Головна Терапія та сімейна медицина Ефективність топічних антисептиків у профілактиці та лікуванні інфекцій

20 листопада, 2022

Ефективність топічних антисептиків у профілактиці та лікуванні інфекцій

Серед доступних протимікробних агентів препарати на основі повідон-йоду залишаються популярними завдяки своїй високій ефективності та хорошій переносимості. Широкий спектр активності повідон-йоду, здатність проникати через біоплівки, відсутність резистентності, високі протизапальні властивості, низька цитотоксичність і хороша переносимість – важливі фактори на користь обрання цього антисептика в клінічній практиці. За останні декілька десятиліть було опубліковано численні звіти про використання повідон-йоду. Актуальні дані чітко підтверджують його ефективність для загоєння ран та інактивації збудників вірусних інфекцій.

Зокрема, в систематичному огляді досліджень in vitro та in vivo, опублікованому 25 вересня 2022 року [1], оцінювалася ефективність антисептиків в інактивації SARS-CoV‑2. Мета аналізу – оцінка доказовості досліджень, в яких використовувалися ополіскувачі для рота чи назальні спреї задля зниження вірусного навантаження SARS-CoV‑2 у слині, а також надання рекомендацій, заснованих на доказах, з метою обмеження поширення COVID‑19.

Оцінювалися обсерваційні дослідження in vivo та in vitro, опуб­ліковані англійською мовою з грудня 2019 по квітень 2022 року, для визначення ступеня віруліцидної ефективності ополіскувачів для рота та/або назальних спреїв проти SARS-CoV‑2.

Дослідження in vivo

В 11 дослідженнях in vivo оцінювали віруліцидну ефективність різних препаратів серед 339 пацієнтів із SARS-CoV‑2. У 5 випробуваннях було проведено декілька експериментів із використанням різних препаратів. Лише 1 дослідження оцінювало ефективність назальних спреїв щодо зниження вірусного навантаження, тоді як інші використовували для цього полоскання рота:

  • полоскання рота хлоргексидином оцінювали в 6 експериментах (105 пацієнтів);
  • 2 експерименти оцінювали хлоргексидин у поєднанні з перекисом водню у 23 хворих;
  • 3 експерименти оцінювали лише перекис водню серед 28 пацієнтів;
  • повідон-йод використовувався в 5 експериментах (55 хворих);
  • в 2 експериментах застосовували ополіскувач цетилпіридинію хлорид для 11 пацієнтів;
  • 3 різні препарати оцінювали 1 раз у 3 різних експериментах: b-cyclodextrinecitrox – рідина для полоскання рота (CDCM) (76 хворих), Linola Sept – рідина для полоскання рота Dr August Wolff (29 пацієнтів) і гіпохлорит натрію (NaCIO) (12 хворих).

Дослідження in vitro

Загалом у дослідженнях in vitro (22 випробування) було проведено 79 експериментів із різними продуктами в різні часові проміжки. Тривалість контакту – від 15 с до 10 хв. Повідон-йод був найширше оціненим препаратом (32 експерименти), наступні за частотою хлоргексидин і фторид/хлорид натрію вивчалися в 11 і 9 експериментах відповідно.

Метааналіз віруліцидної ефективності різних препаратів проти SARS-CoV‑2 in vivo

Використання ополіскувача для рота чи назального спрея in vivo значно знижувало вірусне навантаження в слині протягом періоду від 5 хв до 3 год на 67%.

Об’єднані дані продемонстрували, що повідон-йод був пов’язаний з найвищою віруліцидною ефективністю порівняно з іншими препаратами.

Метааналіз віруліцидної ефективності різних препаратів проти SARS-CoV‑2 in vitro

Після аналізу найефективнішим засобом виявився повідон-йод (незалежно від його концентрації). Другим за ефективністю втручанням із погляду віруліцидної активності in vitro був цетилпіридинію хлорид. Третім за ефективністю втручанням за підсумками аналізу визнано ефірні олії. Найменш ефективне втручання було пов’язане з препаратами, що містять фторид натрію або хлорид натрію

Одним із найвивченіших антисептичних засобів є повідон-йод. Це антимікробна сполука широкого спектра дії, що складається з потужного бактерицидного агента йоду, який міститься в молекулі-носії – повідоні. Результати метааналізу довели, що повідон-йод є найефективнішим віруліцидним препаратом проти SARS-CoV‑2 як у дослідженнях in vivo, так і in vitro. Виявлено, що середня різниця у вірусному навантаженні становить до 86% протягом 3 год після промивання повідон-йодом. Тоді як його ефективність зростає за концентрацій >1%, час полос­кання ротової порожнини коливається від 1 до 2 хв. Оскільки повідон-йод можна безпечно використовувати в ротовій порожнині в концентраціях до 2,5% протягом 5 міс, це свідчить про його потенційну ефективність у боротьбі з поширенням SARS-CoV‑2.

