10 листопада, 2022

Пам’яті Данила Фішелевича Глузмана

29 березня на 86-му році життя помер відомий лікар-онкогематолог, багаторічний завідувач відділу онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України, видатний український учений, професор Данило Фішелевич Глузман.

Д.Ф. Глузман зробив величезний внесок у розвиток вітчизняної онкогематології.

Данило Фішелевич народився 4 червня 1936 р. у Києві. У 1960 р. закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця та протягом трьох років працював лікарем-ординатором Овруцької міжрайонної дитячої лікарні у Житомирській області.

У 1962 р. розпочав наукову діяльність на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії етіології та патогенезу лейкозів Інституту експериментальної та клінічної онкології (нині – ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України), яким на той час керував академік Ростислав Євгенович Кавецький. Відтоді Данило Фішелевич назавжди пов’язав свою долю з цим інститутом, що став йому рідним.

У 1967 р. він захистив кандидатську, а в 1975 р. – докторську дисертацію, присвячену питанням лейкозології, у відділі, очолюваному академіком НАН України Зоєю Андріївною Бутенко. У 1982 р. очолив лабораторію цитохімії та імуноцитології, яка пізніше органічно переросла у відділ імуноцитохімії (нині – відділ онкогематології).

Наукові дослідження і розробки Д.Ф. Глузмана є вагомим внеском у фундаментальну та прикладну медицину. Професор відомий своїми дослідженнями в галузі цитохімічних методів вивчення клітин-попередників у різних гемопоетичних лініях. Результати його досліджень щодо ідентифікації гемопоетичних стовбурових клітин забезпечили основу для поглибленого вивчення походження лейкемії. Д.Ф. Глузман разом з колегами визначив, що морфологічно неідентифіковані гемопоетичні клітини-попередники мають маркерні цитохімічні властивості, притаманні зрілим клітинам зазначених гемопоетичних ліній. З того часу цитохімічні дослідження клітин крові набули широкого застосування в діагностиці різних форм лейкозів і відіграли важливу роль у їх класифікації.

У відділі, очолюваному Д.Ф. Глузманом, у 1980-ті роки отримано перші в Україні моноклональні антитіла – нові високочутливі реагенти, спрямовані на диференційні та активаційні антигени клітин кровотворної та лімфоїдної тканин людини. Під його безпосереднім керівництвом створено нові методи імуноферментного визначення спектра антигенів поверхні бластних клітин у мазках крові та кісткового мозку хворих на гемобластози, у пунктатах лімфатичних вузлів і пухлин, що забезпечило високоякісну діагностику, засновану на імунофенотипуванні злоякісних новоутворень. Він розробив теоретичні основи та загальні принципи використання цитохімічних та імуноцитохімічних маркерів для діагностики різних форм лейкозів і лімфом.

У післячорнобильський період відділ, що очолював Д.Ф. Глузман, проводив діагностичні дослідження хворих, які зазнали впливу радіації, з підозрою на онкогематологічну патологію. Особлива увага приділялася діагностиці гемобластозів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС і дітей із постраждалих регіонів. Завдяки багаторічній роботі колективу, очолюваного Д.Ф. Глузманом, значно прояснилася загальна картина онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС. Ці дослідження мали широкий міжнародний резонанс і велися у співпраці з фахівцями-гематологами багатьох країн світу. Зокрема, у 1998-2003 рр. дослідження гемобластозів у ліквідаторів проводились у рамках роботи українсько-японської групи з вивчення лейкозів і лімфом. Ці результати були представлені на конференціях Науково-дослідної організації з вивчення радіаційних впливів (RERF) у Хіросімі в 1999 та 2000 рр., а також опубліковані в низці статей у зарубіжних журналах та узагальнені в монографії «Іонізуюча радіація та онкогематологічні захворювання» за редакцією В.Ф. Чехуна й Д.Ф. Глузмана, яка вийшла у 2016 р. до 30-річчя Чорнобильської катастрофи. Упродовж багатьох років Д.Ф. Глузман плідно співпрацював із французьким центром «Діти Чорнобиля», надаючи консультативну допомогу у діагностиці захворювань крові у постраждалих дітей. Він брав участь у роботі міжнародної комісії експертів-гематологів з верифікації діагнозів онкогематологічних захворювань у рамках спільної програми зі США.

Д.Ф. Глузман є автором 14 монографій і понад 450 наукових робіт з різних аспектів онкології та гематології, виступав із численними презентаціями та доповідями по всьому світу. Він підготував багатьох аспірантів і докторантів. Д.Ф. Глузмана по праву можна назвати фундатором унікальної наукової школи експериментальної та клінічної онкогематології в Україні. Протягом багатьох років був членом редколегій і редакційних рад кількох фахових журналів.

Держава достойно оцінила багаторічну плідну працю Д.Ф. Глузмана, високий професіоналізм і вагомий особистий внесок у розвиток онкогематології в Україні. Професор удостоєний багатьох почесних звань, зокрема звання заслуженого діяча науки і техніки України, є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. Р.Є. Кавецького НАН України.

Данило Фішелевич Глузман був надзвичайно працьовитою, наполегливою, енергійною, порядною та щирою особистістю, людиною з великої літери. Він був талановитим лікарем, новатором, висококваліфікованим фахівцем. Таким назавжди залишиться у нашій пам’яті.

Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким Данила Фішелевича. Світла пам’ять про видатного вченого та прекрасну людину назавжди збережеться у серцях його численних друзів, учнів і колег.