8 червня, 2026

Ланейра у корекції суб’єктивних когнітивних скарг: порівняльне дослідження ефективності з нейрометаболічними схемами терапії

Автори:

Когнітивний дефіцит проявляється погіршенням уваги, пам’яті, швидкості мислення та здатності до оброблення інформації й нерідко поєднується із тривожно-депресивною симптоматикою. Такі порушення негативно впливають на повсякденне функціонування, працездатність і якість життя пацієнтів. Попри широке застосування нейрометаболічних препаратів, прямі порівняння їхньої ефективності за результатами комплексного когнітивного тестування та оцінювання емоційного стану залишаються обмеженими. Для аналізу можливостей фармакологічної корекції когнітивних та емоційно-когнітивних порушень було виконане дослідження, у межах якого порівнювали ефективність трьох поширених терапевтичних схем.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Когнітивний дефіцит – це погіршення однієї або кількох вищих функцій головного мозку, що забезпечують процес пізнання, оброблення інформації та взаємодію людини із навколишнім світом. Когнітивні порушення нерідко поєднуються із тривожно-депресивною симптоматикою, яка відображає зміни афективної (емоційної) сфери. До симптомів тривоги належать постійне внутрішнє напруження, передчуття небезпеки, дратівливість, м’язова напруга, тахікардія, відчуття браку повітря та порушення засинання. Прояви депресії можуть включати знижений настрій, ангедонію, почуття провини, порушення апетиту, ранні пробудження та суїцидальні думки.

Важливе значення у клінічній практиці мають емоційно-когнітивні показники – характеристики, що відображають взаємозв’язок між емоційним станом людини та її когнітивними процесами. Саме вони дають змогу оцінити, якою мірою тривожність, депресія та емоційне виснаження впливають на увагу, пам’ять, швидкість оброблення інформації й загальний когнітивний потенціал.

На базі Інституту неврології та психології (м. Ужгород) було здійснене дослідження з метою оцінити ефективність Ланейри у відновленні когнітивних функцій порівняно із двома іншими комбінаціями препаратів.

Матеріали й методи

Дизайн дослідження

Мета. Порівняти вплив трьох схем терапії на когнітивні функції пацієнтів.

Завдання:

Порівняти динаміку уваги/швидкості обробки інформації за результатами таблиць Шульте між трьома досліджуваними групами.
Порівняти динаміку глобального когнітивного статусу за монреальською шкалою оцінювання когнітивних функцій (MoCA).
Оцінити динаміку показників тривоги/депресії за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS).
Оцінити зміни параметрів «холодних» і «теплих» емоцій та їхній зв’язок із когнітивними показниками.
Оцінити динаміку показників швидкості когнітивної обробки інформації, виконавчих функцій, візуального сканування та робочої пам’яті за тестом заміни цифр символами (DSST).
Оцінити безпеку та переносимість досліджуваних схем терапії.

Для оцінювання ефективності лікування був залучений незалежний спеціаліст, який аналізував динаміку показників за зазначеними методиками. Він не володів інформацією щодо призначеної терапії та дозувань препаратів у групах, а лише фіксував результати обстеження. Оцінювання показників проводили до початку терапії, через 8 та 12 тижнів лікування.

Вибірка пацієнтів. У дослідження було залучено пацієнтів із когнітивними скаргами: легкими або помірними когнітивними порушеннями, когнітивним дефіцитом на тлі хронічного стресу, тривожної чи депресивної симптоматики. До вибірки також належали особи із судинними когнітивними порушеннями, судинною деменцією та когнітивною дисфункцією при дисциркуляторній енцефалопатії.

Критерії відбору. В дослідження було включено 90 осіб віком від 18 до 75 років, у яких когнітивні скарги спостерігалися щонайменше протягом трьох місяців, а показники за шкалою MoCA становили понад 26 балів. Обов’язковою умовою участі було підписання інформованої згоди. Критеріями виключення були інсульт або черепно-мозкова травма в анамнезі протягом останніх шести місяців, тяжкі психічні розлади, що потребували інтенсивної терапії, зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами, декомпенсовані соматичні захворювання, вагітність або період грудного вигодовування, а також одночасне приймання інших ноотропних чи нейрометаболічних препаратів поза межами протоколу дослідження.

