4 липня, 2026

Хондроїтину сульфат у лікарських засобах і дієтичних добавках: порівняльний аналіз якості та біологічних ефектів

Автори:

Хондроїтину сульфат (ХС) рекомендований міжнародними настановами (ESCEO, EULAR, ACR) як симптоматичний засіб уповільненої дії для лікування остеоартрозу. Однак на фармацевтичному ринку він представлений у вигляді лікарських засобів (ЛЗ) і дієтичних добавок (ДД), між якими існує суттєва якісна різниця. За результатами порівняльного аналізу, ЛЗ із хондроїтину сульфатом демонструють доведені біологічні ефекти – зменшення запалення та захист хрящової тканини, тоді як більшість ДД не підтвердили ані належної якості, ані впливу на хрящ. Отримані результати свідчать про важливість усвідомленого вибору терапії та підтверджують, що ДД не є рівноцінною альтернативою зареєстрованому ЛЗ у пацієнтів з остеоартрозом.

Ключові слова: остеоартроз, хондроїтину сульфат, лікарський засіб, дієтична добавка, біологічна активність, кератансульфат, цитотоксичність, гонартроз, коморбідність, Структум.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

У повсякденній практиці лікарі, які ведуть пацієнтів з остеоартрозом, регулярно стикаються з певними викликами – самолікуванням, відсутністю ефекту від самостійно обраних засобів, потужним рекламним тиском фармацевтичного ринку, ризиками для пацієнта від неякісних засобів, а також необхідністю враховувати коморбідність і супутню фармакотерапію. Нерідко пацієнти приходять із конкретними запитаннями, наприклад: «Я чув, що при болю у суглобах рекомендують хондроїтин сульфат. Але в аптеці стільки різних упаковок – дорогі й дешеві, дієтичні добавки та ліки. Я не розумію, що обрати і чи є взагалі різниця?», «Я три місяці приймав якусь добавку з хондроїтином – і нічого. Біль нікуди не подівся. Мабуть, це взагалі не працює?», «Я вже приймаю купу таблеток від серця, тиску, цукру… Чи не нашкодить ще один препарат і чи не буде він взаємодіяти з іншими?»

Для надання чіткої відповіді на ці питання необхідно розуміти різницю між ЛЗ і ДД як на законодавчому рівні, так і на рівні клінічної ефективності та безпеки.

Пероральний прийом ХС рекомендований Європейським товариством клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту і захворювань опорно-рухового апарату (ESCEO) та іншими настановами для зменшення болю та покращення рухливості у пацієнтів з остеоартритом. ХС представлений на ринку як ЛЗ і як ДД – нерідко у поєднанні з рослинними екстрактами, гіалуроновою кислотою, метилсульфонілметаном та іншими компонентами [1].

Ринок засобів із ХС сьогодні перенасичений ДД, які значно переважають за кількістю зареєстровані в Україні ЛЗ. Завдяки широкомасштабній рекламі у ЗМІ саме ДД найчастіше привертають увагу пацієнтів. Крім того, трапляються випадки фармзаміни, коли в аптеці замість ЛЗ, призначених лікарем, пропонуються ДД власного виробництва, що належить аптечній мережі. Як наслідок, ДД нерідко стають першим і єдиним вибором пацієнта з болем у суглобах.

ЛЗ і ДД: принципова різниця на рівні законодавства

Між ЛЗ і ДД існує принципова відмінність. Згідно із Законом України, ЛЗ – це речовина або комбінація речовин із доведеною фармакологічною, імунологічною або метаболічною дією, призначена для лікування та профілактики захворювань (таблиця) [2]. ДД, натомість, належать до категорії харчових продуктів і можуть використовуватися лише як доповнення до раціону харчування: на відміну від ЛЗ вони чинять поживний або фізіологічний ефект, але не лікувальний [3].