Хлоргексидин є катіонною поверхнево-активною речовиною та синтетичним бігуанідом із широким спектром протимікробної дії. Рідина для полоскання рота із хлоргексидином ефективна проти герпесу, грипу, парагрипу та гепатиту В, але докази щодо його ефективності проти SARS-CoV‑2 обмежені. Аналіз досліджень in vivo продемонстрував, що хлоргексидин є другим за ефективністю проти SARS-CoV‑2, оскільки він знизив середнє оральне вірусне навантаження на 72%. І навпаки, експерименти in vitro продемонстрували дуже обмежену терапевтичну користь хлоргексидину для зниження вірусного навантаження.

Перекис водню – антисептичний розчин, який чинить мікробіцидну дію шляхом утворення гідроксильних вільних радикалів, здатних атакувати мембранні ліпіди та інші важливі компоненти клітин патогенів. Результати цього огляду показали, що перекис водню для полоскання порожнини рота не перевершує інших препаратів щодо зменшення навантаження на слину SARS-CoV‑2 як in vivo, так і in vitro.

Цетилпіридинію хлорид – четвертинна амонієва сполука, що чинить противірусну дію через фізико-хімічне руйнування ліпідної оболонки вірусу, яка є такою самою, як і мембрана, що оточує SARS-CoV‑2. Цей засіб не продемонстрував багатонадійних результатів in vivo, але виявився другим за ефективністю препаратом після повідон-йоду in vitro. Однак кількість пацієнтів in vivo була обмеженою (11 хворих), тому для надання надійних рекомендацій необхідна подальша валідація цетилпіридинію хлориду в більших когортах.

За результатами цього систематичного аналізу зроб­лено висновки про те, що повідон-йод для полоскання рота виявився (клінічно) одним із найефективніших для зниження орального вірусного навантаження SARS-CoV‑2.

В описовому огляді [2], опублікованому 8 жовтня 2022 року, оцінювалася поточна та потенційна роль антисептиків у процедурах лікування інфекцій у хронічних хворих у будинках для людей похилого віку. Досліджувалися сучасні стратегії та проблеми щодо лікування стійкого до метициліну Staphylococcus aureus (meticillin-resistant Staphylococcus aureus, MRSA), догляду за хронічними ранами та гігієни порожнини рота.

У грудні 2020 року відбулася нарада за участю всіх авторів «Антисептика в лікуванні інфекцій в умовах будинків для людей похилого віку». Обговорення за результатами цієї наради складають основу цього наративного огляду.

Метою роботи було вивчення доступної інформації про:

  • лікування MRSA, в т. ч. процедура деколонізації;
  • лікування хронічних ран;
  • догляд за порожниною рота в будинках для людей похилого віку.

Деколонізація, метою якої є зменшення або усунення бактеріального навантаження на організм, – невід’ємна стратегія, що використовується для контролю та запобігання поширенню MRSA.

Деколонізація MRSA передбачає використання інтраназального антимікробного агента, а також антисептичне промивання тіла для усунення бактерій з інших ділянок тіла. Усунення носійства Staphylococcus aureus особливо важливе для запобігання системним інфекціям.

Ідеальний антисептик для деколонізації MRSA є високоефективним проти MRSA, в т. ч. резистентних штамів, і не зумовлює резистентності чи перехресної резистентності.

Повідон-йод продемонстрував найвищу бактерицидну активність проти MRSA порівняно із хлоргексидином і мупіроцином, а також проти резистентних до хлоргексидину та мупіроцину штамів MRSA. Порівняно з назальним мупіроцином повідон-йод мав схожу ефективність у місці хірургічного втручання в пацієнтів, яким проводили ортопедичні операції. Важливо, що жодного разу не спостерігалося зв’язку між застосуванням повідон-йоду та індукцією резистентності бактерій або перехресної резистентності до антисептиків чи антибіотиків.

Хронічні рани, що не загоюються, – судинні виразки ніг, діабетичні виразки стопи та пролежні. Оскільки загоєння ран уповільнюється з віком, мешканці будинків для людей похилого віку складають вікову групу, найсприйнятливішу до розвитку хронічних ран.

MRSA наявний у 7-30% хронічних ран і може потрапити до крові, спричинивши тяжке захворювання. Одним із найважливіших факторів, що впливають на загоєння хронічної рани, є наявність біоплівки, яка збільшує імовірність інфікування. Зрілі біоплівки в хронічних ранах мають підвищену толерантність до багатьох антимікробних агентів.

Антисептик вибору для хронічних ран має:

  • характеризуватися широким спектром антимікробної дії, потужною антибіоплівковою ефективністю;
  • не спричиняти резистентності бактерій або перехресної резистентності;
  • бути ефективним за наявності органічного матеріалу;
  • сприяти загоєнню ран.

