Сучасні рекомендації з менеджменту муковісцидозу: переваги застосування інгаляційного тобраміцину (Брамітоб®) для лікування синьогнійної інфекції
Муковісцидоз (кістозний фіброз) – генетично-детерміноване мультисистемне захворювання, яке характеризується порушенням видільної функції екзокринних залоз, переважним ураженням органів дихання та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Муковісцидоз є найбільш поширеним небезпечним для життя генетично-детермінованим захворюванням серед європеоїдної раси (Rosenstesn B.J., 2019). Поглиблення розуміння його патогенезу та застосування новітніх підходів до лікування призвели до суттєвого подовження середньої тривалості життя хворих на муковісцидоз. Великим досягненням у менеджменті муковісцидозу було відкриття та доведення ефективності застосування інгаляційного тобраміцину (ІТ) в якості постійної підтримувальної терапії в пацієнтів із хронічною синьогнійною інфекцією (СГІ). У матеріалі наведені сучасні рекомендації з менеджменту муковісцидозу, а також особливості
й переваги застосування ІТ для лікування СГІ у цій когорті пацієнтів.
Алергія під контролем: сучасні антигістамінні препарати в лікуванні алергічного риніту
3-5 квітня 2020 р. відбувся І Міжнародний конгрес «Від народження до зрілості: міждисциплінарний підхід у збереженні здоров’я нації», який через пандемію COVID‑19 був проведений в онлайн-форматі з трансляцією на всі регіони України. До заходу долучилася величезна кількість лікарів, які отримали можливість прослухати виступи провідних міжнародних фахівців з Іспанії, Польщі, Нідерландів та Словенії, а також вітчизняних опініон-лідерів. Представлені на конгресі доповіді та майстер-класи охопили різні галузі медицини. Особлива увага була приділена алергічним захворюванням (АЗ), зокрема алергічному риніту (АР), і передусім – вибору оптимальної тактики лікування, оскільки в реальній клінічній практиці нерідко трапляються помилки саме при призначенні відповідних лікарських препаратів.
Місце неседативних антигістамінних препаратів у лікуванні алергічного риніту відповідно до оновлених міжнародних рекомендацій
Алергічний риніт (АР) – найпоширеніша форма неінфекційного риніту, що вражає від 10 до 30% дорослої і 40% дитячої популяції в усьому світі. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на АР хворіє 400 млн людей, і кількість хворих зростає з кожним роком. Дослідження щодо поширеності респіраторних захворювань у популяції виявило, що поширеність АР в Європі становить від 4 до 32% [1].
ARIA-EAACI: тактика лікування астми в умовах пандемії COVID-19
Не так давно Міжнародний комітет з питань таксономії вірусів (International Committee on Taxonomy of Viruses; ICTV) [1] оголосив про появу нового штаму коронавірусу людини (SARS-CoV-2), що спричинює інфекційне захворювання, яке Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) іменувала «коронавірусною хворобою 2019» (COVID-19) [2]. Американський Центр з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention; CDC) висунув думку, що пацієнти з середньою та тяжкою формою астми можуть мати вищий ризик захворювання на COVID-19. Коронавірус може вражати дихальні шляхи (ніс, горло, легені), спричинювати напади астми та, можливо, призвести до пневмонії та гострих респіраторних захворювань.
Можливості покращення життя пацієнтів із персистуючою астмою: фокус на антагоністи лейкотрієнів
Проспективне відкрите дослідження ефективності монтелукасту в лікуванні астми легкого та помірного ступеня тяжкості показало, що, згідно з даними низки опитувальників з оцінки контролю самого захворювання і якості життя (ЯЖ) пацієнтів з астмою, застосування монтелукасту в дозі 10 мг допомагає успішніше контролювати астму й покращити ЯЖ пацієнтів. Астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів (ДШ), пов’язане з їхньою непрохідністю і гіперреактивністю. Це поліетіологічне захворювання, в основі його розвитку лежить як генетична схильність, так і вплив факторів довкілля, які грають взаємозамінну роль [1]. Безконтрольна та неадекватно керована астма значуще погіршує ЯЖ пацієнтів, а також може стати причиною передчасної смерті. За медичною статистикою, у 2018 р. кількість хворих на астму в усьому світі становила 339 млн осіб. При цьому бронхіальна астма (БА) посідає 16-е місце серед головних причин інвалідності і 28-е – у структурі провідних причин тягаря хвороб, який оцінюється роками життя, скоригованими з причини непрацездатності (disability-adjusted life year, DALYs) [2].
Рекомендації Американського товариства фахівців з інфекційних хвороб (Infectious Diseases Society of America, IDSA) щодо діагностики, лікування та профілактики COVID‑19
Рекомендація грунтувалася на важливості запобігання зараженню медичних працівників під час великих операцій, враховуючи тривалість втручання та утворення аерозолю під час операції. Крім того, наявні обмежені дані, що у SARS-CoV‑2-позитивних пацієнтів, яким проводилось серйозне хірургічне втручання, що потребувало інтубації, гірший прогноз [71].
Інозин пранобекс у профілактиці та лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій, у тому числі COVID‑19
24-26 квітня, у рамках робочої програми Першого міжнародного on-line конгресу «Pandemic STOP», було заслухано доповідь професора Жирі Берана, завідувача кафедри тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в Празі, директора медичного Центру вакцинації і подорожей (м. Градец-Кралове, Чеська Республіка). Професор брав участь у багатьох дослідженнях гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), зокрема COVID‑19, і у своїй клінічній практиці щодня стикається з цією проблемою. Жирі Беран представив широкому загалу цікаву інформацію стосовно того, як добре відомий противірусний лікарський засіб з імуномодулюючими властивостями – інозин пранобекс здатен підсилювати цитотоксичну дію NK-клітин людини під час лікування ГРВІ, включаючи COVID‑19. Раніше спікер опубліковав статтю, в якій зібрав і об’єднав деякі результати в Чеській Республіці та за кордоном щодо вивчення та аналізу даних ефективності інозину пранобексу при лікуванні згаданої патології. Стаття представлена у форматі «питання – відповідь» і орієнтована не лише на лікарів, а й на широке коло читачів, тому деякі імунологічні процеси й відомості з вірусології автор намагався пояснити якомога доступніше для розуміння. Представляємо вашій увазі адаптований переклад статті професора Жирі Берана.
Лікування загострення бронхіальної астми під час пандемії SARS-CoV-2 2020 р.
Пандемія SARS-CoV-2 кинула виклик усім національним системам охорони здоров’я [1]. Від лікарів тепер не просто очікують надання якісних медичних послуг, у цій ситуації всі дії медиків мають бути спрямовані на обмеження поширення інфекції. Знаючи, що вірус SARS-CoV-2 передається повітряно-крапельним шляхом, необхідно розробити стратегії максимально ефективного обмеження його аерозолізації. Хоча діти-астматики не входять до групи ризику розвитку тяжкої інфекції SARS-CoV-2, а сухі хрипи не є частим симптомом COVID-19 у педіатричних пацієнтів [2], занепокоєння викликають небулайзери, які використовують у стаціонарах у хворих на астму, інфікованих SARS-CoV-2. Саме ці пристрої можуть стати джерелом зараження інших пацієнтів та медичного персоналу.
COVID‑19 і ВІЛ-інфекція
11 березня 2020 р. ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) оголосила про пандемію COVID-19. Незважаючи на те, що летальність від COVID-19 є нижчою, ніж від інших коронавірусних інфекцій – SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome – тяжкий гострий респіраторний синдром) і MERS (Middle East respiratory syndrome coronavirus – близькосхідний респіраторний синдром), – COVID-19 став причиною більшої кількості смертей, ніж SARS і MERS разом (Mahase E. еt al., 2020). Водночас у світі близько 37,9 млн людей живуть з ВІЛ-інфекцією (ЛЖВ). Медичні працівники, які працюють з ЛЖВ, повинні володіти інформацією щодо менеджменту ВІЛ-інфекції в умовах пандемії COVID-19. Матеріал написаний на основі рекомендацій Interim Guidance for COVID-19 and Persons with HIV («Тимчасове керівництво щодо COVID-19 і ЛЖВ») інформаційного ресурсу AIDSinfo Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США від 21 квітня 2020 р. та публікації EACS (European AIDS Clinical Society – Європейське клінічне товариство проти СНІДу) COVID-19 & HIV («COVID-19 & ВІЛ») від 30 квітня 2020 р.
Лікування гострих інфекцій нижніх дихальних шляхів: оптимальна терапевтична стратегія, заснована на підходах методології Delphi
Показники захворюваності та смертності від інфекцій нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) залишаються високими в усьому світі. Емпірична терапія, яка використовується в переважній більшості випадків при ІНДШ, може виявитися неефективною в разі вибору препарату на основі спектра його дії, а не фармакологічних властивостей і профілю резистентності. А це підвищує прямі та непрямі витрати на здоров’я. Саме ця проблема стала основою прийняття консенсусу за методом Delphi в групі із 70 пульмонологів, яку координував науковий комітет із 9 експертів в області респіраторних захворювань. Були прийняті загальні положення щодо діагностики
й лікування ІНДШ, зокрема ролі цефалоспоринів в якості першої лінії терапії.
Кларитроміцин-МБ – потужність швидкої діі
Макроліди – один з основних класів антимікробних препаратів, які використовуються сьогодні в клінічній практиці. Найбільш добре вивченим і застосовуваним із 1991 року є кларитроміцин – напівсинтетичний макролід, синтезований в результаті заміщення гідроксильної групи еритроміцину в положенні С6 на метоксігруппу, що дало можливість отримати унікальні властивості, характерні тільки для кларитроміцину, значно розширити спектр його дії та знизити кількість побічних ефектів, властивих еритроміцину.
Доброкачественные опухоли легких и бронхов: клинические, морфологические, эндоскопические и лучевые аспекты диагностики
В медицинской литературе постоянно ощущается необходимость в практических рекомендациях (стандартах), посвященных характеристике важнейших клинических и морфологических черт основных разновидностей опухолей легких человека. Ключевая цель такого рода стандартов – клиническое и морфологическое распознавание этих разновидностей. Многочисленные новообразования легких и бронхов, разные по своему происхождению, гистологическому строению, локализации и особенностям клинического течения, представляют собой доброкачественные опухоли (benign lung tumors), которые развиваются из высокодифференцированных клеток. Они схожи по строению и функциям со здоровыми клетками, но отличаются относительно медленным ростом, не инфильтрируют, не разрушают ткани и не метастазируют. Ткани, расположенные вокруг опухоли, атрофируются и образуют соединительнотканную капсулу (псевдокапсулу), окружающую новообразование, однако ряд доброкачественных опухолей легкого (ДОЛ) могут малигнизироваться [1]. ДОЛ – понятие собирательное, включающее большое число опухолей различного генеза и гистологического строения, а также имеющих различную локализацию и особенности клинического течения.
