«Я в депресії чи це постковідна втома?»
16-17 квітня відбулася ІІІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика», в якій узяв участь директор із медичної частини навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» Харківського національного медичного університету, керівник Центру психосоматики та психологічної реабілітації, доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Коростій із доповіддю «Я в депресії чи це постковідна втома?».
Профілактика цереброваскулярних захворювань серед пацієнтів, які перенесли COVID-19
Пандемія, спричинена коронавірусною хворобою (COVID-19), безсумнівно, є катастрофою, яка стала реальністю для всього світу. Високий ризик несприятливих ускладнень і летальності пов’язаний насамперед із тим, що інфекція, зумовлена вірусом SARS-CoV-2, може спровокувати не лише розвиток порушення газообміну в легеневих альвеолах і пов’язаної з ним прогресивної дихальної недостатності, а й декомпенсацію, порушення функціонування та структурні ураження багатьох життєво важливих органів і систем, у т. ч. головного та спинного мозку.
COVID‑19 і венозний тромбоемболізм: актуальні питання сьогодення
6 квітня відбувся вебінар «COVID‑19 і венозний тромбоемболізм: актуальні питання сьогодення. Чи можливий міждисциплінарний консенсус?», під час якого провідні науковці України обговорили засоби профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень та особливості застосування антикоагулянтних препаратів у терапевтичних пацієнтів із гострими захворюваннями в умовах коронавірусної хвороби (COVID‑19).
Імунсил® D3: інноваційний підхід до зміцнення імунітету
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19), спричинена новим коронавірусом SARS-CoV‑2, стала третім у ХХІ столітті випадком переходу коронавірусної інфекції із зоонозного резервуара до людей після тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) та близькосхідного респіраторного синдрому (MERS) (Ye Z. W. et al., 2020; Andersen K. G. et al., 2020).
Постковідний синдром: практичні запитання сімейних лікарів і відповіді спеціалістів
Під час практичного тренінгу «Постковідний синдром (ПКС): практичні запитання сімейних лікарів і відповіді спеціалістів», який відбувся 3 березня у форматі онлайн, на найактуальніші запитання відповіла завідувачка кафедри педіатрії 4 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Інга Олександрівна Мітюряєва.
Гострий біль при спондильозі спини та шиї: можливості сучасної топічної терапії
Гостра й раптова поява неприємного відчуття в ділянці шиї та попереку, що обмежує рух, –
саме такі скарги під час опитування пацієнтів найчастіше чують лікарі різних спеціальностей.
Серед безлічі причин, які зумовлюють появу неспецифічного больового синдрому, неврологи та терапевти, сімейні лікарі й ревматологи виокремлюють спондильоз спини та шиї.
Основні причини гострих і рекурентних тонзилітів: можливості сучасної діагностики
Триває активний процес безперервного професійного розвитку лікарів: різноманітні спеціалізовані конгреси змінюють одне одного в онлайн-просторі. На відміну від деяких інших симпозіумів, орієнтованих на вузьких фахівців, конференція «Хронічний тонзиліт – пацієнт якого лікаря?», що відбулася 4 березня, стала майданчиком для спілкування представників багатьох спеціальностей: сімейних лікарів, оториноларингологів, педіатрів, терапевтів, кардіоревматологів, інфекціоністів.
Що нового в алергології? Підсумки наукової зустрічі AAAAI-2021
Огляд подій
29 травня, 2021
Найновіші досягнення алергології обговорювалися на щорічній науковій зустрічі Американської колегії з алергії, астми й імунології (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology, AAAAI), що проходила з 26 лютого по 1 березня. З оглядом найцікавіших новин традиційно знайомимо наших читачів.
Сучасні аспекти діагностики та лікування алергологічних захворювань
6-7 квітня за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Дніпровського державного медичного університету, Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації, Асоціації алергологів України та Громадської організації «АРМЕД» у форматі онлайн відбулася науково-практична конференція Dnipro AllergoSummit, під час якої провідні вітчизняні фахівці поділилися власним досвідом і сучасними аспектами скринінгу й фармакотерапії імунних розладів.
Найважливіше на зимових симпозіумах ASCO
Щорічні конгреси Американського товариства клінічної онкології (ASCO), які вже кілька десятків років проходять на початку червня, є загальновизнаними за авторитетністю і науковою значимістю презентованих результатів останніх клінічних досліджень (про найголовніше з ASCO‑2020 – див. № 3 (64), 2020, стор. 20-21). Але оскільки вивчення нових методів лікування в онкології відбувається з великою швидкістю, то є потреба в оновленні отриманих результатів частіше, ніж раз на рік.
Алергічний риніт: як розширити можливості терапії?
Пацієнтів, які страждають від проявів алергічного риніту (АР), чимало: поширеність хвороби у світовій популяції оцінюють у 10-20% (Oçal R. et al., 2019), а експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я називають її однією з глобальних медичних проблем. Кожні 10 років кількість хворих на АР зростає вдвічі (Ciprandi G. et al., 1996).
Особливості молекулярного «портрету» раку легені у молодих пацієнтів
В основі розвитку пухлинної клітини лежать різні мутації генів. Певний набір мутацій визначає унікальний характер онкологічного захворювання, тобто якщо патоморфологічний тип пухлини у двох пацієнтів і є однаковим, хвороба у них може мати різний перебіг. За останні роки уявлення про молекулярний «портрет» окремих пухлин змінилося, і сьогодні відома велика кількість клінічно значущих мутацій, які потенційно можуть бути таргетними для певних лікарських засобів. З цього погляду існує потреба у дослідженні сотні генів, які можуть бути пов’язані із розвитком онкологічного процесу.