Таблиця. Визначення поняття та ефектів ЛЗ і ДД згідно законодавства України [2, 3]

Лікарський засіб

Речовина або комбінація речовин, які мають фармакологічну, імунологічну або метаболічну дію

Дієтичні добавки

Харчовий продукт

– Для лікування та профілактики

– Доведений лікувальний ефект

– Доповнення до раціону харчування

– Поживний або фізіологічний ефект

Виробник ЛЗ зобов’язаний підтвердити відповідність складу заявленому на упаковці, довести відсутність домішок і забезпечити стабільність препарату протягом усього терміну зберігання. Лише за цих умов можна очікувати, що пацієнт отримає терапевтичний ефект – зменшення болю та покращення рухливості суглобів без ризику для здоров’я. У випадку ДД вимоги до їх виробництва значно спрощені, що закладено в самому понятті «дієтична добавка». ДД не проходять контролю до надходження у продаж: їхній склад, вміст діючої речовини та наявність різних домішок не підлягають обов’язковій верифікації з боку державних органів, що ставить під сумнів їхню реальну біологічну активність і безпечність.

З огляду на ці відмінності, перед практикуючим лікарем постає питання: який саме засіб призначити пацієнту, щоб бути впевненим у результаті й мати вагомі аргументи для обґрунтування?

Порівняльне дослідження ЛЗ і ДД із ХС: якість, склад і біологічна активність

Відповідь на це дають результати досліджень, проведені незалежними науковими установами. Одним із таких є порівняльне дослідження «Лікарські засоби та дієтичні добавки з хондроїтину сульфатом: чи однакова їхня біологічна активність?», проведене фахівцями відділу експериментальної медицини, секції біотехнологій і молекулярної біології Університету Campania Luigi Vanvitelli та Університету ім. Федеріко II (Неаполь, Італія) [1]. Залучення експертів, що спеціалізуються на молекулярно-біологічних і біохімічних дослідженнях, надає отриманим результатам високого рівня наукової ваги. Його дані опубліковані в авторитетному журналі Advances in Therapy – виданні з високим імпакт-фактором, що індексується у провідних міжнародних наукометричних базах даних, зокрема PubMed, MEDLINE та Scopus.

Для аналізу було відібрано два ЛЗ і десять ДД, що продаються в різних країнах Європи (десять торгових марок ДД із восьми європейських країн містили комбінацію ХС і глюкозаміну). За допомогою сучасних аналітичних методів досліджувалися біохімічні та фізико-хімічні показники цих засобів, зокрема:

відповідність фактичної кількості ХС заявленій на упаковці; прозорість; колір; розчинність ХС і наявність осаду;
забруднення кератансульфатом;
наявність домішок білків.

Результати аналізу показали суттєві відмінності між ЛЗ і ДД за всіма пунктами.

Біохімічні та фізико-хімічні показники якості ХС у ЛЗ і ДД

За даними аніонообмінної хроматографії (SAX, HPAE-PAD), у всіх зразках ЛЗ вміст ХС на 100% співпадав із вказаним на упаковці та в інструкції. Натомість у 9 із 10 (90%) проаналізованих європейських ДД вміст ХС був нижчим за задекларований на етикетках: у найгірших випадках він становив лише 3%, а у найкращому – не перевищував 60% кількості, зазначеної на упаковці. Усе інше складав баласт, такий, наприклад, як кератансульфат, що в деяких зразках ДД досягав майже 50% загальної маси діючої речовини.

Кератансульфат є глікозаміногліканом, який природно міститься в хрящовій тканині разом із ХС і нерідко потрапляє до складу ДД як домішка в процесі екстракції із сировини. Кератансульфат розбавляє ХС, зменшуючи таким чином його фактичну кількість у препараті. Отже, пацієнт отримує субтерапевтичну дозу активної речовини навіть при дотриманні рекомендованого режиму прийому. Забруднення кератансульфатом є наочним прикладом того, яким чином відсутність суворого регуляторного контролю над ДД безпосередньо впливає на достовірність складу та прогнозованість терапевтичного результату. Очищення від кератансульфату є складним і витратним технологічним процесом та вимагає застосування високоточних методів хроматографічного розділення. Відповідно, відмова від цього етапу або використання більш дешевих методів дозволяє виробникам ДД зменшувати собівартість продукту, що позначається на якості та реальному вмісті ХС. Натомість виробники ЛЗ зобов’язані підтверджувати якість кожної серії препарату відповідно до встановлених державних регуляторних норм. Саме ця відмінність у підходах до контролю визначає в підсумку різницю в терапевтичній цінності між ЛЗ і ДД із ХС.