Розподіл на групи. Учасників (n=90) розподілили на три групи по 30 осіб. Кожна група отримувала окрему схему терапії:

Група 1 – цитиколін + гінкго білоба. Цитиколін (Цераксон): 1 таблетка містить 522,5 мг цитиколіну натрію, що еквівалентно 500 мг цитиколіну. Рекомендована добова доза становить від 500 до 2000 мг залежно від тяжкості симптомів і стану пацієнта. У межах дослідження пацієнти отримували по 500 мг двічі на добу. Сумарна добова доза становила 1000 мг. Гінкго білоба: 1 капсула містить 80 мг сухого екстракту гінкго білоба (вміст флавоноїдів у перерахунку на флавонолглікозиди – не менш ніж 15 мг). Пацієнти приймали по 1 капсулі (80 мг) двічі на добу.
Група 2 – пірацетам + вінпоцетин. Пірацетам: початкова добова доза становила 4,8 г протягом першого тижня лікування, розподілена на 2‑3 приймання. Підтримувальна доза становила 2,4 г/добу із можливим подальшим поступовим зниженням дози на 1,2 г/добу. Вінпоцетин (Кавінтон Форте): препарат призначали у дозі 10 мг тричі на добу після їди.
Група 3 – Ланейра. Пацієнти отримували по 1 таблетці двічі на добу.

Методи оцінювання когнітивних функцій

Таблиці Шульте

Таблиці Шульте – психодіагностична методика, що використовується для оцінювання уваги, концентрації, швидкості обробки інформації та працездатності. Методика являє собою квадратну сітку (зазвичай 5Ч5), у клітинах якої в хаотичному порядку розміщені числа від 1 до 25. Пацієнтові пропонують якнайшвидше знаходити числа у правильній послідовності, переважно використовуючи периферичний зір і фіксуючи погляд у центрі таблиці.

Інтерпретація результатів. Основним критерієм оцінювання є швидкість виконання завдання.

Шкала MoCA

MoCA – стандартизована шкала для скринінгового оцінювання когнітивних функцій, яка широко застосовується для виявлення легких когнітивних порушень та ранніх проявів деменції. Тест триває близько 10 хв і охоплює декілька когнітивних доменів. Максимальна кількість балів становить 30.

Оцінюються такі параметри:

зорово-конструктивні навички (5 балів): малювання годинника та копіювання тривимірного куба;
називання (3 бали): впізнавання та називання трьох тварин (зазвичай лева, бегемота і верблюда);
пам’ять: запам’ятовування п’яти слів із подальшим відстроченим відтворенням;
увага (6 балів): повторення цифр у прямому та зворотному порядку, серійне віднімання (наприклад, 100‑7);
мовлення (3 бали): повторення складних речень та оцінювання мовленнєвої активності;
абстракція (2 бали): визначення спільних ознак між предметами;
відстрочене відтворення (5 балів): пригадування раніше поданих слів через кілька хвилин;
орієнтація (6 балів): оцінювання орієнтації в часі та місці.

Інтерпретація результатів. 26‑30 балів – когнітивна норма; 18‑25 балів – помірні когнітивні порушення; 10‑17 балів – деменція легкого ступеня; 0‑9 балів – деменція середнього або тяжкого ступеня.

Шкала HADS

HADS – стандартизована шкала самооцінки, призначена для первинного скринінгу тривожних і депресивних розладів у пацієнтів соматичного профілю. Особливістю методики є виключення соматичних симптомів (болю, задишки, безсоння тощо), що дозволяє зосередитися переважно на когнітивно-емоційних проявах психічного дискомфорту. Шкала складається із 14 пунктів, поділених на дві автономні підшкали: HADS-A для оцінювання рівня тривоги та HADS-D для оцінювання рівня депресії. Пацієнт самостійно відповідає на запитання анкети, після чого підраховується кількість балів за кожною підшкалою окремо.

Інтерпретація результатів. 0‑7 балів – норма, клінічно значущі симптоми відсутні; 8‑10 балів – субклінічно виражена тривога або депресія; 11 балів і більше – клінічно виражена тривога або депресія.

Тест DSST

DSST – нейропсихологічний тест, який використовується для оцінювання швидкості когнітивної обробки інформації, виконавчих функцій, візуального сканування та робочої пам’яті. Пацієнтові надається спеціальний ключ, в якому кожній цифрі від 1 до 9 відповідає певний графічний символ. Завдання полягає в тому, щоб за обмежений проміжок часу (зазвичай 90‑120 с) правильно заповнити порожні клітинки відповідними символами згідно із ключем.

