12 січня, 2026

Роль сукральфату на всіх стадіях геморою та в післяопераційному періоді

Автори:

Геморой належить до найпоширеніших проктологічних проблем [1], що значно погіршують якість життя пацієнтів, і потребує результативного терапевтичного та хірургічного підходів у лікуванні. Пошук безпечних та ефективних місцевих препаратів для консервативного лікування геморою на ранніх стадіях та оптимізації післяопераційного відновлення залишається актуальним завданням сучасної проктології. Сукральфат завдяки своїм унікальним цитопротекторним і ранозагоювальним властивостям становить перспективний напрямок у комплексній терапії гемороїдального захворювання.

Геморой значно впливає на якість життя пацієнтів. За даними міжнародних досліджень, його поширеність серед дорослого населення становить 11% [2], причому більшість пацієнтів страждають на геморой легкого ступеня тяжкості. Важливо зазначити, що епідеміологічні характеристики геморою демонструють пік захворюваності у віці 45-65 років, із подальшим зниженням після 65 років [3].

Незважаючи на значний прогрес у сфері хірургічного лікування, післяопераційні ускладнення після гемороїдектомії досі становлять серйозну проблему. Здебільшого в післяопераційному періоді виникає больовий синдром, можливі ранні та пізні післяопераційні ускладнення [4]. Ранні ускладнення включають кровотечу та гостру затримку сечі [5] і є основною причиною довготривалої реабілітації. До пізніх ускладнень може належати анальний стеноз, анальні бахромки, рецидивуючий геморой, відстрочена кровотеча та фекальна інконтиненція [6].

! Ефективна репарація слизової оболонки є ключовим фактором успішного післяопераційного відновлення і профілактики ускладнень. Топічний сукральфат засвідчив значну ефективність у покращенні показників зменшення больового синдрому та загоєнні ран після гемороїдектомії [7].

Систематичний огляд та метааналіз шести рандомізованих клінічних досліджень із 439 пацієнтами продемонстрували, що топічний сукральфат знижує больовий синдром за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) через 24 години, 7 та 14 днів після операції [7]. Крім того, застосування сукральфату призвело до значного зменшення використання наркотичних анальгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів, а також до прискорення загоєння ран на 28-й день після оперативного втручання (відносний ризик 1,45; 95% ДІ 1,25-1,68; р < 0,00001) [7].

Сукральфат: механізм дії

Сукральфат являє собою основну алюмінієву сіль сукрози октасульфату, яка зв’язується з нормальною та ушкодженою слизовою оболонкою, формуючи захисний шар [8]. Механізм дії сукральфату заснований на його здатності формувати полііонний гель, який створює фізичний бар’єр між вмістом просвіту та слизовою оболонкою, захищаючи виразки від кислоти і пепсину [9]. Сукральфат зв’язується з дуоденальними та шлунковими виразками, а також з ерозіями слизової оболонки, викликаними етанолом і протизапальними препаратами. Спорідненість сукральфату із дефектною слизовою оболонкою пояснюється в’язкою адгезивністю препарату та утворенням полівалентних містків між негативно зарядженими поліаніонами сукральфату і позитивно зарядженими білками, наявними у високих концентраціях у вогнищах ураження слизової оболонки.

Механізми прискореного загоєння хронічних виразок за допомогою сукральфату включають посилення секреції слизу та бікарбонатів, підвищення здатності слизу підтримувати рН-градієнт, стимульоване зв’язування епідермального (EGF) та інших факторів росту, а також підтримання або посилення кровообігу, що призводить до збільшення проліферації клітин і формування грануляційної тканини з подальшою реепітелізацією. Механізм дії сукральфату за концепцією 1×1×1 визначається трьома ключовими функціями: збереження судинної цілісності слизової оболонки та кровообігу для забезпечення швидкої епітеліальної реституції (актуально для гострої профілактики), посилення секреції бікарбонатів і слизу (релевантно і для гострого, і для хронічного захисту) та посилене зв’язування фактора росту фібробластів і епідермального фактора росту, що стимулює ангіогенез, формування грануляційної тканини та регенерацію [10].