Про недостатній рівень очищення ДД свідчить і вміст білкових домішок: у досліджуваних зразках їх кількість сягала до 4%, що не відповідало заявленому на етикетці. Це є суттєвим застереженням, оскільки чужорідні білки здатні спричиняти алергічні реакції та провокувати аутоімунні захворювання, особливо у схильних до цього пацієнтів. У ЛЗ, на відміну від ДД, білкових домішок виявлено не було, що свідчить про дотримання високих стандартів фармвиробництва.

Про високий ступінь очищення ХС у ЛЗ свідчили і фізичні характеристики препаратів: усі зразки ЛЗ були прозорими, безбарвними, без осаду та розчинялися повністю – на 100%. Натомість усі зразки ДД являли собою каламутні, непрозорі жовто-помаранчеві суспензії з нерозчинним осадом, що є наочним відображенням низького рівня очищення сировини (рис. 1).

Рис. 1. Прозорість, розчинність та осад у зразках лікарських засобів і дієтичних добавок із ХС

Слід зазначити, що прозорість розчину ХС – це не лише естетична характеристика, а й важливий аналітичний маркер чистоти речовини [4]. Очищений ХС є водорозчинним полісахаридом, який при розчиненні у воді утворює прозорий безбарвний розчин. Каламутність і осад виникають тоді, коли у препараті присутні [5]:

– нерозчинні білкові домішки (залишки тваринного колагену, що не були видалені під час очищення);

– ліпіди та жирові фракції (супутні компоненти хрящової сировини);

– інші глікозаміноглікани (зокрема, кератансульфат, несульфатовані ХС і гіалуронова кислота в нерозчинній формі);

– продукти деградації або денатурації (утворюються при неналежному зберіганні або недосконалому технологічному процесі).

Жовто-помаранчеве забарвлення та каламутність ДД є прямим свідченням недостатнього очищення від білків і ліпідів тваринної сировини, наявності нативних пігментів хрящової тканини (каротиноїдів і гемових сполук) та порушення технологічного процесу екстракції або фільтрації.

Показово, що у більшості зразків ДД (7 із 10) нерозчинна фракція становила понад 25% сухого залишку – тобто фактично чверть не засвоювалась організмом, що безпосередньо впливає на його реальну терапевтичну цінність [5-7].

Особливо нерозчинними були ті ДД, які містили рослинні екстракти босвелії, куркуми, кігтя диявола. Це пов’язано з тим, що рослинні екстракти босвелії та куркуми мають ліпофільну (жиророзчинну) природу, тому вони погано розчиняються у воді.

Таку низьку якість ДД за біохімічними та фізико-хімічними показниками автори дослідження пов’язують із відсутністю стандартизованого процесу виробництва, обов’язкових аналітичних методів контролю з боку Європейського агентства з лікарських засобів (Європейської Фармакопеї) та інших міжнародних регуляторних правил або спеціальних промислових рекомендацій. Тому кожен виробник встановлює власні методи контролю вмісту та чистоти ХС.

На відміну від ЛЗ, для яких застосування виключно затверджених (валідованих) методів кількісного визначення діючої речовини та контроль із боку регуляторних органів є обов’язковими, виробники ДД можуть використовувати будь-які методи, зокрема малоспецифічні та низькочутливі. Це, зрештою, неминуче призводить до значної варіабельності у якості різних торгових марок ДД і пояснює, чому реальний вміст ХС у багатьох досліджуваних зразках ДД виявився суттєво нижчим від заявленого на упаковці.

Біологічні ефекти ЛЗ і ДД із ХС

Окрім оцінки біохімічних і фізико-хімічних показників у дослідженні проводилось і порівняння біологічних ефектів ЛЗ і ДД із ХС за допомогою імуноферментного аналізу in vitro. Оцінювалися три ключові напрямки:

вплив ХС на життєздатність хондроцитів і синовіоцитів;
його протизапальна активність (через регуляцію NF-κB, IL‑6, IL‑8);
вплив на деструкцію хрящової тканини, зокрема на рівень хрящового олігомерного матриксного протеїну (COMP‑2).