Інтерпретація результатів. Результатом тесту є кількість правильно внесених символів за відведений час. Отриманий показник відображає швидкість когнітивної обробки інформації, рівень концентрації уваги та стан робочої пам’яті пацієнта.

Результати

Застосування критеріїв Шапіро–Вілка та Фрідмана й тесту Неменьї

Оскільки дослідження включало три групи пацієнтів, у котрих оцінювали динаміку показників у трьох часових точках (до початку лікування, через 8 та 12 тижнів), на першому етапі було проведено перевірку даних на нормальність розподілу. Це було необхідно для вибору коректної статистичної моделі подальшого аналізу. Для оцінювання нормальності розподілу використовували критерій Шапіро–Вілка (доступний за посиланням www.statskingdom.com/shapiro-wilk-test-calculator.html).

Аналіз показав відхилення даних від нормального розподілу щонайменше в одній із часових точок спостереження. Оскільки p-значення було меншим за рівень статистичної значущості α, нульову гіпотезу (H₀) щодо нормальності розподілу відхиляли. Це свідчило про те, що відмінність між емпіричним розподілом вибірки та нормальним розподілом була статистично значущою (табл. 1). Отримані результати обґрунтовували використання непараметричних методів статистичного аналізу.

Таблиця 1. Результати за тестом Шапіро–Вілка
Параметр	Значення
Значення р	0,01225
W	0,9066
Розмір вибірки (n)	30
Середнє значення	68,03
Медіана	69,5
Стандартне відхилення	15,96
Сума квадратів	7390,97
Коефіцієнт b	81,86
Асиметрія	-0,6201
Форма асиметрії розподілу	Потенційно симетричний розподіл (p=0,146)
Надлишковий ексцес	-0,6382
Форма ексцесу розподілу	Потенційно мезокуртичний розподіл із хвостами, подібними до нормального розподілу (p=0,443)

Наступним етапом дослідження було оцінювання внутрішньогрупової динаміки показників, що дозволяло визначити наявність змін під впливом терапії в кожній із досліджуваних груп за всіма тестами. Оскільки дані не відповідали нормальному розподілу, для статистичного аналізу було обрано непараметричні методи. Для оцінювання динаміки показників у трьох часових точках використовували критерій Фрідмана, а для попарного порівняння часових точок із поправкою на підвищення ризику помилки І типу при множинних порівняннях – тест Неменьї (доступно за посиланням www.statskingdom.com/friedman-calculator.html).

Динаміка показників у групі комбінації цитиколіну та гінкго білоба

Результати таблиць Шульте

Для оцінювання змін уваги та швидкості обробки інформації у групі пацієнтів, які отримували комбінацію цитиколіну та гінкго білоба, було проведене порівняння результатів таблиць Шульте до початку, через 8 та 12 тижнів терапії. За результатами тесту Фрідмана із подальшим апостеріорним (post-hoc) аналізом Неменьї встановлено, що протягом перших восьми тижнів лікування статистично значущих змін не спостерігалося (p>0,05). Це також підтверджується графічним аналізом даних, де показники до лікування та через вісім тижнів значною мірою перекриваються. Водночас між 8-м і 12-м тижнями терапії виявлене статистично значуще поліпшення показників (p<0,05). Аналогічно, статистично значущою була різниця між початковим та кінцевим вимірюваннями (0 та 12 тижнів; p<0,05) (табл. 2, рис. 1).

Таблиця 2. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі цитиколіну та гінкго білоба
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	12,5	2,2822	-5,6542	30,6542	0,2398
До лікування – 8 тижнів	43	7,8507	24,8458	61,1542	8,499Ч10–⁸
До лікування – 12 тижнів	30,5	5,5685	12,3458	48,6542	0,0002428
Примітки: РСР – різниця сум рангів; Q – статистичний показник тесту Неменьї; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 1. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі цитиколіну та гінкго білоба

Результати шкали MoCA

Для оцінювання змін глобального когнітивного статусу в групі, яка отримувала комбінацію цитиколіну та гінкго білоба, було проведено аналіз показників MoCA у трьох часових точках (до початку лікування, через 8 і 12 тижнів терапії). Результати продемонстрували картину, подібну до отриманої для таблиць Шульте. Між початковим обстеженням та 8-м тижнем лікування статистично значущих відмінностей не виявлено, що свідчить про відсутність достатньо виражених змін когнітивних функцій на цьому етапі терапії. Водночас між 8-м та 12-м тижнями лікування, а також початковими показниками та результатами через 12 тижнів мала місце статистично значуща різниця (табл. 3, рис. 2).

