COVID‑19

Огляд

11 грудня, 2021

Автори:

Дубров С.О. Матолінець Н.В.

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Антибіотикотерапія

21-23 жовтня відбувся VIIІ Національний конгрес анестезіологів України, під час якого провідні фахівці галузі розглянули проблему зростаючої антибіотикорезистентності в умовах пандемії COVID‑19, зокрема особливості менеджменту тяжких інфекцій, викликаних полірезистентними збудниками, як у дорослих, так і у педіатричних пацієнтів. Учасники заходу приділили особливу увагу новим схемам антибіотикотерапії у розрізі надзвичайно важливої сьогодні карбапенем-зберігаючої стратегії.

Вентилятор-асоційована пневмонія: еволюція поглядів на проблему

Огляд

11 грудня, 2021

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Гострий респіраторний дистрес-синдром

20-22 жовтня в Києві відбулася чергова науково-практична конференція з міжнародною участю «Тріщинські читання», присвячена актуальним питанням анестезіології та інтенсивної терапії. У рамках заходу тему сучасних підходів до проблеми вентилятор-асоційованої пневмонії висвітлила у своїй доповіді доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Інна Анатоліївна Кучинська.

Правила оцінки ризику венозної тромбоемболії за шкалою Капріні

Огляд

11 грудня, 2021

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Тромбопрофілактика

Система оцінки Капріні 2013 року є послідовним та ефективним методом для стратифікації ризику та визначення тактики профілактики венозного тромбозу. Вибір варіанта лікування даного захворювання залежить від точного заповнення шкали Капріні. У статті представлено рекомендації, які дозволяють забезпечити послідовність і точність оцінки ризику венозної тромбоемболії.

Хирургическое лечение редких осложнений желчнокаменной болезни

Огляд

10 грудня, 2021

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна хірургія

Современные руководства дают четкие рекомендации по диагностике и лечению осложненных форм желчнокаменной болезни, однако в условиях недостаточной оснащенности хирургических стационаров, редкости данных осложнений по-прежнему отмечаются трудности в оказании ургентной хирургической помощи таким пациентам. В данной работе представлены случаи успешного хирургического лечения больных с различными редкими формами осложненной желчнокаменной болезни.

Збірник клінічних рекомендацій: кардіологія та ревматологія 2021

4 грудня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Артеріальна гіпертензія

Роль дефіциту калію і магнію у розвитку порушень ритму серця та шляхи корекції

Огляд

3 грудня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Аритмії

На сьогодні відомо та докладно вивчено чимало факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), зокрема порушень серцевого ритму. Їх слід враховувати як при первинній, так і вторинній профілактиці ССЗ, а також у комплексному лікуванні. Та чи завжди лікарі зважають на ймовірні порушення електролітного балансу, зокрема таких макроелементів, як калій (К) та магній (Mg)? Чи часто дефіцит К та/або Mg є фактором розвитку аритмій? Які механізми цієї асоціації? Як ефективно корегувати вказані порушення електролітного балансу? Пропонуємо до вашої уваги огляд джерел, присвячених відповідям на ці запитання.

Серцево-судинні захворювання і COVID‑19: механізми ураження та клінічні особливості

Огляд

3 грудня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Інфекційні хвороби COVID-19

На сьогодні пандемія COVID‑19 вразила понад 214 млн людей і стала причиною більш як 4,4 млн смертей із грудня 2019 р. Спочатку вважалося, що це гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), але згодом стало зрозуміло, що COVID‑19 – ​системне захворювання. Хвороба характеризується цитокіновим штормом, що веде до ендотеліального запалення/дисфункції, тромбозу мікро- та макросудин і може спричинити пошкод­жен­ня інших органів, окрім легень. Робоча група з коронарної патофізіології та мікроциркуляції, робоча група із тромбозу Європейського товариства кардіологів (ESC), Асоціація невідкладної кардіологічної допомоги (ACVC) у співпраці з Європейською асоціацією ритму серця (EHRA) 2021 р. розробили консенсусний документ, в якому були проаналізовані дані щодо механізмів ураження серцево-судинної системи у пацієнтів із COVID‑19, а також їх клінічні особливості. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень цього матеріалу.