Для забезпечення достовірності результатів суглобові хондроцити та синовіоцити були ізольовані безпосередньо від пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба – під час операцій з ендопротезування. Таким чином, дослідження проводилося на клінічно релевантному біологічному матеріалі, а не на лабораторних клітинних лініях.

Аналіз біологічних ефектів підтвердив, що всі без винятку ЛЗ із ХС, включені до дослідження, продемонстрували виражену біологічну активність одразу за трьома ключовими напрямками.

По-перше, ЛЗ із ХС достовірно підвищували життєздатність клітин суглобової тканини: виживаність хондроцитів зростала до 75%, синовіоцитів – до 85%, тоді як вихідний контрольний рівень (pCTR) становив 65%. Це свідчить про те, що ЛЗ із ХС активно підтримують виживаність клітин хряща та синовіальної оболонки.
По-друге, ЛЗ виявили виражену протизапальну дію: концентрація прозапальних цитокінів IL‑6 і IL‑8 знижувалася більш ніж удвічі, а активність ядерного фактора транскрипції NF-κB – у 1,5 раза, що підтверджує здатність ХС пригнічувати запальний каскад на молекулярному рівні (рис. 2).
По-третє, ЛЗ із ХС уповільнювали деструкцію хрящової тканини: рівень маркера руйнування хряща COMP‑2 знижувався в 1,3 раза, що свідчить про хондропротективний ефект.

Результати біологічних ефектів ДД значно відрізнялися від ЛЗ. Із десяти протестованих ДД лише три не чинили негативного впливу на життєздатність клітин і водночас продемонстрували певну ефективність щодо зниження прозапальних цитокінів IL‑6 і IL‑8, а також щодо пригнічення експресії NF-κB і COMP‑2. Переважна більшість ДД (7 із 10), навпаки, виявилися цитотоксичними – тобто руйнували хондроцити та синовіоцити – і не проявляли протизапальної дії.

Рис. 2. Кількісне визначення цитокінів IL‑6 і IL‑8 до та після впливу лікарських засобів і дієтичних добавок із ХС

На підставі порівняльного аналізу автори дослідження доходять однозначного висновку:

лікарські засоби із ХС принципово відрізняються від дієтичних добавок із ХС.

Лікарські засоби із ХС:

мають доведені біологічні ефекти;
зменшують запалення;
уповільнюють руйнування хрящової
тканини.

Більшість досліджуваних дієтичних добавок із ХС:

виявили цитотоксичні властивості;
мають суперечливу ефективність;
характеризуються сумнівним профілем безпеки.

Все це ставить питання доцільності застосування дієтичних добавок як альтернативи лікарським засобам у пацієнтів з остеоартрозом.

Cтруктум: клінічна ефективність і безпека при коморбідності

Структум – відомий французький лікарський засіб із ХС виробництва компанії Pierre Fabre, що застосовується в Україні з 2003 року. Ефективність і безпека препарату підтверджені в рандомізованих клінічних дослідженнях, проведених у Франції та Швейцарії, де Структум продемонстрував достовірну перевагу над плацебо у зменшенні симптомів остеоартрозу.

Одним із ключових є дослідження B. Maziиres et al. [8] – проспективне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване багатоцентрове дослідження тривалістю 6 місяців. До нього було включено 130 пацієнтів віком >50 років із клінічно та рентгенологічно підтвердженим остеоартрозом колінного суглоба (стадія II-ІII за шкалою Келлгрена – Лоуренса), альгофункціональним індексом Лекена (АФІ) від 4 до 11 балів, болем під час руху ≥30 мм за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) і регулярним прийомом НПЗП. Пацієнти отримували Структум 500 мг двічі на день або плацебо протягом 3 місяців із подальшим 3-місячним спостереженням.

Результати дослідження продемонстрували важливі зміни на фоні прийому Структуму.

Покращення функції суглоба: АФІ Лекена у групі Структуму знизився на 33% через 3 місяці лікування і достовірно перевершував ефект плацебо (p=0,02).

Ефект післядії: АФІ Лекена у групі Структуму продовжував зменшуватися ще як мінімум 1 місяць після завершення лікування і становив -36% (через 4 місяці) від вихідного рівня (p=0,01 проти плацебо). Покращення рухливості колінного суглоба і зменшення болю під час руху зберігалося і після закінчення прийому Структуму, що підтверджує наявність у нього пролонгованого терапевтичного ефекту, тобто збереження клінічної ефективності після закінчення курсу терапії.

