Досягнення клінічної онкології в 2021 році: прорив у терапії раку яєчника
4 вересня відбулася національна науково-практична конференція з міжнародною участю «Досягнення в клінічній онкології в 2021 році: прорив в терапії раку яєчників». На заході обговорювали сучасні підходи до діагностики раку яєчника (РЯ), застосування патоморфологічного та молекулярно-генетичного досліджень, BRCA-тестування, важливість хірургічного втручання з подальшою хіміотерапією (ХТ), а також необхідність індивідуалізованого підходу до ведення кожної хворої з застосуванням таргетної терапії при поширених формах епітеліального РЯ та його рецидивах.
Звичка, що впливає на мозок: чи є вихід?
Ризики для здоров’я, пов’язані з тютюнокурінням, давно у фокусі уваги медико-біологічних наук та суспільства. Усвідомлення негативних і часто незворотних наслідків цієї згубної звички сформувало тренд на зменшення рівня куріння, зокрема в країнах Європи, із 2000 року (Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2019). Не останню роль у популяризації проблеми серед населення відіграли численні наукові дослідження про вплив на організм нікотину та куріння загалом. Вони виявляють нові механізми шкідливого впливу тютюнового диму на організм загалом і мозок зокрема. Ці знання спонукають курців відмовитися від згубної звички.
Місце бригатинібу у лікуванні ALK+ недрібноклітинного раку легені
Мутацію гена кінази анапластичної лімфоми (ALK) виявляють приблизно у 3-5% хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ; J.F. Gainor, 2013; J.P. Koivunen, 2008). На сьогодні доступні кілька поколінь ALK-інгібіторів, які демонструють хорошу ефективність та істотно подовжують виживаність пацієнтів з НДРЛ та мутацією ALK (ALK+ НДРЛ). Застосування ALK-інгібітору першого покоління кризотинібу дозволяє досягти хороших результатів у лікуванні хворих, проте з часом до препарату формується резистентність, що потребує зміни стратегії лікування. Крім того, кризотиніб чинить недостатній вплив на метастази у центральній нервовій системі, які часто діагностуються у пацієнтів з ALK+ НДРЛ.
Проблема набутої гемофілії в Україні
Набута гемофілія – це патологія-інкогніто сучасної медицини. Із цим розладом гемостазу може зіткнутися фахівець будь-якої спеціальності – акушер-гінеколог, анестезіолог, хірург тощо. Невідомо, коли і де до лікаря може звернутися пацієнт із набутою гемофілією. В Україні існує гостра проблема недостатньої настороженості лікарів щодо цієї патології. У разі кровотечі на тлі набутої гемофілії лікарі різних спеціальностей навмання, без припущення істинної причини загрозливого для життя стану, намагаються усіма можливими способами боротися з розладом гемостазу. Як правило, ці дії не відповідають сучасним стандартам і проводяться без допомоги лікаря-гематолога, що може призвести до летального результату.
Онкологічні захворювання і венозний тромбоемболізм: від оцінювання ризику до оптимальної фармакотерапії
Асоційований із раком тромбоз (АРТ) – один із поширених факторів, що впливає на зростання захворюваності та смертності в онкологічних хворих. Пацієнти з АРТ належать до групи високого ризику розвитку як венозного тромбозу, так і геморагічних ускладнень. Зараз активно проводяться клінічні дослідження, метою яких є вдосконалення методів діагностики, профілактики тромбоемболії та вибору оптимальної лікувальної стратегії для пацієнтів онкологічного профілю.
Школа імуноонкології: останні дані клінічних досліджень і досвід застосування імунотерапії при меланомi III стадії
Одним із напрямів сучасної онкології є імуноонкологія, що відкрила нові можливості у лікуванні пацієнтів з меланомою шкіри, особливо хворих без мутації BRAF, у яких обмежене застосування таргетних препаратів. З метою підвищення поінформованості лікарів-онкологів про нові дані клінічних досліджень щодо ефективності та профілю безпеки імунологічних лікарських засобів було створено Школу імуноонкології (проект ImunoHub).