Таблиця 3. Результати порівнянь показників шкали MoCA у групі цитиколіну та гінкго білоба
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-7	1,2780	-25,1542	11,1542	0,638
До лікування – 8 тижнів	-38	6,9378	-56,1542	-19,8458	0,000002782
До лікування – 12 тижнів	-31	5,6598	-49,1542	-12,8458	0,0001855
Примітки: РСР – різниця сум рангів; Q – статистичний показник тесту Неменьї; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 2. Результати порівнянь показників за шкалою MoCA у групі цитиколіну та гінкго білоба

Результати шкали HADS

Для оцінювання динаміки тривожно-депресивної симптоматики було проаналізовано показники за HADS у трьох часових точках. Результати показали закономірність, аналогічну до отриманої для таблиць Шульте та шкали MoCA. Попри те що на графіку візуально спостерігалася виразніша динаміка показників, статистичний аналіз не виявив значущих змін між початковим обстеженням та 8-м тижнем лікування. Своєю чергою між 8-м і 12-м тижнями терапії, а також вихідними значеннями та результатами через 12 тижнів було встановлено статистично значущі відмінності (табл. 4, рис. 3).

Таблиця 4. Результати порівнянь показників шкали HADS у групі цитиколіну та гінкго білоба
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	8,5	1,5519	-9,6542	26,6542	0,5157
До лікування – 8 тижнів	35	6,3901	16,8458	53,1542	0,00001856
До лікування – 12 тижнів	26,5	4,8382	8,3458	44,6542	0,001805
Примітки: РСР – різниця сум рангів; Q – статистичний показник тесту Неменьї; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 3. Результати порівнянь показників шкали HADS у групі цитиколіну та гінкго білоба

Результати тесту DSST

Аналіз показників за тестом DSST продемонстрував тенденцію, аналогічну до виявленої для таблиць Шульте, шкали MoCA та HADS. За отриманими результатами, статистично значущих відмінностей між вихідними показниками та даними через вісім тижнів лікування не виявлено. Незважаючи на наявність певної позитивної динаміки на графіку, її величина виявилася недостатньою для досягнення статистичної значущості. Водночас між 8-м і 12-м тижнями лікування, а також початковим та кінцевим вимірюваннями було встановлено статистично значущу різницю (табл. 5, рис. 4).

Таблиця 5. Результати порівнянь показників тесту DSST у групі цитиколіну та гінкго білоба
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-12	2,1909	-30,1542	6,1542	0,268
До лікування – 8 тижнів	-42	7,6681	-60,1542	-23,8458	1,764Ч10–7⁷
До лікування – 12 тижнів	-30	5,4772	-48,1542	-11,8458	0,0003165
Примітки: РСР – різниця сум рангів; Q – статистичний показник тесту Неменьї; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 4. Результати порівнянь показників тесту DSST у групі цитиколіну та гінкго білоба

Динаміка показників у групі комбінації пірацетаму й вінпоцетину

Результати таблиць Шульте

Для оцінювання змін уваги та швидкості обробки інформації у групі пацієнтів, які отримували комбінацію пірацетаму та вінпоцетину, було виконано аналіз результатів таблиць Шульте до початку лікування, через 8 та 12 тижнів терапії. Результати тесту Фрідмана із подальшим post-hoc-аналізом Неменьї показали відсутність статистично значущих відмінностей між початковим обстеженням та 8-м тижнем, між вихідними показниками та результатами через 12 тижнів, а також між 8-м та 12-м тижнями лікування (р>0,05) (табл. 6, рис. 5).

Таблиця 6. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі пірацетаму та вінпоцетину
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	10	1,8257	-8,1542	28,1542	0,4002
До лікування – 8 тижнів	9,5	1,7345	-8,6542	27,6542	0,4375
До лікування – 12 тижнів	-0,5	0,0913	-18,6542	17,6542	0,9977
Примітки: РСР – різниця сум рангів; Q – статистичний показник тесту Неменьї; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 5. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі пірацетаму та вінпоцетину

Результати шкали MoCA

Для оцінювання змін глобального когнітивного статусу в учасників, які застосовували комбінацію пірацетаму та вінпоцетину, було проаналізовано дані за шкалою MoCA у трьох часових точках (до початку, через 8 і 12 тижнів терапії). Отримані результати також не виявили статистично значущої динаміки показників протягом усього періоду спостереження (табл. 7, рис. 6).

