Статті

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23 квітня 2026 року № 540

Бактеріальний простатит – поширена інфекція, однак на сьогодні його діагностика та лікування залишаються утрудненими. Складність діагностики частково пов’язана з недостатністю високоякісних доказів, які б могли допомогти клініцисту в інтерпретації даних анамнезу пацієнтів, фізикального обстеження та результатів лабораторних досліджень. Лікування є проблематичним через невелику кількість антимікробних препаратів, здатних проникати в передміхурову залозу, зростаючу мікробну резистентність, що обмежує ефективні варіанти терапії, а також через високий ризик рецидивування гострого простатиту (до 10% за 6 місяців) [1]. Відповідно до рекомендацій Європейської асоціації урології (EAU, 2025) [2] фторхінолони, зокрема ципрофлоксацин, залишаються препаратами першої лінії в емпіричному лікуванні хронічного бактеріального простатиту (рівень доказів 1a) завдяки їхнім сприятливим фармакокінетичним властивостям, високому профілю безпеки та антибактеріальній активності проти грамнегативних патогенів, включаючи Pseudomonas aeruginosa та Chlamydia trachomatis.

За матеріалами майстер-класу «Алгоритми діагностики та лікування при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Огляд року: передова практика в нефрології та урології»

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є одними з найпоширеніших інфекційних захворювань, що зустрічаються в загальній клінічній практиці [1, 2], серед яких 80% припадає на неускладнені форми за старої класифікації до 2025 року. Методом першого вибору лікування гострої фази ІСШ традиційно вважалося призначення антибіотиків, однак часте їх використання може зашкодити мікробіому [3] та підвищити ризик розвитку резистентності уропатогенів [4]. Зростання антибіотикорезистентності вимагає пошуку ефективних і безпечних альтернатив, здатних зменшити потребу в антибіотиках та підтримати програму управління антимікробними засобами (antimicrobial stewardship). Тому з 2025 року фітопрепарати з доказовою базою, що поряд з нестероїдними протизапальними засобами можуть бути альтернативою антибіотикам у лікуванні гострих і рецидивуючих ІСШ, виокремлені в новий розділ 3.4.4.1 рекомендацій Європейської асоціації урології (EAU) з акцентом на доведену ефективність та безпеку фітопрепарату Канефрон® Н (BNO 1045) [5].

За матеріалами конференції

Упродовж 70‑річного використання в клінічній практиці нітрофурантоїн продемонстрував виняткову стійкість до розвитку резистентності уропатогенів. Його довгострокова ефективність зумовлена ​​такими факторами, як швидке досягнення терапевтичних концентрацій, численні фізіологічні мішені проти бактерій, низький ризик горизонтального перенесення генів і необхідність накопичення множинних мутацій у патогенів для формування механізмів стійкості. Зазначені властивості обмежують виникнення й поширення резистентності до нітрофурантоїну

За оцінками, гострий бактеріальний простатит становить приблизно 10% усіх випадків простатиту. Як правило, гострі бактеріальні інфекції передміхурової залози (ПЗ) є позалікарняними, проте в деяких випадках вони виникають після трансуретральних маніпуляцій (катетеризація уретри, цистоскопія) або трансректальної біопсії простати. Більшість пацієнтів із гострим простатитом (ГП) можна лікувати амбулаторно за допомогою пероральних антибіотиків, але за наявності системних проявів захворювання, утруднення сечовипускання, непереносимості або високого ризику резистентності до антибіотиків хворий потребує госпіталізації та внутрішньовенного введення антибіотиків широкого спектра дії. Для визначення оптимального підходу до менеджменту цієї категорії хворих було проведено дослідження, яке оцінювало ефективність і безпечність оригінального левофлоксацину в лікуванні гострого серозного простатиту, а також порівнювало ці показники з такими при стандартній антибактеріальній терапії (цефуроксим). Згідно з отриманими результатами, динаміка відновлення клінічного стану хворих на гострий серозний простатит у разі парентерального введення монодози левофлоксацину 500 мг/добу виявилася такою, що відповідає очікуваним добрим клінічним результатам у терміні 7-10 діб. Зазначений метод характеризувався вірогідно кращим профілем безпеки і комплаєнтністю, що вказує на більшу прихильність хворих до внутрішньовенного використання монодози левофлоксацину з подальшим одноразовим прийомом оральної форми препарату.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у всьому світі посідають провідне місце серед інфекційних захворювань дорослого населення. Поряд із тим серед фахівців зростає занепокоєння щодо триваючого зростання стійкості бактерій до більшості антибіотиків. Експерти провідних міжнародних товариств наголошують на необхідності розсудливого і виваженого призначення антимікробних препаратів. Про основні принципи раціональної антибіотикотерапії в урології, зокрема при проведенні діагностичних і хірургічних втручань, ми попросили розповісти завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», доктора медичних наук, професора В’ячеслава Миколайовича Григоренка.

У 2021 році експерти ЄАУ оновили рекомендації стосовно вибору методики й профілактики ускладнень при проведенні біопсії передміхурової залози (ПЗ). Дані нового метааналізу показали суттєве зменшення інфекційних ускладнень при біопсії ПЗ трансперинеальним доступом порівняно із трансректальним. Відповідно до результатів 7 рандомізованих клінічних досліджень за участю 1786 чоловіків, найбільш ефективною профілактикою інфекційних ускладнень при цьому втручанні є попередня обробка прямої кишки розчином повідон-йоду (рівень доказовості 1а).