Зменшення болю у спокої: за ВАШ – на 57% через 3 місяці лікування (p=0,03 порівняно з плацебо); протибольовий ефект зберігався ще через 1 місяць після завершення терапії.

На окрему увагу заслуговує і тенденція до зниження потреби в НПЗП та анальгетиках: пацієнти групи Структуму вживали лише 0,2 таблетки на добу порівняно з 9,2 у групі плацебо через 3 місяці лікування. Хоча міжгрупова різниця у споживанні НПЗП і анальгетиків не досягла статистичної значущості, використання цих препаратів у групі Структуму було стабільно нижчим протягом усього періоду спостереження. Ця тенденція є клінічно значущою, оскільки навіть часткове зниження потреби в НПЗП сприяє зменшенню ризику гастроінтестинальних, серцево-судинних і ниркових ускладнень, пов’язаних із тривалим прийомом цих препаратів.

Ефективність Структуму при гонартрозі була підтверджена в іншому великому мультицентровому рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 307 пацієнтів, проведеному у Франції та Швейцарії [9]. За результатами 6-місячного курсу лікування біль під час руху за ВАШ у групі Структуму зменшився майже вдвічі – на 41% від вихідного рівня, що було достовірно більшим, ніж у групі плацебо (p=0,029).

Таким чином, дані двох незалежних клінічних досліджень підтверджують стабільний протибольовий ефект, здатність суттєво покращувати функціональний стан суглоба та зберігати ефект післядії у пацієнтів з гонартрозом при прийомі Структуму в дозі 1 г/день.

Кожна капсула Структуму містить рівно 500 мг ХС, що повністю відповідає задекларованому складу на упаковці та в інструкції для медичного застосування. Активна речовина препарату пройшла високоступеневе очищення від супутніх домішок, що безпосередньо забезпечує його добру переносимість. Структум може призначатися без обмежень при аутоімунних захворюваннях на відміну від біоактивного концентрату з дрібної морської риби. Це зумовлено відсутністю у Структумі білкових домішок, що є особливо важливим у пацієнтів з остеоартрозом, які потребують тривалого курсу лікування.

Якість ХС Структуму підтверджена європейським сертифікатом відповідності Європейського директорату з якості ЛЗ та охорони здоров’я (EDQM), незалежного органу, що здійснює контроль чистоти, складу та безпеки фармацевтичних субстанцій на рівні Ради Європи. Наявність сертифіката EDQM є однією з найвищих гарантій фармацевтичної якості, визнаних у всіх країнах ЄС.

Окремою перевагою Структуму є його монокомпонентний склад – серед пероральних лікарських засобів із ХС він є єдиним препаратом, що містить виключно одну діючу речовину. Це має важливе клінічне значення, оскільки більшість пацієнтів з остеоартрозом мають супутню патологію і приймають кілька ЛЗ одночасно. Призначення Структуму мінімізує ризик поліпрагмазії та небажаних міжлікарських взаємодій, що є важливим критерієм безпеки за довготривалої терапії.

Структум може призначатися без обмежень при будь-якій супутній патології на відміну від ДД із ХС, глюкозаміном або їх комбінаціями:

при цукровому діабеті;
особам із предіабетом;
при бронхіальній астмі;
особам, які отримують препарати групи антагоністів вітаміну К;
при харчовій алергії на ракоподібних або комах;
особам, яким рекомендований контроль вмісту натрію, калію або кальцію в раціоні.

Саме такі вищеперераховані застереження мають обов’язково виноситися на упаковку ДД, які містять у складі ХС, глюкозамін або їх комбінацію [10].

Міжнародні експерти наголошують: для лікування остеоартрозу слід застосовувати виключно ЛЗ із ХС, оскільки вся доказова клінічна база, на якій ґрунтуються чинні рекомендації, отримана саме в дослідженнях із використанням офіційно зареєстрованих ЛЗ, а не ДД. Відповідно до алгоритму ESCEO, ХС як ЛЗ рекомендований уже на першому кроці фармакологічного лікування гонартрозу в рамках базисної терапії [11, 12]. При коксартрозі та остеоартриті суглобів кистей ХС отримав найвищий рівень рекомендацій за шкалою GRADE – А, що відповідає найвищому рівню доказовості та сильній рекомендації до застосування [13, 14].