Таблиця 7. Результати порівнянь показників шкали MoCA у групі пірацетаму та вінпоцетину
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-4	0,7303	-22,1542	14,1542	0,8633
До лікування – 8 тижнів	-14	2,5560	-32,1542	4,1542	0,1671
До лікування – 12 тижнів	-10	1,8257	-28,1542	8,1542	0,4002
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 6. Результати порівнянь показників шкали MoCA у групі пірацетаму та вінпоцетину

Результати шкали HADS

У групі пацієнтів, які отримували комбінацію пірацетаму та вінпоцетину, оцінювали динаміку тривожно-депресивної симптоматики за шкалою HADS до початку, через 8 і 12 тижнів лікування. На відміну від результатів за шкалами Шульте та MoCA, за HADS було виявлено статистично значущі зміни наприкінці періоду спостереження. Між початковим обстеженням та 8-м тижнем терапії відмінностей не зафіксовано, хоча була тенденція до поліпшення показників. Своєю чергою між 8-м та 12-м тижнями (p<0,05), а також між вихідними показниками та результатами через 12 тижнів лікування було встановлено статистично значущу різницю (табл. 8, рис. 7).

Таблиця 8. Результати порівнянь показників шкали HADS у групі пірацетаму та вінпоцетину
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	16	2,9212	-2,1542	34,1542	0,09707
До лікування – 8 тижнів	42,5	7,7594	24,3458	60,6542	1,227Ч10–7⁷
До лікування – 12 тижнів	26,5	4,8382	8,3458	44,6542	0,001805
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 7. Результати порівнянь показників шкали HADS у групі пірацетаму та вінпоцетину

Результати тесту DSST

В осіб, які приймали комбінацію пірацетаму та вінпоцетину, було проаналізовано динаміку показників DSST у трьох часових точках. Результати продемонстрували, що протягом перших восьми тижнів лікування статистично значущих змін не відбувалося (p>0,05). Водночас у період між 8-м та 12-м тижнями (p<0,05), а також між вихідними показниками та через 12 тижнів лікування мали місце статистично значущі відмінності (табл. 9, рис. 8).

Таблиця 9. Результати порівнянь показників тесту DSST у групі пірацетаму та вінпоцетину
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-8	1,4606	-26,1542	10,1542	0,5561
До лікування – 8 тижнів	-38,5	7,0291	-56,6542	-20,3458	0,000001999
До лікування – 12 тижнів	-30,5	5,5685	-48,6542	-12,3458	0,0002428
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 8. Результати порівнянь показників тесту DSST у групі пірацетаму та вінпоцетину

Динаміка показників у групі препарату Ланейра

Результати таблиць Шульте

Для оцінювання змін уваги та швидкості обробки інформації у групі пацієнтів, які отримували Ланейру, було проаналізовано показники таблиць Шульте до початку, через 8 і 12 тижнів терапії. Результати тесту Фрідмана із подальшим post-hoc-аналізом Неменьї продемонстрували, що протягом перших восьми тижнів спостереження статистично значущих змін не відбувалося. Однак у період між 8-м та 12-м тижнями, а також між вихідними показниками та результатами через 12 тижнів лікування було зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку. Таким чином, динаміка поліпшення показників за таблицями Шульте у групі Ланейри свідчила про поступове наростання терапевтичного ефекту (табл. 10, рис. 9).

Таблиця 10. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі Ланейри
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	9,5	1,7345	-8,6542	27,6542	0,4375
До лікування – 8 тижнів	43	7,8507	24,8458	61,1542	8,499Ч10–⁸
До лікування – 12 тижнів	33,5	6,1162	15,3458	51,6542	0,00004537
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 9. Результати порівнянь показників таблиць Шульте у групі Ланейри

Результати шкали MoCA

Зміни глобального когнітивного статусу в осіб, які приймали Ланейру, було оцінено за шкалою MoCA у трьох часових точках. Результати продемонстрували динаміку, аналогічну до отриманої для таблиць Шульте. Протягом перших восьми тижнів лікування статистично значущих змін не виявлено. Водночас між 8-м та 12-м тижнями, а також вихідними значеннями та показниками через 12 тижнів терапії було зафіксоване статистично значуще поліпшення показників. Отримані дані свідчать про поліпшення когнітивних функцій після тривалого застосування Ланейри (табл. 11, рис. 10).