Сукральфат чинить комплексну дію на мікроциркуляцію і має додаткові захисні властивості. Він формує захисне покриття, яке захищає слизову оболонку шлунка від пепсину, пептичної кислоти та жовчних солей, зв’язуючись із позитивно зарядженими білками в ексудатах і локально утворюючи густу в’язку речовину. Окрім того, сукральфат запобігає зворотній дифузії іонів водню та адсорбує і пепсин, і жовчні кислоти. Вважається, що сукральфат також стимулює виробництво простагландину E2, EGF, основного фактора росту фібробластів (bFGF) і слизу шлунка. Його можна розглядати як препарат, що має перевагу перед блокаторами Н₂-рецепторів та інгібіторами протонної помпи щодо профілактики вентилятор-асоційованої пневмонії, оскільки не змінює рН шлункової рідини, що запобігає надмірному бактеріальному росту [11].

Застосування на різних стадіях геморою

Для І та ІІ стадій геморою рекомендована консервативна терапія, яка включає дієту із збільшенням споживання рідини та клітковини, прийом флеботоніків, а також місцеве застосування препаратів. Мазь і супозиторії, що містять сукральфат, призначені для сприяння загоєнню завдяки створенню фізичного бар’єра над ураженою ділянкою, їх широко використовують для лікування шлункових і дванадцятипалих виразок, а також епітеліальних ран. Ці бар’єрні засоби діють ефективно, відновлюючи та захищаючи фізичну і функціональну цілісність слизового гелевого шару та підтримуючи здоровий гомеостаз у біології слизового бар’єра, що є важливим у веденні клінічних синдромів, які характеризуються фізичним порушенням слизової оболонки.

! Топічні медичні засоби, що містять сукральфат, забезпечують полегшення симптомів геморою через покриття поверхні та формування нерозчинного адгезивного комплексу з білками слизової оболонки, створюючи фізичний бар’єр, який захищає ділянку від механічного пошкодження [12].

Для важчих стадій геморою (ІІІ та IV) показане комплексне лікування, яке може включати і консервативну терапію, і малоінвазивні процедури, і хірургічне втручання. Консервативна терапія з мікронізованою очищеною флавоноїдною фракцією (MPFF) виявилася ефективною у полегшенні основних клінічних проявів захворювання, таких як кровотеча і випадіння внутрішніх вузлів, у більшості пацієнтів на ранніх стадіях захворювання [13]. Однак клінічні ефекти MPFF у пацієнтів із гемороєм І та ІІ стадії були більш вираженими, ніж у пацієнтів із гемороєм ІІІ та IV стадії, внаслідок розвитку незворотних дегенеративних змін у зв’язковому апараті гемороїдальних сплетінь [13]. У пацієнтів із гемороєм ІІІ стадії комбінація консервативної терапії та малоінвазивного лікування знадобилася у 43,1% випадків, тоді як для пацієнтів із гемороєм IV стадії ця частка становила 64,2% [13].

Гемороїдальні зразки демонструють запальну реакцію, що охоплює судинну стінку і навколишню сполучну тканину, з пов’язаною виразкою слизової оболонки, ішемією та тромбозом. Вважається, що застосування препаратів, які містять сукральфат, запобігає пошкодженню тканин завдяки покриттю і захисту епідермісу, а отже, зменшує вивільнення запальних цитокінів із пошкоджених епітеліальних клітин, знижуючи запалення та набряк. Зниження запалення також зменшує виділення слизу, надаючи шкірі можливість регенеруватися і загоюватися, доповнюючи епідермальний захист, що забезпечується самим топічним препаратом [9]. Для пацієнта це призводить до зниження болю та зменшення частоти появи симптомів геморою [14].

Післяопераційне використання

Топічний сукральфат продемонстрував значну ефективність у зменшенні післяопераційного болю після гемороїдектомії. Рандомізоване подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження за участі 116 пацієнтів із гемороєм ІІІ або IV стадії показало, що ті, хто застосовував мазь із сукральфатом, відчували значно менший біль на 7-й та 14-й день після відкритої гемороїдектомії порівняно з групою плацебо [15]. Важливо зазначити, що не було виявлено значної різниці у віці, розподілі за статтю та кількості висічених гемороїдальних вузлів між двома групами [10]. Топічний сукральфат також значно зменшив споживання анальгетиків у післяопераційному періоді. Систематичний огляд і метааналіз підтвердили, що топічний сукральфат покращує показники зниження болю, прискорює загоєння ран та зменшує споживання анальгетиків порівняно із плацебо у пацієнтів з ускладненнями після гемороїдектомії [15].