Література

Stellavato A., Restaino O.F., Vassallo V., Finamore R., Ruosi C., Cassese E., De Rosa M., Schiraldi C. Comparative Analyses of Pharmaceuticals or Food Supplements Containing Chondroitin Sulfate: Are Their Bioactivities Equivalent? Adv Ther. 2019 Nov;36(11):3221-3237.
doi: 10.1007/s12325-019-01064-8. Epub 2019 Sep 7.
Закон України «Про лікарські засоби» від 05.06.2025 № 2469, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-20#top.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 27.09.2025 № 4122, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4122-20#Text
Restaino O.F., Schiraldi C. Chondroitin sulfate: are the purity and the structural features well assessed? A review on the analytical challenges. Carbohydr Polym. 2022 Sep 15;292:119690. doi: 10.1016/j.carbpol.2022.119690.
Volpi N. Analytical aspects of pharmaceutical grade chondroitin sulfates. J Pharm Sci. 2007 Dec;96(12):3168-80.
doi: 10.1002/jps.20997. PMID: 17630645.
Vergйs J., Castaсeda-Hernбndez G. On the bioavailability of oral chondroitin sulfate formulations: proposed criteria for bioequivalence studies. Proc West Pharmacol Soc. 2004;47:50-3.
Henrotin Y., Mathy M., Sanchez C., Lambert C. Chondroitin sulfate in the treatment of osteoarthritis: from in vitro studies to clinical recommendations. Ther Adv Musculoskelet Dis. 2010 Dec;2(6):335-48. doi: 10.1177/1759720X10383076.
Maziиres B. et al. Chondroitin Sulfate in OA of the knee: a prospective, double blind, placebo controlled multicentre clinical study. J Rheumatol (2001); 28:1.174-181.
Maziиres B. et al. Effect of chondroitin sulfate in symptomatic knee osteoarthritis: a multicentre, randomised, double-blind placebocontrolled study. Ann Rheum Dis (2007);66:639-645.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.02.2026 № 203 https://moz.gov.ua/storage/uploads/5e602ab4-3adc‑4059-aef3-06eed849de51/%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%98-203-(1).pdf
Bruyиre O., Honvo G., Veronese N., Arden N.K., Branco J., Curtis E.M., Al-Daghri N.M., Herrero-Beaumont G., Martel-Pelletier J., Pelletier J.P., Rannou F., Rizzoli R., Roth R., Uebelhart D., Cooper C., Reginster J.Y. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Semin Arthritis Rheum. 2019; 49(3): 337-350. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2019.04.008;
Honvo G., Reginster J.Y., Rabenda V., Geerinck A., Mkinsi O., Charles A., Rizzoli R., Cooper C., Avouac B., Bruyиre O. Safety of Symptomatic Slow-Acting Drugs for Osteoarthritis: Outcomes of a Systematic Review and Meta-Analysis. Drugs Aging. 2019; 36(Suppl 1): 65-99.
Kloppenburg M., Kroon F.P.B., Blanco F.J., Doherty M., Dziedzic K.S., Greibrokk E., Haugen I.K., Herrero-Beaumont G., Jonsson H., Kjeken I., Maheu E., Ramonda R., Ritt M.J.P.F., Smeets W., Smolen J.S., Stamm T.A., van de Laar M., Vliet Vlieland T.P.M., Reginster J.Y. 2018 update of the EULAR recommendations for the management of hand osteoarthritis. Ann Rheum Dis. 2019; 78(1): 16-24. https://doi.org/10.1136/annrheumdis‑2018-213826.
Zhang W., Doherty M., Arden N., Bannwarth B., Bijlsma J., Gьnther K.P. et al. EULAR evidence based recommendations for the management of hip osteoarthritis: report of a task force of the EULAR Standing Committee for International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT). Ann Rheum Dis. 2005; 64(5): 669-681. https://doi.org/10.1136/ard.2004.028886.

Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 2 (69), 2026 р.