Алгоритм лікування хронічних ран із критичною колонізацією та/або біоплівкою передбачає процес механічного промивання антисептичним розчином повідону-йоду, очищення і дезінфекцію змоченою повідон-йодом марлею.

Поганий догляд за ротовою порожниною може зумовити пародонтит із негативним впливом на системне здоров’я, оскільки біоплівка, пов’язана з цим патогенним станом, здатна спричинити респіраторні інфекції через аспірацію бактерій. Належний гігієнічний догляд за порожниною рота та використання оральних антисептиків для полоскання можуть запобігти утворенню біоплівки й аспірації ротових бактерій.

Полоскання порожнини рота повідон-йодом (на додаток до видалення зубного каменю) значно покращувало зменшення глибини кишені зондування в пацієнтів із хронічним періодонтитом. У хворих із прогресувальним деструктивним періодонтитом місцеве застосування повідон-йоду покращило стан ясен у поєднанні з механічною обробкою зубів.

Ідеальний антисептик для догляду за порожниною рота:

  • має бути ефективним проти широкого спектра поширених ротових патогенів без ризику виникнення резистентності;
  • має знижувати ризик пародонтозу;
  • має залишати зубні тканини та протези незабарвленими після використання;
  • не має інгібуватися кров’ю та/або гноєм.

Застосування повідон-йоду до штучної біоплівки, що складається з Porphyromonas gingivalis і Fusobacterium nucleatum, продемонструвало пригнічення росту цих бактерій, що свідчить про клінічну доцільність використання повідон-йоду для контролю підясневої біоплівки.

Важливо, що тривале використання рідини для полоскання рота з повідон-йодом не фарбує зуби, не спричиняє подразнення, не впливає на функцію щитоподібної залози та не спричиняє змін у смакових відчуттях.

Автори описового огляду [2] дійшли висновків, що ­повідон-йод відповідає критеріям ідеального антисептика для підтримання загального здоров’я порожнини рота. Водночас повідон-йод продемонстрував швидку віруліцидну активність проти SARS-CoV‑2 in vitro як продукт для полоскання горла та рота, а також як антисептичний розчин, засіб для очищення шкіри і спрей для горла.

Отже, варто зазначити, що порівняно із хлоргексидином, полігексанідом і сріблом повідон-йод має ширший спектр антимік­робної дії – швидшу та потужнішу ефективність проти MRSA й інших мікроорганізмів, які зустрічаються в хронічних ранах, у т. ч. у біоплівках. Оскільки немає повідомлень про резистентність бактерій або перехресну резистентність після впливу повідон-йоду, він може бути кращим для деколонізації MRSA порівняно з мупіроцином і хлоргексидином, які можуть спричинити резистентні штами MRSA. Засобі, що містять повідон-йод, мають більшу ефективність проти оральних патогенів порівняно з іншими антисептиками, як-от хлоргексидин. Окрім того, засоби на основі повідон-йоду, в т. ч. рідина для полоскання рота, продемонстрували in vitro швидку віруліцидну дію проти ­SARS-CoV‑2 і можуть допомогти зменшити його передачу. Важливо, що на активність повідон-йоду не впливає негативно органічний матеріал, наприклад, той, що міститься в хронічних ранах і ротовій порожнині.

Література

1.    Idrees M., McGowan B., Fawzy A., Abuderman A. A., Balasubramaniam R., Kujan O. Efficacy of Mouth Rinses and Nasal Spray in the Inactivation of SARS-CoV‑2: A Systematic Review and Meta-Analysis of In Vitro and In Vivo Studies. Int. J. Environ. Res. Public Health 2022, 19, 12148. https://doi.org/10.3390/ijerph191912148.
2. Alves P. J., Gryson L., Hajjar J., Lepelletier D., Reners M., Salazar J. R., Simon A. Role of antiseptics in the prevention and treatment of infections in nursing homes, Journal of Hospital Infection. https://doi.org/10.1016/j.jhin.2022.09.021.

Підготувала Олена Костюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (528), 2022 р.

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (528), 2022 р.
Матеріали по темі Більше
Еректильна дисфункція (ЕД) – поширене явище серед чоловіків із серцево-­судинними захворюваннями (ССЗ), що ускладнює лікування через можливі ризики та медикаментозну...
Біль у шиї – ​одна з найпоширеніших скарг, з якими звертаються пацієнти до лікарів різних спеціальностей, зокрема до неврологів і ...
Тридцять років тому співтовариство дослідження антитромбоцитарної терапії (Antiplatelet Trialists’ Collaboration) опублікувало огляд 145 рандомізованих досліджень тривалої антитромбоцитарної терапії для запобігання...
З огляду на ключову роль ангіотензину II в патогенезі серцево-судинних захворювань (ССЗ), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) є наріжним каменем лікування...