Лікуванню в стаціонарі підлягають хворі на гостру пневмонію: віком до 3 років; з ускладненим перебігом захворювання; за наявності дихальної недостатності I-II ступеня та нестабільної гемодинаміки; діти з гіпотрофією; діти з вродженими вадами розвитку серцево-судинної системи, аномаліями розвитку трахеобронхіальної системи та легень; з несприятливим преморбідним фоном;

Петро Степанович Мощич (27.04.1928-10.02.2006) – ​доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Уж­го­род­сь­кого національного університету, академік Академії наук вищої школи України, Нью-Йоркської академії наук, завідувач кафедри дитячих інфек­ційних хвороб, завідувач кафедри факультетської педіатрії, педіатрії № 3 Націо­нального медичного університету ­імені О.О. Богомольця, ­головний дитячий інфекціоніст Мініс­терства охорони здоров’я (МОЗ) України, головний ­педіатр МОЗ України.

На сторінках цього тематичного номера ми продовжуємо знайомити педіатрів із практичними аспектами та діагностичними можливостями методу електрокардіографії (ЕКГ). У цій публікації буде докладно, з наведенням прикладів, розглянута ЕКГ-діагностика порушень серцевої провідності у дітей.

Сьогодні, в еру доказової медицини, активно дискутується питання про доцільність призначення тих чи інших препаратів при різних патологічних станах та здійснюється перегляд показань та підходів у лікуванні захворювань.

Продовження. Початок – ​у № 3 (42), 2017 р., стор. 54-57. На сторінках цього тематичного номера ми продовжуємо знайомити педіатрів із практичними аспектами та діагностичними можливостями методу ЕКГ. У цій публікації буде докладно, з наведенням прикладів розглянута ЕКГ-діагностика гіпертрофій міокарда, а також порушень серцевого ритму у дітей.

Міокардит – ​це запальне захворювання міокарда, яке виникає внаслідок впливу різноманітних факторів та супроводжується інфільтрацією імунними клітинами та некрозом кардіоміоцитів [2]. Показники поширеності міокардиту серед дитячого населення визначити вкрай складно через брак достатньо чутливих та специфічних діагностичних критеріїв із застосуванням неінвазивних методів дослідження. За даними M.C. Levine, D. Klugman, S.J. Teach (2010), частота гострого міокардиту становить приблизно 1 випадок на 100 тис. [24]. За наявними клінічними даними, міокардит виявляють у 0,6-1,7% госпіталізованих хворих, здебільшого при аутопсії (0,4-12,8%).

Бронхообструктивний синдром (БОС) досить часто зустрічається в педіатричній практиці. Він може супроводжувати найрізноманітніші дитячі захворювання – ​від банальних гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) до бронхіальної астми (БА) та численних різновидів патології, не пов’язаної з ураженням органів дихання. Тому диференційна діагностика причин виникнення БОС і надання невідкладної допомоги таким пацієнтам є вкрай актуальними питаннями у практиці кожного дитячого лікаря.

В тематической лекции заведующего кафедрой педиатрии Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца (г. Киев), доктора медицинских наук, профессора Юрия Владимировича Марушко представлены эпидемиологические данные, описаны базовые подходы к диагностике и дан подробный анализ особенностей лечения артериальной гипертензии (АГ) у детей и подростков.

На сторінках цього тематичного номера ми започатковуємо нову рубрику, метою створення якої є надання практикуючим педіатрам можливості поглибити свої знання та навички у сфері інструментальних методів діагностики – ​як класичних, так і новітніх. Сьогодні у фокусі нашої уваги буде метод, без якого неможливо уявити собі сучасну клінічну практику та навички інтерпретації результатів якого повинен мати кожен лікар. Це електрокардіографія (ЕКГ). Метод ЕКГ заснований на графічній реєстрації різниці потенціалів, що виникає під час збудження (деполяризації) клітин міокарда. За допомогою ЕКГ вивчають властивості серця: автоматизм, збудливість, провідність, рефрактерність; опосередковано – ​метаболізм серцевого м’яза і перевантаження окремих відділів серця. Потенціали, які виникають у м’язі серця, передаються на поверхню тіла і за допомогою накладання відповідних електродів на різні ділянки тіла реєструються через електрокардіограф.

Синдром гострої дихальної недостатності з тяжким порушенням серцевої діяльності може бути спричинений дією електричного струму. При цьому головну роль відіграє сила струму, напруга і тривалість його дії. Високовольтажною є дія струму з напругою понад 1000 В, а низьковольтажною – ​з напругою менше 1000 В. При високовольтажних електротравмах ризик тяжких ускладнень є надзвичайно високим, хоча при травмах, отри