8 грудня, 2025
Протизапальна терапія при інфекційних захворюваннях у дітей
За матеріалами сателітного симпозіуму конгресу PRIME PEDIATRICS 2025
В межах сателітного симпозіуму VII конгресу Української академії педіатричних спеціальностей із доповіддю на актуальну тему «Протизапальна терапія при інфекційних захворюваннях у дітей» виступила Марина Євгенівна Маменко, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії, дитячої неврології та медичної реабілітації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), голова правління Української академії педіатричних спеціальностей. Вона розглянула сучасні підходи до застосування ібупрофену в педіатричній практиці, патофізіологічні механізми запалення та лихоманки у дітей, а також особливості больового синдрому в різних вікових групах.
У сучасній педіатричній практиці для лікування інфекційних захворювань із підвищеною температурою, запаленням і больовими відчуттями широко використовуються дві основні молекули: парацетамол та ібупрофен. Ці препарати є результатом ретельного відбору серед численних анальгетичних і жарознижувальних засобів, що базувався передусім на критеріях безпеки їхнього застосування в педіатрії. Обидва входять до всіх міжнародних рекомендацій і мають принципову перевагу – відсутність зафіксованих летальних випадків від побічних ефектів при правильному дозуванні.
! Це кардинально відрізняє їх від інших анальгетичних засобів, які традиційно використовувалися в педіатрії.
Метамізол натрію, який, на жаль, досі часто застосовується у складі літичних сумішей, може викликати апластичну анемію із потенційно летальними наслідками. Хоча такі випадки трапляються не надто часто, через самий факт їхнього існування препарат неприйнятний для рутинного використання в дітей. Ацетилсаліцилова кислота, яка демонструє високу ефективність у дорослих пацієнтів і швидко діє, категорично заборонена для лікування інфекційних захворювань у дітей через ризик розвитку синдрому Рея на тлі високої температури і захворювання інфекційного генезу.
Інші препарати також виявилися проблематичними для педіатричного застосування. Мефенамінова кислота, яку певний час активно просували на вітчизняному фармацевтичному ринку і використовували батьки, не має жодної доказової бази і не входить до будь-яких міжнародних рекомендацій чи гайдлайнів. Німесулід, попри свою ефективність як протизапальний засіб, виявився небезпечним через доведену гепатотоксичність, що призвело до заборони його використання в дітей для зниження температури.
З арсеналу протизапальних речовин було відібрано найбільш безпечні молекули, що підтверджено їхнім безрецептурним статусом у більшості країн.
! Ібупрофен має суттєву перевагу перед парацетамолом завдяки наявності вираженої протизапальної активності. Якщо клінічна симптоматика включає інтенсивні больові відчуття, почервоніння та локальні прояви запального процесу, наприклад, при тонзилофарингіті, протизапальні ефекти ібупрофену забезпечують додаткову терапевтичну ефективність порівняно з парацетамолом. У таких випадках обирають саме молекулу ібупрофену, адже на відміну від парацетамолу, який має виключно анальгетичну і жарознижувальну дію, ібупрофен поєднує три важливі терапевтичні функції: зниження болю, температури і протизапальний ефект.
Сучасні клінічні дослідження кардинально змінили уявлення про доцільність застосування жарознижувальних засобів при інфекційних захворюваннях. Тривалий час не вщухала дискусія, чи не шкодить зниження температури захисним властивостям організму, адже якщо організм сам перебудував температурну позначку в гіпоталамусі, то логічно було б припустити необхідність терпіти цю температуру. Однак останні дослідження показали, що короткий курс жарознижувальних засобів, на відміну від тривалого систематичного застосування протягом семи днів тричі на день, не шкодить організмові і не порушує захисних механізмів від поточного захворювання.
Навпаки, ці препарати значно покращують самопочуття дитини і ефективно запобігають серйозним ускладненням, зокрема фебрильним судомам, які безпосередньо пов’язані з надмірною температурою. Особливо важливим є врахування додаткових ризиків з боку серцево-судинної і нервової системи, порушень енергетичного обміну речовин у дітей, які мали ці проблеми ще до початку захворювання. Коли йдеться про таких пацієнтів, лікарі зазвичай починають діяти більш активно, не чекаючи критичного підвищення температури.