! Прискорення процесу загоєння післяопераційних ран критично важливе для зменшення ризику ускладнень та покращення якості життя пацієнтів.

Метааналіз продемонстрував значні результати щодо швидкості загоєння ран на 28-й день після операції під час застосування топічного сукральфату (відносний ризик 1,45; 95% ДІ 1,25-1,68; р < 0,00001) [7]. Наприкінці четвертого тижня два незалежні хірурги оцінювали загоєння ран: згідно з результатами, значно кращі показники виявились у групі сукральфату [3]. Крім того, застосування сукральфату може опосередковано сприяти профілактиці інфекцій завдяки створенню захисного бар’єра та прискоренню загоєння ран, що зменшує ризик виникнення бактеріальної інфекції.

Профілактика інфекційних ускладнень – важливий аспект післяопераційного ведення пацієнтів після гемороїдектомії. Частота утворення абсцесів після гемороїдектомії коливається від 0,5 до 4%, водночас більшість досліджень повідомляють про частоту близько 1% [16]. Пацієнти з імуносупресією мають підвищений ризик інфекційних ускладнень [16]. Описано окремі клінічні випадки розвитку тяжкого тазового сепсису після операцій в аноректальній ділянці: 24 опубліковані випадки між 1978-м та 2004 р. [16]. Для профілактики інфекційних ускладнень рекомендоване застосування протимікробних препаратів, які мають анаеробний активності ефект. Крім того, застосування сукральфату може опосередковано сприяти профілактиці інфекцій через створення захисного бар’єра та прискорення загоєння ран, що зменшує ризик виникнення бактеріальної інфекції [11].

Клінічні дослідження і доказова база

Систематичний огляд, метааналіз та метарегресія рандомізованих клінічних досліджень продемонстрували переконливу доказову базу ефективності топічного сукральфату [7]. Йшлося про шість рандомізованих контрольованих досліджень із 439 пацієнтами, які перенесли гемороїдектомію [3]. Згідно з метарегресійним аналізом, асоціація між лікуванням топічним сукральфатом та ВАШ через 14 днів після операції не залежала суттєво від віку, статі та поширеності геморою ІІІ стадії [7]. Аналогічно асоціація між лікуванням топічним сукральфатом і швидкістю загоєння ран на 28-й день після операції не залежала від цих демографічних та клінічних факторів [7].

! Комбінована терапія з використанням сукральфату та інших фармакологічних засобів може забезпечити синергетичний ефект у лікуванні геморою.

Післяопераційний біль залишається складною проблемою після гемороїдектомії [17], і його ведення має включати доказові перед-, інтра- та післяопераційні втручання. Для зменшення післяопераційного болю були вивчені численні фармакологічні засоби включно із парацетамолом, диклофенаком та іншими знеболювальними препаратами [17]. Ефективність топічного сукральфату може покращити поєднання із знеболювальними засобами групи нестероїдних протизапальних препаратів та іншими препаратами для мультимодального контролю болю [11]. Флеботропні препарати, такі як мікронізована очищена флавоноїдна фракція, також можуть використовуватися у комбінації з топічним сукральфатом для покращення венозного тонусу та зменшення гіперваскуляризації гемороїдальних вузлів [14].

Отже, сукральфат зарекомендував себе як засіб для полегшення симптомів геморою на різних стадіях захворювання та в післяопераційному періоді. Завдяки унікальним властивостям формування захисної плівки, стимуляції епітелізації та впливу на мікроциркуляцію препарат забезпечує комплексну терапію гемороїдального захворювання.

На ранніх стадіях геморою (І-ІІ) сукральфат застосовується як частина консервативної терапії, при важчих (ІІІ-IV) – як компонент комплексного лікування, доповнюючи малоінвазивні або хірургічні втручання. Особливо цінним є застосування топічного сукральфату в післяопераційному періоді для прискорення загоєння ран і сприяння профілактиці інфекційних ускладнень.

Систематичні огляди та метааналізи рандомізованих клінічних досліджень надають переконливу доказову базу ефективності сукральфату, демонструючи значне зменшення больового синдрому та прискорення загоєння.

Література

Gallo G., Martellucci J., Sturiale A. et al. Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of hemorrhoidal disease. Tech Coloproctol. 2020 Feb;24(2):145-164. doi: 10.1007/s10151-020-02149-1.
Sheikh P., Regnier C., Goron F., Salmat G. The prevalence, characteristics and treatment of hemorrhoidal disease: results of an international web-based survey. J Comp Eff Res. 2020 Dec;9(17):1219-1232. doi: 10.2217/cer‑2020-0159.
Johanson J.F., Sonnenberg A. The prevalence of hemorrhoids and chronic constipation. An epidemiologic study. Gastroenterology. 1990 Feb;98(2):380-6. doi: 10.1016/0016-5085(90)90828-o.
Romaguera V.P., Sancho-Muriel J., Alvarez-Sarrdo E. et al. Postoperative Complications in Hemorrhoidal Disease and Special Conditions. Rev Recent Clin Trials. 2021;16(1):67-74. doi: 10.2174/1574887115666200406114218
Halverson A. Hemorrhoids. Clin Colon Rectal Surg. 2007 May;20(2):77-85. doi: 10.1055/s‑2007-977485.
Cristea C., Lewis C.R. Hemorrhoidectomy. [Updated 2024 Feb 24]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK549864/
Rudiman R., Hanafi R.V., Evan C., Halim F. The efficacy of topical sucralfate in improving pain and wound healing after haemorrhoidectomy procedure: A systematic review, meta-analysis, and meta-regression of randomised clinical trials. Int Wound J. 2023 Feb;20(2):543-553. doi: 10.1111/iwj.13901.
Masuelli L., Tumino G., Turriziani M. et al. Topical use of sucralfate in epithelial wound healing: clinical evidences and molecular mechanisms of action. Recent Pat Inflamm Allergy Drug Discov. 2010 Jan;4(1):25-36. doi: 10.2174/187221310789895649.
Nagashima R. Mechanisms of action of sucralfate. J Clin Gastroenterol. 1981;3(Suppl 2):117-27.
Szabo S. The mode of action of sucralfate: the 1 x 1 x 1 mechanism of action. Scand J Gastroenterol Suppl. 1991;185:7-12. doi: 10.3109/00365529109093214.
Kudaravalli P., Patel P., John S. Sucralfate. [Updated 2024 Feb 28]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK551527/
Marik A.R., Miklos I., Csukly G. et al. Effectiveness and tolerability of rectal ointment and suppositories containing sucralfate for hemorrhoidal symptoms: a prospective, observational study. Int J Colorectal Dis. 2024 May 16;39(1):72. doi: 10.1007/s00384-024-04642-7.
Zagriadskii E.A., Bogomazov A.M., Golovko E.B. Conservative Treatment of Hemorrhoids: Results of an Observational Multicenter Study. Adv Ther. 2018 Nov;35(11):1979-1992. doi: 10.1007/s12325-018-0794-x. Epub 2018 Oct 1. Erratum in: Adv Ther. 2018 Nov;35(11):1993. doi: 10.1007/s12325-018-0817-7.
Amaturo A., Meucci M., Mari F.S. Treatment of haemorrhoidal disease with micronized purified flavonoid fraction and sucralfate ointment. Acta Biomed. 2020 Mar 19;91(1):139-141. doi: 10.23750/abm.v91i1.9361.
Gupta P.J., Heda P.S., Kalaskar S., Tamaskar V.P. Topical sucralfate decreases pain after hemorrhoidectomy and improves healing: a randomized, blinded, controlled study. Dis Colon Rectum. 2008 Feb;51(2):231-4. doi: 10.1007/s10350-007-9092-4.
Kunitake H., Poylin V. Complications Following Anorectal Surgery. Clin Colon Rectal Surg. 2016 Mar;29(1):14-21. doi: 10.1055/s‑0035-1568145.
Lohsiriwat V., Jitmungngan R. Strategies to Reduce Post-Hemorrhoidectomy Pain: A Systematic Review. Medicina (Kaunas). 2022 Mar 12;58(3):418. doi: 10.3390/medicina58030418

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 4 (78) 2025 р.