23 жовтня, 2020
Діагностика депресії як важлива частина комплексної людино-орієнтованої допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам в Україні
Україна є лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. Згідно з оцінками експертів Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), в Україні живе близько 240 тис.
ВІЛ-інфікованих осіб. У таких хворих спостерігається вищий ризик розвитку психічних розладів, водночас ті, хто страждають на психічні захворювання, мають більшу вірогідність інфікування ВІЛ. Депресія є одним із найчастіших супутніх станів серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів. За наявними даними, поширеність депресії серед осіб, які живуть із ВІЛ, становить від 20 до 40%. У людини з легкою формою депресії з’являються певні труднощі у виконанні звичайних справ, але це майже не впливає на загальний результат і функціонування. За тяжкої форми пацієнт неспроможний виконувати навіть щоденну домашню роботу.
Антиретровірусна терапія (АРТ) в Україні є обов’язковим складником комплексної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим із 2002 р., оскільки дієва АРТ сприяє суттєвому зниженню захворюваності та смертності, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією. Доведено, що для ефективності АРТ важливі регулярність та безперервність лікування, так звана прихильність пацієнта (комплаєнс). В осіб із ВІЛ та депресією частіше відзначається низька ефективність АРТ [9].
Депресію пов’язують із такими чинниками, як [10‑15]:
- недостатня прихильність до АРТ;
- пропускання візитів до лікаря;
- прискорення клінічного прогресування ВІЛ-інфекції;
- вищі показники смертності.
Послуги для людей, які живуть із ВІЛ, часто не включають діагностику проблем психічного здоров’я. Водночас пацієнти нерідко не розкривають свого психологічного стану фахівцям охорони здоров’я через страх бути стигматизованими. Медпрацівники часто не вміють виявляти психологічні проблеми, але навіть коли вони це роблять, то часто не вживають необхідних заходів для подальшої оцінки, допомоги і перенаправлення хворих [16].
У зв’язку з високою поширеністю депресії серед осіб, які живуть із ВІЛ, Європейське клінічне товариство СНІДу (EACS) розробило рекомендації щодо скринінгового обстеження на депресію всіх ВІЛ-інфікованих пацієнтів із метою своєчасного виявлення та подальшого лікування. Нині у розпорядженні клініцистів є ціла низка валідованих скринінгових опитувальників для виявлення депресії [17‑20].
Не діагностована вчасно депресія у ВІЛ-позитивної людини без призначення відповідної терапії погіршує процес лікування ВІЛ. Дослідження щодо поширення депресії серед ВІЛ-інфікованих осіб в Україні не проводилися.
Було виконане дослідження, мета якого – з’ясувати поширеність депресії серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів та оцінити ефективність АРТ в осіб, які отримували супутнє лікування із приводу психічних розладів.
Матеріали й методи дослідження
Скринінг пацієнтів та оцінка лікування
Для реалізації поставленої мети було обстежено 976 ВІЛ-позитивних пацієнтів, що перебували під медичним наглядом у Центрах СНІДу восьми регіонів України (Київська, Луганська області, м. Одеса, м. Херсон, м. Харків, м. Кропивницький, м. Маріуполь, м. Боярка) протягом травня 2018 – серпня 2019 рр. Аналіз даних скринінгу на депресію та тривогу проводили з використанням госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Анкети пацієнти заповнювали самостійно після попереднього інструктажу.
Шкала складалася з 14 тверджень, розділених на дві підшкали: тривоги й депресії. Кожному твердженню відповідали чотири варіанти відповідей. Результат оцінював лікар шляхом підрахунку суми балів за кожною підшкалою, який відповідав одному з трьох варіантів:
- норма (відсутність ознак тривоги та/або депресії);
- субклінічно виражена тривога та/або депресія;
- клінічно виражена тривога та/або депресія.
За умови виявлення субклінічної або клінічно вираженої тривоги/депресії згідно з результатами скринінгу пацієнтів направляли до лікаря-психіатра з метою подальшого обстеження, встановлення діагнозу та, за потреби, призначення лікування. Отримані дані фіксували у медичній документації.
Ефективність АРТ аналізували шляхом оцінки рівня вірусного навантаження (ВН) ВІЛ через 12 місяців від початку АРТ та лікування психічних розладів у 31 АРТ-наївних ВІЛ-інфікованих пацієнтів із коморбідним депресивним розладом. Вірусологічною ефективністю АРТ вважалася здатність досягти зменшення ВН ВІЛ до невизначуваного рівня (<1000 копій/мл) через шість місяців від початку АРТ.
Статистичний аналіз
Для статистичної обробки результатів використовували параметричні та непараметричні методи варіаційної статистики за допомогою програми Statistica. Залежно від завдання дослідження та типу даних, були застосовані такі статистичні методи, як одновимірний/двовимірний розподіл, або крос-табуляція; регресійний аналіз (логістична регресія). Для пояснення закономірностей змін параметрів та доведення їхньої зв’язаності застосовували кореляційний аналіз. Відмінності вважали достовірними при р<0,05.
Результати дослідження та обговорення
Характеристики учасників дослідження та отримані результати відображені у таблиці. Проведене обстеження показало, що серед 976 пацієнтів у 355 (36,37%) було встановлено діагноз «депресія», яку достовірно частіше виявляли у жінок – 220 (61,97%), ніж у чоловіків – 135 (38,03%); p<0,0001.
Третина обстежених хворих (n=297; 30,43%) мали виразний імунодефіцит (СD‑4-лімфоцити <200 клітин/мкл), що свідчить про пізній початок АРТ. Переважна більшість обстежених (n=798; 82,61%) отримували АРТ, у них було продемонстровано ефективність лікування (вірусологічну відповідь).
Серед 355 хворих на депресію 86 (24,23%) не розпочали лікування із приводу психічного здоров’я. Вірусологічна ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із коморбідним депресивним розладом становила 64,5%; у 20 осіб із 31 вдалося досягти невизначуваного рівня ВН ВІЛ через 12 місяців від початку лікування.
Невизначуваний показник ВН вказує на високу прихильність до АРТ та поліпшує прогноз лікування ВІЛ-інфекції. Отримані дані свідчать про позитивний влив на ефективність терапії ВІЛ запровадження інтегрованої медичної допомоги, орієнтованої на потреби людей, які живуть із ВІЛ.
Висновки
У межах проведеного дослідження у третини ВІЛ-інфікованих хворих, переважно жіночої статі, при поглибленому обстеженні було діагностовано депресію. Застосування комплексного інтегрованого людино-орієнтованого підходу, частиною якого є виявлення та терапія депресії, сприяє підвищенню ефективності лікування ВІЛ-інфекції.
Список літератури знаходиться в редакції
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (54) 2020 р.