Можливості та перспективи лікування лімфоми Ходжкіна
У міжнародних клінічних настановах щодо лікування онкологічної та онкогематологічної патології стійко закріпилися позиції імунотерапевтичних агентів. Пембролізумаб – гуманізоване моноклональне антитіло з великим переліком показань до застосування, який поступово розширюється. На сьогодні пембролізумаб є терапевтичною опцією для лікування дорослих і дітей з лімфомою Ходжкіна (ЛХ).
Вакцинація онкологічних пацієнтів від COVID-19
Вакцинація населення від COVID-19 – це основний ефективний інструмент, що дозволить подолати пандемію коронавірусної інфекції. Сьогодні у світі високими темпами поширюються неперевірені, неправдиві гіпотези, що можуть стримувати людей отримувати свою дозу вакцини та захиститися від інфекції. На жаль, інформаційна токсичність може впливати і на медичних працівників, наслідком чого стає прийняття необґрунтованих рішень щодо відкладання/заборони щеплення конкретних осіб.
Передракові ураження, рак і спадкові синдроми раку шлунка (продовження)
На рак шлунка припадає близько 6% онкологічних захворювань у всьому світі, він є п’ятою за частотою злоякісною пухлиною і третьою провідною причиною смерті, пов’язаної з раком. Незважаючи на те що протягом останніх 15 років спостерігається стійке зниження рівня захворюваності та смертності від раку шлунка внаслідок зменшення поширеності Helicobacter pylori та покращення дієтичних звичок, абсолютна частота захворюваності продовжує зростати через старіння населення світу.
Нові перспективи хірургічного і терапевтичного лікування пацієнтів із пухлинами голови та шиї в Україні
25-26 листопада відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Пухлини голови та шиї – нові перспективи хірургічного і терапевтичного лікування хворих в Україні». Про які перспективи йшлося, ми поговорили з організатором заходу, експертом МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувачем кафедри онкології ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», доктором медичних наук, професором Олексієм Олексійовичем Ковальовим.
XIV з’їзд онкологів та радіологів України – підбиття підсумків і визначення нових цілей
Огляд подій
13 грудня, 2021
Онкологічна патологія залишається однією з основних причин смертності у світі, а кількість людей зі злоякісними пухлинами з кожним роком невпинно зростає. Протягом останніх десятиліть науковці та лікарі зробили чимало важливих відкриттів, які допомогли краще зрозуміти етіологію та патогенез пухлин і, відповідно, покращити методи їх діагностики та лікування. Національний інститут раку (НІР) відіграє одну з провідних ролей у тривалій нелегкій боротьбі з онкологічною патологією у нашій країні. У 2020 р. заклад відсвяткував своє сторіччя, але у зв’язку з пандемією COVID-19 всі урочисті заходи з цієї нагоди довелося відкласти.
«Берлін-Хемі» та Олег Іщенко: 20 років – «політ нормальний»!
Як і де шукати роботу вашої мрії? Якою має бути компанія, щоб із нею захотілося «прожити все життя»? Саме із цими запитаннями ми вирішили звернутися до «батька» великої фармацевтичної родини під назвою «Берлін-Хемі» – Олега Іщенка, голови представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», який уже 20 років незмінно стоїть за штурвалом справжнього флагмана українського фармацевтичного ринку, що з королівським спокоєм долає найбільші шторми та завжди тримає вітрила за вітром. Ці роки були наповнені цікавими, часом навіть революційними для галузі проєктами, успішними запусками нових продуктів та лідерством у багатьох напрямах. Звичайно, все це було б неможливим без монолітної команди професіоналів екстракласу, яку зібрав навколо себе Олег Віталійович. Недарма компанія «Берлін-Хемі» славиться величезною кількістю корпоративних «довгожителів» і загалом досить тривалим середнім часом роботи спеціалістів.
