21 червня, 2026
Пропріоцептивне тренування Huber та альфа-ліпоєва кислота: новий підхід для оптимізації функції нервів у пацієнтів із хронічним болем у попереку
Хронічний біль у попереку залишається однією з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем сучасної медицини. За даними літератури, цей біль хоча б раз у житті виникає у 60-80% дорослих, а в частини пацієнтів триває понад 12 тиж і набуває хронічного характеру [1, 2]. Хронічний біль у попереку є однією з провідних причин інвалідизації, зниження якості життя, втрати працездатності та суттєвого економічного навантаження як для пацієнта, так і для системи охорони здоров’я [3, 4].
У пацієнтів із хронічним болем у спині нерідко виявляють порушення пропріоцепції – знижену здатність до точного контролю рухів, змінені патерни активації м’язів і недостатню сенсомоторну інтеграцію [8, 9]. Це створює підґрунтя для пошуку терапевтичних підходів, які впливають не лише на біль як симптом, а й на функціональні та нейрофізіологічні механізми його підтримання. Одним із таких підходів є пропріоцептивне тренування, зокрема із застосуванням системи Huber. Цей метод спрямований на поліпшення сенсомоторної інтеграції, нейром’язової координації, постурального контролю та функціональної стабільності [12, 13]. Водночас хронічний біль у попереку може мати не лише механічний, а й нейрометаболічний компонент, що обґрунтовує інтерес до засобів із потенційним впливом на функцію периферичних нервів.
Альфа-ліпоєва кислота (АЛК; тіоктова кислота) є потужним антиоксидантом і коензимом, залученим до процесів клітинного енергетичного метаболізму [10]. Її здатність зменшувати оксидативний стрес і запальну активність стала підставою для вивчення при неврологічних розладах, насамперед за діабетичної нейропатії, де продемонстровано позитивний вплив на нервову функцію та нейропатичний біль [10]. Водночас застосування АЛК у пацієнтів із хронічним болем у попереку, особливо в комбінації з пропріоцептивною реабілітацією, вивчене недостатньо [11].
Поєднання цілеспрямованого пропріоцептивного тренування та призначення АЛК може розглядатися як інтегративна терапевтична модель, котра одночасно впливає на функціональні та біохімічні аспекти хронічного болю в попереку [14, 15].
Мета цього дослідження – оцінити зміни нервової провідності та функціональних показників у пацієнтів із хронічним болем у попереку, які протягом 3 тиж отримували АЛК 600 мг/добу та проходили пропріоцептивне тренування за допомогою системи Huber.
Матеріали та методи
У проспективне пілотне дослідження включали пацієнтів із хронічним болем у попереку, які проходили лікування в Клініці фізичної медицини та реабілітації Клінічного центру Університету Сараєва (Боснія і Герцеговина). Дослідження тривало 3 тиж і передбачало оцінку пацієнтів до початку терапії та після завершення лікувально-реабілітаційної програми. До участі залучали дорослих пацієнтів із підтвердженим за даними МРТ ураженням сенсомоторного сегмента поперекового відділу хребта, зокрема з протрузією або екструзією диска, форамінальним чи центральним стенозом або компресією нервового корінця.
Усі пацієнти щодня отримували АЛК в дозі 600 мг і 5 разів на тиждень проходили пропріоцептивне тренування на системі Huber® 360 MD. Кожне заняття тривало 30 хв і включало вправи на баланс, постуральний контроль та стабілізацію з індивідуальним підбором навантаження відповідно до можливостей пацієнта. Інтенсивність тренувань поступово підвищували протягом програми.
Нейрофізіологічну оцінку проводили на початку дослідження та через 21 день за допомогою електронейроміографії (ЕНМГ). Досліджували провідність велико- та малогомілкового нервів, а також виконували голкову ЕНМГ окремих м’язів нижніх кінцівок. Основним параметром ефективності обрали амплітуду М-хвилі, оскільки вона відображає рекрутування моторних одиниць і нейром’язову збудливість та є чутливою до короткострокових змін після втручання.