Таблиця 11. Результати порівнянь показників за шкалою MoCA у групі Ланейри
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-4	0,7303	-22,1542	14,1542	0,8633
До лікування – 8 тижнів	-35	6,3901	-53,1542	-16,8458	0,00001856
До лікування – 12 тижнів	-31	5,6598	-49,1542	-12,8458	0,0001855
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 10. Результати порівнянь показників за шкалою MoCA у групі Ланейри

Результати шкали HADS

В учасників, які отримували Ланейру, було проаналізовано показники за шкалою HADS до початку, через 8 і 12 тижнів терапії. Результати продемонстрували динаміку, подібну до виявленої за таблицями Шульте та шкалою MoCA. Упродовж перших восьми тижнів лікування спостерігалася тенденція до поліпшення показників, але статистично значущих відмінностей не виявлено. Своєю чергою у період між 8-м та 12-м тижнями терапії (p<0,05), а також між вихідними даними та результатами через 12 тижнів було зареєстроване статистично значуще зниження балів за HADS. Таким чином, терапія Ланейрою супроводжувалася зменшенням тривожно-депресивної симптоматики, що ставало найбільш вираженим до завершення курсу терапії (табл. 12, рис. 11).

Таблиця 12. Результати порівнянь показників за шкалою HADS у групі Ланейри
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	16	2,9212	-2,1542	34,1542	0,09707
До лікування – 8 тижнів	42,5	7,7594	24,3458	60,6542	1,227Ч10–⁷
До лікування – 12 тижнів	26,5	4,8382	8,3458	44,6542	0,001805
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 11. Результати порівнянь показників за шкалою HADS у групі Ланейри

Результати тесту DSST

У групі пацієнтів, що приймали Ланейру, було оцінено дані тесту DSST у різні часові точки спостереження. Результати показали динаміку, аналогічну до виявленої за таблицями Шульте, шкалами MoCA й HADS. Упродовж перших восьми тижнів лікування статистично значущих змін не спостерігалося. Водночас у період між 8-м та 12-м тижнями, а також між вихідними показниками та через 12 тижнів терапії відмінності були статистично значущими. Отже, використання Ланейри асоціювалося із поліпшенням швидкості когнітивної обробки інформації та робочої пам’яті, причому терапевтичний ефект досягав максимальної виразності наприкінці лікування (табл. 13, рис. 12).

Таблиця 13. Результати порівнянь показників за тестом DSST у групі Ланейри
Порівняння	РСР	Q	Нижня межа ДІ	Верхня межа ДІ	Значення р
До лікування – 8 тижнів	-8	1,4606	-26,1542	10,1542	0,5561
До лікування – 8 тижнів	-38,5	7,0291	-56,6542	-20,3458	0,000001999
До лікування – 12 тижнів	-30,5	5,5685	-48,6542	-12,3458	0,0002428
Примітки: РСР – різниця сум рангів; ДІ – довірчий інтервал; стандартна похибка – 5,4772; критичне q-значення – 3,3145; критична різниця сум рангів – 18,1542.

Рис. 12. Результати порівнянь показників за тестом DSST у групі Ланейри

Порівняння міжгрупової динаміки

Наступним етапом дослідження було порівняння міжгрупової динаміки за величиною змін показників (дельтою) у кожній із трьох досліджуваних груп за всіма інструментами оцінювання: таблицями Шульте, шкалами MoCA й HADS та тестом DSST. Такий підхід дозволяє найбільш наочно порівняти ефективність схем терапії між собою, оскільки аналізується не абсолютне значення показника, а ступінь його зміни під впливом лікування. Водночас коректне порівняння динаміки можливе лише за умови однорідності груп на початку дослідження, тобто за відсутності статистично значущих відмінностей між вихідними показниками. Для перевірки цієї умови та подальшого міжгрупового аналізу було використано критерій Краскела–Уолліса із подальшим post-hoc-аналізом Данна (доступно за посиланням www.statskingdom.com/kruskal-wallis-calculator.html).