Баланс між користю і ризиками застосування жарознижувальних препаратів при лихоманці представлено концепцією, що ці препарати призначають передусім для покращення самопочуття дитини. Справді, серед різноманітних причин болю, які динамічно змінюються залежно від віку дитини, лихоманка, або ж гарячка, посідає особливе місце і може бути самостійною причиною страждань маленького пацієнта. Згідно з клінічними даними, до 83% дітей відчували біль протягом останніх трьох місяців, водночас структура больового синдрому кардинально змінюється залежно від віку. Жар як причина болю досягає максимального значення (35%) саме у віці 3-5 років, що повністю корелює із клінічними спостереженнями про піковий період температурно-асоційованого болю в цій віковій групі. Після п’яти років показник поступово знижується і становить лише близько 10% у підлітків 12-14 років (рис.). Паралельно спостерігається зворотна тенденція для головного болю, який зростає із 16% у ранньому дитинстві до 42% у підлітковому віці. Біль від прорізування зубів очікувано домінує в ранньому віці (52% у віці від трьох місяців до двох років) і практично зникає після п’яти років, тоді як м’язові та травматичні болі залишаються відносно стабільними протягом усіх вікових періодів.
Рисунок. Вікова динаміка причин болю у дітей (% дітей, які відчували біль протягом останніх трьох місяців)
! Під час пандемії COVID‑19 ібупрофен продемонстрував свою ефективність і безпеку, ставши золотим стандартом лікування запалення, індукованого вірусом SARS-CoV‑2, у дітей.
Попри початкові застереження щодо його використання і потенційної шкоди при COVID‑19, які з’явилися в деяких науково-популярних виданнях у перші дні пандемії, подальші ретельні дослідження не підтвердили цих побоювань. Ці поквапливі висновки виявилися такими ж необґрунтованими, як і рекомендації щодо використання азитроміцину в поєднанні з протималярійними препаратами.
Загальні рекомендації щодо протизапальних засобів при різних інфекційних захворюваннях включають ібупрофен як препарат першої лінії при запальних процесах у дітей. Іноді в клінічній практиці використовується також напроксен, але значно рідше. При інфекційному мононуклеозі з тяжким перебігом може знадобитися навіть призначення системних кортикостероїдів, таких як дексаметазон, метилпреднізолон або пероральний преднізон, але стандартна практика зосереджена навколо використання ібупрофену у разі, коли дитині надто важко переносити симптоми захворювання.
Препарат ІМЕТ® являє собою одну із сучасних форм випуску ібупрофену, що характеризується найшвидшим розчиненням завдяки спеціальній гідрофільній матриці і, відповідно, найшвидшим початком терапевтичної дії. Це досягається не через зміну діючої речовини, а завдяки інноваційній формі випуску препарату. Така особливість напрочуд важлива при інтенсивному болю або необхідності швидкого зниження температури, коли кожна хвилина вирішальна для покращення стану дитини.
Для педіатричної практики принципове значення має не лише ефективність препарату, але й зручність його застосування і точність дозування. ІМЕТ® випускається у формі суспензій із концентрацією 2% та 4%, що дає змогу ефективно лікувати дітей із різною масою тіла, забезпечуючи гнучкість дозування. Препарат виробляють на двох заводах в Європі, в Іспанії та Німеччині, що гарантує відповідність всім сучасним стандартам якості та надійності.
! Важливо зазначити, що ібупрофен входить до Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines), – престижного списку препаратів, які мають бути обов'язково доступними в медичних закладах для негайного використання, тут і зараз, а не після пошуків в аптеці чи виписування спеціальних рецептів.
Цей статус препарату підтверджує не лише його високу клінічну ефективність, а і доведену безпеку застосування в педіатричній практиці.
Отже, протизапальна терапія в педіатричній інфектології потребує диференційованого підходу з урахуванням віку дитини, характеру захворювання та вираженості запального процесу. Ібупрофен демонструє оптимальне поєднання ефективності та безпеки, забезпечуючи одночасно анальгетичну, жарознижувальну і протизапальну дію. Препарат ІМЕТ® завдяки швидкому розчиненню і зручній системі дозування за масою тіла являє собою сучасне рішення для ефективного купірування больового синдрому та лихоманки в дітей. Включення ібупрофену до WHO Model List of Essential Medicines підтверджує його статус як препарату першої лінії в педіатричній практиці при запальних захворюваннях різного генезу.
Тематичний номер «Педіатрія» № 4 (80) 2025 р.