Результати
У дослідження було включено 15 пацієнтів із хронічним болем у попереку; більшість становили чоловіки (11 осіб; 73,3%). Найчастіше ураження локалізувалося на рівні L4/L5 – у 13 (87%) пацієнтів; також зареєстровано по одному випадку ураження L3/L4 та L5/S1 відповідно. Такий розподіл підтверджує, що в більшості учасників ішлося про клінічно типове ураження поперекового сегмента, пов’язане з потенційним впливом на нервові структури нижніх кінцівок.
Після 3 тиж лікування, яке включало щоденне застосування АЛК 600 мг і пропріоцептивне тренування Huber, було зафіксовано статистично значуще збільшення амплітуди М-хвилі малогомілкового нерва як при проксимальній, так і при дистальній стимуляції (рис. 1). Розмір ефекту був великим для обох точок стимуляції (r=0,85-0,88), що автори інтерпретують як суттєве електрофізіологічне покращення. Дещо більший розмір ефекту при дистальній стимуляції вказував на послідовний виражений характер відновлення незалежно від місця реєстрації.
Рис. 1. Зміни амплітуди М-хвилі малогомілкового нерва через 3 тиж
Подібну динаміку спостерігали й для великогомілкового нерва. Через 3 тиж було виявлено статистично значуще збільшення амплітуди М-хвилі при проксимальній та дистальній стимуляції (рис. 2). Для обох вимірювань розмір ефекту також був великим (r=0,88), що свідчить про виражене покращення нейрофізіологічних параметрів і відносно стабільний характер відповіді великогомілкового нерва на комбіноване втручання.
Рис. 2. Зміни амплітуди М-хвилі великогомілкового нерва через 3 тиж
Обговорення
У цьому дослідженні 3-тижневе поєднання пропріоцептивного тренування Huber і щоденного приймання АЛК 600 мг супроводжувалося статистично значущим збільшенням амплітуди М-хвилі малогомілкового та великогомілкового нервів у пацієнтів із хронічним болем у попереку. Ці зміни відображають об’єктивне покращення моторної нервової провідності та нейром’язової збудливості, пов’язане з інтегративним терапевтичним підходом. Великий розмір ефекту для всіх досліджуваних параметрів підсилює клінічну значущість отриманих результатів.
Сучасне розуміння хронічного болю в попереку виходить за межі суто механічної моделі. Цей стан розглядають як складний синдром, у якому поєднуються порушення моторного контролю, сенсомоторної інтеграції, периферичної нервової функції та нейром’язової координації [2, 16]. Тривала ноцицептивна імпульсація може підтримувати зміну рекрутування моторних одиниць, погіршення координації м’язової відповіді та закріплення патологічного рухового стереотипу [17]. У цьому контексті збільшення амплітуди М-хвилі після лікування може вказувати на покращення периферичної моторної збудливості та функціонального стану нервово-м’язового апарату.
Альфа-ліпоєва кислота має добре описані антиоксидантні та протизапальні властивості [18]. Її позитивний вплив на нервову провідність і нейропатичні симптоми раніше було продемонстровано насамперед у пацієнтів із діабетичною нейропатією [19, 20]. Водночас оксидативний стрес розглядається як один із чинників, залучених до дегенерації міжхребцевих дисків і дисфункції нервової тканини [21]. Тому автори припускають, що метаболічна модуляція за допомогою АЛК могла сприяти електрофізіологічному покращенню, зафіксованому в цьому дослідженні.
У пацієнтів із хронічним болем у попереку часто виявляють дефіцит пропріоцепції, змінені патерни активації м’язів тулуба та затримку залучення глибоких стабілізаторів, що може сприяти нестабільності хребта й персистуванню болю [2, 22, 23]. Система Huber забезпечує контрольовану багатоплощинну нестабільність і пропріоцептивну стимуляцію, завдяки чому потенційно покращує нейром’язову активацію, постуральний контроль і центральну моторну інтеграцію [24].