Таким чином, усі три групи були статистично зіставними за вихідними характеристиками (p>0,05 для всіх інструментів оцінювання) (табл. 14‑17). Отримані результати підтверджують однорідність вибірки на момент включення у дослідження та створюють належні методологічні умови для подальшого міжгрупового аналізу ефективності терапії за принципом прямого порівняння (head-to-head).

Таблиця 14. Порівняння вихідних показників між групами за таблицями Шульте
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	2,4	0,3586	6,692	16,02	0,7199	0,3599
Група 1 – група 3	2,5	0,3736	6,692	16,02	0,7087	0,3544
Група 2 – група 3	0,1	0,0149	6,692	16,02	0,9881	0,494
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 15. Порівняння вихідних показників між групами за шкалою MoCA
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	-1,9	0,2891	6,573	15,735	0,7725	0,3863
Група 1 – група 3	-2,1	0,3195	6,573	15,735	0,7494	0,3747
Група 2 – група 3	-0,2	0,0304	6,573	15,735	0,9757	0,4879
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 16. Порівняння вихідних показників між групами за шкалою HADS
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	-4,25	0,635	6,6926	16,0215	0,5254	0,2627
Група 1 – група 3	0	0	6,6926	16,0215	1	0,5
Група 2 – група 3	4,25	0,635	6,6926	16,0215	0,5254	0,2627
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 17. Порівняння вихідних показників між групами за тестом DSST
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	-3,78	0,5644	6,7032	16,0468	0,5725	0,2862
Група 1 – група 3	-3,67	0,5470	6,7032	16,0468	0,5844	0,2922
Група 2 – група 3	0,12	0,0174	6,7032	16,0468	0,9861	0,4931
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Міжгрупове порівняння динаміки когнітивних та емоційних показників

За допомогою критерію Краскела– Уолліса було проведене міжгрупове попарне порівняння результатів застосовуваних інструментів оцінювання. Аналіз був еквівалентний критерію Манна– Вітні з використанням нормального наближення. Для контролю ризику помилки І типу при множинних порівняннях застосовано поправку Бонферроні: скоригований рівень значущості – 0,01667 (табл. 18‑21).

Таблиця 18. Попарні міжгрупові порівняння результатів таблиці Шульте
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	-25,05	3,7249	6,7251	16,0993	0,0001954	0,00009771
Група 1 – група 3	1,75	0,2602	6,7251	16,0993	0,7947	0,3973
Група 2 – група 3	26,8	3,9851	6,7251	16,0993	0,00006746	0,00003373
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 19. Попарні міжгрупові порівняння результатів шкали MoCA
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	17,5	2,7043	6,4711	15,4912	0,006844	0,003422
Група 1 – група 3	-3,35	0,5177	6,4711	15,4912	0,6047	0,3023
Група 2 – група 3	-20,85	3,222	6,4711	15,4912	0,001273	0,0006365
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 20. Попарні міжгрупові порівняння результатів шкали HADS
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	-3,0333	0,4538	6,6843	16,0017	0,65	0,325
Група 1 – група 3	8,5833	1,2841	6,6843	16,0017	0,1991	0,0996
Група 2 – група 3	11,6167	1,7379	6,6843	16,0017	0,0822	0,0411
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Таблиця 21. Попарні міжгрупові порівняння результатів тесту DSST
Порівнювана пара	СРР	Z	СП	Критичне значення	Значення р	Значення p/2
Група 1 – група 2	25	3,7231	6,7149	16,0748	0,0002	0,000099
Група 1 – група 3	5,4	0,8042	6,7149	16,0748	0,4213	0,2106
Група 2 – група 3	-19,6	2,9189	6,7149	16,0748	0,0035	0,00176
Примітки: СРР – середня різниця рангів; Z – стандартизована статистика критерію; СП – стандартна похибка; значення p/2 – значення p після поділу навпіл (одностороннє).

Міжгруповий аналіз показав, що характер змін відрізнявся залежно від застосованої терапії. Отримані результати свідчать про зіставну ефективність комбінації цитиколіну разом із гінкго білоба та препарату Ланейра щодо когнітивних показників і менш виражену динаміку в групі пірацетаму з вінпоцетином.

