Незважаючи на значне вдосконалення стратегій лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) за останні десятиліття, цей недуг все ще лишається однією із провідних причин захворюваності та смертності у всьому світі [67]. ​​​​​​​Продовження. Початок у № 6, 2019 р.

Незважаючи на значне вдосконалення стратегій лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) за останні десятиліття, цей недуг все ще лишається однією із провідних причин захворюваності та смертності у всьому світі [67]. Більш ніж у 80% випадків ІМ є наслідком стенозуючого атеросклерозу коронарних артерій (КА), а у 5% випадків причиною фатального ІМ є неатеросклеротичне ураження КА [7, 82]. Однак за даними дослідження J. Saw et al., у жінок з ІМ віком ≤50 років за допомогою коронарографії (КГ) у 28,8% відзначали незмінені артерії, у 36,4% – атеросклеротичне, у 30,3% – неатеросклеротичне ураження КА та у 4,5% – етіологію не встановлено [69].

Вживання алкогольних напоїв у великих дозах асоційоване з широким спектром медичних і соціально-економічних проблем та, зокрема, підвищує ризик (чи є причиною) розвитку багатьох захворювань [15, 16]. Цей огляд присвячений епідеміологічним даним, впливу алкоголю на загальний та серцево-судинний ризик, дослідженням, в яких вивчали ефект алкоголю на артеріальний тиск (АТ), та патофізіологічним механізмам підвищення АТ при його вживанні.

Зловживання алкоголем – ​серйозна соціально-економічна й медична проблема, оскільки алкоголь є однією з токсичних речовин, що широко споживається у всьому світі [53, 132]. Надмірне його вживання відповідальне за 88 тис. смертей у США щорічно, зокрема, за 1 із 10 летальних випадків серед дорослих працездатного віку (20‑64 роки) [132]. Зловживання алкоголем є причиною/фактором ризику більш ніж 200 захворювань чи уражень, серед яких алкогольна залежність, цироз печінки, рак, травма тощо [141].

Як відомо, переважна більшість коронарних подій є наслідком атеросклеротичного ураження коронарних артерій (КА), однак деякі випадки ішемічної хвороби серця (ІХС), зокрема інфаркту міокарда (ІМ), пов’язані з неатеросклеротичними процесами, такими як емболія, вазоспазм, гіперкоагуляція, дисекція та вроджені аномалії КА, тупа травма грудної клітки, системні васкуліти (СВ) тощо (Choudhury, Marsh, 1999; Mirza, 2003; Wang et al., 2015).

Ішемічна хвороба серця (ІХС) займає провідне місце серед причин втрати працездатності та смертності у світі, особливо в економічно розвинених країнах. Так, за даними Американської асоціації серця (AHA) та Американської асоціації інсульту (ASA), ІХС є головною причиною смертності серед усіх серцево-судинних захворювань (ССЗ) у 43,8% випадків, інсульт – ​16,8%, серцева недостатність (СН) – ​9,0%, артеріальна гіпертензія (АГ) – ​9,4% та інші ССЗ – ​17,9%. ІХС призводить до 1 із 7 смертей у США [57].

НАА є рідкісним СВ, що вражає аорту та її гілки і призводить до розвитку стенозів/оклюзій, дилатацій та аневризм. Рідкість НАА та різнорідність клінічних проявів часто пов’язані з пізнім виявленням та затримкою лікування. Тому діагностика НАА має базуватися на оцінці клінічних проявів, лабораторних даних та методів дослідження з візуалізацією судин.

Неспецифічний аортоартеріїт (НАА), або хвороба Такаясу – рідкісна форма системного васкуліту (СВ), що вражає судини великого діаметру. НАА пов’язаний зі значною захворюваністю та смертністю серед молодих пацієнтів. Ураження артерій серця, нирок, центральної нервової системи є причиною тяжкої захворюваності та смертності при НАА, що підтверджують дані досліджень, за якими ураження серця є основною причиною захворюваності та смертності при НАА

Пероральні непрямі антикоагулянти, зокрема варфарин, та інші антагоністи вітаміну К (АВК) є високоефективними препаратами, що широко застосовують для первинної та вторинної профілактики й лікування тромбоемболічних ускладнень, у тому числі при фібриляції передсердь (ФП), тромбозі глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також при протезуванні клапанів серця тощо. Терапія антикоагулянтами запобігає розвитку ішемічного інсульту в пацієнтів із ФП і подовжує тривалість їхнього життя, що підтверджують дані метааналізу рандомізованих досліджень, згідно з якими варфарин знижує ризик розвитку інсульту на 40-80% і смертність приблизно на 30%, однак підвищує ризик внутрішньочерепної та екстракраніальної кровотечі на 66%.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однією з основних причин захворюваності й смертності дорослого населення. Так, упродовж 2013 року в Європі зареєстровано понад 4 млн смертей від ССЗ, що становило 45% від усіх смертей. Однією з причин розвитку патології серцево-судинної системи (ССС), хоча й рідкісною, є системні васкуліти (СВ). Первинні СВ є гетерогенною групою захворювань, клінічні прояви яких уп