Терапевтична модель, застосована в цьому дослідженні, є цікавою завдяки одночасному впливу на два взаємопов’язані рівні хронічного болю в попереку. З одного боку, АЛК може покращувати метаболічні умови функціонування нервової тканини, зменшуючи внесок оксидативного стресу та запального компонента; з іншого – структуроване пропріоцептивне тренування спрямоване на відновлення сенсомоторного контролю, координації та стабільності. Таке поєднання біохімічної та функціональної модуляції автори розглядають як перспективний інтегративний підхід до ведення пацієнтів із хронічним болем у попереку.
У практичному сенсі ці результати підтримують ідею, що АЛК може мати клінічну цінність не лише в класичному контексті діабетичної нейропатії, а й у ширшому полі станів, пов’язаних із порушенням периферичної нервової функції, нейром’язової збудливості та хронічним больовим синдромом. У пацієнтів із болем у попереку, особливо за наявності радикулопатичного або нейрофізіологічного компонента, призначення АЛК в дозі 600 мг/добу в межах комплексної реабілітаційної програми може розглядатися як раціональний метаболічний супровід, спрямований на підтримку нервової функції.
Висновки
Дослідження Kadrić та співавт. демонструє, що поєднання пропріоцептивного тренування Huber зі щоденним застосуванням АЛК 600 мг протягом 3 тиж асоціювалося зі значним покращенням моторної нервової провідності у пацієнтів із хронічним болем у попереку.
Отримані дані підтримують концепцію інтегративного підходу, спрямованого одночасно на сенсомоторні та нейрометаболічні механізми хронічного болю. У цій моделі пропріоцептивна реабілітація сприяє відновленню моторного контролю та нейром’язової координації, тоді як АЛК може забезпечувати метаболічну підтримку нервової тканини завдяки антиоксидантним і протизапальним властивостям.
Kadrić A., Rovčanin E., Čelik D., Vrabac D., Omerović Đ., Gogić E., Merdović A., Šabanagić-Hajrić S., Tanović E. Huber Proprioceptive Training and Alpha-Lipoic Acid: A New Approach in Optimizing Nerve Function in Patients With Chronic Low Back Pain. Cureus. 2026 Mar 14; 18 (3): e105235.
Підготував Олексій Терещенко
Від редакції
Біль у попереку та цукровий діабет 2 типу часто перетинаються в реальній клінічній практиці. За даними досліджень, у пацієнтів із діабетом поширеність хронічного болю в попереку може сягати приблизно третини випадків, а наявність діабетичної нейропатії асоціюється з більшою функціональною обмеженістю, пов’язаною з болем у спині.
При діабетичній полінейропатії АЛК розглядається як патогенетично орієнтований засіб, механізм дії якого пов’язаний з антиоксидантним захистом, впливом на ендоневральний кровоток і підтримкою функції периферичних нервів. З огляду на результати пілотного дослідження європейських авторів перспективним є включення АЛК в програми комплексного лікування та реабілітації пацієнтів із болем у попереку й іншими м’язово-скелетними больовими синдромами з пропріоцептивним дефіцитом, як-от цервікалгія, плечовий біль, остеоартрит колінного суглоба, фіброміалгія тощо.
На фармацевтичному ринку України АЛК (тіоктова кислота) представлена, зокрема, препаратом Берлітіон® («Берлін-Хемі», Німеччина). Наявність інфузійної та пероральної лікарських форм дає змогу використовувати різні терапевтичні сценарії: інтенсивніший стартовий курс Берлітіон® 600 ОД у пацієнтів із вираженими проявами нейропатії або потребою в метаболічній підтримці під час реабілітаційних програм із подальшим переходом на тривале пероральне застосування Берлітіон® 600 капсули. Такий підхід добре узгоджується із сучасною логікою ведення пацієнтів із хронічним болем і нейропатичним компонентом – поєднувати функціональне відновлення з патогенетично спрямованою підтримкою периферичної нервової системи.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (620), 2026 р