Оцінювання середніх значень за шкалами MoCA та DSST підтверджує результати статистичного аналізу (рис. 13, 14). На початку дослідження та через вісім тижнів суттєвих відмінностей між групами не спостерігалося. Після 12 тижнів лікування найвиразніше поліпшення когнітивних показників відзначалося у групах цитиколіну із гінкго білоба та Ланейри, тоді як у групі пірацетаму з вінпоцетином позитивна динаміка була меншою. При цьому групи цитиколіну із гінкго білоба та Ланейри демонстрували зіставні результати за обома інструментами оцінювання.

Рис. 13. Порівняння середніх величин за шкалою MoCA

Рис. 14. Порівняння середніх величин за тестом DSST

Висновки

Під час 12-тижневого дослідження Ланейра продемонструвала статистично значуще поліпшення когнітивних та емоційно-когнітивних показників. Найвиразніші зміни спостерігалися після 8-го тижня терапії, що свідчить про накопичувальний характер клінічного ефекту та поступове покращення функціонального стану нервової системи.
За оцінюванням глобального когнітивного статусу (MoCA), застосування Ланейри супроводжувалося поліпшенням приблизно на 8,3% від вихідного рівня. Для комбінації цитиколін + гінкго білоба цей показник становив ~6,3%, а для комбінації пірацетам + вінпоцетин – лише ~0,8%. Таким чином, покращення когнітивного статусу на тлі приймання Ланейри було орієнтовно на 32% вищим порівняно із комбінацією цитиколіну та гінкго білоба і більш ніж у 10 разів перевищувало відповідний показник у групі пірацетаму із вінпоцетином.
За результатами тесту DSST, який характеризує швидкість обробки інформації, психомоторну продуктивність і робочу пам’ять, Ланейра забезпечила поліпшення приблизно на 10,3%, що було зіставним з ефектом комбінації цитиколін + гінкго білоба (10,4%) та більш ніж утричі перевищувало відповідний показник у групі пірацетаму й вінпоцетину (~2,9%). Це свідчить про позитивний вплив Ланейри на швидкість когнітивних процесів і розумову працездатність.
При оцінюванні концентрації уваги та когнітивної ефективності за таблицями Шульте Ланейра продемонструвала результати, зіставні з комбінацією цитиколіну та гінкго білоба, і статистично значуще кращі порівняно із комбінацією пірацетаму й вінпоцетину. Отримані дані вказують на здатність Ланейри поліпшувати стійкість уваги, швидкість переключення між завданнями та загальну ефективність когнітивної діяльності.
Важливою особливістю Ланейри був її комплексний вплив не лише на когнітивні функції, але й на емоційний стан пацієнтів. За шкалою HADS препарат забезпечував достовірне зменшення проявів тривоги та емоційного напруження, демонструючи результати, зіставні з комбінацією цитиколіну та гінкго білоба, і кращі порівняно з використанням пірацетаму із вінпоцетином.
Комплексний аналіз результатів когнітивного тестування показав, що Ланейра забезпечувала одночасне стабільне поліпшення глобального когнітивного статусу, уваги, швидкості мислення, психомоторної продуктивності та емоційного стану пацієнтів. Отримані результати дозволяють розглядати препарат як перспективний засіб корекції астено-когнітивних розладів і суб’єктивних когнітивних скарг.
Загалом результати дослідження свідчать, що ефективність Ланейри була зіставною з такою комбінації цитиколін + гінкго білоба, а за окремими когнітивними показниками спостерігалася тенденція до кращих результатів. Водночас при застосуванні Ланейри мала місце виразніша позитивна динаміка порівняно з комбінацією пірацетаму та вінпоцетину за більшістю основних кінцевих точок дослідження, що підтверджує доцільність її призначення для підтримання когнітивних функцій, розумової працездатності та якості життя пацієнтів із суб’єктивними когнітивними скаргами.

Література

Григорова І. А., Соколова Л. І. (ред.). Неврологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: ВСВ «Медицина», 2014.
Віничук С. М. (ред.). Нервові хвороби: підручник. – К.: Здоров’я, 2001.
Ropper A. H., Samuels M. A., Klein J. P., Prasad S. Adams and Victor’s Principles of Neurology. 11th ed. McGraw-Hill Education, 2019.
Штульман Д. Р., Левин О. С. Неврология: Справочник практического врача. – М.: МЕДпресс-информ, 2008.
Компендіум – лікарські препарати / За ред. В. М. Коваленка. – К.: Моріон, 2019.

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 2 (77) 2026 р.

Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми